АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ: том 6, випуск 1-2 (13-14) 2006
ВІСНИК Української медичної стоматологічної академії

Ждан В.М., Лігоненко О.В., Чорна І. О., Костенко В.О. М.В.
СКЛІФОСОВСЬКИЙ - ВИДАТНИЙ ПЕДАГОГ

Бабалич O.K., Хаджієв О.Ч., Усенко О.Ю., Шестопалов Д.В., Клишевич І.Б., Древетняк А. А.
ВПЛИВ ОПЕРАЦІЇ НА ШЛУНКУ НА ВМІСТ ІСУЛІНУ КРОВІ Автори вивчили вміст інсуліну у крові 74 хворих на виразкову хворобу шлунку та дванадцятипалої кишки радіоімунним засобом. Перед операцією рівень інсуліну збільшений натще та після стимуляції. Після резекції шлунку та ваготомії вміст гормону зменшується у ближній та віддалений період, але пілоропластика веде до збільшення інсуліну після його стимуляції. Реабілітаційні засоби також збільшують рівень гормону у крові, що сприяє підвищенню трофічного впливу інсуліну на шлунково-інтестинальну систему.

Багненко С.Ф., Гольцов В. Р.
СОВРЕМЕННЫЕ ПРЕДСТАВЛЕНИЯ О ТАКТИКЕ ЛЕЧЕНИЯ ОСТРОГО ПАНКРЕАТИТА

Березницький Я.С., Семашко О.В., Дука Р.В.
ОБГРУНТУВАННЯ ПОКАЗАНЬ ТА ВИБІР СПОСОБУ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ У ХВОРИХ НА УСКЛАДНЕНИЙ ХРОНІЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ

Бобров О.Е., Шерметинский И.Н., Драч Л.Е., Ющенко А.Н.
ИЗМЕНЕНИЯ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ГЕМОДИНАМИКИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТЕХНОЛОГИИ ХИРУРГИЧЕСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ Проведено интраоперационное изучение влияния повышенного внутрибрюшного давления (ВБД) на гемодинамические реакции у 56 больных острым холециститом в зависимости от технологии холецистэктомии: "открытая" холецистэктомия из верхнесрединной лапарото-мии, "открытая" холецистэктомия из малоинвазивного подреберного доступа и лапароскопическая холецистэктомия. Определяли величину ВБД, ЧСС, АД, сердечный индекс, минутный объем кровообращения. Обнаружены выраженные гемодинамические реакции, возникающих вследствие повышения ВБД во время использования у больных острым холециститом лапароскопических технологий хирургических вмешательств. У больных со скомпрометированной функцией сердечно-сосудистой системы преимущества имеют "открытые" технологии хирургических вмешательств, во время которых подобных изменений параметров гемодинамики не происходит.

Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н.
ОСТРЫЙ ПАНКРЕАТИТ. ОПЕРИРОВАТЬ ИЛИ НЕТ? (К ВОПРОСУ О ПОКАЗАНИЯХ И ВЫБОРУ СПОСОБА ОПЕРАЦИИ У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ПАНКРЕАТИТОМ) В статье на основе данных литературы и опыта лечения 2210 больных с ОП за период с 1999 по 2004 гг., в дискуссионной манере представлено современное состояние вопроса о показаниях к оперативному лечению больных острым некротическим панкреатитом (ОНП). Объективизация диагноза с прогнозированием течения заболевания на основе гикал оценки тяжести состояния больного, рутинное применение УСГ-мониторинга с тонкоигольной диагностической пункцией, выполнение хирургических вмешательств только по абсолютным показаниям в стадии развития гнойно-септических осложнений, внедрение малоинвазивных вмешательств позволило снизить количество традиционных операций у больных с ОНП с 20,48% до 12,82%, общую летальность с 0,14% до 0,43%, а послеоперационную с 17,65% до 16,0%.

Бобров О.Е., Мендель Н.А., Стукало В.М., Ющенко А.Н.
ЗНАЧЕНИЕ УЛЬТРАСОНОГРАФИИ В ВЫБОРЕ ТЕХНОЛОГИИ ХИРУРГИЧЕСКОГО ВМЕШАТЕЛЬСТВА У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ На основании 10-летнего опыта использования ультрасонографии (УСГ) в ургентной хирургической клинике у более чем 4000 больных разработан поэтапный диагностический УСТ-алгоритм у больных с острым холециститом (ОХ). Использование алгоритма позволило дооперационно установить клинико-морфологическую форму заболевания у 92,4% больных ОХ и выбрать оптимальную технологию хирургического вмешательства.

Ващук В.В., Костирной О.В., Бутирський О.Г., Магльований В.А.
ДОСЛІДЖЕННЯ КЛІНІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СТАНДАРТНИХ ДОЗ ОКТРЕОТИДУ АЦЕТАТУ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ Обстеженням охоплено 45 хворих на гострий панкреатит (25 - основна група, 20 - контрольна). В основній групі октреотиду ащтат призначався в стандартних дозах ІООмкг. З рази на добу. Констатовано зменшення летальності, зниження інцидентності поліорганної недостатності в 1,5 рази та стабілізація стану у хворих з важким перебігом.

Велігоцький М.М., Оклей Д.В., Велігоцький О.М., Арутюнов С.Е.
ВИБІР МЕТОДА ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ, УСКЛАДНЕНОГО ПСЕВДОКІСТОЮ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ З 1995 по 2005 pp. спостерігалося 78 хворих із хронічним панкреатитом, ускладненим псевдокі-стою підшлункової залози. В цей період 37 хворих були прооперовані лапаротомними методами: внутрішнє або зовнішнє дренування кіст, з них у 8 випадках — резекція підшлункової залози. У 41 хворого використані малоінвазивні методи, які засновані на ендоскопічних маніпуляціях і пу-нкційно-дренуючих втручаннях під ультразвуковим контролем.

Власов В.В., Суходоля А.І., Гойда М.С., Грешило О.О., Микитюк СР., Загоруйко В. В.
ДО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПАХВИННОЇ ГРИЖІ Матеріалом дослідження була пахвинна грижа у 31 хворого віком від 24 до 71 (середній вік 54,8 ± 14) років. Більша частина з них (чоловіки - 20) була прооперована шляхом герніоалопластики за методом I.L.Lichtenstein, регата 11 хворих (чоловіки - 8, жінки - 3) - автопластичним методом M.P.Desarda. Втілений в практику лікування пахвинних гриж перспективний метод M.P.Desarda, в основі якого покладена надійна безнатяжна пластика задньої стінки пахвинного каналу власними тканинами, є фізіологічно обґрунтованим, технічно простим, надійним і дешевим. Рецидиву грижі у хворих не спостерігали.

Герич І.Д., Барвінська А.С., Кирик Т.П., Квіт А.Д., Шеремета І.М.
ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ ПРИ ГОСТРІЙ АБДОМІНАЛЬНІЙ ПАТОЛОГІЇ Обстежено 56 пацієнтів з гострою абдомінальною патологією, в яких встановлено підвищення внутрішньочеревного тиску в межах 2—15,5 см вод.ст. Ступінь внутрішньочеревної гіпертензії корелював із важкістю основного захворювання та розвитком ускладнень. Різниця показників (р<0,05) внутрішньочеревного тиску при різних формах гострого панкреатиту дає змогу застосовувати цей показник для диференціиної діагностики та визначення прогнозу при гострому панкреатиті.

Гусак И.В., Иванова Ю.В., Авдосьев Ю.В., Береснев С. А.
ОПЫТ ПРИМЕНЕНИЯ ВАЗОПРОСТАНА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ТЯЖЕЛЫХ ФОРМ ГНОЙНОГО ПЕРИТОНИТА У 5-ти больных с острым гнойным перитонитом после оперативного вмешательства выполнялось ангиографическое исследование с оставлением катетера в чревном стволе или верхней брыжеечной артерии, через который в течение 3-4 суток вводили 20 мкг вазапростана капелъно. Регионарное внутриартериальное введение вазапростана у больных с тяжелыми формами гнойного перитонита способствует ранней нормализации газотранспортной функции крови, нормализации микроциркуляторных нарушений и восстановлению моторной функции кишечника.

Дронов О.І., Стець М.М., Насташенко І.Л., Перепадя В,М,, Хоменко В.М.
ЕТАПНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МІНІІНВАЗИВНИХ ВТРУЧАНЬ В ЛІКУВАННІ ХВОРИХ З ХОЛЕДОХОЛІТІАЗОМ УСКЛАДНЕНИМИ ХОЛАНГІТОМ За період з 2002 по 2005 рік проведено діагностично-лікувальний моніторинг в 766 хворих з синдромом жовтяниці, з них у 343 пацієнтів виявлен холедохолітіаз. Впроваджено етапне застосування транспапілярних мініінвазивних втручань в комплексному лікуванні хворих з холедохолітіазом ускладненим холангітом. Розроблений алгоритм лікувальних заходів створив передумову успішного застосування в 75% пацієнтів лапароскопічних холецистектомій у відстроченому періоді і сприяв покращенню результатів лікування цієї категорії хворих. Ускладнення транспапілярних відеоендоскопічних втручань мали місце в 3.6% (12 пацієнтів), летальність склала 1.2%(4 хворих).

Дронов А.И., Скомаровский А. А., Сусак Я.М., Ковальская И А. Зайченко В.А.
ПРОФИЛАКТИКА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТИ ПАНКРЕАТОЕЮНОАНАСТОМОЗА ПОСЛЕ ПАНКРЕАТОДУОДЕНАЛЬНОЙ РЕЗЕКЦИИ С 2003г по 2005г ПДР была выполнена 58 больным с преимущественно онкологической патологией поджелудочной железы и периампулярной зоны. Несостоятельность панкреатоеюноанастомоза в нашей серии составила 1,7% от общего количества оперированных больных. Это осложнение явилось следствием интраоперационной травмы поджелудочной железы в результате прорезывания лигатур при формировании анастомоза по причине существенного несоответствия диаметра кишки, которая анастомозировалась, размерам среза культи поджелудочной железы. С целью профилактики травмирования железы нами было использовано специальное приспособление и разработана оригинальная методика формирования панкреатоеюноанастомоза, примененная при ПДР у 5 больных. В послеоперационном периоде ни в одном случае несостоятельности анастомоза не было.

Дужий І.Д., Шевченко В.П., П'ятикоп Г.І., Сосєдський О.В., Братушка В.О.
ВИРАЗКИ КУРЛІНГА. ЛІКУВАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНА ТАКТИКА ПРИ ГОСТРИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ КРОВОТЕЧАХ Вивчені і проаналізовані особливості діагностики і результати лікування 10 хворих з гастроду-оденальними кровотечами із гострих стресових виразок, які виникли після тяжкої термічної травми. Консервативна терапія виразок Курлінга малоефективна. Результати хірургічного лікування незадовільні і супроводжуються високою післяопераційною летальністю (63,3%), незважаючи на те, що оперативні втручання мали щадний, органозберігаючий характер. Показана необхідність включення в програму лікування опікової хвороби антацидів і блокаторів Н.2-рецепторів з метою профілактики розвитку гострої гастродуоденальної кровотечі.

Запорожченко Б.С, Шишлов В.И., Урядов В.В., Горбунов А.А.
КОМПЛЕКСНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСТРОГО ДЕСТРУКТИВНОГО ПАНКРЕАТИТА С ПРИМЕНЕНИЕМ ИНГИБИТОРОВ ЦИТОКИНОВ

Зубков О.Б., Запорожченко Б.С., Снісаренко А.В., Васильєв А.О., Кочкарьов О.В.
МАЛОІНВАЗИВНІ МЕТОДИ У ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ ХРОНІЧНОГО ПАНКРЕАТИТУ Сучасною тенденцією в хірурги такого поширеного захворювання, яким є хронічний панкреатит стали малоінвазивні втручання. Завдяки своїм перевагам перед класичними хірургічними операціями вони набули досить широкого розповсюдження. Одним з перспективних методів лікування хронічного панкреатиту є пломбування протоків підшлункової залози спеціальною композицією, що спінюється. Досвід лікування 8 хворих на хронічний панкреатит за допомогою цієї методики показав, що задовільні результати такого втручання можна очікувати тільки за умов пригнічення зовнішньосекреторної функції залози на тлі відповідних фіброзно-склеротичних змін її паренхіми. Іншою сучасною методикою хірургічного втручання при хронічному панкреатиті, що усуває один з головних патогенетичних механизмів його виникнення, є ендоскопічна вірсунготомія. Володіючи всіма перевагами неопераційного інструментального втручання, ендоскопічна вірсунготомія дозволяє усунути стеноз довжиною до 1 см з мінімальною кількістю ускладнень і відсутністю летальності. Поліпшення після ендоскопічного втручання відзначили 85,7% хворих, що приблизно відповідає віддаленим результатам трансдуоденальних втручань. Таким чином, вважаємо за необхідне рекомендувати застосування ендоскопічної вірсунготомії в клініках, що мають великий досвід ендоскопічних втручань на великому дуоденальному сосочку.

Колкин Я.Г., Синяченко О.В., Хацко В.В., Шаталов С. А., Иващенко А.В.
ДИНАМИЧЕСКАЯ МЕЖФАЗНАЯ ТЕНЗИОМЕТРИЯ КРОВИ У БОЛЬНЫХ С ПСЕВДОКИСТАМИ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Проанализированы результаты диагностики и лечения под контролем динамической межфазной тензиометрии крови (ДМТК) 40 больных с хроническим панкреатитом, псевдокистами поджелудочной железы (ХП, ПКПЖ) - 32 мужчин и 8 женщин в возрасте от 32 до 73 лет. Для диагностики применяли следующие методы: клинико-лабораторные, ультразвуковой, компьютерную или магнитно-резонансную холангиопанкреатографию. Для измерений ДМТК применяли компьютерный тензиометр MPT-2-Lauda (Германия). Контрольную группу составили 18 практически здоровых доноров. Больным выполнены лапароскопические вмегиателъства: наружное дренирование кисты - 14, резекция кисты с наружным дренированием - 26. Межфазными динамическими тензиометрическими маркерами при благоприятном прогнозе явились: ]S4, ]Х, [S3, а при осложненном прогнозе - [SI, [S4, [X, ]S2, ]S3

Криворук M.I.
УСКЛАДНЕННЯ ЛАПАРОСКОПІЧНИХ ОПЕРАТИВНИХ ВТРУЧАНЬ НА ТОВСТІЙ КИШЦІ Ретроспективно досліджені результати операцій 164 пацієнтів, які перенесли лапароскопічні оперативні втручання на ободовій та прямій кишці за період 1996 - 2003 pp. Досліджувалися частота, характер та причини інтраопераційних ускладнень та методи їх корекції. Інтраопераційні ускладнення зареєстровані у 19 (11,6%) хворих. Конверсія до лапаротомії мала місце 4 (21,1%) хворих з метою усунення інтраопераційних ускладнень. Післяопераційна летальність склала 0 %.

Кузьменко А.Е., Хацко В.В., Дудин A.M., Межаков СВ., Песчанский Р.Е.
РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ОБТУРАЦИОННОЙ ЖЕЛТУХИ ПОСЛЕ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ Статья посвящена анализу результатов диагностики и лечения обтурационной желтухи после холецистектомии. Установлены основные причины ел возникновения. Выявлены особенности клинико-лабораторной диагностики ОЖ и печеночной недостаточности после ХЭ. Разработана наиболее эффективная диагносическая программа для данной категории больных. Разработаны показания и критерии выбора наиболее рациональных способов оперативного лечения у больных с ОЖ после ХЭ. Определены способы профилактики послеоперационных осложнений.

Куницкий Ю.Л., Буценко В.Н., Василенко Л.И.,Русанов В. А., Христуленко А. А.
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ПАНКРЕАТИТОВ ПРИ СОЧЕТАНИИ С ЯЗВЕННОЙ И ЖЕЛЧЕКАМЕННОЙ БОЛЕЗНЬЮ Проанализированы результаты лечения 91 больного с острым, обострением хронического и хроническим панкреатитом. Сочетанными заболеваниями были язвенная и желчекаменная болезнь. Оперированы 9 (9,9%), консервативно пролечены 82 (90,1%) больных. Отмечено доминирование в клинической картине признаков панкреатита. Клиника язвенной болезни отмечена у 5 (5,5%) больных. Обострение хронического (острый) панкреатита приводит к обострению сочетанной язвенной болезни в 33,3% случаев. У 7 (7,7%) больных развилось кровотечение язвенного происхождения. Успех в лечении данной категории больных зависит от правильно установленного диагноза, проведения комплексной терапии, направленной на купирование основного и сочетанного заболеваний.

Куцик Ю.Б., Попик М.П., Ярема Я. І
ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКА ТА ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОЇ КИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ

Лигоненко А.В., Черная И.А., Зубаха А.Б., Стороженко А.В., Шумейко И.А.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТА У ЛЮДЕЙ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА В УСЛОВИЯХ РАЙОННОЙ БОЛЬНИЦЫ Представлен опыт лечения 34 больных с острым холециститом пожилого и старческого возраста, у которых было произведено всестороннее клинико-лабораторное исследование. Оперировано 41% больных. Послеоперационная летальность составила 9%. Изучена возможность применения у данной категории больных малоинвазивных операций. В комплексном лечении больных с острым холециститом необходимо использовать ижмунокоррегирующую терапию.

Лисенко Б.П., Лисенко P.Б., кубинський М.В., Шейко В.Д.
СУЧАСНІ СПОСОБИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ГРИЖ ЖИВОТА: ПИТАННЯ РОЗВИТКУ НА ПОЛТАВЩИНІ Герніопластика - найчастіше оперативне втручання (15-20%) в загальній хірургії; на Полтавщині у 2004 році було виконано 2711 герніотомій; рецидивів гриж - від 15 до 65%; на сучасному етапі розвитку герніології впровадження алопластичних операцій є пріоритетним напрямком; для покращення результатів лікування пропонується створення регіонального герніологічного центру.

Лупальцов В.И, Вержанский А.П., Дехтярук И.А., Мирошниченко С.С.
ТАКТИЧЕСКИЕ ПОДХОДЫ К ЛЕЧЕНИЮ БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ПАНКРЕАТИТОМ Проанализированы результаты лечения 257 больных острым панкреатитом и его осложненными формами. С учетом тяжести состояния больных разработаны тактические подходы к комплексной медикаментозной коррекции, показания к лапароскопическим и "открытым" оперативным вмешательствам, определен их объём.

Милица Н.Н., Товбин Ю.В., Мартыновский Ю.И, Милица К.Н.
ВЫБОР МЕТОДА ЛЕЧЕНИЯ В ХИРУРГИИ ПЕРФОРАТИВНЫХ ЯЗВ Представлены результаты лапароскопического ушивания перфоративных дуоденальных язв (ПЯ-12ПК) у 56 больных в возрасте 18-43 лет. С целью уточнения диагноза и определения локализации язвы всем больным проводилась экстренная фиброгастродуоденоскопия. Выбор метода лапароскопического ушивання определялся временем с момента перфорации, размерами и локализацией прободного отверстия, топографо-анатомическими изменениями пилоро-дуоденалъной зоны.

Міщенко В.В.,Волошенкова Н.Д.,Журавок О.І., Кадочніков С.В.,Строганов П.В.
РОЛЬ ТОКСИЧНИХ МЕТАЛІВ (РВ) В РОЗВИТКУ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ Зростання частоти гострого панкреатиту, особливо його важких, деструктивних форм, потребує вивчення патогенетичних ланок розвитку захворювання у взаємозв"язку з умовами проживання хворих в районах з підвищенним вмістом токсичних металів у воді, повітрі, грунті. Проведено дослідження станом повітря, води та грунту в районах м.Одеса. Проведено ретроспективний аналіз 235 історій хвороб хворих на гострий панкреатит. Визначено вміст свинцю у практично здорових людей та хворих гострим панкреатитом: набрякова та деструктивна форми. Встановлено, що вміст свинцю в грунті, воді, повітрі перевищує припустимо граничні концентрації. Встановлений прямий кореляційний зв"язок (r=0.8) між частотою преморбідних станів, гострого панкреатита і місцем проживання. Вміст РЪ у групі А склав 0.98±0,003 нмоль/л, Б-І - 1,09+0,004 нмоль/л , Б-ІІ - 1,19+0,005 нмоль/л. Зроблено припущення про роль РЪ в патогенетичних механізмах гострого панкреатиту.

Міщенко В.В., Давидов Д.М., Салютін Р.В., Саввов В.І., Вітюк М.Є.
ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК ВМІСТУ ТОКСИЧНИХ МЕТАЛІВ (РВ) В КРОВІ ТА СТАНУ ТІ ОЛ-ДИСУЛЬФІДНОІ СИСТЕМИ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ У 20 практично здорових людей,20 хворих з хронічним калькульозним холециститом та у 20 — з деструктивною формою гострого холецистита проведено визначення вмісту РЪ в крові, вивчення стану тіол-дисульфідної системи за вмістом білкових і небілкових SH-, SS- груп та їх співвідношення (коефіцієнт). За даними вмісту РЪ у практично здорових людей визначено рівень його регіональної норми. У хворих на холецистит концентрація РЪ була достовірно вищою (Р<0,001) по відношенню до здорових людей. У хворих на холецистит встановлено достовірне (p<0.001) зростання концентрації небілкових SH- груп та зменшення їх білкової фракції. Ступінь змін залежить від поругаень функціонального стану печінки та виразності запального процесу у жовчному міхурі. Таким чином, накопичення у крові хворих на калькульозний холецистит свинцю призводить до порушення функціонального стану печінки у вигляді зниження її детоксикаційної дії,що підтверджується станом тіолдисульфідної системи.

Мунтян CO., Баранник СІ., Родинська Г.О.
ДИНАМІКА ЗМІН В СИСТЕМІ ГОМЕОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ЖОВЧНОКАМ'ЯНУ ХВОРОБУ УСКЛАДНЕНУ ГОСТРИМ БІЛІАРНИМ ПАНКРЕАТИТОМ Вивчено зміни основних показників гомеостазу у хворих на жовчнокам'яну хворобу ускладнену гострим біліарним панкреатитом і механічною жовтяницею. Раннє оперативне втручання призводить до відновлення нормальних показників гомеостазу, покращує результати лікування. Доведено, що найбільш ефективним строком відновлення пасажу жовчі жовчновіхіднижи шляхами є 7-10 доба від початку захворювання.

Павловський М.П., Дутка Я.Р.
ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ОБСТЕЖЕННЯ ПАЦІЄНТІВ З ПУХЛИНАМИ ПОЗАПЕЧІНКОВИХ ЖОВЧНИХ ПРОТОК Здійснено комплексне вивчення результатів клінічних, фізикальних, лабораторних, інструментальних, морфологічних досліджень у 195 хворих на пухлини позапечінкових жовчних проток (ПЖП). Встановлено і вивчено діагностичні критерії раку ПЖП різної локалізації. Показано діагностичну цінність і можливості ультрасонографії, комп'ютерної томографії, ендоскопічної ретроградної холангіопакреатикографії, черезшкірноі черезпечінкової холангіографїі, рентгенологічного і морфологічного дослідження при виявленні пухлин цієї локалізації. На основі аналізу клінічного матеріалу запропоновано алгоритм верифікації захворювання. При застосуванні діагностичного алгоритму правильний діагноз перед операцією встановлено у 92,3% хворих на пухлини ПЖП.

Павловський М.П., Бойко Н.І., Коломійцев В. І.
ДІАГНОСТИКА І ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГОРМОНАЛЬНО АКТИВНИХ НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ПУХЛИН ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ Представлено 22-річний досвід діаґностики і лікування 36 пацієнтів із нейроендокринними пухлинами підшлункової залози (ПЗ): інсуліномами - 27 хворих (13 чоловіків, 14 жінок); карциноїдами ПЗ - 3 хворих (чоловік і дві жінки); ґастріномами - 5 хворих (3 чоловіків, 2 жінки); ґлюкаґо-номою - 1 хворий. Діагностичний алгоритм включав визначення гормонів та інших біологічно активних субстанцій у сироватці крові а також методи візуалізації: ультрасоноґрафію, ком-пъютерну и маґнітно-резонансну томоґрафію, сцинтиґрафію. Тип і обсяг операційного втручання залежав від типу пухлини, її локалізації і розміру: при локалізації пухлини в тілі і/або хвості ПЗ операціями вибору були енуклеація пухлини, дистальна або каудальна резекція ПЗ; наявність пухлини в головці ПЗ було показанням до панкреатодуоденальної резекції або до її енуклеації (одній хворій енуклеацію аденоми виконали лапароскопічно).

Паламарчук В. І.
ГОСТРИЙ НЕКРОТИЧНИЙ ПАНКРЕАТИТ, ЯК УСКЛАДНЕННЯ ІКТЕРОГЕМОРАГІЧНОГО ЛЕПТОСПІРОЗУ Вивчення вибору оптимальної діагностично-лікувальної тактики для хворих з хірургічною патологією органів ГПДЗ, ускладненою гострою печінковою, поліорганною недостатністю і складається з двох частин: експериментальної та клінічної. Експеримент по створенню гострої печінкової, поліорганної недостатністї через жовтяницю проведено на 365 щурах. Вивчалися терміни розвитку гострої печінкової, поліорганної недостатністї, зміни біохімічних, імунологічних показників, стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту, перебудова гістоструктури печінки та можливості зворотнього розвитку при усунені перепони жовчетоку. Летальність від гострого некротичного інфікованого панкреатиту 21,1% хворих з іктерогеморагічним лептоспірозом змусив нас звернути на це увагу, провести аналіз перебігу хвороби у 140 хворих (1994-2002рр), з'ясувати патомеханізм виникнення ускладнення і розробити діагностично-лікувальний алгоритм, який ми використали у 90 хворих. З них з панкреатитом виділено 19 хворих, де 7 хворих оперували з гострим некротичним панкреатитом. Летальність-10,52%.

Радзіховський А.П., Мироненко О.І., Знаєвський М.І.
ФЕРМЕНТОПАТІЯ ПРИ ГОСТРІЙ НЕПРОХІДНОСТІ ТОНКОЇ КИШКИ Було вивчено активність ферментів плазми крові, перитонеальног рідини та вмісту тонкої кишки в умовах її непрохідності у 37 пацієнтів. У пацієнтів першої і другої груп було обрано оперативну тактику лікування, третьої — консервативну. Перша група нараховувала 9 пацієнтів з високим рівнем обструкції, друга - 16 з низьким рівнем, третя - 12 пацієнтів. Проведено порівняльний аналіз активності ферментів та токсичності біологічних рідин в групах пацієнтів з високим та низьким рівнем обструкції. Слід відзначити, що в групі пацієнтів з високим рівнем обструкції маніфестація вегетативних розладів у вигляді ферментної гіперсекреції була більш вираженою, в той час, як в групі з низьким рівнем обструкції на перший план виступали метаболічні порушення та прояви ендогенної інтоксикації.

Радзіховський А.П., Мироненко О.І., Знаєвський М.І.
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІКУВАННЯ 0БТУРАЦ1ЙН0Ї НЕПРОХІДНОСТІ ОБОДОВОЇ КИШКИ ПУХЛИННОГО ГЕНЕЗУ Узагальнено досвід невідкладної хірургічної допомоги 674 хворим, доставлених в міський центр кишкової непрохідності за період з 1997 до 2005 р. з обтураційною непрохідністю ободової кишки пухлинного генезу. Серед загалу оперативних втручань радикальних операцій виконано 331, що складає менше половини (49,1%). Більше третини від операцій становлять первинно-відновні (34,8%). Летальність після радикальних операцій склала 12,7%, з них — 14% після первинно-відновних. Післяопераційні ускладнення становили 21,8%, з них — 20,4% після первинно-відновних. Після паліативно-симптоматичних операцій летальність була найвищою і дорівнювала 23,6%. Загальна післяопераційна летальність склала 18,2%. Вважаємо, що результати досягнуто завдяки удосконаленню діагностично-лікувальної програми. В основі діагностичної програми є рентгенологічне та сонографічне дослідження кишкового стазу, проявів ентеральної недостатності, сонографічне та ендоскопічне встановлення локалізації та ступеня розповсюдженності пухлинного процесу. Лікувальна програма включає проведення корекції водно-електролітних порушень, дезінтоксикаційної та протизапальної терапії на етапі передопераційної підготовки та під час операції, інтраопераційну декомпресію та іригацію просвіту кишкового тракту ізотонічним розчином NaCl, селективною деконтамінацією, формування первинно-відновного товстокишкового анастомозу, післяопераційну корекцію гомеостазу.

Русин В.І., Русин А.В., Пацкань Б.М., Румянцев К.Є., Шеремет А.П.
ОКРЕМІ ПОКАЗНИКИ ПОРТОПЕЧІНКОВОЇ ГЕМОДИНАМІКИ У ХВОРИХ НА ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ З АСЦИТИЧНИМ СИНДРОМОМ ПРИ КРОВОТЕЧАХ З ВАРИКОЗНО РОЗШИРЕНИХ ВЕН СТРАВОХОДУ ТА ШЛУНКА Збільшення внутрішньочеревного тиску до 20 мм рт. ст. у хворих на цироз печінки при резистентному асциті призводить до зменшення об'ємної швидкості кровоплину у селезінковій артерії на 5,4%, у селезінковій вені — на 5,8%, у печінковій артерії — на 9%, у ворітній вені — на 19,4%. Збільшення внутрішньочеревного тиску більше 20 мм рт. cm. зменшує об'ємну швидкість кровоплину у відповідних судинах на 22%, 11%, 28%, 31%. Характерними змінами гемодинамічних параметрів у відповідь на збільшення внутрішньочеревного тиску у хворих на цироз печінки, ускладнений асцитичним синдромом, є зниження серцевого індексу і тиску наповнення лівого шлуночка, зростання загального периферійного опору судин, артеріального тиску та частоти серцевих скорочень. При декомпресії черевної порожнини відбуваються зворотні зміни.

Русин В.І., Болдіжар О.О.
ЕНДОСКОПІЧНІ СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ ПСЕВДОКІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ В роботі представлений аналіз лікування 39 хворих, котрим виконувалося ендоскопічне хірургічне лікування з приводу псевдокіст підшлункової залози. Застосовувалося транспапіллярне ендоскопічне ретроградне дренування, виконання ендоскопічної цистогастростомп та цистодуоде-ностомії. Найбільш проблематичними при ендоскопічному лікуванні псевдокіст є хворі з множинними псевдокістами головки підшлункової залози та порушенням прохідності головної панкреатичної протоки. Частина цих хворих потребує не тільки транспапілярного подовженого стентування, але й ендоскопічної цистодуоденостомії. При одиничних кістах ПЗ > 6см, розташованих в області голівки або тіла ПЗ незалежно від сформованості кісти повний регрес за-хворюваня в результаті ендоскопічного внутрішнього дренування досягається більше як у 90% випадків.

Семенюк Ю.С., Потійко О.В., Федорук В.А., Сидору к І. В.
ДОСВІД ПУНКЦІИНОГО МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ ПОРОЖНИСТИХ УТВОРІВ ПЕЧІНКИ ПІД КОНТРОЛЕМ СОНОГРАФІЇ Проаналізовано результати пункціиного лікування 115 хворих на кістозні утвори печінки. Виконано 171 крізьшкірних крізьпечінкових пункцій НК та ЕК печінки під контролем сонографії з введенням слерозуючих та сколіцидних препаратів в кісту. Застосування пункції з послідуючим дренуванням НК печінки під контролем сонографії, об'ємом більше 300-500мл., дозволяє досягнути хороших результатів, уникнути складної, травматичної операції, зменшити термін перебування хворого в стаціонарі. Специфічних післяопераційних ускладнень не було, всі пацієнти живі. Рецидив захворювання у віддалені строки не відмічені.

Сипливый В. А., Котовщиков М.С., Петюнин А.Г., Хворостинко Б.Н.
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ, ПЕРЕНЕСШИХ ОПЕРАТИВНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ПО ПОВОДУ ОСЛОЖНЕННЫХ ФОРМ ЖЕЛЧЕКАМЕННОЙ БОЛЕЗНИ Изучено качество жизни 24 пациентов, перенесших оперативное лечение по поводу холедохоли-тиаза, которым были выполнены трансдуоденальная папиллосфинктеропластика или холеци-стэктомия с последующим наложением холедоходуоденоанастомоза. На основе анализа результатов анкетирования установлено, что качество жизни больных перенесших операцию транс-дуоденальной папиллосфинктеропластики выше по сравнению с больными после операции наложения холедоходуоденоанастомоза.

Сипливый В. А., Тесленко С.Н., Хворостинко Б.Н.
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ И КАЧЕСТВО ЖИЗНИ БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ДЕСТРУКТИВНЫМ ПАНКРЕАТИТОМ В работе изучены отдаленные результаты хирургического лечения 68 больных острым деструктивным панкреатитом. Установлено, что у 50% больных в отдаленные сроки развиваются серьезные осложнения, требующие либо повторного оперативного лечения, либо постоянной медикаментозной коррекции. У 16,2% больных развивается клиника сахарного диабета. 26,5% больных требуют повторного вмешательства по поводу ложных кист поджелудочной железы, стеноза и конкрементов Вирсунгового протока, дуоденостаза.

Скиба В.В., Хмельницкий СИ., Сухин И. А., Амбруш О.О.
АДГЕЗИВНО-ПЛАСТИЧЕСКИЕ МЕТОДИКИ ПРОФИЛАКТИКИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ В ВОССТАНОВИТЕЛЬНОЙ И РЕКОНСТРУКТИВНОЙ ХИРУРГИИ В статье приведено экспериментальное обоснование возможности использования п-бутил циа-ноакрилатного адгезива в абдоминальной хирургии. Исследования были проведены на крысах (50), кролях (30) и свиньях (8). Изучена тканевая реакция на клей и этапы формирования соединительной ткани в зоне действия клея. Приведены оригинальные методики восстановительных и реконструктивных операций на желчных путях, печени и селезенке с использованием цианоак-рилатного клея у 224 больных.

Старосек В.Н., Хилько С.С, Влахов А.К.
РОЛЬ МАЛОИНВАЗИВНЫХ МЕТОДОВ ДЕКОМПЕРЕССИИ ЖЕЛЧНОЙ СИСТЕМЫ В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ПЕЧЕНОЧНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ ПРИ ХОЛЕСТАЗЕ МЕХАНИЧЕСКОЙ ПРИРОДЫ Статья посвящена проблеме эффективности методов профилактики и лечения печеночной недостаточности при механической желтухе. Особый акцент делается на роль энергозависимых процессов и тканевого дефицита кислорода в развитии и прогрессировании печеночной недостаточности и возможности медикаментозной коррекции этих нарушений. Автор придерживается концепции целесообразности включения в комплексную терапию печеночной недостаточности механического генеза препаратов с функцией переноса кислорода, улучшающих функцию эритроцитов и доставку кислорода в ткани в сочетании малоинвазивной декомпрессией желче-выводящих путей.

Старосек В.Н., Гринческу А.Е., Гройзик K.Л.
ХИРУРГИЧЕСКАЯ ТАКТИКА ПРИ ТРАВМЕ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Проведен анализ результатов лечения 78 больных с травматическими повреждениями поджелудочной железы. Изучены особенности и структура открытой и закрытой травм органов брюшной полости с повреждением поджелудочной железы. Рассмотрены возможности современных методов диагностики. Предложена хирургическая тактика при изолированных и сочетан-ных ранениях полых органов и поджелудочной железы. Определены объем и последовательность хирургических вмешательств при ранениях поджелудочной железы в зависимости от локализации, характера повреждений и времени, прошедшего с момента травмы. Применение выработанной лечебно-диагностической тактики позволило снизить частоту гнойно-септических осложнений и летальность.

Стороженко О.В., Лігоненко О.В., Зубаха А.Б., Чорна І. О., Сидоренко Ю.А.
ДОЦІЛЬНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРМАТОЛІПЕКТОМІЇ ПІД ЧАС ВИКОНАННЯ ОПЕРАЦІЙ З ПРИВОДУ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ ГРИЖІ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ Узагальнено досвід виконання у 113 хворих дерматоліпектомії під час проведення оперативного втручання з приводу ПОГЧС. Під час відповідної передопераційної підготовки оцінювали ступінь ризику виконання симультанних операцій, заздалегідь планували об'єм хірургічної корекції. Виконання симультанного втручання не мало суттєвого впливу на тривалість лікування хворого в стаціонарі, дозволяло зменшити тривалість періоду тимчасової непрацездатності, значно скоротити витрати на лікування, виключити стресовий вплив на психіку хворого в зв'язку з необхідністю виконання повторної операції.

Трач В.М., Сироїд О.М., Коломійцев В.І., Трач С.В.
ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ІЗ МЕХАНІЧНОЮ ЖОВТЯНИЦЕЮ, ЯКА ВИНИКЛА ПІСЛЯ ХОЛЕЦИСТЕКТОМЇІ У дослідженні опрацьовано діагностично-лікувальнии алгоритм у пацієнтів із механічною жовтяницею (МЖ) після холецистектомії (ХЕ). Протягом 1998-2005 років у клініці знаходилося на лікуванні 64 хворих віком 34-84 (63,9±10,7) років із МЖ, яка розвинулася через сім днів - 32 роки після ХЕ. Тривалість МЖ становила від двох до ЗО діб. Виникнення МЖ зумовили наступні причини: холедохолітіаз - у 50 (78,1%) пацієнтів, стеноз папіли - у семи (10,9%), продовжена стриктура термінального відділу холедоха - у п'яти (7,8%), звуження супрадуоденального відділу холедоха внаслідок його ятрогенного пошкодження - у двох (3,1%) осіб. Ендоскопічні транспа-пілярні втручання (папілосфінктеротомія, літоекстракція, встановлення стента у місце звуження жовчної протоки) були успігиними у 56 (88,9%) із 63 хворих. Оперовано вісім (12,8%) пацієнтів, яким сформовано біліодигестивні анастомози. Отож, комплексна терапія хворих із МЖ після ХЕ, поєднання ендоскопічних і операційних втручань призвели до добрих безпосередніх результатів лікування при відсутності летальних наслідків.

Тутченко М.І, Слонецький Б.І., Ткаченко О.А.,Каліновський В.В., Ярощук Д.В.
ДІАГНОСТИКО-ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА У ПАЦІЄНТІВ З ПЕРФОРАТИВНОЮ ВИРАЗКОЮ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ У даній роботі знайшов своє відображення діагностико-лікувальний алгоритм хірургічного лікування хворих з перфоративною виразкою ДПК, застосування котрого сприяє більш швидкій верифікації захворювання, а також оптимізації хірургічної тактики, чим вдосконалювало підхід щодо об"ему втручання та сприяло зменшенню числа післяопераційних ускладнень до 9.29% і летальності до 1,77%.

Хацко В.В., Шаталов О. Д., Єпіфанцев В.О., Чернюк К.О., Щербак Т.Ю.
УДОСКОНАЛЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ГНІЙНОГО ХОЛАНГІТУ ЯК ПРОФІЛАКТИКА ХОЛАНПОГЕННОГО СЕПСИСУ У ТРАДИЦІЙНІЙ ІЛАПАРОСКОПІЧНІЙ ГЕПАТОБІЛІАРНІЙ ХІРУРГІЇ Донецький державний медичний університет ім. М.Горького Метою дослідження стало удосконалення лікування гострого холангіти і профілактика біліар-ного сепсису (ГБС) у традиційній і лапароскопічній гепатобіліарній хірургії. Проаналізовано результати діагностики і хірургічного лікування у 70 хворих з ХБС при холелдохолітіазі, у 63 -при абсцесах печінки. Жінок було 81, чоловіків - 52 у віці 32 - 80 років. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, інструментальних (УЗД, ФГДС, ЕРХПГ, черезшкірна черезпечінкова холангіографія, інтраопераційна холангіографія, фіброхолангіоскопія), біохімічних досліджень крові, бактеріологічних аналізів жовчі. Запропоновані оптимальні принципи перед — і післяопераційного лікування - нові розроблені способи лікування (Бпатентів України). При радикальному оперативному лікуванні застосовували три способи: ендоскопічний, хірургічний і комбінований. В результаті удосконаленого лікування післяопераційна летальність знизилася з 27,3% ?? 3,4%.

Хіміч С.Д., Кателян О.В., Желіба М.Д., Фуніков А.В.
ДЕЯКІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРЕД-ТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ПРИ ОПЕРАЦІЯХ НА ОРГАНАХ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ ТА ЧЕРЕВНІЙ СТІНЦІ У ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ В статті, яка базується на основі спостереження та обстеження 230 пацієнтів з хірургічними захворюваннями черевної порожнини на фоні ожиріння загострена увага на деякі проблеми організації перед- та післяопераційного періоду у таких пацієнтів. Підкреслюється, що підготовка та проведення цих періодів у пацієнтів з ожирінням повинні бути персоналізованими.

Шаталов О. Д.
МАЛОІНВАЗИВНІ СПОСОБИ ЛІКУВАННЯ АБСЦЕСІВ І ГНІЙНИХ КІСТ ПЕЧІНКИ ЯК ПРОФІЛАКТИКА БІЛІАРНОГО СЕПСИСУ На підставі 138 спостережень проведено порівняльний аналіз результатів лікування хворих на бактеріальні абсцеси (БАП) -72 чол. і непаразитарні гнійні кісти печінки (НГКП) -66 чол. у віці 15 — 77 років. Найбільш інформативними діагностичними методами були: сонографічний, комп'ютерна томографія, лапароскопія. 65 хворим виконані малоінвазивні втручання під контролем УЗД, КТ або лапароскопп, 73 пацієнтам — відкриті операції. Після малоінвазивних втручань у 17,9 % хворих спостерігали різні ускладнення, після відкритих операцій — у 27 % (помер 1 пацієнт). Малоінвазивні операції доцільно ширше використовувати при БАП і НГКП у спеціалізованих хірургічних гепатологічних центрах.

Шадрин И.С.
ПАТОМОРФОЛОГИЧЕСКАЯ И ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ ОБОСНОВАННОСТЬ РАДИКАЛЬНЫХ ОПЕРАЦИЙ У БОЛЬНЫХ С РЕЦИДИВОМ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНИ Произведен сравнительный анализ результатов консервативного и оперативного лечения двух групп больных, находившихся в гастроэнтерологическом и хирургическом отделениях. В первой группе больных ГЭО сочетанные функциональные и органические нарушения выявлены у 14 (43,75%) больных, во второй группе — у 8 (44,4%). Фаза некроза в первой группе при фиброгаст-родуоденоскопии диагностирована у 10 (31,25%) больных. При патогистологическом исследовании иссеченных язвенных субстратов отмечается лимфо-плазмоцитарная инфильтрация с формированием «лимфом», разница состояния микроциркуляторного русла от слизистого до серозного слоев. Всем больным второй группы произведены радикальные операции. Несмотря на проведенное в анамнезе консервативное и оперативное лечение в первой группе больных сохраняется рецидивирующее течение у 6 (18,75%).

Шумейко А.Г.
ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ПЕЧЕНИ ПРИ ОСТРОМ ПАНКРЕАТИТЕ

Буренко Г.В., Галига Т.М., Осадча О.І., Боярська A.M., Супрун Ю.О.
ВПЛИВ МЕДИЧНОГО ПЛАСТИРА «БІОДЕРМ» НА ПЕРЕБІГ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ХВОРИХ НА ВАРИКОЗНУ ХВОРОБУ НИЖНІХ КІНЦІВОК, УСКЛАДНЕНОЮ ТРОФІЧНИМИ ВИРАЗКАМИ. Наведені результати комплексного лікування 46 хворих на варикозну хворобу нижніх кінцівок, ускладненої трофічними виразками. В місцевому лікуванні застосовувався біологічно активний пластир "Біодерм". Отримані в результаті лікування дані свідчать про досить високий клінічний ефект, що підтверджується підвищенням функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів та їх міграційної здатності в зону трофічної виразки. Пластир "Біодерм" оптимізує перебіг ранового процесу.

Гусак И.В., ОсмановР.Р., Османов Р.И., Иванова Ю.В.
КОМБИНИРОВАННЫЕ МЕТОДЫ ЛЕЧЕНИЯ ТРОФИЧЕСКИХ ЯЗВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ Проанализированы результаты лечения 32 пациентов с трофическими язвами нижних конечностей различной этиологии. Лучгиие результаты достигнуты при комплексном лечении больных с использованием озонотерапии в сочетании с применением лазерного облучения ран.

Захараш М.П., Пойда О.І., Яремчук І.О.
ДІАГНОСТИКА ТА ВИБІР МЕТОДУ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ПРОКТОГЕННОГО КОЛОСТАЗУ В статті наведено матеріали діагностики та лікування 105 хворих з хронічним проктогенним колостазом методом комп'ютерної пневмокінезометрії та комп'ютерної пневмостимуляцїі. Визначено критерії діагностики різних типів проктогенного колостазу зі створенням функціональної класифікації. Результати дослідження свідчать про позитивний вплив використання комп'ютерної пневмостимуляцїі (біофідбек-тренінг) у комплексі консервативного лікування проктогенного колостазу. Оцінка результатів запропонованої лікувально-діагностичної програми свідчить про її ефективність у 101 (96,1%) хворих.

Захараш М.П., Пойда О.І., Дубовий В.А.
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНА КОРЕКЦІЯ ФУНКЦІЇ НЕОРЕКТУМА В статті наведено результати вивчення функціонального стану неоректума після низьких резекцій у 80 хворих на дистальний рак прямої кишки. У 40 хворих в післяопераційному періоді застосовували метод пневмостимуляції - "біофідбек-тренінг" з метою корекції резервуарності неоректума. У 40 хворих таке лікування не проводилось. Результати дослідження свідчать, що після низької резекції прямої кишки неоректум знаходиться в стані стійкого гіпертонуса із значно зниженою резерву арністю. Впровадження біофідбек-тренінга в ранньому післяопераційному періоді дозволило покращити функціональні результати сфінктерозберігаючих операцій, скоротити терміни реабілітації хворих, тим самим покращити якість життя. Доведено, що застосування степлерних анастомозів значно покращує функцію неоректума.

Кондратенко П.Г., Соболев В.В., Конькова М.В., Смирнов Н.Л., Соболев Д.В.
ВОЗМОЖНОСТИ УЗИ С ПРИМЕНЕНИЕМ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО ДОППЛЕРОВСКОГО СКАНИРОВАНИЯ В ИЗУЧЕНИИ ДИНАМИКИ ВОСПАЛИТЕЛЬНОГО ПРОЦЕССА В ГНОЙНЫХ РАНАХ ПРИ ПРОВЕДЕНИИ МАГНИТОТЕРАПИИ Целью настоящей работы явилось изучение возможности УЗ-мониторинга течения раневого процесса при применении разработанного в клинике способа лечения гнойных ран. Внедренный в клиническую практику способ лечения гнойных ран с применением переменного электромагнитного поля и введением в него ферропластов, позволяет добиться скорейшего очищения гнойной раны, сократить 1 фазу раневого процесса, подготовить рану для наложения вторичных швов, позволяет сократить срок пребывания больных в стационаре.

Корчак О.М.
ВОЗМОЖНОСТЬ СТИМУЛЯЦИИ ПРОЛИФЕРАТИВНОЙ АКТИВНОСТИ ФИБРОБЛАСТОВ ХРОНИЧЕСКИХ ВЕНОЗНЫХ ЯЗВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ IN VITRO В работе проведен сравнительный анализ показателей пролиферативной активности культур фибробластов хронических венозных язв, здоровой кожи и феталъных фибробластов. Фибробла-сты длительно существующих язвенных дефектов пролиферируют значительно медленнее, чем фибробласты здоровой кожи независимо от методов получения клеточной культуры. При сравнении скорости пролиферации клеток культуры феталъных фибробластов, фибробластов здоровой кожи и хронического язвенного дефекта было показано значительное отставание темпов увеличения клеточности культуры язвенных фибробластов при одинаковых условиях культивирования. Создание клеточной модели для совместного культивирования фибробластов, полученных из венозной хронической язвы, с фетальными фибробластами позволило стимулировать пролиферативную активность патологически измененной клеточной линии фибробластов хронического язвенного дефекта.

Краснов О. Г.
МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ «ДІАБЕТИЧНОЇ СТУПНІ» Обґрунтовані основні принципи місцевого лікування гнійно-некротичних уражень діабетичної ступні з урахуванням клінічної форми, стадії раневого процесу, бактеріологічних, цитологічних досліджень та РН-метрп ран.

Кузнецов А.А, Краснов О.Г., Жуков В.И., Сидоренко И.И.
ПРИРОДНЫЕ СОРБЕНТЫ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ГНОЙНО-НЕКРОТИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ НЕЙРОПАТИЧЕСКОЙ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ Приведена сравнительная клинико-морфологическая характеристика результатов комплексного лечения язвенных дефектов диабетической стопы природным сорбентом на основе матрицы лигнина, обогащенной «каменным маслом» (белым мумие), и «гентаксаном» в комплексном назначении «кеторола» и «ципролета».

Литвиненко В.Є., Баштан В.П., Шелешко П.В., Кравцова А.П, Корнєєв О.В.
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІММОСГЕНТУ, ІМУНОМОДУЛЯТОРА ТА АНТИОКСИДАНТІВ Виявлені корелятивні взаємозв'язки між морфологічними змінами в тканинах, станом імунного гомеостазу, активністю ПОЛ і АОС крові в фазах ранового прощсу. Комплексне лікування ран із застосуванням іммосгенту, тімаліну та аєвіту покращує перебіг регенеративних процесів, модулює негативні зміни в імунному, про- та антиоксидантному статусі організму, скорочує терміни загоєння ран.

Малиновский В. В.
ОЦЕНКА КЛИНИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ ПРИМЕНЕНИЯ ЭМПИРИЧЕСКОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ АНТИБАКТЕРИАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ЛОРАЗИДИМОМ (ЦЕФТАЗИДИМОМ) С ЛОРИКАЦИНОМ (АМИКАЦИНОМ) В ЛЕЧЕНИИ ТЯЖЕЛЫХ ГНОЙНО - СЕПТИЧЕСКИХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ, ПЕРЕНЕСШИХ ОСТРЫЕ НАРУШЕНИЯ МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ (ОНМК) Приводятся результаты открытого исследования, в котором оценивали эффективность и безопасность применения комбинации цефалосприна Ш-го поколения Лоразидима (цефтазидима) и аминогликозида Лорикацина (амикацина) у пациентов с тяжелыми гнойно-септическими ос-ложнеиями, перенёсшими ОНМК. В исследовании принимала участие группа пациентов в 55 человек, из которых у 32 были диагностированы гнойно-некротические изменения мягких тканей, у 23 - тяжелые формы госпитальных пневмоний. Лечение комбинацией препаратов обеспечивало положительную динамику, оценивающуюся по объективным и субъективным признакам.

Нагайчук В. І.
ПЕРЕБІГ РАНОВОГО ПРОЦЕСУ У ХВОРИХ З ПОШИРЕНИМИ ПОВЕРХНЕВИМИ ОПІКАМИ ПРИ ТРАДИЦІЙНОМУ ТА РАННЬОМУ ОПЕРАТИВНОМУ ЛІКУВАННІ. В роботі проаналізовані результати лікування 62 хворих віком від 18 до 75 років з поширеними поверхневими опіками. В основній групі (32) проводилась дерматомна некректомія на 2-3 добу після травми, операційні рани яких закривали біоактивованими ксенодермотрансплантантами. В контрольній групі (ЗО) лікування проводили традиційним методом - епітелізація ран під пов'язками після самостійного відторгнення опікового некрозу. Порівняльні результати гістологічного дослідження показали, що в контрольній групі репаративна регенерація слабо виражена на протязі всього періоду ранового процесу. В той же час, в основній групі регенераторні процеси під ксенодермотрансплантантами значно активізуються вже в ранні терміни після опіку.

Нємченко 1.1., Кузнецов А.Я., Люлька О.М., Соловйов І.Є., Ковальов О.П., Рудий М.О., Лисенко Р.Б., Ситник Д.А., Краснов О.Г.
ДИНАМІКА ПОКАЗНИКІВ ПЕРЕКІСНОГО ОКИСЛЕННЯ ЛІПІДІВ ТА АНТИОКСИДАНТНОГО ЗАХИСТУ У КРОВІ ХВОРИХ З ГНІЙНО - ЗАПАЛЬНИМИ ПРОЦЕСАМИ МіЯКИХ ТКАНИН, ЛІКОВАНИХ ТЕНТАКСАНОМ" У КОМПЛЕКСІ З АНТИОКСИДАНТАМИ Проведено обстеження в динаміці 60 хворих з гнійно — запальними процесами мяких тканин, які знаходились на стаціонарному лікуванні в клініці факультетської хірургії УМСА у віці від 17 до 70 років. Обстеження хворих проводили до оперативного втручання та на 3,5,7,9,11 добу і в момент виписки. Досліджувались показники перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту організму при лікуванні хворих з гнійними ранами гентаксаном самостійно та в комплексі з антиоксидантом аєвіт. За результатами проведеного обстеження встановлено, що додавання в лікування антиоксидантного вітамінного препарату аєвіт підсилює лікувальний ефект гентаксана за рахунок покращення показників ПОЛ та АОЗ, скоріше приводить до норми ряд показників неспецифічної резистентності організму.

Радомський О. А., Радомська Н.Ю, Пархоменко М.В., Аксютін А.Г.
МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТКАНИН ВАСКУЛЯРИЗОВАНИХ КЛАПТІВ НА СУДИННІЙ НІЖЦІ В ЕКСПЕРИМЕНТІ У 18 серіях дослідів на 37 безпорідних собаках виконано моделювання пересадки васкуляризова-них клаптів на судинній ніжці. Ангіоморфологічне дослідження тканин клаптів та мікроциркуляторного русла дозволило встановити, що артеріовенозна судинна ніжка забезпечує оптимальні умови морфофункціональної адаптації тканин. У той же час застосування однокомпонентної ніжки було успішним тільки при пересадці невеликих шкірнофасціальних клаптів.

Сипливый В. А., Тесленко С.Н., Гринченко СВ., Петюнин А.Г., Хабусев В.К.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ЗАБРЮШИННЫХ ФЛЕГМОН ПРИ ОСТРОМ ДЕСТРУКТИВНОМ ПАНКРЕАТИТЕ В работе проанализированы результаты хирургического лечение 86 больных с забрюшинными флегмонами при остром деструктивном панкреатите. Развитие деструктивных форм острого панкреатита, осложненного забрюшинной флегмоной, сопровождается высокой летальностью, достигающей 44,2%. Основными причинами смерти является эндотоксический шок и полиорганная недостаточность.

Слонецький Б.І., Гавриленко Н.В., Максименко М.В, Руадзе О.О.
ШЛЯХИ ЗМЕНШЕННЯ РАНЬОВИХ УСКЛАДНЕНЬ ПІСЛЯ НЕВІДКЛАДНИХ ВТРУЧАНЬ З ПРИВОДУ ГОСТРИХ УРАЖЕНЬ ТОНКОЇ КИШКИ В роботі наведені результати хірургічного лікування 86 пацієнтів, котрі були оперованні з приводу гострих ішемічних уражень тонкої кишки, що відповідно до стратегічних аспектів були поділені на дві групи. Застосування селективного підходу з використанням мазьово-розчинних композицій та фракційного внутрішньотканинного електрофорезу сприяло зменшенню раньових післяопераційних ускладнень у декілька разів, чим покращило результати їх хірургічного лікування. Ключові слова: рана, електрофорез, кишкова непрохідність, мезентеріальний тромбоз.

Тищенко A.M., Малоштан А.В., Воробьев Ф.П., Смачило P.M., Брицкая Н.Н.
ИНФЕКЦИОННО-ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ ПОСЛЕ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКОЙ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ: АНАЛИЗ ПРИЧИН, ЛЕЧЕНИЕ И ПРОФИЛАКТИКА На основе проведенного анализа результатов лечения 1000 больных с острым и хроническим холециститом, перенесших лапароскопическую холецистэктомию, выявлены основные причины инфекционно-воспалительных осложнений. Ими явились пролонгация исходного воспалительного процесса в послеоперационном периоде и желчеистечение. Источниками желчеистечения, как правило, были негерметичная культя пузырного протока и ятрогенные причины. Изменение некоторых технических моментов лечения (более активная хирургическая тактика, ранняя диагностика деструкции пузырной стенки, расширение показаний к перчаточно-трубочному дренированию брюшной полости) способствовало улучшению результатов лечения у 310 пациентов основной группы. Частота инфекционно-воспалительных осложнений снизилась с 9,5% до 4,8%. Летальность уменьшилась в 4 раза: с 1,2% до 0,3%.

Філіп С.С., Сливка P.M., Пантьо В.І., Скрипинець Ю.П., Ловга І.В.
ОПТИМІЗАЦІЯ ВИБОРУ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ І ПРОФІЛАКТИКИ ПОСТТРАВМАТИЧНИХ ОСТЕОМІЄЛІТІВ НИЖНІХ КІНЦІВОК Використання методики регіонарної внутріартеріальної комбінованої терапїі (РВКТ) у профілактиці і комплексному лікуванні післятравматичного остеомієліти дозволяє досягти більш швидкої санації кістки, порівняно з хворими контрольної групи, нормалізувати показники ен-дотоксикоза, підвищити рівень захисних сил організму, значно скоротити терміни лікування і видужання, відновлення працездатності більшості хворих з ПО нижніх кінцівок.

Чепляка О.М.
ФАГОЦИТАРНА АКТИВНІСТЬ РАНОВИХ МАКРОФАГІВ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАРАПРОКТИТ ПІД ВПЛИВОМ ХЛОРПРОМАЗИНУ Проведено ультраструктурне вивчення впливу хлорпромазину на функціональну активність ранових мононуклеарних макрофагів у хворих на гострий парапроктит в першій фазі ранового процесу. Аналіз місцевого впливу хлорпромазину на структурні і функціональні особливості макрофагів ранової поверхні показав, що під впливом препарату посилюється функціональна активність ранових макрофагів, що більш чітко реєструється через 6 годин після 5-ти хвилинної експозиції з препаратом.

Шаповал С. Д., Якунин A.M., Максимова О.О., Курдаченко О.Л.
ЛІКУВАННЯ УСКЛАДНЕНИХ ФОРМ СИНДРОМУ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ В УМОВАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ГНІЙНО-СЕПТИЧНОГО ЦЕНТРУ Спостерігали 474 хворих з ускладненими формами синдрому діабетичної стопи, більшість із яких були похилого та старечого віку з цукровим діабетом II типу важкої форми в стадії су б- і декомпенсації. У 49 (10,3 %) пацієнтів захворювання було ускладнено сепсисом. Етіологія раньової інфекції в 66,7 % випадків була представлена асоціаціями аеробної та анаеробної мікрофлори. В системі комплексної інтенсивної терапії у 49 хворих застосовували вазапростан, що дало можливість виконувати економні ампутації зі збереженням опорної функції стопи.

Шапринський В.О., Бондарчук О.І., Сандер СВ., Андросов С.І.,Мазур М.В.
ПАТОФІЗІОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ РАН І РАНОВОГО ПРОЦЕСУ  З цими ознаками тісно корелюють інші. Пропонується виключити дублюючі терміни. Розтрощені і рвані рани слід розглядати разом із забитими і о&єднати їх під назвою "забиті". Поверхневі дефекти" слід позначати терміном "садно" і виключити дублюючий термін "подряпина". Рана, що тривало не загоюється, є виразкою. Термін "Рана, що тривало не гоїться" потрібно також виключити. Хірургічну обробку рани слід розділяти на первинну і вторинну. Рання і пізня обробка - дублюючі терміни. Шов, накладений відразу по закінченню первинної хірургічної обробки, слід називати "первинним своєчасним". Первинний відстрочений шов -фактично несвоєчасний.

Шейко В. Д., Лысенко Б.Ф.
ПРОБЛЕМА РАНЕВОГО ИСТОЩЕНИЯ В ХИРУРГИИ ПОВРЕЖДЕНИЙ Изучено течение травматической болезни (ТБ) у 140 пострадавших с различными вариантами торакальной и абдоминальной политравмы (ПТ), у которых наблюдалось раневое (травматическое) истощение, что составило 31,8%. Течение ТБ у этих пациентов было крайне тяжелым: органные дисфункции были выявлены у 92,9%, в дальнейшем у всех пострадавших возникли разнообразные и многочисленные осложнения. Прогрессирование полиорганной дисфункции обусловило высокую летальность: умерло 42,1% пострадавших. Ведущим компонентом интенсивной терапии раневого истощения и метаболического дистресс-синдрома при ПТ является адекватная заместительная нутритивная терапия.

Грона В.Н., Журило И.П., Литовка В.К., Музалев А.А., Латышов К.В.
О КОНСЕРВАТИВНОЙ ТАКТИКЕ ПРИ ТРАВМЕ СЕЛЕЗЕНКИ У ДЕТЕЙ Обобщен опыт консервативного лечения травматических повреждений селезенки у детей. За период с 2000 по 2005 гг. в клинике находилось на лечении 26 детей с различными повреждениями селезенки в возрасте от 3,5 до 16 лет. Мальчиков было 17, девочек - 9. У 1 пациента помимо разрыва селезенки имел место разрыв печени. Больные были госпитализированы спустя 3 - 38 часов с момента травмы. В 7 случаях у больных предпринята консервативная тактика. У одного пациента на 7-е сутки лечения возникла необходимость в экстренной лапаротомии и спленэк-томии в связи с двухфазным разрывом селезенки. Удалось достичь выздоровления с помощью консервативного метода у 6 из 26 детей (23,1%).

Кривченя Д.Ю., Притула В.П., Ксьонз І.В.
СУЧАСНІ ПІДХОДИ В ЛІКУВАННІ КІСТ СЕЛЕЗІНКИ У ДІТЕЙ У клініці дитячої хірургії була прооперована 41 дитина з кістами селезінки методом парціальної резекції ураженого органу. Запропоновано діагностичний алгоритм при обстеженні дітей з кістами селезінки. Підсумовуючи великий досвід лікування цієї рідкісної патології, була розроблена хірургічна тактика при різній локалізації кіст. Авторами розроблено оригінальні способи парціальної резекції селезінки за допомогою зшивального апарату УКЛ-60 із урахуванням її сегментарного кровопостачання. Під час операції та в ранньому післяопераційному періоді не було жодних ускладнень. У віддаленому періоді рецидивів кісти не виявлено, функція селезінки збережена повністю. Вказано на велике значення збереження селезінки, особливо в районах, близьких до Чорнобильської зони. В клініці протягом 20 років з цією патологією не проведено жодної спленектомії.

Момотов А. А.
ОПТИМИЗАЦИИ ПОКАЗАНИЙ К МЕТОДАМ ЛЕЧЕНИЯ ДЕТЕЙ С ХРОНИЧЕСКИМ КОЛОСТАЗОМ До настоящего времени хронические запоры у детей остаются актуальной проблемой педиатрии и детской хирургии частота возникновения запоров составляет 5-10% среди всего детского населения. Прогрессирование запоров приводит к недержанию кала. Выраженность интоксикации напрямую зависит от продолжительности запора. Работа основана на наблюдении 786 детей с запорами различной этиологии. На основании проведенных обследований были оптимизированы показания к консервативному и оперативному лечению.

Сушко В.І, Носар А.Є., Барсук A.M., Інюшин СВ., Бондарюк Л.М.
ЗАКРИТІ ТРАВМАТИЧНІ УШКОДЖЕННЯ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ У ДІТЕЙ Проведено аналіз діагностики та лікування 268 дітей з ушкодженням органів черевної порожнини за 10 років. Із них оперативне втручання проведено у 84 (31,3%) дітей, консервативно лікувалося 184 (68,7%). Післяопераційні ускладнення спостерігались у 5 дітей (6.0%).Летальних наслідків не було. Віддалені результати вивчені у 76 дітей.

Шкурупій Д.А.
ПАТОГЕНЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ СИНДРОМУ ПОЛІОРГАННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ В роботі проаналізований сучасний стан проблеми поліорганної недостатності у новонароджених і окреслені основні патогенетичні механізми даного синдрому на основі даних сучасної літератури.

Гаврилов В. А., Казимирко Н.К., Шанько В.М.
БАКТЕРИАЛЬНЫЙ СПЕКТР ПРИ НЕОСЛОЖНЁННЫХ ПЕРЕЛОМАХ НИЖНЕЙ ЧЕЛЮСТИ В РАННЕМ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОМ ПЕРИОДЕ Целью исследования было изучение видового спектра бактерий при неосложнённых переломах нижней челюсти в раннем периоде после травмы. Установлено, что у этого контингента пациентов в 53 % случаев из линии перелома были выделены аэробные и факультативно анаэробные бактерии, наиболее значимыми из них являлись стафилококки и энтеробактерии. В 47 % случаев были выделены строго анаэробные бактерии.

Говоруха И. Т.
ОПЕРАЦИЯ КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ И ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД У ЖЕНЩИН С ИЗЛЕЧЕННЫМ БЕСПЛОДИЕМ Проведена оценка течения беременности, родов и послеоперационного периода у женщин с излеченным бесплодием, родоразрешенных путем операции кесарева сечения. Показано, что тщательное динамическое наблюдение во время беременности, своевременность произведенной операции по отработанной в Донецком региональном центре охраны материнства и детства методике позволяет уменьшить осложнения во время операции и послеоперационном периоде, улучшить исходы, как для матери, так и для плода.

Гоженко А.І., Бабій В.П., Гоженко О.А., Бабієнко В.В.
СТАН НЕСПЕЦИФІЧНОГО ЗАХИСТУ ЛЕЙКОЦИТІВ І ОБМІН ОКСИДУ АЗОТА ДО ТА ПІСЛЯ ОПЕРАТИВНОГО ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ ЖІНОК НА РАК ТІЛА І ШИЙКИ МАТКИ Дослідження стану неспецифічного захисту у хворих жінок на рак тіла і шийки матки І і II стадії до операції та після оперативного видалення пухлини показав, що у хворих з пухлинами відмічається тенденція до зниження інтенсивності еміграції лейкоцитів на слизову оболонку ротової порожнини на тлі підвищення їх метаболічної активності за показниками НСТ- тесту у крові і порожнині рота і свідчить про напругу факторів неспецифічного захисту, якими є поліморфно-ядерні лейкоцити. Збільшений вміст нітритів у крові і ротовій порожнині вказує на підсилену продукцію оксиду азоту при пухлинному рості. Після оперативного видалення пухлини відмічається нормалізація процесу еміграції лейкоцитів, їх функціональна активність та синтез ендогенного оксиду азоту і свідчить про позитивний ефект оперативного лікування.

Єльський В.М., Барінов О.Е.
ОСОБЛИВОСТІ ГОЄННЯ ОПІКОВИХ РАН У ПАЦІЄНТІВ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ФАКТОРУ НЕКРОЗУ ПУХЛИН З метою вивчення особливостей запальнево-репаративної реакції опікової рани дослідили 20 хворих з термічними опіками шкіри II-IV ступеня; площа опікових ран складала від 20 до 65% загальної поверхні тіла. В плазмі визначали вміст ФНПос. Через 3-5 днів після опіку проводили од-номоментну некректомію і вільну шкірну аутопластику. Співставляли морфогенез опікової рани з хемосенситивністю р2-адренорецепторів тромбоцитів та рівнем ФНПа. У гіпореактивних пацієнтів особливостями запальної реакції опікової рани була тривала персистенція нейтрофілів, затримка формування дермакаційного валу, що зумовлювало аутоліз трансплантатів.

Звягинцева Т.В., Рузин Г.П., Желнин Е.В., Халин И.В.
ПАТОФИЗИОЛОГИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ СТИМУЛЯЦИИ РЕГЕНЕРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ ПРИ ДЛИТЕЛЬНО НЕЗАЖИВАЮЩИХ РАНАХ На трех моделях облучения: местном локальном, общем однократном и общем фракционном изучены закономерности отклонения регенеративных процессов при длительно незаживающих ранах от обычного хода репарации. Установленные нарушения окислителъно-антиоксидантного гомеостаза, морфологические, иммуноморфологические сдвиги стали обоснованием для новых подходов к консервативной терапии раневого процесса в облученном организме, включающих цитокиновую терапию, введение биоэнергитических и пластических субстратов, применение лекарственных средств политропного действия, обладающих антиоксидант-ными, мембраностабилизирующими, иммуномодулирующими, блокирующими процессы пере-кисного окисления липидов свойствами.

Жадинский Н.В.,Ельский В.Н., Гюльмамедов Ф.И., Жадинский А.Н., Пшеничная О. А.
РАЗРАБОТКА НОВЫХ ПОДХОДОВ К МЕСТНОМУ ЛЕЧЕНИЮ ГНОЙНЫХ РАН На основании данных литературы, результатов собственных исследований, направленных на выяснение роли сегментоядерных лейкоцитов, микробов, погибших тканей в заживлении ран построена в виде схемы система, раскрывающая клеточные механизмы заживления ран. С помощью этой системы расшифрованы механизмы участия микробов, погибших клеток ткани раны, клеток раневого экссудата в развитии гнойного осложнения. Намечены новые подходы к местному лечению гнойных ран.

Железная А.А., Чайка К.В., Говоруха И.Т., Морозова Н.А., Трегубенко А.А.
ЭФФЕКТИВНОСТЬ РАЦИОНАЛЬНОГО ВЕДЕНИЯ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ РАН В ГИНЕКОЛОГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ Разработанная нами тактика ведения операционных ран, в том числе с гнойно-воспалительными осложнениями с применением препаратов для местного лечения раневой инфекции с учетом стадии раневого процесса и видового состава микрофлоры ран, позволила значительно повысить эффективность лечения гнойных осложнений в ране. Это позволило быстро ликвидировать острый гнойный процесс; сократить сроки подготовки к заключительному этапу хирургического лечения раны; значительно сократить сроки пребывания больных в стационаре; более рационально использовать антибактериальные препараты, сократить длительность системной антибактериальной терапии.

Кононенко Н.М.
ХІРУРГІЧНІ ТА МЕДИКАМЕНТОЗНІ АСПЕКТИ МОДЕЛЮВАННЯ ВИРАЗОК ШЛУНКА РІЗНОЇ ЕТІОЛОГІЇ Представлено хірургічні та медикаментозні аспекти моделювання виразок шлунка різної етіології. Установлена найбільш ефективна модель виразки шлунка - оцтова гастрольна виразка за Окабе для розробки нових консервативних і оперативних методів лікування виразкової хвороби. Виразка шлунка за Окабе має хронічний перебіг і характеризується залученням у патологічний процес усіх шарів стінки шлунка. Вивчено особливості мікроциркуляторного русла і приведена кількісна оцінка його стану в слизовій оболонці шлунка при виразці за Окабе. Порушення мікроциркуляції виявлялися у виді вазоконстрикції, тромбозу судин і стазу, що приводило до зниження резистентності слизової оболонки шлунка.

Костенко В.А., Скрипников Н.С., Лигоненко А.В., Пронина Е.Н., Ставничий А.С.
ХИРУРГИЧЕСКИЙ ШОВНЫЙ МАТЕРИАЛ БУДУЩЕГО: КОНСТРУКТИВНЫЕ ВЗАИМООТНОШЕНИЯ НИТИ И ПАРАВУЛЬНАРНЫХ ТКАНЕЙ В статье обоснован новый взгляд на современные гаовные материалы как на регуляторы процессов заживления операционной раны. Эта точка зрения подтверждается собственными исследованиями, которые показали, что применение рассасывающихся хирургических нитей с быстрым темпом резорбции (до 30 сут), модифицированных средствами, стимулируюющими процессы репаративной регенерации в паравулънарных тканях, является эффективным средством предупреждения послеоперационных осложнений. Обосновываются новые требования к современному поколению уловных материалов, в частности необходимость наличия определенных фармакологических свойств

Морозова Н.А., Железная А. А., Ермаченко А. А., Корниенко СМ., Бобрик Н.Н.
К ВОПРОСУ О ЛЕЧЕНИИ СОБСТВЕННО БРЮШНОСТЕНОЧНЫХ СВИЩЕЙ В АКУШЕРСТВЕ И ГИНЕКОЛОГИИ

Нетюхайло Л.Г., Бабаніна М.Ю., Крачек Г. О.
СТУПІНЬ ІНТОКСИКАЦІЇ ОРГАНІЗМУ В РІЗНІ СТАДІЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ОПІКОВОЇ ХВОРОБИ Вивчали ступінь інтоксикації організму в різні стадії експериментальної опікової хвороби. Встановлено яскраво виражені ознаки синдрому інтоксикації, особливо в стадії опікового шоку та токсемії, коли зростає рівень гаптоглобіну, підвищується активність протеолізу, а також абсолютне число лейкоцитів.

Рогова О.М.
ПІСЛЯПОЛОГОВИЙ ЕНДОМЕТРИТ: РАНОВА ІНФЕКЦІЯ ЧИ СИНДРОМ ЕНДОГЕННОЇ ІНТОКСИКАЦІЇ? В статті приведені дані обстеження породіль з післяпологовим ендометритом на наявність синдрому ендогенної інтоксикації. На підставі вивчення динаміки змін лейкоцитарного індексу інтоксикації, рівнів середніх молекул, продуктів деструкції тканин, ЦІК та цитокінів TNF і IL- I? в сироватці крові та у лохіях жінок з різним типом імунної відповіді на запалення автор робить висновок про те, що післяпологовий ендометрит - це не тільки ранова інфекція, а перга за все — синдром ендогенної інтоксикації організму, вираженість якого залежить від типу імунної відповіді, що потребує внесення відповідної корекції у лікувальну програму породіль з вищевказаною патологією.

Селезньов К.Г., Малєєв К.В., Єльський К.В.
РІВЕНЬ ЦИТОКІНІВ КРОВІ ЯК ПОКАЗНИК ПАТОГЕНЕЗУ ПРИ ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ СИНУСИТІВ Проведено клініко-лабораторне дослідження у 58 чоловік, з яких у 32 пацієнтів було гостре (16) або хронічне (16) запалення біляносових пазух, 26 чоловік - контроль. Методом радіоімунологічного і імуноферментного аналізу в залежності від важкості запального процесу встановлені наступні два типи реакції прозапальних цитокінів та протизапальних інтерлейкінів. Баланс прозапальних цитокінів (ІЛ-16, ФНП-а ІЛ-6) і протизапальних інтерлей-кінів (ІЛ-2, ІЛ-4) відображав стан загальбіологічних взаємовідносин між "пошкодженням" і «захистом». Установлені 2 загальнопатологічних типи цитокінових реакцій при запаленні біляносових пазух: гіперергічний та гіпергічний.

Труш Е.Н.
ВЛИЯНИЕ ПРОДУКТОВ ГОРЕНИЯ ФЕНОЛФОРМАЛЬДЕГИДНЫХ СМОЛ И ГИПЕРТЕРМИИ НА ПОКАЗАТЕЛИ КОСТНОМОЗГОВОГО КРОВЕТВОРЕНИЯ КРЫС В условиях эксперимента на 130 крысах линии Вистар изучались особенности костномозгового кроветворения в посттравматическом периоде отравления фенолформальдегидной смесью на фоне гипертермии. Исследования показателей костномозгового кроветворения при действии агрессивных факторов показало, что экстремальные воздействия (острая однократная гипертермия, отравление фенолом, формальдегидом и комбинация этих факторов) нарушают эри-тропоэтическую функцию костного мозга, однако в группах животных с изолированными воздействиями патологические изменения носят менее выраженный характер и наблюдается нормализация показателей на 14-21 сут, в то время комбинированная травма приводит к длительной депрессии костномозгового кроветворения. Таким образом, изменения эритрона после отравления фенолом и формальдегидом на фоне гипертермии представляют собой самостоятельный патологический комплекс, при котором не развиваются характерные для отравления фенолформальдегидной смесью компенсаторные реакции, в частности, стимуляция костномозгового кроветворения.

Флегонтова В.В., Гайдаш И.С, Казимирко Н.К., Деменко А.В., Перфильева М.Ю.
НАРУШЕНИЯ В КЛЕТОЧНОМ И ГУМОРАЛЬНОМ ЗВЕНЬЯХ ИММУНИТЕТА У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ ТРАВМАТИЧЕСКИМ ОСТЕОМИЕЛИТОМ Изучены нарушения в клеточном и гуморальном звеньях иммунитета у 89 больных с хроническим травматическим остеомиелитом костей голени, протекавшим на фоне дефекта мягких тканей над костной полостью и с выраженным склерозом костного ложа. Установлено, что иммунный статус больных хроническим травматическим остеомиелитом характеризуется нарушениями как в клеточном, так и в гуморальном звеньях иммунитета. Нарушения являются более манифестными в период обострения заболевания, чем при реконвалесценции.

Чайка В.К., Говоруха И. Т., Бабич Т.Ю.
СОВРЕМЕННЫЙ ПОДХОД К ВЫПОЛНЕНИЮ ЭПИЗИОТОМИИ В АКУШЕРСКОЙ ПРАКТИКЕ Изучив опыт проведения эпизиотомии и методики восстановления эпизиотомной раны в Донецком региональном центре охраны материнства и детства, установлено, что использование современных акушерских технологий ведения родов позволяет снизить количество эпизиотомии. При ушивании эпизиотомной раны непрерывным погружным швом с последующим наложением косметического внутрикожного шва той же нитью с использованием рассасывающихся современных шовных материалов позволяет максимально снизить число осложнений при данной операции.

Шиш Н.В.
ВЛИЯНИЕ ЭКСТРАКТА ЭХИНАЦЕИ ЖИДКОГО НА МОРФО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ РЕПРОДУКТИВНОЙ СИСТЕМЫ КРЫС САМЦОВ ПРИ ДЛИТЕЛЬНОМ ПОСТУПЛЕНИИ КЛОПИРАЛИДА Введение клопиралида в организм белых крыс вызывает усиление процессов свободнорадикалъного переписного окисления липидов в крови и тканях семенников и снижение активности антиокси-дантных ферментов. Отмечалось повреждение сперматогенного эпителия, снижение абсолютного количества сперматозоидов их жизнеспособности и подвижности. Введение экстракта Эхинацеи в этих условиях способствует торможению процессов свободнорадикалъного перекис-ного окисления липидов, восстановлению морфо-функционалъного состояния сперматогенного эпителия, улучшению качества спермы. Полученные результаты свидетельствуют о целесообразности использования экстракта Эхинацеи для коррекции повреждающего действия клопиралида на репродуктивную систему белых крыс самцов.

Березницький Я.С., Гапонов В.В., Крижановський І.Д.
ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ПРОКТОЛОГІЇ В УМОВАХ ВИМОГ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ На прикладі проктології, як однієї з складових частин інтернатури по хірургії, наведено досвід викладання хірургічних дисциплін на засадах кредитно-модульної системи навчання в інтернатурі. Розроблено та застосовано комплексну багатофакторну систему оцінки теоретичних знань та практичних вмінь інтернів. Впровадження нових підходів до навчання в інтернатурі сприяє поліпшення знань з дисципліни.

Березницький Я.С., Крижановський І. Д., Гапонов В.В.
ВИКЛАДАННЯ НЕВІДКЛАДНОЇ УРОЛОГІЇ ІНТЕРНАМ-ХІРУРГАМ ЗГІДНО ВИМОГ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ Викладання невідкладної урології є однією із складових частин інтернатури по хірургії, що потребує перегляду системи викладання в умовах кредитно-модульної системи. Розроблено та застосовано оригінальну комплексну систему оцінки теоретичних знань та практичних вмінь інтернів, що є прозорою, об"єктивною та сприяє поліпшенню знань з дисципліни.

Березницький Я.С., Гапонов В.В., Яльченко Н.А.
ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ ХІРУРГІЇ ДЛЯ ІНТЕРНІВ ЗГІДНО ВИМОГ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ На підставі власної розробки моделі викладання клінічних дисциплін та першого досвіду застосування цього підходу при проходженні інтернатури по хірургії висвітлено проблему викладання предмету з урахуванням вимог кредитно-модульної системи. Наведено приклад розподілу учбових елементів, змістовних модулів та підходів до оцінки всього модуля з невідкладної хірургії. Підкреслено значення самостійної роботи інтернів, щоденного контролю знань та вмінь з хірургії в умовах прозорості та об"єктивності викладання хірургії.

Березницький Я.С., Сулима В.П.
ВИКЛАДАННЯ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ХІРУРГІЇ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ УМОВАХ ПЕРЕХОДУ НА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНУ СИСТЕМУ НАВЧАННЯ Підготовка кваліфікованого лікаря загальної практики є основною задачею вищого навчального закладу, а тому належне викладання хірурги в цілому комплексі дисциплін створить умови для якісної медичної практики в майбутньому, що повинна відповідати вимогам: наявність підготовлених фахівців, оптимальне використання ресурсів, мінімізація ризику для хворих та задоволення пацієнта від контакту з медичною спільнотою. Враховуючи, що на першому місці в цьому переліку стоїть рівень кваліфікації фахівця, зрозуміла необхідність підвищення якості підготовки лікаря в навчальному закладі, на що направлене втілення в учбовий процес кредитно-модульної системи. Структурований учбовий план, етапність і уніфікація різних видів контролю та розрахункових рівнів знань, у балах та процентах, дозволили визначати рівень підготовки студента за фактично набраною сумою балів, що дає можливість конвертувати підготовку за системою ECTS, порівняти рівень оцінки студентів, що навчаються зараз, та тих, що навчалися раніше.

Бутырский А.Г., Хаджиев О.Ч., Ващук В.В., Могилястый А.А., Древетняк А.А.
О НЕКОТОРЫХ ПРОБЛЕМАХ ОРГАНИЗАЦИИ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ ВНЕАУДИТОРНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ ПО ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ Статья затрагивает некоторые организационно-методические аспекты самостоятельной внеаудиторной работы студентов (СВРС) по общей хирургии. Авторы анализируют собственный опыт организации СВРС.

Гринцов А.Г., Василенко Л.И., Буценко В.Н., Куницкий Ю.Л., Совпель О.В.
ПРЕПОДАВАНИЕ ХИРУРГИИ НА СТОМАТОЛОГИЧЕСКОМ ФАКУЛЬТЕТЕ С ПОЗИЦИИ 30-ЛЕТНЕГО ОПЫТА Донецкий государственный медицинский университет им. М.Горького Обобщен опыт преподавания хирургии отечественным и зарубежным студентам на стоматологическом факультете Донецкого государственного медицинского университета. Освещены актуальные вопросы оптимизации учебного процесса, наглядности преподавания и деонтологии. Рассмотрены вопросы объективного контроля знаний студентов и уровня усвоения практических навыков в свете решений Балонского соглашения.

Гринцов А.Г., Буценко В.Н., Куницкий Ю.Л.
ПРИМЕНЕНИЕ ДЕЛОВОЙ ИГРЫ "КЛИНИКО-ПАТОЛОГОАНАТОМИЧЕСКАЯ КОНФЕРЕНЦИЯ" ПРИ ИЗУЧЕНИИ КУРСА ХИРУРГИЧЕСКИХ БОЛЕЗНЕЙ" Приведен пример использования в процессе обучения студентов хирургическим болезням ролевой игры "Клинико-патолого-анатомическая конференция". При этом проведение практического занятия подчинено решению главных целей: ознакомлению с организацией клинико-патологоанатомической конференции, обучению методике анализа истории болезни умершего, протокола вскрытия, ознакомлению с основными законодательными положениями, определяющими должностные обязанности врача-хирурга и трактовку возможных врачебных огиибок.

Гринцов А.Г., Христуленко А.А., Куницкий Ю.Л., Василенко Л.И., Танцюра В.П.
РОЛЬ ИННОВАЦИОННЫХ МЕТОДОВ И ИНТЕГРАЦИЯ ДИСЦИПЛИН В ПОВЫШЕНИИ КАЧЕСТВА ОБУЧЕНИЯ СТУДЕНТОВ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА И ВРАЧЕЙ ИНТЕРНОВ Преподавание хирургии, согласно Болонскому соглашению, требует интенсификации обучения, повышения мотивации к получению знаний и навыков студентами и врачами интернами. Способами решения поставленной задачи являются четкое формулирование целей обучения, использование современных компьютерных технологий, облегчение доступа к источникам информации. Только в интеграции различных медицинских дисциплин может быть достигнуто повышение качества подготовки врача - специалиста.

Гомон М.Л., Тереховський А.І., Каніковський О.Є., Жмур А. А., Жупанов О.А.
ОСОБЛИВОСТІ ПІСЛЯДИПЛОМНОІ ПІДГОТОВКИ ЛІКАРІВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

Дронов О.І., Сусак Я.М., Ковальська І. О.
ЗНАЧЕННЯ ХІРУРГІЧНОГО ГУРТКА У ВИВЧЕННІ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ЗГІДНО КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ

Желіба М.Д., Жученко С.П., Хіміч С.Д., Палій В.Г.
ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТУ "ЗАГАЛЬНА ХІРУРГІЯ" ЗА УМОВИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Зубаха А.Б., Лигоненко А.В., Черная И. А., Стороженко А.В., Шумейко И. А., Чумак П. Я
КОМПЛЕКСНАЯ СИСТЕМА УПРАВЛЕНИЯ КАЧЕСТВОМ ПОДГОТОВКИ ВРАЧЕЙ, В СРАВНЕНИИ С БОЛОНСКИМ ПРОЦЕССОМ

Колкин Я.Г., Хацко В.В., Дудин A.M., Кузьменко А.Е., Межаков С.В.
САМОСТОЯТЕЛЬНАЯ ВНЕАУДИТОРНАЯ РАБОТА СТУДЕНТОВ НА КАФЕДРЕ ФАКУЛЬТЕТСКОЙ ХИРУРГИИ В КОНТЕКСТЕ БОЛОНСКОГО ПРОЦЕССА студентов на кафедре факультетской хирургии. По старой программе этой работе отводилось неболыаое количество часов. Большие трудности были из-за недостаточного материально-технического обеспечения. В контексте Болонского процесса более качественно изменится эта подготовка, чтобы медицинский ВУЗ выпускал врачей высокой квалификации, способных конкурировать на мировом рынке труда.

Кондратенко П.Г., Соболев В.В., Смирнов Н.Л.
ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОВЕДЕНИЯ И РЕЗУЛЬТАТЫ ТЕСТОВОГО КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ СТУДЕНТОВ ВЫПУСКНОГО КУРСА На протяжении цикла хирургических болезней студенты VI курса изучают важнейшие разделы плановой и экстренной хирургии брюшной полости. В связи с большим объемом информации и относительной краткостью изучения хирургических болезней студентами 6 курса усвоение студентами столь болыиого объема информации представляется несколько затруднительным. В связи с этим наиболее целесообразным представляется синдромный подход в изучении хирургической патологии. На кафедре госпитальной хирургии и эндоскопии разработан способ текущего и этапного тестового контроля, предполагающий необходимое повторение изученных тем и самостоятельную внеаудиторную подготовку к этапному посиндромному контролю усвоения знаний. Для подготовки студентов к текущему и рубежному тестовому контролю на кафедре госпитальной хирургии и эндоскопии подготовлен и издан «Сборник тестовых заданий», содержащий 1200 тестов по всем изучаемым разделам хирургии. Предложенный способ позволяет определить исходный уровень знаний студентов и оценить эффективность преподавания в течение цикла путем сравнения результатов первого и последнего тестирования. Текущий тестовый контроль позволяет ежедневно контролировать усвоение студентами изучаемого материала.

Каніковський О.Є., Багрій О.С., Жмур А.А., Саволюк СІ., Тереховський А.І.
ВИКЛАДАННЯ ФАКУЛЬТЕТСЬКОЇ ХІРУРГІЇ, ПРОБЛЕМИ, ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ, ПЕРСПЕКТИВИ

Крижановський Я.Й., Буренко Г.В., Меллін В.М., Супрун Ю.О., Кульбака B.C.
ПОГЛЯДИ НА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ В СВІТІ ПОЛОЖЕНЬ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ В статті проаналізовані погляди співробітників кафедри загальної хірургії №2 з курсом ВПХ НМУ на актуальні аспекти впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу з загальної хірургії. Основними проблемами перехідного періоду визначені: перенавчання викладачів кафедри, складання методичних розробок нового покоління згідно вимогам Болонської декларації міжкафедральна інтеграція навчального процесу, розширення, поліпшення технічного і наглядного оснащення навчально-клінічної бази, впровадження комп'ютерного тестового контролю, збільшення частки клінічного навчання біля хворого, монотематичне відпрацювання практичних занять у фіксовані дні. Тісна співпраця з головною і однопрофільними кафедрами, обмін інформацією, досвідом, методичними матеріалами буде сприяти успішній реалізації реформи вищої медичної освіти згідно вимог Болонської декларації.

Крыжановский В.В., Мищенко Н.В., Петров С.Р., Кравченко А.И.
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ СТУДЕНТАМ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА С УЧЕТОМ ТРЕБОВАНИЙ БОЛОНСКОЙ ДЕКЛАРАЦИИ На кафедре госпитальной хирургии и хирургии стоматологического факультета ОГМУ разработан Проект рабочей программы по общей хирургии с уходом за хирургическими больными для студентов высгиих медицинских учебных заведений III-IV уровня аккредитации Украины и Проект учебного плана дисциплины "Общая хирургия с уходом за хирургическими больными" для студентов стоматологического факультета. Предлагается ориентировочная структура зачетного кредита Модуля. Отмечается, что преподавание общей хирургии студентам стоматологического факультета по кредитной системе предполагает более эффективную организацию учебного процесса.

Лупальцов В.И., Лях А.В., Вержанский А.П., Шалькова А.Ю.
НЕРЕШЕННЫЕ ВОПРОСЫ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ ПО ХИРУРГИЧЕСКИМ БОЛЕЗНЯМ В СВЕТЕ ТРЕБОВАНИЙ БОЛОНСКОГО ПРОЦЕССА Для успешной подготовки медицинских кадров согласно требованиям Болонского процесса необходима перестройка и реформирование многих звеньев политической, экономической, правовой и учебно-методической работы в стране, начиная от школьной программы и заканчивая вузовским обучением. Эти реформы требуют определенных финансовых вложений, чтобы обеспечить должный уровень подготовки врачебных кадров.

Мартиненко О.П., Акперов І.А.
М.В. СКЛІФОСОВСЬКИИ: ПОГЛЯД З «МАЛОЇ» БАТЬКІВЩИНИ

Матвійчук Б.О., Орач Р.У., Михайлович В.В.
ВПРОВАДЖЕННЯ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У ПІДГОТОВКУ ЛІКАРІВ-ХІРУРГІВ В ІНТЕРНАТУРІ У статті наведена інформація про аспекти роботи кафедри хірургії факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького в контексті реалізації положень Болонської декларації з організації навчального процесу при підготовці лікарів-спеціалістів-хірургів в інтернатурі за кредитно-модульною системою

Міщенко В.В., Кадочников B.C., Волошенкова Н.Д., Полясний B.C., Давидов Д.М.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ У ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ "ЗАГАЛЬНА ХІРУРГІЯ" У СВІТЛІ ВИМОГ БОЛОНСЬКОЇ УГОДИ Зміст СРС визначається в робочою програмою з загальної хірургії й орієнтується на вимоги Освітньо-професійної програми та Освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця. СРС - це до 34% програмного матеріалу, які студент виконує самостійно, поза межами аудиторних занять. Визначений перелік питань, які виносяться на СРС, а також форми контролю цієї робо-ти.СРС проводяться в позааудиторний час. Видами СРС є консультація та індивідуальне завдан-ня.СРС нерозривно пов'язана з розвитком мислення студентів і носить навчальний характер. Для досягнення цієї мети на кафедрі є в наявності методичні вказівки з її виконання. В основу самостійної роботи студентів покладено прийоми створення проблемних ситуацій. Самостійна робота має бути організована, як індивідуальна робота для кожного студента. Активність і продуктивність СРС з дисципліни "Загальна хірургія" обумовлюється вмілим навчанням їх методиці оволодіння знаннями з першоджерел; використанням різноманітних форм контролю за ходом і результатами цієї роботи; регулярною індивідуальною допомогою студентам, які зазнають ускладнень щодо оволодіння матеріалом, який вивчають.

Мунтян CO., Баранник СІ., Бондаренко М.М., Кришень В.П., Барвінський В.М
МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ЗАСВОЄННЯ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК З ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ СТУДЕНТАМИ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ Викладено актуальність набуття практичних навичок з курсу загальної хірургії студентами стоматологічного факультету, які мають суттєве значення для лікаря будь-якого фаху. Розкриті задачі та пропонований власний методичний підхід по закріпленню набутих навичок з надання кваліфікованої хірургічної допомоги при невідкладних станах.

Никоненко О.С, Шаповал С. Д., Дмитрієва С.М.
МЕТОДИЧНІ ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ ХІРУРГІЇ ДЛЯ СІМЕЙНИХ ЛІКАРІВ В статті на підставі аналізу досвіду викладання на кафедрах хірургії Запорізької медичної академії післядипломної освіти сформульовані та обговорюються основні методичні питання і шляхи підвищення якості викладання з актуальних проблем хірурги для сімейних лікарів.

Ороховский В.И., Олейников К.Н.
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ПРЕПОДАВАНИЯ ОПЕРАТИВНОЙ ХИРУРГИИ С ТОПОГРАФИЧЕСКОЙ АНАТОМИЕЙ НА УКРАИНЕ В статье представлен опыт организации и проведения занятий по оперативной хирургии с топографической анатомией в условиях хирургической кафедры на основе требований, связанных с Болонским процессом обучения.

Черный В.И., Колесников А.Н., Островая Т.В.
РАЗВИТИЕ СИСТЕМЫ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ВРАЧЕЙ - СПЕЦИАЛИСТОВ В статье рассматриваются проблемы по подготовке медицинских кадров в Украине в соответствии с Международной стандартной классификации образования (ISCED), Международной стандартной классификации профессий (ISCO — 88), Государственным классификатором профессий (ДК - 003 - 095). В аспекте реализации концепции системы последипломного образования врача — специалиста целесообразно обосновать обязательное введение курса тематического усовершенствования - 1 раз в 2 года и предаттестационных курсов - 1 раз в 5 лет, а в аттестации на врачебную категорию использовать систему образовательных кредитов (баллов), минимальное количество которых врач набирает за 5 лет работы по специальности, что поможет объективно определить соответствие специалиста искомой врачебной категории.

Шкурупій Д.А., Шумейко О.Г.
СУЧАСНІ ОСОБЛИВОСТІ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ НА КЛІНІЧНІЙ КАФЕДРІ В статті наведена інформація щодо методологічних підходів організації практичного заняття для студентів медичних вузів в умовах клінічної кафедри. Наголошено на першочерговій необхідності формування професійних вмінь. Найбільш сприятливими умовами для цього є збільшення часу самостійної роботи студента під контролем викладача в умовах циклової системи занять.

Аветіков Д.
СКЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГІОСОМНИХ КЛАПТІВ З СКРОНЕВОЇ І  ТІМ'ЯНОЇ ДІЛЯНОК ДЛЯ ЗАМІЩЕННЯ ДЕФЕКТІВ І ДЕФОРМАЦІЙ НА ГОЛОВІ І ШИЇ Проблема заміщення дефектів і деформацій на голові і шиї впродовж багатьох років залишається актуальною. На сьогодні вона обумовлена наявністю величезної категорії хворих, хірургічне лікування яких є медико-соціальною проблемою. Клапті з скроневої і тім'яної ділянок є перспективними для заміщення дефектів і деформацій на голові і шиї. Проте для правильного їх підйому і мобілізації необхідно враховувати топографоанатомічні дані про поверхневу скроневу артерію, які варіюють і залежать від форми голови. Враховуючи дані проведених топографо-анатомічних досліджень і комп'ютерного моделювання гілок поверхневої скроневої артерії, в клініці оптимізовані методики підйому і мобілізації ангіосомних передаурикулярних, постаури-кулярних і фасціальних скронево-тім'яних клаптів. Результат цих операцій задовільний.

Высоцкий А.Г.
ХИРУРГИЧЕСКАЯ ТАКТИКА ПРИ ОСЛОЖНЕННОЙ ЛОКАЛЬНОЙ БУЛЛЕЗНОЙ ЭМФИЗЕМЕ ЛЕГКИХ  С 1993 по 2005 год находилось на лечении 393 больных с локальной буллезной эмфиземой легких. Радикально оперировано 190 пациентов (49%). В 195 случаях выполнено только дренирование плевральной полости. В двух наблюдениях пневмоторакс разрешен пункционно. С одной стороны оперировано 162 пациента, у 28 произведено двухстороннее вмешательство (из них у 18 -одномоментное). Среди оперативных доступов применялись: аксиллярная миниторакотомия (77), переднебоковая торакотомия (62), видеоэндоскопический (26), трансторакальный трансме-диастиналъный (17), передняя торакотомия (6), верхняя стернотомия (2). В послеоперационном периоде осложнения развились у 11 больных (5,6%). Летальности не было.

Демидов В.М., Торбинський A.M., Демидов С.М.
ТРОПНІСТЬ ДАЛАРГІНУ ТА ДЕЛЬТАРАНУ ЩОДО ПАРЕНХІМИ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ ЩУРІВ ЗА УМОВ L-АРГІНІН-ІНДУКОВАНОГО ПАНКРЕАТИТУ Автори наводять результати експериментальних досліджень, в яких досліджують поглинання мічених препаратів даларгіну та дельтарану органами й тканинами щурів за умов L-аргінін-індукованого гострого експериментального панкреатиту. Показано, що даларгін та дельтаран в більшому ступені накопичується паренхімою підшлункової залози впродовж 2 годин з моменту відтворення L-аргінін-викликаного гострого експериментального панкреатиту. При цьому поглинання дельтарана паренхімою підшлункової залози перевищує відповідний показник даларгіну. Автори підсумовують про доцільність подальшого тестування панкреатопротек-торних ефектів дельтарану.