АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ: том 7, випуск 1-2 (17-18) 2007
ВІСНИК Української медичної стоматологічної академії

36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 23 Українська медична стоматологічна академія

Ждан В.М., Лігоненко О.В., Скрипніков М.С., Чорна І.О., Дубінський М.В., Крупінін В.А.
М.В.СКЛІФОСОВСЬКИЙ - ВИДАТНИЙ ВІЙСЬКОВО-ПОЛЬОВИЙ ХІРУРГ

Баринова М.Э., Сулаева О.Н., Терещук Б.П.
СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ЕТІОЛОГІЮ ТА ПАТОГЕНЕЗ ХІРУРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ АКТИВНОСТЬ НЕЙТРОФИЛОВ КРОВИ БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ ПРИ ГНОЙНО-НЕКРОТИЧЕСКОМ ПОРАЖЕНИИ СТОПЫ  С целью изучения роли нейтрофилов в регуляции заживления ран при сахарном диабете 2 типа оценивали продукцию цитокинов (ИЛ-1E, ФНО-D и ИЛ-6) нейтрофилами крови больных при различном течении гнойно-некротического поражения стопы: заживлении в течение 18-24 дней (1 группа, n=14) и при формировании длительно незаживающей раны (2 группа, n=8). Показано снижение функциональной активности нейтрофилов у больных СД 2 типа при нарушении их аутокринной и паракринной регуляции. Дискоординация интерцитокиновых взаимоотношений носит индивидуальный характер и предопределяет исход раневого процесса, что необходимо учитывать при разработке адекватной системы индивидуальной иммунокоррекции.

Боярська Г.М., Осадча О.І., Коваленко О.М.
ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ РЕАКЦІЙ НЕСПЕЦИФІЧНОЇ РЕЗИСТЕНТНОСТІ ПРИ ОПІКОВІЙ ТРАВМІ  Представлені результати дослідження розвитку реакцій неспецифічної резистентності у хворих з важкими і украй важкими опіками і їхня роль у розвитку адекватної запальної реакції при проведенні раннього хірургічного лікування. Встановлено, що у хворих з тяжкими опіками спостерігається значне зниження функціональної активності нейтрофільних гранулоцитів , пригнічення мікробіцідних систем. Використення раннього хірургічного лікування зумовлює збереження фукнціонування даних систем на субкомпенсованному рівні.

Высоцкий А.Г., Моногарова Н.Е., Пацкань И.И., Ярошенко О.В., Гринцов Г.А.
ЭТИОЛОГИЯ И ПАТОГЕНЕЗ БУЛЛЕЗНОЙ ЭМФИЗЕМЫ ЛЕГКИХ В работе представлена эволюция взглядов и современная концепция возникновения и развития буллезной эмфиземы. Ведущую роль в этиологии болезни отводят дефициту ингибитора нейтрофильной эластазы .1 антитрипсина. Патологоанатомическими причинами двух основных механизмов развития буллезной эмфиземы являются деструкция паренхимы и обструкция дыхательных путей. Потеря легкими эластичности сопровождается необратимым затруднением вентиляции вследствие динамической компрессии воздухом проводящих путей при выдохе.

Гнатюк М.С.
ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ЛОКАЛЬНИХ ІМУННИХ РЕАКЦІЙ У ЖОВЧНОМУ МІХУРІ ПРИ КАЛЬКУЛЬОЗНОМУ ХОЛЕЦИСТИТІ  Досліджені вікові особливості локальних імунних реакцій в неураженому жовчному міхурі та при калькульозному холециститі. Встановлено, що деструктивні, інфільтративні, склеротичні процеси та судинні розлади у стінці ураженого жовчного міхура більш виражені в осіб похилого та старечого віку і корелюють з порушеннями локального імунного гомеостазу, якому належить важлива роль у захисті слизової оболонки та морфогенезі деструктивних і компенсаторних процесів.

Гринцов А.Г.,Куницкий Ю.Л.,Совпель О.В., Василенко Л.И., Христуленко А.А.
КЛИНИЧЕСКАЯ АНАТОМИЯ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ ПРИ РЕЦИДИВЕ ЯЗВЕННОЙ БОЛЕЗНИ ПОСЛЕ РАНЕЕ ВЫПОЛНЕННЫХ ВМЕШАТЕЛЬСТВ  Приведен опыт выполнения повторных и реконструктивных вмешательств при рецидиве язвенной болезни у 117 больных. Описаны основные закономерности изменения нормальной топографии органов брюшной полости. В основу положены три типа спаечного процесса как адаптационного ответа на деваскуляризацию и денервацию желудка, механическую и химическую травму мезотелия брюшины. Осложненная форма язвенной болезни выявлена у 98 (83,76%) больных. В качестве повторного вмешательства выполнены как резекция желудка, так и органосохраняющие вмешательства, описаны наиболее часто встречаемые осложнения. ОБМІН БІЛКІВ ПРИ ОПІКОВІЙ ХВОРОБІ* Клименко М.О., Нетюхайло Л.Г., Костенко А.Г. В статі показано значення загальних порушень білкового обміну в патогенезі опікової хвороби; зокрема, про порушення обміну білків і наявність синдрому ендогенної метаболічної інтоксикації свідчать підвищення в крові уровня средніх молекул , гаптоглобіна, церулоплазміна, оксипроліна. Встановлений корелятивний зв язок показників білкового обміну з показниками стану сполучної тканини.

Крюк А.Ю., Золотухин С.Е., Шпаченко Н.Н., Буфистова А.В.
СТРУКТУРА БАКТЕРИЕМИИ И СЕПСИСА У ЖИВОТНЫХ С ТРЕМЯ ПРОГНОСТИЧЕСКИ РАЗНЫМИ ТИПАМИ ТЕЧЕНИЯ ТЯЖЕЛОЙ ПОСТТРАВМАТИЧЕСКОЙ РЕАКЦИИ В работе представлены данные о структуре бактериемии и сепсиса у животных с тремя прогностически разными типами течения тяжелой посттравматической реакции. Показано, что изменение количественных показателей микробной и грибковой обсемененности крови, а также состава микроорганизмов у животных с тремя прогностически разными типами посттравматической реакции свидетельствует о том, что микробный рост и сам пейзаж микрофлоры находятся в причинно-следственных связях с механизмами посттравматической реакции. Они наравне с другими лабораторными показателями могут быть использованы в качестве дополнительных критериев тяжести течения этой реакции.

Курячий Ю.В.
ДОППЛЕРОГРАФІЧНИЙ МОНІТОРИНГ ХВОРИХ НА ПОЛІКІСТОЗ НИРОК  Проведено вивчення ефективності ультразвукової допплерографії у динамічному спостереженні за 110 хворими на полікістоз нирок. Контрольну групу склали 26 пацієнтів з обтяженим генеалогічним анамнезом. Середній вік пацієнтів - 34,6±1,5 років. Встановлена висока діагностична чутливість (90,45%), діагностична специфічність (86,95%), діагностична ефективність (88,88%), передбачувана цінність позитивного результату (89,55%) та передбачувана цінність негативного результату (88,05%) ультразвукової допплерографії у визначенні функціонального стану нирок. Допплерівська ультрасонографія виступала в ролі парціальної ниркової проби, яка дозволила дати роздільну оцінку функціонального стану кожної нирки та обгрунтувати необхідність, характер та першочерговість оперативного втручання у хворих на полікістоз нирок.

Лимар Л.О.
ОСОБЛИВОСТІ МОРФОЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТА МІТОТИЧНОГО РЕЖИМУ ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН МОЛОЧНОЇ ЗАЛОЗИ ПРИ СОЛІТАРНИХ НОВОУТВОРЕННЯХ І МЕТАХРОННИХ ПОЛІНЕОПЛАЗІЯХ  Виявлено вплив морфологічних показників солітарного раку молочної залози на формування груп підвищеного онкологічного ризику з виникнення метахронних полінеоплазій. Розроблений діагностичний алгоритм у хворих зі злоякісними пухлинами молочної залози сприятиме активному пошуку другої злоякісної пухлини в ендометрії, яєчниках, виявленню їх у ранній стадіях, своєчасному радикальному лікуванню, покращенню якості життя онкологічних хворих.

Рузібаєв Р.Ю.
СТАТЕВА ФУНКЦІЯ У ЧОЛОВІКІВ ПІСЛЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ У ВІДДАЛЕНОМУ ПЕРІОДІ  У даній статті вивчений вплив різних оперативних методів лікування виразкової хвороби на стан статевої функції у чоловіків. Після органозберігаючих та органощадних операцій у 28 (68,3%) чоловіків статева активність збереглася на попередньому рівні, у 7 (17,1%) - знизилася, у 6 (14,6%) спостерігалася еректильна дисфункція. Після операції за Більрот-І і Більрот-ІІ були відповідно - збережена у 18 (42,8% ) і у 15 (19,5), знижена у 12 (28,6% ) і 40 (51,9%), еректильна дисфункція спостерігалася у 12 (28,6%) і 22 (28,6%). У пацієнтів, в яких спостерігалася еректильна дисфункція у вигляді зниження або відсутності статевого потягу, відмічалося збільшення рівня фолікулостимулюючого гормону в 2 рази і зниження тестостерону в 1,5 рази.

Стець М.М.
РЕЦИДИВНИЙ ХОЛЕДОХОЛІТІАЗ ЯК ОДНА ІЗ ПРИЧИН АТИПОВОГО ПЕРЕБІГУ ТОКСИКО-СЕПТИЧНОГО БІЛІАРНОГО СИНДРОМУ  Проведений аналіз клінічного перебігу токсико-септичного біліарного синдрому в 449(58,6%) хворих в структурі 766 пацієнтів із синдромом жовтяниці. У 61 пацієнта (13,6%) мав місце рецидивний холедохолітіаз із проявами атипового перебігу токсико-септичного біліарного синдрому. Дослідження проводилось із використанням клініко-лабораторних, імунологічних, ультразвукових, комп ютерних та відеоендоскопічних транспапілярних методів діагностики.

Біляєва О.О., Нешта В.В., Міхантьєв Д.І.
ЗАСТОСУВАННЯ АПЛІКАЦІЙНИХ СОРБЕНІВ НОВОГО ПОКОЛІННЯ В ХІРУРГІЇ Представлені дані використання аплікаційних сорбентів нового покоління в порівнянні з традиційними методами профілактики та лікування гнійно запальних захворювань, зокрема гнійних ускладнень в невідкладній абдомінальній хірургії. Наведені методики профілактики гнійних ранових ускладнень з використанням в комплексі аплікаційних сорбентів та оцінка їх ефективності.

Бишовець C.М., Лисенко В.М.
ПОЄДНАННЯ ТІОПЕНТАЛУ ТА ПРОПОФОЛУ: ФАРМАКОЕКОНОМІЧНА ОПТИМІЗАЦІЯ ТОТАЛЬНОЇ ІНТРАВЕНОЗНОЇ АНЕСТЕЗІЇ  В статті розглянуті фармакологічні та економічні аспекти поєднання тіопенталу та пропафолу. Гіпнотичний компонент анестезії якісно забезпечується комбінацією тіопенталу і пропафолу. Цим досягається оптимальний результат ефективності, якості, токсичності та вартості анестезії.

Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н.
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ ЭНТЕРАЛЬНОЙ ТЕРАПИИ ПРИ ОСТРОМ ПАНКРЕАТИТЕ У КРЫС  На 20 крысах самцах моделировали острый панкреатит. Крысы были разделены на 4 группы по 5 животных: 1 группа - контрольная, 2 группа - применена лактулоза (нормазе) перорально, 3 группа - клизмы «Нормакол», и, 4 группа - лактулоза (нормазе) и клизмы «Нормакол». В результате эксперимента было установлено, что комбинированная энтеральная терапия с использованием лактулозы (нормазе) и «Нормакола» уменьшает развитие воспалительных и дистрофических процессов в толстой и тонкой кишке, что препятствует развитию транслокации микроорганизмов и уменьшает всасывание токсических веществ через кишечную стенку. Полученные данные позволили обосновать целесообразность использования энтеральной терапии с применением «Нормакола» и лактулозы (нормазе) в комплексном лечении острого панкреатита у людей.

Бондарь Г.В., Шлопов В.Г., Гринцов А.Г., Совпель О.В., Шаповалова Ю.А.
КЛИНИКО-МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ КРИТЕРИИ В ОБОСНОВАНИИ СРОКОВ ВТОРОГО ЭТАПА ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ РАКА ПРЯМОЙ КИШКИ  У 114 больных раком прямой кишки после сфинктерсохраняющих операций на 1, 3, 7, 10, 14, 19, 21 сутки послеоперационного периода произведена биопсия низведенной на промежность ободочной кишки. Всем больным через 1 год после оперативного вмешательства выполнялись сфинктерометрия прибором «Сфинктерометр», тестирование с помощью индекса GLQI - индекс определения качества жизни больных с заболеваниями желудочно-кишечного тракта. Оптимальным сроком выполнения второго этапа брюшноанальной резекции прямой кишки при раке следует считать 10-14 сутки послеоперационного периода. Своевременное формирование искусственного заднего прохода способствует сохранению функции анального держания.

Василенко Л.І., Куніцький Ю.Л., Єпіфанцев О.А., Шаповалова Ю.О.
ДО ПИТАННЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ПЕРФОРАТИВНИХ ГАСТОРОДУОДЕНАЛЬНИХ ВИРАЗОК  У статті проведено аналіз результатів оперативного лікування 134 хворих з перфоративними гастродуоденальними виразками. У процесі оперативного лікування у 7,14% хворих була застосована пілородуодено- та дуоденопластика за методикою клініки. Удосконалена дуоденопластика дала більш результативні показники, порівняно з ушиванням перфоративних гастродуоденальних виразок. Удосконалена методика дуоденопластики рекомендується для більш поширеного використання в клінічній практиці міських, районних та клінічних лікарень.

Василенко Л.І.
КЛАСИФІКАЦІЯ (НОМЕНКЛАТУРА) ТРУБЧАСТИХ РЕЗЕКЦІЙ ШЛУНКА  Вперше проведена автором спроба систематизувати різні варіанти трубчастих резекцій шлунка з метою більш раціонального використання їх в клінічній практиці. В роботі відображена класифікація трубчастих резекцій шлунка з врахуванням наукових робіт і наукових розробок авторів за 100- річну історію їх використання.

Висоцький А.А.
КООРДИНАЦІЙНА СПОЛУКА ГЕРМАНІЮ З ВИННОЮ ТА НІКОТИНОВОЮ КИСЛОТАМИ ПОТЕНЦІЙНИЙ ЦЕРЕБРОПРОТЕКТОР ПРИ ЗАКРИТІЙ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВІЙ ТРАВМІ  У серії скринінгових досліджень, проведених серед германійорганічних судстітуентів встановлено, що найбільш виражену церебропротекторну активність в умовах закритої черепно-мозкової травми виявлено, що серед германійорганічних субстітуентів, що вивчалися, найбільш виражену церебропротекторну активність в умовах закритої черепно-мозкової травми проявляє координаційна сполука германію з винною та нікотиновою кислотами (лабораторний шифр ОК3), а також розроблено режим його дозування. Встановлено, що на тлі терапевтичного введення сполуки, що вивчається протекторний ефект реалізується значним рівня молекул середньої маси у крові та ТБК-реактантів у корі головного мозку щурів. Проведені фармакологічні та фармакометричні дослідження повною мірою обґрунтовують перспективність подальшого дослідження координаційної сполуки германію з нікотиновою та винною кислотами в якості потенційного засобу церебральної пропекції за умов травматичної хвороби головного мозку.

Вринчану Н.О.
ПОХІДНІ АДАМАНТАНУ - ПЕРСПЕКТИВНИЙ КЛАС ДЛЯ ПОШУКУ АНТИМІКРОБНИХ ЗАСОБІВ  Проведено in vitro дослідження інгібуючої активності 20 нових похідних адамантана по відношенню до тест-штамів мікроорганізмів: S. aureus, E. coli, P. aeruginosa та C. albicans. Антимікробна активність визначена у 15 (75%) адамантанвмісних речовин. 11 сполук володіють антибактеріальними та антифунгальними властивостями, 3 (20%) - тільки антифунгальними, 1 речовина (6,6%) - антибактеріальною дією. МПК сполук по відношенню до S.aureus, E. coli, C. albicans у межах 0,6-12,5 мкг/мл. Речовини не активні по відношенню до синьогнійної палички.

Капшитарь А.В.
БЛОКАДА КРУГЛОЙ СВЯЗКИ ПЕЧЕНИ С ТИОТРИАЗОЛИНОМ ПОД КОНТРОЛЕМ ЛАПАРОСКОПА В ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С КАТАРАЛЬНОЙ ФОРМОЙ ОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТА И ВЫСОКИМ РИСКОМ ЛАПАРОТОМИИ  Инструментальные методы исследования выполнены при нечеткой клинической картине у 27 пострадавших с закрытыми травматическими повреждениями печени при сочетанной травме. Получение крови при лапароцентезе или промывной жидкости, окрашенной кровью, во время перитонеального лаважа было показанием к неотложной операции. Ложно - отрицательный результат отмечен у 15%. Лапароскопия у всех больных установила локализацию разрывов печени, наличие гемостаза, объем гемоперитонеума, определила лечебную тактику.

Кушта Ю.Ф., Фартушок Н.В., Стенлі Мур, Ібрагім Аббас
ЗАСТОСУВАННЯ ТРИПСИНУ (ХІМОТРИПСИНУ) ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА КАРБУНКУЛ БУДЬ-ЯКОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ  В роботі представлено групу пацієнтів в кількості 57 осіб, котра лікувалася в клініці загальної хірургії ЛНМУ з приводу карбункула різної локалізації . Всі вони були прооперовані. В п/о періоді їм було призначено відповідне консервативне лікування, щоденно виконувалися перев язки. Дванадцяти пацієнтам під час перев язок місцево застосовувалися ферменти трипсин та хімотрипсин. Завдяки цьому відбувалося інтенсивніше відходження некрозів, гнійного детриту, що забезпечувало зменшення проявів запалення і швидке загоєння п/о ран. Ускладнень при використанні даних ферментів не було.

Старцева М.С., Войленко О.А., Стаховський О.Е., Мамчич В.І., Стаховський Е.О.
ВИКОРИСТАННЯ СИГМОВИДНОЇ КИШКИ ДЛЯ ТРАНСРЕКТАЛЬНОГО ВІДВЕДЕННЯ СЕЧІ  Наведені дані свідчать про функціональну спроможність ректосигмоїдного кондуїту для відведення сечі. Значне зниження інтралюмінарного тиску, збільшення ємності шляхом формуванням кишкового резервуару для сечі, свідчать про перевагу даної методики в зниженні можливості виникнення рефлюксів інфікованої сечі, калових мас та кишкових газів в сечоводи та нирки. Створення резервуару знижує вірогідність рефлюксу сечі в проксимальні відділи товстого кишківника з розвитком метаболічних порушень.

Шалимов С.А., Волченскова И.И., Яценко Л.Д., Майданевич Н.Н., Корчевая Л.М., Нежина М. В., Майданевич Н.Н., Ленок Е.В.
ФАЗОСПЕЦИФИЧЕСКОЕ ДЕЙСТВИЕ ПОЛИПЛАТИЛЛЕНА  Изучено влияние дозо-временных нагрузок противоопухолевого лекарственного препарата полиплатиллена на пролиферативную активность и распределение по фазам клеточного цикла культивированных in vitro клеток. Показано, что антипролиферативная активность обусловлена неспецифической цитотоксичностью при пролонгирующем действии высоких доз препарата, в то время как специфическая антипролиферативная активность вызвана его способностью блокировать клетки в S-фазе и синхронизировать клеточные популяции в G 1 фазе клеточного цикла при малых дозах и длительном действии.

Шевчук О.В.
АНТИОКСИДАНТНИЙ ПРОФІЛЬ ОРГАНІЗМУ ЩУРІВ ІЗ ЗАКРИТОЮ ЧЕРЕПНО-МОЗКОВОЮ ТРАВМОЮ НА ТЛІ КОРЕКЦІЇ щ-ЛІПОЄВОЮ КИСЛОТОЮ  Експериментально доведено, що на тлі закритої черепно-мозкової травми відбувається інтенсифікація процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) при одночасному зниженні функціональної активності антиоксидантної системи (АОС) захисту організму. Застосування ж ліпоєвої кислоти в умовах виникаючого оксидативного стресу при травматичній хворобі головного мозку сприяє збереженню активності ферментів та фонду неферментативної ланки АОС, що реалізується пригніченням процесів ПОЛ та обумовлює доцільність включення досліджуваного потенційного церебропротектора в комплексну терапію в ранньому посттравматичному періоді.


Алєщенко І.Є., Горяникова І.М., Савич М.А., Зінченко В.Г.
ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ БІІМПЛАНТАТІВ В ЛІКУВАННІ СКЛАДНИХ ДЕФЕКТІВ ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ: ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ ТА ПАТОЛОГІЧНА АНАТОМІЯ РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕССІВ  Мета дослідження оцінити єфективність використання біоімплантатів «Тутопласт®» Широка фасція і «Тутопласт®» Дерма для пластики дефектів черевної стінки, морфологiчними та iмуноморфологiчними засобами виявити особливості приживлення бiоiмплантату «Тутопласт®» і синтетичного матерiалу «Марлекс» при пластицi дефектiв передньої черевної cтiнки в стерильнiй i iнфiкованiй ранi. У 21 хворого використані біоімплантати «Тутопласт®» при пластиці великих і складних дефектів передньої черевної стінки. В післяопераційному періоді ускладнень з боку рани та реакцій відторгнення біоімплантату не відзначалось Для виконаня морфологічних досліджень був проведений експеримент на 60 статевозрiлих щурах лiнiї Bicтap (4 cepii). Морфологічними методами доведено, що при використаннi «Тутопласт®» в асептичнiй paнi вiдсутнi iнфекцiйнi ускладнення й iмунологiчно зумовленi побiчнi реакції з боку реципiєнта, у тому числi, реакцiя вiдторгнення iмплантату. Вiдбувається активацiя репаративного процесу тканин. Інфiковане iмплантацiйне ложе сповiльнює процеси включення «Тутопласт®» до складу регенерату, що веде до загоєння вторинним натягом. При цъому сповiльнюються темпи очищення рани вiд гнiйно-некротичного детриту i присутнi ознаки вторинних запальних змiн у грануляцiйнiй тканинi. При використаннi для пластичних операцiй сінтетичного матерiалу Марлекс останнiй, у силу своєї антигенної чужорiдностi викликав хронiчний запальний грануляційний процес, а в iнфiкованiй ранi - реакцiю вiдторгнення. Автори рекомендують використання біоіімплантатів «Тутопласт» для ефективного хірургічного лікування складних дефектів передньої черевної стінки.

Андрієнко В.В., Кот О.Г., Семенова Т.В., Кот Л.В.
ВДОСКОНАЛЕННЯ ХІРУРГІЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ВАЖКОЇ ПАНКРЕАТО-ІНСУЛЯРНОЇ НЕДОСТАТНОСТІ На сьогоднішній день в світі не існує оптимальної моделі важкого експериментального цукрового діабету. Тотальна панреатектомія супроводжується майже 100% післяопераційною летальністю тварин, субтотальне видалення підшлункової залози не дозволяє відтворити важку панкреато-інсулярну недостатність, а «хімічна» модель (наприклад, алоксанова) не може вважатися ідеальною оскільки одночасно уражуються інші органи (печінка, серце, нирки). Нами розроблено експериментальний спосіб моделювання важкої панкреато-інсулярної недостатності методом повного видалення підшлункової залози із наступною адекватною відновною хірургічною операцією, що забезпечує умови фізиологічного пасажу хімуса та надходження жовчі в травний тракт. Результати досліджень показали, що запропоновані технології забезпечують майже 100% післяопераційну виживаність експериментальних тварин та відтворюють експериментальну модель важкої панкреато-інсулярної недостатності.

Бобров О.Е., Мендель Н.А., Бучнев В.И., Игнатов И.Н., Багрий А.С.
ТОПОГРАФОАНАТОМИЧЕСКОЕ ОБОСНОВАНИЕ ВЫБОРА ТЕХНОЛОГИИ ХОЛЕЦИСТЭКТОМИИ У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ  В работе проведено сравнительное топографоанатомическое исследование параметров различных доступов при открытой и при лапароскопической технологиях холецистэктомии. Исследовались подреберный минидоступ, параректальный минидоступ, срединный минидоступ, верхнесрединная лапаротомия, доступ Кохера и доступ для лапароскопической холецистэктомии. Установлено, что выбор операционного доступа должен основываться на индивидуальном подходе к особенностям телосложения и питания пациента, а также в зависимости от клинико-морфологической формы заболевания.

Бобров О.Е., Мендель Н.А.
СТРАТЕГИЯ «ПРЕРВАННОЙ» ОПЕРАЦИИ В НЕОТЛОЖНОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ  Представлен опыт лечения 7 пациентов с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости, осложненными гиповолемическим шоком и крайне тяжелым состоянием больных (показатель АРАСНЕ ІІ от 22 до 30 баллов). При лечении была использована тактики «прерванных» операций, при которых объем первого оперативного вмешательства ограничен необходимым минимумом. Умерло 3 пациентов. Проанализирован мировой опыт подобных вмешательств и их патофизиологическое обоснование.

Гюльмамедов Ф.И., Бондаренко А.В., Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П.
ГЕРНИОААЛОПЛАСТИКА ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫХ ВЕНТРАЛЬНЫХ ГРЫЖ БОЛЬШИХ РАЗМЕРОВ Обобщен опыт лечения 115 больных с обширными и гигантскими послеоперационными вентральными грыжами живота. 67 больным выполнена герниоаллопластика по методике onlay, а 48 по методике inlay. При огромных дефектах, массивных рубцовых сращениях слоев брюшной стенки применены модифицированные методики направленные на профилактику развития рецидивов и минимизации повышения ВБД. У 3 (2,6%) пациентов сформировались свищи, в 2 случаях возникла необходимость удаления аллопротеза без осложнений. Явления сердечно-легочной недостаточности развились у 5 (4,3%) больных купированы консервативно. Рецидив отмечен в 1 (1,5%) случае при пластике onlay.

Гюльмамедов П.Ф.
ЛЕЧЕБНЫЕ КИШЕЧНЫЕ СТОМЫ ПОКАЗАНИЯ, ТАКТИКА, ОСЛОЖНЕНИЯ (НАШ ОПЫТ)  В своей работе автор отражает опыт клиники общей хирургии по реабилитации 191 больного с различными видами лечебных кишечных свищей за период с 2000 по 2006 гг. в отделении проктологии ДОКТМО, которым были выполнены реконструктивно-восстановительные операции. Приведены способы обследования и подготовки к восстановительным операциям больных, которым была сформирована лечебная кишечная илеостома или колостома. Указаны показания для формирования лечебных кишечных стом. Приведены осложнения, с которыми приходилось сталкиваться как во время выполнения операции, так и в послеоперационном периоде.

Гюльмамедов C.И, Сагалевич А.И., Сидоренко Ю.А., Чирков Ю.А., Чередниченко С.И., Тюрин С.И.
ПРИНЦИПЫ ЛЕЧЕБНО-ДИАГНОСТИЧЕСКОЙ ТАКТИКИ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ПАТОЛОГИИ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ Представлен ретроспективный анализ результатов лечения 190 пациентов с патологией ЩЖ, находившихся на лечении с 2000 по 2006 год, включительно. 9 пациентов поступили в клинику с рецидивом шейно-медиастинального зоба, в 3 случаях рецидив был ложным. Отдельную группу 38 (20%) человек, составили пациенты с онко-патологией ЩЖ. Оперированы все 190 пациентов. Послеоперационной летальности не было. Частота послеоперационных осложнений составила 3,6%.

Демидов В.М., Торбинський А.М., Демидов С.М.
ЕНДОВАСКУЛЯРНЕ ВВЕДЕННЯ ДАЛАРГІНУ ПРИ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ ПАНКРЕАТИТ  Автори приводять результати власних клінічних спостережень по внутрішньоартеріальному введенню даларгіну при лікуванні гострого панкреатиту. У результаті селективної артеріографії було діагностовано гостре ураження паренхіми підшлункової залози в хворих і локалізована ділянка ураження. При ендоваскулярному лікуванні 16 хворих з 47 з гострим панкреатитом вдалося оптимально корегувати виявлені клінічні симтоми, скоротити термін перебування хворих у стаціонарі і запобігти розвитку рецидивів захворювання. Автори роблять висновок про ефективність комплексного застосування методики рентгенендоваскулярної хірургії з діагностичною і лікувальною цілями при гострому панкреатиті, а також про доцільність внутрішньоартеріального введення даларгіну при лікуванні гострого панкреатиту.

Дронов О.І., Крючина Є.А., Добуш Р.Д.
КРІОХІРУРГІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ РАКУ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ  В роботі проведений аналіз застосування кріохірургічних технологій в комплексному лікуванні раку підшлункової залози (РПЗ) (при нерезектабельних пухлинах як самостійний метод лікування чи в комбінації з біліодигестивним шунтуванням, деструкція резидуальної пухлини при виконанні паліативної панкреатодуоденальної резекції (ПДР) та деструкція пухлини перед її мобілізацією та видаленню при виконанні «радикальної» ПДР з метою профілактики інтраопераційної дисемінації пухлиних клітин). Летальності та ускладнень, пов язаних з застосуванням кріодеструкції, у досліджуваних хворих не спостерігали. Показано, що застосування кріоабляції дозволяє суттєво зменшити больовий синдром та покращити якість життя у хворих з нерезектабельними пухлинами підшлункової залози. Встановлено, що показники якості життя у хворих після паліативних ПДР суттєво вищі, ніж після шунтуючих операцій. Необхідні подальші дослідження щодо оцінки виживаності хворих даних груп та оцінка онкологічної ефективності інтраопераційної кріодеструкції пухлини перед її видаленням.

Жупанов О.А., Ошовський І.Н., Кравчук О.М.
ДЕЯКІ АСПЕКТИ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ХОЛЕЦИСТИТ  Розповсюдження патологічного процесу при хронічному холециститі на його ложе та печінку викликає її функціональні та морфологічні зміни. Застосування гепатопротекторного препарату глутаргіну до та після операції у хворих на хронічний холецистит сприяє більш швидкому покращенню клініко-біохімічних показників та благоприємній течії післяопераційного періоду.

Запорожченко Б.С., Шишлов В.И., Шарапов И.В., Горбунов А.А.
КРИОДЕСТРУКЦИЯ МЕТАСТАЗОВ ПЕЧЕНИ  Обобщен опыт криодеструкции метастазов печени у 111 больных. У 71 больного изначально диагностировано метастатическое поражение печени, у 34 больных выявлены метастазы в отдаленном послеоперационном периоде и у 6 больных обнаружен рецидив метастазов после ранее выполненной криодеструкции. 83 больным произведена «открытая» криодеструкция, 28лапароскопическая, что позволило увеличить продолжительность и качество жизни.

Колесников С.А., Горелик С.Г., Косовский Ю.А.
ХИРУРГИЯ РЕЦИДИВНЫХ ПАХОВЫХ, БЕДРЕННЫХ ГРЫЖ И ГРЫЖ ТАЗОВОГО ДНА  Изучены результаты хирургического лечения больных с рецидивными грыжами с использованием базового набора «мини-ассистент» и разработанного нами инструмента. При рецидивных паховых грыжах применяли поперечный доступ типа Nyhus. Раневые осложнения были в 0,8% случаев, ишемический орхоэпидидимит в 0,1%. Рецидивы около 1% больных. При рецидивных бедренных грыжах использовали модифицированный способ Rives. Осложнений при применении данного способа не обнаружено. Для лечения грыж тазового дна нами разработан операционный доступ через заднюю стенку пахового канала и инструмент ретрактор. Осложнений и рецидивов грыж не было.

Кот О.Г., Андрієнко В.В., Семенова Т.В.
ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ НОВИМ СПОСОБОМ «NEURO-PORTAL-ENTERIC» У світовій клінічній практиці донині існує низка суперечливих питань щодо формування оптимальних донорсько-реципієнтних зв`язків при трансплантації підшлункової залози. Сприяють цьому, в першу чергу, доволі часті хірургічні та метаболічні ускладнення, що виникають в післятрансплантаційному періоді. Нами виконано експериментальні дослідження на 60 собаках, спрямовані на вдосконалення хірургічної техніки операціїї та зниження частоти післяопераційних ускладнень. Запропоновано спосіб забору та підготовки підшлункової залози до трансплантації у вигляді панкреато-дуоденального комплексу з залученням до складу останнього двох власних нейрогангліїв на збержених їх післягангліонарних зв'язках з комплексом і з живлячими ці вузли мікросудинами. Розроблено приоритетний спосіб хірургічної реіннервації панкреатичного трансплантата шляхом гангліо-мезентерікопексії. Вдосконалено інтрапортальне відведення інкрету пересадженої підшлункової залози в реципієнтний організм завдяки використанню подовженного фрагменту донорської воротної вени. Модифіковано методику ентерального відведення екскрету трансплантата шляхом формування секретовивідного співустя між дуоденальним сегментом та худою кишкою поза перетинання останньої. Результати досліджень показали, що запропоновані технологіі формування основних донорсько-реципієнтних зв`язків суттєво покращують структурно-функціональний статус пересадженої підшлункової залози, підвищуючи її толерантність до відторгнення, строки функціонування, а також виживаність реципієнтів.

Кривченя Д.Ю., Яременко В.В., Притула В.П., Ксьонз І.В.
КІСТИ ХОЛЄДОХА У ДІТЕЙ: 25 РІЧНИЙ ДОСВІД ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ 72 ПАЦІЄНТІВ  Авторами проведені паралелі між оглядом літератури та власним 25 річним досвідом діагностики та лікування 72 дітей з кістами холєдоха у віці від 1, 5 місяця до 15 років в одній клініці. Наголошено, що набір симптомів кіст холєдоха відрізняється в кожному окремому випадку, але на перший план виспупає механічна жовтяниця. В даний час основним і достовірним скринінговим методом діагностики кіст холєдоха в пацієнтів любого віку, в тому числі і пренатально, є ультрасонографія. Операцією вибору при кістах холєдоха є цистектомія з холецистектомією, накладанням гепатикоєюноанастомозу та У-подібного міжкишкового анастомозу за Ру з формуванням антирефлюксного клапану на відвідній петлі. Операції внутрішнього дренування кісти холєдоха є непротокольними.

Кузьменко А.Е., Шаталов А.Д., Хацко В.В., Межаков С.В., Кудельник А.Н.
АКТУАЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ЯТРОГЕННЫХ ПОВРЕЖДЕНИЙ И РУБЦОВЫХ СТРИКТУР ЖЕЛЧНЫХ ПРОТОКОВ  В статье авторами проведен анализ причин, приводящих к повреждениям и рубцовым стриктурам желчных протоков. Авторы анализируют возможные варианты оперативных вмешательств при повреждениях и рубцовых стриктурах желчных протоков, описан алгоритм хирургической тактики при указанной выше патологии. Выполненный авторами анализ причин, приводящих к повреждениям и рубцовым стриктурам желчных протоков позволяет практическим врачам-хирургам избегать манипуляций, которые могут привести к возможности возникновения повреждений и рубцовых стриктур желчных протоков. Описанный авторами алгоритм хирургической тактики и анализ возможных оперативных вмешательств позволяет практикующим врачам-хирургам в случае возникновения ятрогенного повреждения или развития рубцовой стриктуры желчных протоков правильно выбрать тактику оперативного вмешательства, что в свою очередь позволяет снизить послеоперационную летальность и число послеоперационных осложнений, а, следовательно, длительность пребывания больного в стационаре.

Лігоненко О.В., Чорна І.О., Жданов С.М.
ВИКОРИСТАННЯ ПРОБІОТИКІВ В РАННІЙ ЕНТЕРАЛЬНІЙ ТЕРАПІЇ ПРИ ГОСТРІЙ ТОНКОКИШКОВІЙ НЕПРОХІДНОСТІ  У роботі узагальнено досвід ряду ведучих клінік по використанню ранньої ентеральної терапії з застосуванням пробіотиків. Приведено механізми взаємодії мікробних популяцій і макроорганізму. Розглянуто способи корекції дисбіозу кишечника за допомогою пробіотичних препаратів. Використання пробіотиків поліпшує результати лікування хворих за допомогою ранньої паретеральної терапії.

Лігоненко О.В., Чорна І.О., Дмитрук О.М.
НЕСПРОМІЖНОСТІ ШВІВ КИШКОВОГО АНАСТОМОЗУ - МОРФОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ  У роботі представлені результати лікування хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю. Обстежено 137 хворих з гострою тонкокишковою непрохідністю. Хворим, яким виконано роз'єднання злук, резекцію кишки і інтубацію кишечника визначали межу життєздатності кишки запропонованою методикою тетрациклінової люмінісценції. Виконували патоморфологічне дослідження резектованої кишки.

Миминошвили А.О., Миминошвили О.И., Ярощак С.В., Коцубанов К.В., Корчагин Е.П.
ХАРАКТЕР НАРУШЕНИЙ МОТОРИКИ КИШЕЧНИКА В ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ (ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)  На основании результатов механографии показана степень нарушения и динамика изменений моторики тонкой и толстой кишок в послеоперационном периоде. Выявлена степень влияния на моторную активность тонкой и толстой кишки различных видов раздражителей (механический, электрический, фармакологический) и определены основные пути коррекции нарушений функционального состояния кишечника.

Міщенко В.В.,Журавок О.І.,Саввов В.І.,Степанов Ю.І.,Строганов П.В.
РОЛЬ ТОКСИЧНИХ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У ПАТОГЕНЕЗІ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ  Зростання частоти гострого панкреатиту,особливо його важких, деструктивних форм, вимагає вивчення патогенетичних зв'язків розвитку хвороби у взаємозв'язку з умовами проживання хворих в районах із збільшеним вмістом токсичних металів в воді,грунті повітрі. Проведено обстеження повітря, води і грунту в районах м.Одеси.Проведено ретроспективний аналіз 235 історій хвороби хворих на гострий панкреатит.Визначено вміст свинця,ртуті,кадмію,альфаАмілази,основних показників згортальної системи крові у крові практично здорових людях і хворих на гострий панкреатит: набрякова і деструктивна форми. Встановлено,що вміст токсичних металів у грунті, воді і повітрі перевищує максимально допустимі концентрації. Встановлено прямий кореляційний зв язок (r=0.8) між частотою передхворобливого стану, гострим панкреатитом і місцем проживання.На основі проведеного дослідження вмісту токсичних металів Pb,Hg,Cd, альфа-Амілази,основних показників згортальної системи крові зробдено припущення про їх взаємозв язок і роль в пагенетичних механізмах гострого панкреатиту.

Милиця М.М., Мартиновський Ю.І., Давидов В.І.
ЛІКУВАЛЬНА ТАКТИКА ПРИ ДЕСТРУКТИВНОМУ ПАНКРЕАТИТІ  Гострий некротический панкреатит дотепер залишається важким захворюванням, прогноз при якому дуже проблематичний, особливо при розвитку поліорганної недостатності. Використання новітньої діагностичної апаратури, нових технологій, малоінвазивних методів лікування істотно змінило підходи до виконання хірургічних втручань і принципи хірургічної тактики. На підставі вивченого матеріалу клініки за останні 10 років (3141 хворий) можна зробити висновок, що ефективність лікування хворих з некротизуючим панкреатитом при комплексному застосуванні малоінвазивних, эндоскопічних технологій істотно підвищується. Середні терміни лікування в стаціонарі зменшилися на 26%. Летальність не перевищила 9%. Використання розробленого диагностико-лікувального алгоритму дозволяє знизити післяопераційну летальність.

Мясников А.Д., Колесников С.А., Захаров О.В., Захарченко О.Б.
НЕСТАНДАРТНЫЕ, «ТРУДНЫЕ» СЛУЧАИ ОТКРЫТОЙ ЛАПАРОСКОПИИ В АБДОМИНАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ  Приведен клинический опыт применения набора «мини - ассистент» и разработанного авторами инструментария в трудных случаях ургентной и плановой хирургии. Предложенные оригинальные инструменты, облегчающие выполнение основных этапов операции, благодаря чему значительно уменьшается количество послеоперационных осложнений.

Попандопуло Д.А.
КОНСЕРВАТИВНОЕ ЗАКРЫТИЕ СВИЩА 12-ПЕРСТНОЙ КИШКИ С ПОМОЩЬЮ КЛЕТОЧНОГО КОМПОЗИТА  Приведен опыт лечения пациента с наружным неполным трубчатым кишечным свищем с применением клеточного композита из фибробластов. Показано, что применение коллагенового геля с фибробластами на фоне традиционного консервативного лечения трубчатых кишечных свищей позволило добиться улучшения состояния и закрытия свища. Положительное влияние биообтуратора на течение свищевой болезни позволяет рекомендовать данный метод лечения для изучения его эффективности.

Петренко Д.Г., Сипливый В.А., Петренко Г.Д., Гузь А.Г., Петюнин А.Г.
СИНДРОМ ДИСЛОКАЦИИ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ У ПАЦИЕНТОВ С БОЛЬШИМИ И ГИГАНТСКИМИ ВЕНТРАЛЬНЫМИ ГРЫЖАМИ На основании клинического опыта хирургического лечения 79 пациентов с большими и гигантскими вентральными грыжами и их обследования предложено ввести в хирургическую практику новое понятие синдром дислокации внутренних органов (СДВО), клинически обоснованы степени его тяжести. Доказана необходимость учета степени тяжести СДВО во время подготовки к оперативному вмешательству, выборе способа операции, а также при медикаментозной коррекции в послеоперационном периоде.

Русин В.І., Болдіжар О.О., Русин А.В., Болдіжар П.О.
ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ВИБОРУ ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ЛІКУВАННІ ПСЕВДОКІСТ ПІДШЛУНКОВОЇ ЗАЛОЗИ У роботі представлений аналіз лікування 236 пацієнтів з псевдокістами підшлункової залози. Сформовані кісти діагностовано у 159 (67,4%) пацієнтів, несформовані у 77 (32,6%) хворих. При сформованих кістах у 24 хворих виконані резекційні способи лікування, решті 135 пацієнтам виконано дренуючі операці. При несформованих кістах виконані пункційні дренування, лапароскопічне дренування, ендоскопічна папілосфінктеротомія, ендоскопічна цистогастростомія. Представлений алгоритм вибору тактики лікування у залежності від ступеня зрілості ПК. Диференціальна тактика з використанням малоінвазивних та традиційних методик лікування хворих з кістами ПЗ дозволяє у більшості пацієнтів отримати позитивний результат.

Слонецький Б.І., Максименко М.В., Трофіменко С.П. Руадзе О.О.
ШЛЯХИ ПРОФІЛАКТИКИ РЕПЕРФУЗІЙНИХ УРАЖЕНЬ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ ГОСТРОМУ ПОРУШЕНІ МЕЗЕНТЕРІАЛЬНОГО КРОВООБІГУ  В експериментальних дослідженнях на піддослідних тваринах (білі щурі) котрих розділено на три групи, вивчено ступінь реперфузійних зміни стінки тонкої кишки через 3 години після усунення компресійного фактору (перша група), а також досліджена ефективність внутрішньовенної ентеропротекції шляхом послідовного проведення інфузійної терапії (сорбілакт, гекодез, ксиліт) друга група та встановлена необхідність поєднання інфузійної терапії (сорбілакт, гекодез, ксиліт) з інтестинальним діалізом (атоксил, мексидол, лактувіт), що знайшло своє відображення у подовжені терміну життя піддослідних тварин до 972,6±28.9 хвилин.

Слонецький Б.І., Тутченко М.І., Гавриленко Н.В.
ДЕЯКІ ТАКТИЧНІ ПИТАННЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ЗАЩЕМЛЕНИХ ПАХОВИХ ГРИЖ У ПАЦІЄНТІВ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ  У роботі наведені результати хірургічного лікування защемлених пахових гриж у 138 пацієнтів похилого та старечого віку в 62 з котрих проводилась аутогерніопластика, а у 76 алогерніопластика. Обґрунтоване впровадження поліпропіленової сітки в ургентну герніохірургію супроводжувалось покращенням післяопераційного перебігу, що проявлялось зменшенням раневих ускладнень на 4.9% та сприяло зменшенню рецидиву захворювання на 5.4%.

Семенюк Ю.С., Вівсянник О.М.
ПЕРШИЙ ДОСВІД ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОЇ УДАРНО-ХВИЛЬОВОЇ ЛІТОТРИПСІЇ ВЕЛИКИХ КАМЕНІВ ХОЛЕДОХА ПРИ ЖОВЧНОКАМ ЯНІЙ ХВОРОБІ У ХВОРИХ ПОХИЛОГО ТА СТАРЕЧОГО ВІКУ Вивчені результати лікування 23 пацієнтів з великими конкрементами холедоха (розмірами від 1,5 до 3-х см) віком від 62 до 90 років методом екстракорпоральної ударно-хвильової літотрипсії (ЕУХЛ) після проведення попередньої ендоскопічної папілосфінктеротомії і зовнішнього дренування холедоха. Показано, що в комплексному лікуванні жовчнокам яної хвороби ЕУХЛ є ефективним і малотравматичним методом, який не мав ускладнень навіть у пацієнтів з важкою супутньою патологією.

Семенюк Ю.С., Потійко О.В.
МІНІІНВАЗИВНІ ХІРУРГІЧНІ ВТРУЧАННЯ У ХВОРИХ З ОБМЕЖЕНИМИ РІДИННО-ГНІЙНИМИ УСКЛАДНЕННЯМИ ПРИ ГОСТРИХ ХІРУРГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАННЯХ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ  Вивчено результати діагностики та лікування 33 хворих з рідинно-гнійними утворами печінки при гострій хірургічній патології органів черевної порожнини. Застосовували мініінвазивні втручання: пункції та дренування під контролем сонографії. Ефективне лікування відмічено у 97% пацієнтів. Безпосередніх ускладнень та летальних випадків після проведення втручань під контролем сонографії не було.

Сипливий В. О., Доценко В. В., Котик Є. О., Олійник А. Є.
СТАН СЛИЗОВОЇ ШЛУНКУ В ВІДДАЛЕНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ З ПРИВОДУ ПЕРФОРАТИВНОЇ ГАСТРДУОДЕНАЛЬНОЇ ВИРАЗКИ З УРАХУВАННЯМ ВИДУ ОПЕРАЦІЇ  Вивчено стан слизистої шлунку, ступінь контамінації Helicobacter pylori, у віддалені терміни після операції з приводу перфоративної гастродуоденальної виразки. Хворі поділені на дві групи: перша - після висічення виразки без ваготомії, друга яким виконана ваготомія. Виконання ваготомії не мало вагомих наслідків для відаленного післяопераційного періоду з точки зору морфологічних змін слизостої оболонки шлунку.

Стороженко О.В., Лігоненко О.В., Зубаха А.Б., Чорна І.О., Ярошенко А.В.
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГРИЖ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ, ПРИ ПОЄДНАННІ З ІНШИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ ЧЕРЕВНОЇ ПОРОЖНИНИ  Узагальнений досвід виконання симультанних операцій (СО) у 205 хворих на ожиріння, поєднане з післяопераційною грижею черевної стінки (ПОГЧС). Запропонований підхід до вибору методу та обсягу оперативного втручання. Обґрунтоване виконання СО з приводу ПОГЧС у пацієнтів з ожирінням та іншими захворюваннями органів черевної порожнини є перспективним напрямком хірургії.

Тамм Е.И, Белов С.А., Гвоздик Ю.А., Богун Е.А., Бардюк А.Я.
ИСТОЧНИК РАЗВИТИЯ И ПУТИ ПРОФИЛАКТИКИ ГНОЙНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ У БОЛЬНЫХ КИШЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОСТЬЮ В эксперименте на модели механической кишечной непроходимости (ОКН) на основании данных гистологического и бактериологического исследования установлено, что уже через 12 часов от момента заболевания в стенке тонкой кишки обнаруживается картина её прогрессирующего гнойного воспаления. При этом уровень бактериальной обсемененности тканей, исходно составлявший 103-4 КОЕ/г, возрастает через 36 часов до 1010-11КОЕ/г. Методом жидкостной хромотографии обнаружена способность флегмонозно измененной стенки кишки накапливать и удерживать длительное время в очаге воспаления ципрофлоксацин и цефтриаксон. Полученные данные свидетельствуют о том, что для профилактики гнойно-септических осложнений интубация тонкой кишки должна сочетаться с системной антибактериальной терапией. Препаратами выбора являются ципрофлоксацин (цифран) и цефтриаксон.

Тутченко М.І., Лисенко В.М., Щур І.В., Бишовець С.М.
ЕНДОВІДЕОХІРУРГІЧНИЙ МЕТОД ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО АПЕНДИЦИТА  Представлено досвід лікування 42 хворих на гострий апендицит (10 чоловіків та 32 жінки) у віці від 17 до 73 років. Метою цієї праці було привернути увагу практикуючих лікарів до лікування найбільш поширеної гострої хірургічної патології гострого апендициту, з використанням широких можливостей сучасних малоінвазивних відеоендохірургічних оперативних втручань, як менш травматичних і високоефективних.

Трач В.М., Сироїд О.М., Клецко Я.І., Яринич Ю.В., Трач С.В.
ПРОФІЛАКТИКА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКИМ ВИКОНАНО АЛОГРИЖЕПЛАСТИКУ  Протягом 2004-2006 рр. 74 пацієнтам віком 41-87 (61,9±10,3) років проведено імплантацію поліпропіленової сітки Ethicon . Чинники ризику післяопераційних ускладнень (похилий і старечий вік, надмірна маса тіла, гіперглікемія, патологічні зміни коагулограми, цукровий діабет, вживання кортикостероїдів, тривалі травматичні операції, важкі супровідні захворювання, варикозне розширення підшкірних вен нижніх кінцівок, наявність осередків хронічного запалення, лігатурних нориць, білялігатурних мікроабсцесів і/або гранульом) стверджено у 69 (93,2%) осіб. Завдяки передопераційному приготуванню і профілактичним заходам вдалося попередити можливі ускладнення з боку судинної, дихальної і травної систем. Загалом післяопераційні ускладнення констатовано у 13 (17,6%) хворих: серома - у 7 (9,5%) пацієнтів, запальний інфільтрат післяопераційної рани - у 2 (2,7%), порушення серцевого ритму - у 3 (4,1%), кровотеча - в 1 (1,4%) хворого. Отримано добрі безпосередні клінічні результати алогрижепластики.

Хацко В.В., Шаталов А.Д., Кузьменко А.Е., Щербак Т.Ю., Чернюк Е.А.
ПРИМЕНЕНИЕ ГЕПАТОПРОТЕКТОРОВ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ С ДОБРОКАЧЕСТВЕННЫМИ ОЧАГОВЫМИ ОБРАЗОВАНИЯМИ ПЕЧЕНИ  На основании 183 наблюдений проведен сравнительный анализ лечения (с применением гепатопротекторов) больных с доброкачественными очаговыми образованиями печени: бактериальными абсцессами 77, непаразитарными кистами 69, гемангиомой 21, эхинококкозом 16 в возрасте 15 77 лет. Наиболее информативными диагностическими методами были: сонографический, компьютерная томография, лапароскопия. У 53,7% чел. отмечены разные функциональные нарушения печени. Комплексное лечение этих больных с применением гепатопротекторов позволило уменьшить количество послеоперационных осложнений с 27% до 12,9%. При выборе гепатопротекторов целесообразно учитывать преобладающие механизмы их действия.

Чумак П.Я., Зубаха А.Б., Горб Л.И., Стороженко О.В., Шумейко И.А., Ярошенко А.В.
ГОСТРИЙ ХОЛЕЦИСТИТ І ЖОВЧНО - КАМ'ЯНА ХВОРОБА ЯК ХІРУРГІЧНА ТАК І ТЕРАПЕВТИЧНА ПРОБЛЕМА У ХВОРИХ ПОХИЛОГО І СТАРЕЧОГО ВІКУ  Робота присвячена вибору методів лікування гострого холециститу і жовчно-кам'яній хворобі (ЖКХ) у 128 хворих похилого та старечого віку. У 96 хворих під час надходження у стаціонар виявлена ЖКХ із загостренням. У 11 хворих виявлений перитоніт. У 87% хворих під час обстежень виявлено супутні захворювання. З приводу терміну і об'єму оперативного втручання підхід був індивідуальний. Середній ліжко день до операції склав 3,65; після операції 14,23. Летальність після операції 2,34%.

Шейко В.Д., Лисенко Б.П., Лисенко Р.Б.
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ДВОБІЧНОЇ ПАХОВОЇ ГРИЖІ  Проаналізовані безпосередні результати хірургічного лікування двобічних пахових гриж з використанням поліпропіленової сітки у 32 пацієнтів віком від 30 до 80 років. Показано, що використання поліпропіленової сітки надійно укріплює дно пахового каналу без натягу тканин, що дозволяє одночасно виконувати операції з двох боків та значно поліпшити результати хірургічного лікування двобічних пахових гриж. Значні переваги такої герніопластики над традиційними аутопластичними та етапними алопластичними операціями, а саме зменшення тривалості лікування, матеріальних та моральних витрат, рання реабілітація після операції та зменшення частоти рецидивів, виправдовують більш широке застосування первинних двобічних герніопластик.


Багрій А.В.
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ СТОПИ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МАСИ ТІЛА  В дослідженні було проаналізовано результати обстеження і лікування 142 пацієнтів з гнійнонекротичними ураженнями стоп на фоні цукрового діабету в залежності від маси тіла. Оцінювали стан кровопостачання нижніх кінцівок за допомогою доплерографії судин, вираженість діабетичної периферичної нейропатії ніг шляхом використання неврологічних тестів, основні клінічні показники перебування пацієнтів в хірургічному стаціонарі. Встановлено залежність важкості перебігу СДС від маси тіла хворих. При збільшені маси тіла спостерігалося подовження тривалості перебування хворих в стаціонарі в 1,6 раза, збільшення періоду передопераційної підготовки та кількості оперативних втручань на нижніх кінцівках. Ожиріння у хворих з СДС збільшувало ризик виконання високих ампутацій нижніх кінцівок з 6,1% до 11,9%, в основному за рахунок трансфеморальних ампутацій. Дані клінічні особливості пов язані з більш вираженими ураженнями магістральних артерій та периферичної нервової системи нижніх кінцівок.

Балацкий Е.Р.
ВОЗМОЖНОСТИ АМПУТАЦИЙ И ЭКЗАРТИКУЛЯЦИЙ НА УРОВНЕ СТОПЫ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ И ОБЛИТЕРИРУЮЩИМ АТЕРОСКЛЕРОЗОМ  Обобщены результаты выполнения ампутаций на уровне стопы у 159 больных сахарным диабетом. Выбор уровня ампутации определяется в первую очередь компенсацией кровообращения. Минимальные вмешательства в пределах пальца возможны преимущественно при остеомиелите. Оптимальным способом удаления пальца является экзартикуляция его с удалением головки плюсневой кости и иссечением сухожилий. В условиях критической ишемии целесообразно выполнять ампутацию стопы через плюсневые кости. Предлагается способ ампутации с одномоментным иссечением сухожилий и подошвенного апоневроза.

Герич І.Д., Мельников В.А., Мельников А.В., Федоренко С.Т., Ващюк Вс.В.
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПОШИРЕНИХ ФЛЕГМОН ШИЇ (ПФШ) ТА ЇХ УСКЛАДНЕНЬ  В статті наведені результати аналізу традиційної діагностичної програми при поширених флегмонах шиї (ПФШ) за ретроспективним матеріалом історій хвороби пацієнтів з ПФШ. Виявлено недоліки емпіричної діагностики у пацієнтів з ПФШ, які полягали в хаотичності та неповноцінності передопераційного обстеження, що нерідко призводило до недооцінки стану пацієнтів та сприяло негативним результатам лікування. На ґрунті виявлених недоліків, розпрацьовано діагностичний алгоритм при ПФШ, який систематизує та охоплює різноманітні методи діагностики (фізикальні, клінічні, лабораторні та інструментальні), що дозволяє швидко оцінити стан хворого, визначити локалізацію, глибину та поширеність флегмони шиї, виявити можливі ускладнення. Розпрацьований алгоритм апробований на пацієнтах з ПФШ. Результати апробації діагностичного алгоритму порівняно із результатами традиційної діагностичної програми.

Горелик С.Г., Колесников С.А., Косовский Ю.А.
СТИМУЛЯЦИЯ СТАДИИ РЕПАРАЦИИ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА (ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛИНИЧЕСКАЯ РАБОТА)  Экспериментальное изучение возможности стимулирующего влияния на формирование соединительно-тканного рубца выполнено на кроликах породы "Шиншилла", которым в безмышечный участок между листками влагалища прямой мышцы живота устанавливался полихлорвиниловый катетер, по которому на 7-е сутки послеоперационного периода имплантировался фибриноген или размороженный криопреципитат. Вывод животных из эксперимента осуществлялся на 14, 21, 28, 35 сутки после операции. Установлено, что введение фибриногена или криопреципитата способствует более раннему наступлению фаз организации и ремоделирования соединительной ткани с образованием массивных соединительно-тканных структур с плотным каркасом в области хирургического вмешательства.

Гусак И.В., Иванова Ю.В.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ МНОЖЕСТВЕННЫХ АБСЦЕССОВ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ  В работе приведены результаты лечения 51 больного с множественными абсцессами брюшной полости одной из форм абдоминального сепсиса. Лечение носило комплексный характер и включало хирургическое пособие, антибактериальную терапию, поддержку системы гемостаза, иммунотерапию. Анализ результатов лечения показал, что чем раньше больной з данной патологией бул прооперирован, тем лучше результат. Летальность, по данным авторов, снизилась с 43,2 до 34,1%.

Гюльмамедов Ф.И., Плахотников И.А., Попандопуло А.Г., Гюльмамедов П.Ф., Полунин Г.Е.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ МОДИФИЦИРОВАННЫХ СЕТЧАТЫХ ПРОТЕЗОВ (ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ)  В экспериментальном исследовании на крысах выполнена имплантация полипропиленового сетчатого протеза с предварительной фиксацией на нем культурой аллофибробластов. В сроки 2, 4, 6 недель выполняли реимплантацию и микроскопически изучали полученный материал используя различные методики окрашивания. Изучали динамику течения раневого процесса, реакцию сетчатого протеза на окружающие ткани, скорость образования соединительнотканного рубца. Было доказано, что применение модифицированного сетчатого протеза повышает скорость регенераторных процессов и прорастания межволоконных пространств соединительной тканью при минимальных признаках воспалительной реакции в окружающих тканях.

Даценко Б.М.
РАНЕВОЙ ПРОЦЕСС КАК ФУНДАМЕНТАЛЬНАЯ ПРОБЛЕМА СОВРЕМЕННОЙ КЛИНИЧЕСКОЙ ХИРУРГИИ  На основании данных литературы и многолетнего опыта лечения больных с локальными формами гнойной хирургической инфекции (около 3000 наблюдений) представлены основные проблемы раневого процесса, имеющие фундаментальный характер: роль бактерий в раневом инфекционном процессе; роль медиаторов воспаления в раневом инфекционном процессе; системы антибактериальной защиты организма; взаимодействие клеточных популяций в гнойной ране; формирование иммунного ответа при гнойной инфекции. Проводимое с учетом современных достижений в разработке указанных проблем патогенетическое лечение гнойных ран позволяет улучшить результаты и сократить сроки лечения.

Дігтяр І.І., Лігоненко О.В., Зубаха А.Б., Шумейко І.А., Стороженко О.В.
ДЕЯКІ АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ГНІЙНОЇ РАНИ  Визначаються основні проблемні направлення дослідження гнійної рани. Роль про- та антизапальних цитокінів в гнійному запаленні. Приводяться висновки аналізу наукової літератури щодо чинників запалення та регуляції гнійного запалення, перспективних напрямків наукових досліджень та лікування гнійних ран.

Иванова Ю.В., Гусак И.В.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ИЗЛУЧЕНИЯ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ РЕЗИДУАЛЬНЫХ ВНУТРИБРЮШНЫХ АБСЦЕССОВ  Проанализированы результаты хирургического лечения 55 больных с резидуальными абсцессами брюшной полости. В комплекс лечения 29 пациентов включено локальное СВЧ облучение абсцессов. Установлено, что электромагнитное облучение СВЧ диапазона способствует восстановлению имунокомпенсаторных и репаративных процессов, купированию воспалительной реакции, а также снижению патогенных свойств микрофлоры. Полученные результаты указывают на высокую эффективность предлагаемой методики лечения.

Иващенко В.В., Иващенко А.В.
ОСОБЕННОСТИ МОРФОЛОГИЧЕСКИХ ПОРАЖЕНИЙ ТКАНЕЙ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ У БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ ПОЖИЛОГО И СТАРЧЕСКОГО ВОЗРАСТА С ГНОЙНО-НЕКРОТИЧЕСКИМИ ПОРАЖЕНИЯМИ СТОПЫ  В работе представлен сравнительный анализ результатов морфологических исследований биоптатов кожи нижних конечностей пациентов пожилого

Чорна І.О., Лігоненко О.В., Зубаха А.Б., Стороженко О.В., Кравців М.І.
ВПЛИВ ПЕПТИДНИХ БІОРЕГУЛЯТОРІВ НА РАНОЗАГОЄННЯ В ЕКСПЕРИМЕНТІ  В работі наведені результати вивчення впливу препарату "Вермілат для ін єкцій" на процеси ранозагоєння в порівнянні з аналогами по дії актовегіном і солкосерілом. Експериментальну модель відтворювали на щурах лінії Wistar, котрим вводили препарат в дозі 0,1 мг/кг сухої речовини після нанесення дефекту шкіри. Вермілат сприяє стимуляції процесу ранозагоєння більше, ніж аналоги. Зроблено висновок про можливість клінічного застосування лікарського препарату "Вермілат для ін єкцій" при рановому процесі у другій і третій фазах.

Шаповал С.Д., Мартынюк В.Б., Курдаченко О.Л.
АНТИБИОТИКИ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ У БОЛЬНЫХ С СИНДРОМОМ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ: ВОПРОСЫ ВЫБОРА  В центре диабетической стопы г.Запорожье в 2005-2006гг. госпитализировано, обследовано и проведено лечение 417 больных с гнойно-некротическим поражением стоп при сахарном диабете. Обязательными этапами лечения были: оперативное вмешательство в очаге инфекции, антибактериальная терапия и терапия, направленная на основные звенья патогенеза СДС. Сравниваются результаты лечения больных с синдромом диабетической стопы при использовании схем антибактериальной терапии с включением различных антибиотиков.

Ващук В.В., Бутирський О.Г., Мельников В.А., Дворчин О.М., Кушнірчук М.І.
ЗАСТОСУВАННЯ ЦЕФАЛОСПОРИНІВ IV ПОКОЛІННЯ В ЛІКУВАННІ ХІРУРГІЧНОЇ ІНФЕКЦІЇ М ЯКИХ ТКАНИН  Вивчено клінічну і бактеріологічну ефективність цефалоспорину IV покоління цефпірому в лікуванні хірургічної інфекції м яких тканин у 15 пацієнтів. Доведено, що цефпіром є ефективним засобом антибактеріальної терапії із підтвердженою високою клінічною (93,3% ) та бактеріологічною (92,8% ) діями. Препарат можна вважати антибіотиком вибору для етіотропного лікування пацієнтів з важкими формами хірургічної інфекції м яких тканин.

Колесников С.А., Горелик С.Г., Косовский Ю.А., Петренко Д.Г.
ЦИТОЛОГИЧЕСКИЙ ТЕСТ-КОНТРОЛЬ ДИНАМИКИ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА  Изучены характер и частота раневых осложнений у больных, оперированных на органах брюшной полости. У больных применялась индивидуализированная тактика с использованием разработанных методов, дренирования поверхностных и глубоких слоев раны. В раневом отделяемом изучался качественный и количественный состав с подсчетом процентного содержания основных клеточных элементов с вычислением клеточного коэффициента. Цитологическая картина раневого экссудата в достаточной степени отражает характер течения раневого процесса и может служить тест - контролем тенденции заживления.

Колкин Я.Г., Хацко В.В., Ступаченко О.Н., Гюльмамедов С.И., Вегнер Д.В., Ступаченко Д.О., Джерелей О.Б.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ВНУТРИПЛЕВРАЛЬНЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ ПРИ ТЯЖЁЛОЙ ЗАКРЫТОЙ ТРАВМЕ ГРУДИ  Проанализированы результаты лечения 1042 пациентов с закрытой травмой грудной клетки, находившихся на лечении в клинике факультетской хирургии им. К. Т. Овнатаняна ДонГМУ за период с 2000г по 2005г. С тяжёлой закрытой травмой груди было 572 пациента. Бытовая травма составила 393 (68,7%), дорожно-транспортная 102 (17,8%), производственные 77 (13,4%). Мужчин было 473 (82,7%), женщин 99 (17,3%), в возрасте от 16 до 85 лет. Гемопневмоторакс выявлен у 354 пациентов, пневмоторакс -у 131, гемоторакс -у 87. Для оценки тяжести состояния пациентов использовалась система TRISS (переработанный индекс травмы Revised Trauma Score, RTS + индекс тяжести травмы Injury Severity Score, ISS). Традиционное лечебное пособие (пункция, дренирование, торакотомия) оказано 455 пациентам. В 17случаях больным производились видеторакоскопические операции. Видеоторакоскопическое удаление посттравматического свернувшегося гемоторакса выполнено в 4 случаях, у остальных 8 пациентов произведена обработка ран лёгкого (коагуляция кровоточащих тканей и клепирование повреждённых участков). Еще пяти пациентам, которые ранее были оперированы по поводу внутригрудных патологических процессов, также видеоторакоскопически выполнено удаление гемоторакса с ревизией и санацией плевральной полости.

Краснов О.Г.
АНТИБАКТЕРІАЛЬНА ТЕРАПІЯ У ХВОРИХ З ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИМИ УРАЖЕННЯМИ «ДІАБЕТИЧНОЇ СТУПНІ»  Обґрунтовані основні принципи антибактеріальної терапії гнійно-некротичних уражень «діабетичної ступні» з урахуванням бактеріологічних, цитологічних досліджень, клінічної форми захворювання, стадії раневого процесу.

Крижановський Я.Й., Кульбака В.С., Кіндзер С.Л., Меллін В.М., Черненко В.М.
КСЕНО- ТА АУТОДЕРМОПЛАСТИКА В ЛІКУВАННІ РАН У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ  Проаналізовані результати лікування 172 хворих на цукровий диабет з гнійнонекротичними ураженнями. Використання ксеношкіри є ефективним методом лікування хворих з гнійно-некротичними ураженнями цукрового діабету, яке скорочує терміни підготовки ран до аутодермопластики на 4-6 діб.

Кутепова Е. В.
ГИСТОСТРУКТУРНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИЖИВЛЕНИЯ АЛЛОТРАНСПЛАНТАНТА В ИНФИЦИРОВАННОЙ РАНЕ  В статье рассмотрены проблемы эффективного лечения послеоперационных вентральных грыж. Дана гистроструктурная характеристика приживления аллотрансплантанта. Сделан вывод, что использование препаратов многонаправленного действия является оптимальным для снижения послеоперационных осложнений.

Лігоненко О.В ., Шумейко І.А., Чорна І.О., Зубаха А.Б., Стороженко О.В., Кравців М.І.
ЕФЕКТИВНІСТЬ ЛІКУВАННЯ ГНІЙНИХ РАН ПОЛІМЕТИЛСИЛОКСАН- ГІДРОГЕЛЕМ В ЕКСПЕРИМЕНТІ  Ефективність лікування гнійних ран полиметилсилоксан-гідрогелем (ПМС-гідрогелем) в експерименті. В експериментах на тваринах показано, що ПМС-гідрогель зменшує адгезію марлевої пов язки до раневої поверхні, знижує мікробне забруднення ран, травматизацію та строки очищення ран від гнійно-некротичних тканин, в ньому відсутні властивості селективної сорбції, що дозволяє використовувати препарат при різних комбінаціях мікробних асоціацій.

Люлько И.В., Косульников С.О.
СПОНТАННАЯ И ИНДУЦИРОВАННАЯ (IN VITRO) СD- ДИФФЕРЕНЦИАЦИЯ ИММУНОФЕНОТИПОВ ЛИМФОЦИТОВ И ПОЛИМОРФНО-ЯДЕРНЫХ НЕЙТРОФИЛОВ БОЛЬНЫХ С НАРУЖНЫМИ СВИЩАМИ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА  С целью изучения спонтанной и индуцированной (in vitro) в присутствии интерферона, CaCL2 и гидрокортизона дифференциации лимфоцитов и нейтрофилов обследовано 7 здоровых доноров и 17 больных с наружными свищами желудочно-кишечного тракта. С помощью моноклональных антител исследован субпопуляционный спектр лимфоцитов CD3, CD4, CD8, CD16, CD19, CD25, CD95(FAS) и CD95(FAS)- нейтрофилов, выделенных из крови больных с наружными свищами желудочно-кишечного тракта. Уровень CD3, CD4 экспрессии снижен, а CD8, CD16, CD95 (FAS) был выше у больных. Эффект спонтанной и индуцированной CD- дифференциации обсуждается. Установлено, что у больных с наружными свищами желудочно-кишечного тракта серьезные сдвиги в дифференциации клеток иммунной системы. Важной составной частью лечения является коррекция иммунной системы .

Османов Р.Р., Османов Р.И., Хацкилевич В.С.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С НАГНОИВШИМИСЯ ЭПИТЕЛИАЛЬНЫМИ КОПЧИКОВЫМИ ХОДАМИ  Представлены результаты лечения 148 больных с абсцедирующими эпителиальными копчиковыми ходами (ЭКХ). Показана целесообразность двухэтапного хирургического лечения больных с абсцедирующими ЭКХ: снижение пред- и послеоперационного койкодня, возможность проведения бактериологического исследования раневой микрофлоры на чувствительность к антибиотикам в предоперационном периоде. Использование во время второго этапа хирургического лечения диатермокоагуляции позволяет избежать риска возникновения лигатурных свищей в дальнейшем.

Подпрятов С.Є., Гичка С.Г., Салата В.В., Дігтяр І.І., Рогачова В.П., Сімонова З.Є.
ВАРІАНТИ ПЕРЕБІГУ РАНИ СТОПИ У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ  На підставі обстеження 385 хворих на цукровий діабет другого типу з гнійно-некротичними ураженнями стопи виділені особливості загоєння та наведені типові варіанти перебігу ран стопи у даної категорії хворих. Показана ефективність черезшкірного застосування алпростану та необхідність тривалого проведення місцевої антибіотикотерапії з використанням дексану та розчину димексиду.

Подурець Д.П.,Косенко В.М., Солошенко В.В., Постолик І.Г.,ХачатрянС.Г.
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ РІЗНИХ МЕТОДІВ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ СУБФАСЦІАЛЬНИХ ОПІКІВ ГОМІЛОК  На підставі морфологічних досліджень вивчена динаміка репарації опікових ран IV ступеню після виконання різних видів оперативних втручань: остеонекректомії, остеотрепанації та остеотрепанації у поєднанні з використанням культури алофібробластів. Автори прийшли до висновку, що застосування остеотрепанації або остеотрепанації у поєднанні з культурою алофібробластів прискорює процес репарації. Це скорочує терміни до проведення ефективної аутодермопластики і, зрештою, скорочує час перебування хворих із субфасціальними опіками і оголенням кісток гомілки в стаціонарі.

Тамм Т.И., Белов С.Г., Мамонтов И.Н., Даценко А.Б.
ВЛИЯНИЕ ОСНОВЫ КОМБИНИРОВАННЫХ ЛЕКАРСТВЕННЫХ ПРЕПАРАТОВ НА ТЕЧЕНИЕ РАНЕВОГО ПРОЦЕССА В работе представлены результаты экспериментального изучения влияния различных мазевых основ на культуру тканевых клеток, произведено сравнительное определение содержания остаточной воды и компонентов мазевых основ в бактериальной и тканевой клетках методом ядерномагнитного резонанса. Установлено, что выраженный цитопатический эффект, присущий каждому компоненту в отдельности, отсутствует при сочетании компонентов. Наряду с этим комбинированная модифицированная основа оказывает на здоровые ткани осмопротекторное действие и одновременно способствует проникновению в микробные клетки антибактериальных препаратов. Эффективность модифицированной мазевой основы в клинике подтверждена при исследовании биоптатов краев ран.


Брик А.Б., Дубок В.А., Розенфельд Л.Г., Клименко А.П., Калиниченко А.М.
ПРИМЕНЕНИЯ ЭПР ДЛЯ ИЗУЧЕНИЯ ПРОЦЕССОВ АССИМИЛЯЦИИ ИМПЛАНТАТОВ ЖИВОЙ КОСТНОЙ ТКАНЬЮ  Изучены процессы ассимиляции минеральной материи имплантатов (изготовленных на основе синтетического гидроксилапатита) костной тканью экспериментальных животных. Исследования выполнены методом электронного парамагнитного резонанса. Показано, что информация о процессах ассимиляции имплантатов костной тканью может быть получена с помощью нативных радикалов Rn , локализованных в органических молекулах, а также радикалов CO2-, локализованных на поверхности частиц гидроксилапатита. Проанализированы возможности изучения процессов ассимиляции имплантатов костной тканью с помощью специальных парамагнитных маркеров, которые могут быть введены в структуру гидроксилапатита в позиции кальция или фосфора.

Гринцов А. Г., Совпель О.В., Христуленко А.А., Касаев С.В., Шаповалова Ю.А.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БИОЛОГИЧЕСКОЙ СВАРКИ ТКАНЕЙ ПРИ ОБРАБОТКЕ КУЛЬТИ ЧЕРВЕОБРАЗНОГО ОТРОСТКА  Целью работы было изучение эффективности клинического применения генератора автоматической сварки мягких тканей при аппендэктомии. В исследование включены 29 больных. Изучены непосредственные и отдаленные результаты лечения. Установлено, что выполнение аппендэктомии с применением биологической сварки тканей сопровождается надежным перекрытием просвета основания червеобразного отростка в асептических условия, не увеличивая удельный вес послеоперационных осложнений и летальности, позволяет улучшить качество жизни больного после операции, морфологические исследования демонстрируют эффективность, надежность и безопасность накладываемого электротермического шва.

Гринцов А.Г., Совпель О.В., Куницкий Ю.Л., Юдин В.Н., Шаповалова Ю.А.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БИОЛОГИЧЕСКОЙ СВАРКИ ТКАНЕЙ ПРИ ВЫПОЛНЕНИИ ГЕМОРРОИДЭКТОМИИ  Проводилось изучение эффективности клинического применения генератора автоматической сварки мягких тканей при геморроидэктомии у 33 больных, которым геморроидэктомия выполнялась с использованием генератора автоматической сварки мягких тканей. Изучены непосредственные и отдаленные результаты лечения. Установлено, что выполнение геморроидэктомии с применением биологической сварки тканей сопровождается надежным интра- и послеоперационным гемостазом, не увеличивая удельный вес послеоперационных осложнений и летальности, морфологические исследования демонстрируют эффективность, надежность и безопасность накладываемого электротермического шва.

Дубок В.А., Гайко Г.В., Бруско А.Т., Киндрат В.В., Шинкарук А.В.
СОВРЕМЕННЫЕ НЕОРГАНИЧЕСКИЕ БИОМАТЕРИАЛЫ ДЛЯ ПЛАСТИКИ КОСТИ ПУТИ И РЕЗУЛЬТАТЫ УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ Предложен вариант общей классификации неорганических биоматериалов и классификации биоактивных резорбируемых керамик, используемых для костной пластики. Проанализированы биологические и биофункциональные свойства биоактивных керамик и возможности рационального выбора комплекса этих свойств для оптимизации синтетического костнопластического материала при различных хирургических операциях. Описаны особенности и примеры применения биоактивного керамического композита Синтекость, разработанного для реализации необходимого комплекса свойств биоактивного материала.

Проценко В.В.
НОВИЙ ПЛАСТИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ЗАПОВНЕННЯ КІСТКОВИХ ДЕФЕКТІВ В статті надається характеристика та повідомляється про використання при кістковопластичних операціях нового імплантаційного матеріалу Біокомпозиту Синтекість , для заміщення дефектів кістки після видалення гігантоклітинної, доброякісних пухлин та пухлиноподібних захворювань кістки у 31 пацієнта. В результаті проведеного лікування у 30 прооперованих пацієнтів вдалося відновити функцію та опороздатність кінцівки.


Инкелевич М.Ю., Шанько В.М., Нестеренко А.Н., Тимошенко В.В.
ГУМОРАЛЬНЫЕ ФАКТОРЫ ИММУНИТЕТА СЛЮНЫ У ПАЦИЕНТОВ С НЕСЪЁМНЫМИ ЗУБНЫМИ ПРОТЕЗАМИ И ИНСУЛИНОВОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТЬЮ  В работе приведены данные об изучении состояния гуморальных факторов слюны у пациентов с несъёмными зубными протезами с отсутствием и наличием инсулиновой недостаточности. Установлено, что в слюне пациентов с несъёмными зубными протезами имеет место дефицит лизоцима, секреторного иммуноглобулина А и его специфических фракций, направленных к антигенам ацидаминококков, стрептококков, дихелобактеров, эггертелл, гемелл, актиномицетов, пропионибактерий, клостридий, фузобактерий, лактобацилл, тиссиэрелл, превотелл, диалистеров и вейлонелл. Наибольший дефицит лизоцима и секреторного иммуноглобулина А наблюдали у пациентов с инсулиновой недостаточностью.

Кудинов В.А.
КЛИНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОПЕРАЦИОННОЙ ТРАВМЫ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ РАСЩЕЛИН НЕБА  Изучали особенности операционной травмы при пластике расщелин неба. Предложена формула расчета тяжести операционной травмы (Кт.о.т.) по показателям кровопотери (V), площади раневой поверхности (S) и времени длительности операции (Т) К т.о.т. = V + S + T Указанный показатель является патогенетическим фактором в развитии операционной болезни. С целью профилактики последней применяли

Маланчук В.О., Усенко С.А., Копчак А.В., Гордійчук М.А., Долінська Н.О.
АНТИМІКРОБНА ДІЯ ПОЛІФЕНОЛІВ ВИНОГРАДУ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ПЕРЕЛОМІВ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ  У статті розглянута антимікробна дія поліфенолів винограду у лікуванні переломів нижньої щелепи. Зроблено висновок, що використання препарату «Еноант» дозволяє покращити мікробіологічні показники порожнини роту та знизити прояви гінгівіту.

Соколова Н.А., Бондаренко В.В., Бойко І.В.
ПОШИРЕНІСТЬ ТА ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ ЗЛОЯКІСНИХ НОВОУТВОРЕНЬ ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЕВОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ  Відображено статистичні дані розповсюдженості та етіологічні фактори виникнення злоякісних пухлин щелепно-лицевої ділянки.


Андрущенко В.П., Барвінська А.С., Куновський В.В., Кирик Т.П., Мельников В.А.
ЕТИЧНІ ТА ЮРИДИЧНІ АСПЕКТИ ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ  У статті наведені міркування про етичні та юридичні аспекти викладання дисципліни Загальна хірургія з доглядом за хворими . З огляду на приєднання України до Болонскої декларації міняються акценти у проведенні практичних занять по наведеному предмету. Тому назріла необхідність розпрацювання певних етичних принципів поведінки студентів у клініці, ознайомлення їх з міжнародними правовими стандартами, які регламентують лікарську діяльність, та етичними нормами у світовій медичній спільноті.

Андрющенко В.П., Кушта Ю.Ф., Андрющенко Д.В.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ КАФЕДР ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ У КОНТЕКСТІ ПОЛОЖЕНЬ БОЛОНСЬКОЇ КОНВЕНЦІЇ  В статті порушено проблему підготовки науково- педагогічних кадрів для подальшої роботи на кафедрах хірургічного профілю. Майбутні науковці та педагоги навчаються в аспірантурі. Стверджено певні відмінності в оцінюванні рівня знань студентів до і після входження України у Болонський процес. Виходячи з положень Болонської декларації тільки незначна кількість випускників (приблизно 3- 4 з курсу) зможе набрати максимальну кількість балів, що дасть змогу їм зразу вступити до аспірантури. Акцент зроблено на хірургів, які мають досвід лікувальної (оперативної) діяльності. Відмічено, що перевага при вступі до аспірантури повинна бути надана лікарям- хірургам, які пропрацювали в системі практичної охорони здоров»я.

Бутирський О.Г., Хаджиєв О.Ч., Ващук В.В., Древетняк А.А., Резніченко А.М.
МОДЕРНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ІЗ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ В КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ  Стаття стосується деяких аспектів перспектив організації навчального процесу із загальної хірургії відповідно до рекомендацій щорічної зустрічі Асоціації медичних навчальних закладів Європи.

Гринцов А.Г., Христуленко А.А., Совпель О.В., Куницкий Ю.Л.
КОМПЬЮТЕРНОЕ ТЕСТИРОВАНИЕ В ПРЕПОДАВАНИИ ХИРУРГИИ  С целью интенсификации обучения, повышению мотивации к получению знаний и навыков студентами и врачами интернами, преподавателями кафедры хирургических болезней стоматологического факультета ДонГМУ им. М.Горького создан компьютерный класс с локальной сетью. Использование тестовых ситуационных задач, предоставление обучаемому «учебных» проблем, приближенных к реальной клинической ситуации повышает интерес студента к получению информации.

Зубаха А.Б., Лигоненко А.В., Черная И.А., Стороженко А.В., Шумейко И.А.
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА СИСТЕМ МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ ПРИМЕНИТЕЛЬНО К БОЛОНСКОМУ ПРОЦЕССУ

Колкин Я.Г., Хацко В.В., Дудин А.М., Высоцкий А.Г., Шаталов А.Д.
ПУТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ОБУЧЕНИЯ ХИРУРГОВ ИНТЕРНОВ НА ЦИКЛЕ ТОРАКАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ  Подготовка квалифицированного специалиста является основной задачей высшего медицинского учреждения, а поэтому современное преподавание хирургии (торакальной хирургии) в целом комплексе дисциплин создаст условия для качественной медицинской практики в будущем, что требует пересмотра системы обучения в условиях кредитно-модульной системы. Приведен опыт применения усовершенствованной системы оценки теоретических знаний и практических навыков интернов по торакальной хирургии, что способствует улучшению знаний по дисциплине.

Лупальцов В.И., Лях А.В., Дехтярук И.А., Ягнюк А.И., Шалькова А.Ю., Мирошниченко С.С.., Мирошниченко А.В.
НОВЫЕ ПОДХОДЫ К ПРЕПОДАВАНИЮ ХИРУРГИЧЕСКИХ БОЛЕЗНЕЙ НА КАФЕДРАХ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ПРОФИЛЯ В СВЕТЕ БОЛОНСКОГО ОБРАЗОВАТЕЛЬНОГО ПРОСТРАНСТВА  Научно-технический прогресс в медицине потребовал совершенствовать систему подготовки будущих специалистов медиков. Эти требования вытекают из разработок Болонской конференции, но при этом необходимо не терять отечественных наработок в подготовке будущих специалистов, которые должны стать конкурентоспособными для работы в зарубежных странах.

Міщенко В.В.,Кадочніков В.С.,Давидов Д.М.,Вансовіч В.Є.,Волошенкова Н.Д.
ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ (ДОГЛЯД ЗА ХВОРИМИ ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ) НА ЗАСАДАХ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ НА КАФЕДРІ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ  Висвітлено структуру організації виробничої практики Догляд за хворими по змістовному модулю Догляд за хворими хірургічного профілю . Робочий день студента складається з аудиторної та позааудиторної частин. Метою виробничої практики з догляду за хворими хірургічного профілю є досягнення основних кінцевих цілей змістового модулю,для чого студенти повинні засвоїти основні теми практики та опанувати практичні навички. Показана методика контролю поточної успішності на практичних заняттях з конвертацією традиційної оцінки в бали, підсумкового змістового модульного контролю та оцінки проходження модулю виробничої практики взагалі.

Фисталь Э.Я., Самойленко Г.Е., Фисталь Н.Н., Солошенко В.В., Носенко В.М., Коротких Д.М., Чеглаков Е.В., Хачатрян С.Г.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭЛЕКТРОННОЙ СИСТЕМЫ «ВРАЧ И ПАЦИЕНТ» В СИСТЕМЕ ПРЕПОДАВАНИЯ ПЛАСТИЧЕСКОЙ ХИРУРГИИ  В статье представлена компьютерная система учета результатов лечения пациентов Донецкого ожогового центра, используемая в педагогическом процессе преподавания пластической хирургии. Система «Врач и пациент» предназначена для ввода, хранения и анализа информации о ходе лечения пациентов в стационаре, существенно ускоряет обмен информацией между субъектами лечебного процесса и подразделениями больницы. На базе системы создается электронный архив данных, с возможностью ежедневной фиксации статуса пациента и фотовидеодокументации. В отличие от бумажной версии, электронная история болезни может храниться вечно, к тому же в ней все документы сортируются, редактируются и распечатываются автоматически и практически моментально обрабатываются для отчетов. Ещё одним большим плюсом электронного хранения данных является то, что к каждой истории болезни можно добавить видео и фотоматериал. Обучающийся курсант может проследить как за конкретными лечебно-диагностическими действиями, так и получить интегральные показатели, реабилитационные и деонтологическо-правовые аспекты состояния помощи по отдельным видам выполняемых пластических коррекций, что расширяет возможности преподавания такой новой дисциплины как пластическая и реконструктивновосстановительная хирургия не только хирургам, но и менеджерам здравоохранения.


Богомаз В.М.
ОЦІНКА ЛІКАРЯМИ ПРОБЛЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ Дослідження виконано в 2006 році методом анонімного письмового опитування лікарів 43 медичних спеціальностей з різних регіонів України за спеціально розробленою анкетою. Анкета містила 15 відкритих і закритих запитань з різних аспектів проблеми якості медичної допомоги. Встановлено рейтинг можливих чинників забезпечення якості медичної допомоги хворим за оцінками практичних лікарів. До найважливіших чинників забезпечення якості медичної допомоги лікарі віднесли наявність сучасного медичного обладнання, рівень офіційної заробітної плати, дотримання норм навантаження на лікаря, якість викладання на базовій кафедрі, можливість отримання додаткової оплати, можливість регулярно відвідувати освітні заходи. Визнано необхідною розробку або адаптацію системи персональної оцінки роботи лікарів та елементів їх професійного розвитку за кількісними і якісними критеріями, яка була б підкріплена відповідною системою оплати праці.

Люлька О. М., Кузнєцов А. Я., Ковальов О. П., Соловйов І. Є., Рудий М. О., Дубинський М. В., Нємченко І. І., Ситнік Д. А.
ХІРУРГІЧНІ АСПЕКТИ ВУЗЛОВОГО КОЛОЇДНОГО ЗОБУ  Робота присвячена актуальним питанням лікування хворих на вузловий колоїдний зоб. Представлена хірургічна тактика, визначені показання до проведення операції, обгрунтовано її об єм в залежності від різних клінічних ситуацій. Запропоновані принципи та особливості передопераційної підготовки і післяопераційної реабілітації хворих, профілактики рецидивів зоба.

Корсак В.В., Попович Я.М.
ДІАГНОСТИКА ДИСТАЛЬНИХ ФОРМ УРАЖЕННЯ СТЕГНОВО-ПІДКОЛІННО-ГОМІЛКОВОГО СЕГМЕНТА  У роботі проаналізовано діагностичні можливості рентгеноконтрастної та радіонуклідної артеріографії у хворих із дистальними формами атеросклеротичного ураження артерій нижніх кінцівок. За відсутності візуалізації артерій гомілки та стопи для визначення кровопостачання та життєздатності м яких тканин необхідно використовувати радіонуклідні методи дослідження. Радіоізотопну ангіографію при стенозійно-оклюзійному ураженні судин кінцівки доцільно проводити шляхом внутрішньоартеріального введення радіофармпрепарату.

Майкова Т.В., Аксьонов І.Г., Потапова Т.М.
СТРУКТУРНИЙ СТАН БРОНХОЛЕГЕНЕВОЇ СИСТЕМИ У ХВОРИХ З ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНОЮ РЕФЛЮКСНОЮ ХВОРОБОЮ, ПОЄДНАНОЮ З ХРОНІЧНИМИ ОБСТРУКТИВНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЛЕГЕНЬ  У статті розглянуто структурний стан бронхолегеневої системи у хворих на гастроезофагальну рефлюксну хворобу у поєднанні з хронічними обструктивними захворюваннями легень.

Момотов А.Г., Литвинов Г.А., Момотов А.А., Яровая О.А., Бомахраз Мохаммед Амир.
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ ОСТРОГО ГЕМАТОГЕННОГО ОСТЕОМИЕЛИТА У ДЕТЕЙ  Симптоматика острого гематогенного остеомиелита весьма разнообразна и зависит от многих факторов: вирулентности возбудителя, иммунологической активности организма, локализации процесса, возраста больного, сроков поступления в стационар. Мы провели анализ клиники, диагностики и лечения 309 детей с острым гематогенным остеомиелитом за период с 1991 по 2005 гг. В первые дни заболевания полное суждение о степени деструктивных изменений в пораженной кости невозможно, учитывая течение остеомиелита, особенно, в период новорожден ности и младшей возрастной группе.

Танцюра В.П., Песчанский Р.Е.
ЛЕЧЕНИЕ ПОСТАДАВШИХ С ТОРАКОТРАВМОЙ И ПОВРЕЖДЕНИЕМ КОНЕЧНОСТЕЙ  На основании исследования 156 пострадавших с торакотравмой и повреждением конечностей, авторами изложены принципы диагностики и лечения пациентов с указанной патологией, основанные на выявленных особенностях гемодинамических нарушений в системе макроциркуляции. Предложены принципы лечебной тактики при субкомпенсированном и декомпенсированном состояниях гемодинамики. При двусторонних повреждениях грудной клетки, требующих оперативного вмешательства, авторы предлагают использовать разработанный ими способ трансторакальной медиастинотомии. Применение предлагаемой лечебной тактики, усовершенствованных методов хирургического лечения, позволило уменьшить количество осложнений на 5,49%, снизить уровень летальности в остром периоде травматической болезни на 4,82%.

Шейко В.Д., Панасенко С.І., Лисенко Б.П., Лисенко Р.Б.
ПРОБЛЕМА ДІАГНОСТИКИ І ТАКТИКИ ЛІКУВАННЯ ДЕЦЕЛЕРАЦІЙНОГО СИНДРОМУ ПРИ ПОЛІТРАВМІ  Проведено аналіз діагностичної і лікувальної тактики у 5 постраждалих з травматичним розривом грудного відділу аорти децелераційним синдромом (ДС), який виявлений у 0,8% постраждалих з політравмою. Виникнення ДС обумовило вкрай тяжкий перебіг травматичної хвороби з летальністю 80%. Розглянуті питання оптимізації діагностичної і лікувальної тактики при даній патології.

Шкурупій Д.А., Дикий О.М., Могильник А.І., Лазуркевич О.В.
СИНДРОМ ПОЛІОРГАННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ: ТЕРМІНОЛОГІЯ І ДІАГНОСТИКА  В статті наведений авторський погляд щодо питання термінології і діагностичних критеріїв поліорганної недостатності взагалі і у новонароджених зокрема. На думку авторів доцільним є відокремлення понять «поліорганна недостатність» і «поліфункціональна недостатність». Діагностика поліорганної недостатності має базуватись лише на тих критеріях, які корелюють з морфологічним підтвердженням органних уражень.