АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ МЕДИЦИНИ: том 8, випуск 1-2 (21-22) 2008
ВІСНИК Української медичної стоматологічної академії

Актуальні проблеми сучасної медицини: том 8, випуск 1-2 (21-22) 2008 (Зміст)

Ждан В.М., Скрипников М.С., Лігоненко О.В., Чорна І.О., Костенко В.О.
СКЛИФОСОВСКИЙ ВЫДАЮЩИЙСЯ ХИРУРГ-ДИАГНОСТ

Андрущенко В.П., Мальований В.А., Андрущенко Д.В.
ДО ПИТАННЯ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ МІСЦЕВИХ ІНФЕКЦІЙНО-ЗАПАЛЬНИХ ТА ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ. Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. На підставі аналізу результатів бактеріологічного дослідження 44 хворих інтраопераційного обстеження 38 хворих на гострий ускладнений панкреатит, здійснено оцінку, систематизацію та опрацьовано оригінальну класифікацію різноманітних місцевих інфекційно-запальних та гнійно-некротичних ускладнень з виокремленням їх за патоморфологічними, топографо-анатомічними, кількісними та мікробіологічними характеристиками. В структурі даних ускладнень поодинокі становлять - 15,8 %, множинні - 7,9 % і поєднані – 76,8 %.

Арутюнов С.Э.
ОТДАЛЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ОСЛОЖНЕННОЙ ЖКБ. Кафедра торакоабдоминальной хирургии Харьковской академии последипломного образования, г. Харьков. В работе представлены отдаленные результаты хирургического лечения 52 больных с осложненной ЖКБ, перенесших как транспапиллярные эндоскопические, так и открытые оперативные вмешательства с выполнением операций на папилле и гепатикохоледохе в сроки от 1 до 4 лет, находящихся на лечении в хирургическом отделениях ХГКБ СНМП с 2002 по 2006г. Возраст больных колебался от 18 до 82 лет. Женщин было 37 (71,2 %), мужчин – 15 (28,8%). Средний возраст составил 58,4±6,1. Длительность течения ЖКБ составляла от 4 месяцев до 17 лет. Для изучения функции 12-перстной кишки применялись дуоденография, дуоденоманометрия и мониторинг давления в холедохе и 12-перстной кишке. Проведен анализ отдаленных результатов лечения больных с осложненной ЖКБ.

Біляєва О.О., Перепадя В.М.
ДЕКОМПРЕСІЯ ТОНКОЇ КИШКИ ПРИ НЕПРОХІДНОСТІ КИШЕЧНИКА. Національна медична академія післядипломної освіти, м.Київ. Проаналізовані результати лікування 433 хворих з гострою непрохідністю кишечника, госпіталізованих в клініку за період з 1998 по 2000 роки. Представлені показання до проведення інтубації тонкої кишки. Розроблені критерії щодо вибору способа інтубації тонкої кишки та варіанту проведення назоінтестинальної інтубації. Впровадження розроблених критеріів дало можливість знизити рівень летальності серед хворих з даною патологією на 12,8%.

Бобров О.Е., Мендель Н.А., Игнатов И.Н.
ЛЕЧЕБНАЯ ПРОГРАММА У БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ ХОЛЕЦИСТИТОМ: ЭВОЛЮЦИЯ ВЗГЛЯДОВ НА ТАКТИКУ И ВЫБОР ТЕХНОЛОГИИ ОПЕРАЦИИ. НМАПО им. П.Л. Шупика. Проанализированы результаты лечения 3175 больных с острым холециститом (ОХ). У 2121 (66,8%) из пролеченных больных были выполнены хирургические вмешательства.Установлено, что разработка и внедрение в клиническую практику дифференцированного выбора технологии хирургического вмешательства с учетом клинико-морфологической формы (КМФ) заболевания, объективной оценки тяжести заболевания, прогнозирования его исхода и определения степени операционно-анестезиологического риска позволило добиться снижения летальности после операции.

Бойко В.В., Криворотько И.В., Грома В.Г., Макотринский О.В.
МОДЕЛЬ ТОЛСТОКИШЕЧНОГО АНАСТОМОЗА. Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины, г.Харьков. В работе изучены закономерности изменения морфологической картины ткани толстой кишки и механической прочности толстокишечного анастомоза с моделированным венозным стазом и артериальной ишемией на модели экспериментальных животных в сроки до 14 суток после наложения анастомоза. Выявлено, что регрессия процессов ишемии и начало формирования грануляционной ткани в зоне толстокишечного анастомоза наиболее поздно, с 7-9 суток наблюдалась в группе животных с моделью артериальной ишемии кишечной стенки, что проявлялось наименьшей механической прочностью межкишечного анастомоза в указанные сроки.В клинических условиях применение дезагрегантной и сосудистой терапии может снизить частоту несостоятельностей анастомозов у больных, которые перенесли переднюю резекцию прямой кишки, резекцию сигмовидной кишки и все виды гемиколэктомий.

Бойко В.В., Васильев Д.В.
ТАКТИКА ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ ЦИРРОЗОМ ПЕЧЕНИ С ВЫСОКИМ РИСКОМ РЕЦИДИВА КРОВОТЕЧЕНИЯ ИЗ ВАРИКОЗНО РАСШИРЕННЫХ ВЕН ПИЩЕВОДА И ЖЕЛУДКА. Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины, г. Харьков. Разработана и применена в клинической практике тактика ведения пациентов, перенесших первый эпизод кровотечения в клинике с учетом прогнозирования риска рецидива кровотечения (активно-профилактическая тактика, индивидуализированная в отношении риска рецидива кровотечения), предусматривающая активное выполнение профилактических мероприятий для предупреждения рецидива кровотечения у пациентов, имеющих высокий его риск. Для определения степени риска рецидива кровотечения использована предложенная нами прогностическая таблица, разработанная с помощью неоднородной последовательной статистической процедуры. Предложенная тактика и дифференцированный подход к вторичной профилактике кровотечения позволяют снизить частоту рецидивов кровотечения и летальность у больных с высоким его риском.

Бутырский А.Г., Ващук В.В.
УСПЕХИ ХИМИОТЕРАПИИ ПРИ РАКЕ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ: ФАКТ ИЛИ МИФ? (ПО МАТЕРИАЛАМ ОNCOLOGY OMI SEMINAR 2007). Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского, 1Львовский национальный медицинский университет им. Д. Галицкого. Резюме. Успехи химиотерапии при раке поджелудочной железы: факт или миф? (по материалам Оncology omi seminar 2007) Бутырский А.Г., 1Ващук В.В. В обзорной статье авторы представляют материалы, касающиеся тактики и (нео)адъювантной терапии рака поджелудочной железы в свете рекомендаций Memorial Sloan-Kettering Cancer Center (New-York).

Василенко Л.І.
АНАТОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ ФОРМУВАННЯ ТРУБЧАСТОЇ ФОРМИ ШЛУНКОВОЇ КУКСИ ПРИ РЕЗЕКЦІЯХ ШЛУНКУ З ПОЗИЦІЙ МОРФОГЕНЕЗУ. Донецький національний медичний університет ім.М.Горького. В роботі наведені літературні морфогенетичні данні онто- і філогенетичного розвитку шлунку у людини з метою анатомічного обґрунтування доцільності формування трубчастої форми шлункової кукси при резекціях шлунку (РШ). Зроблено висновок, що прагнення хірургів покращити результати оперативного лікування ускладненої виразкової хвороби повинні бути спрямовані на відтворення резервуарно-трубчастої структури шлункової кукси після РШ, як найбільш оптимальної в морфогенетичному і функціональному відношенні.

Василенко Л.И., Епифанцев А.А., Клокол Д.Е., Шкиренко Ю.А., Якубенко Э.В
ПОКАЗАНИЯ К ПРИМЕНЕНИЮ РАСШИРЯЮЩИХ И ПРОТИВОСТЕНОТИЧЕСКИХ КОНЦЕВЫХ АНАСТОМОЗОВ В ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЙ ХИРУРГИИ. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Украина. В работе приведен аналіз результатов оперативного лечения 127 больных с перфоративными пилородуоденальными язвами со стенозом и пенетрацией и больных с закрытой травмой живота и кишнчной непроходимостью, у которых были применены различные варианты расширяющих и противостенотических гастродуодено- и межкишечных концевых анастомозов. Разработаны показания к болем эффективному использованию расширяющих и противостенотических гастродуодено- и межкишечных концевых анастомозов в клинической практике.

Ганжий В.В., Новак С.А.
КОРРЕКЦИЯ ЕНТЕРАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ И ЭНДОГЕННОЙ ИНТОКСИКАЦИИ У ПАЦИЕНТОВ, ОПЕРИРОВАННЫХ ПО ПОВОДУ ПРОФУЗНОГО ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО КРОВОТЕЧЕНИЯ. Запорожский государственный медицинский университет, Городская клиническая больница экстренной и скорой медицинской помощи, г. Запорожье. В сообщении представлен опыт послеоперационного лечения 42 больных, оперированных по поводу профузного желудочно-кишечного кровотечения (ЖКК). Используемый комплекс мероприятий, направленных на коррекцию энтеральной недостаточности и эндогенной интоксикации, позволил добиться низких показателей гнойно-септичеких осложнений и летальности в послеоперационном периоде у данной категории пациентов.

Гринцов А.Г., Буценко В.Н., Захарьян А.Л., Куницкий Ю.Л., Василенко Л.И., Совпель О.В., Христуленко А.А., Сало М.Ф.
ДИАГНОСТИКА И ЛЕЧЕНИЕ БОЛЬНЫХ С ОСТРЫМ НАРУШЕНИЕМ БРЫЖЕЕЧНОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ. Кафедра хирургических болезней стоматологического факультета, анестезиологии и реаниматологии Донецкого национального медицинского университета им. М.Горького. Кафедра госпитальной хирургии №1, Крымского государственного медицинского университета им. С.И.Георгиевского. Проанализированы результаты хирургического лечения 80 больных с ОНБК. Большинство больных представлены лицами пожилого и старческого возраста. На догоспитальном этапе правильный диагноз установлен у 7,2%, при госпитализации в клинику врачами хирургами-у 54(67,5%) больных. При поступлении в клинику данный диагноз врачами-хирургами установлен у 46 (58,2%) пациентов. Наиболее часто у этих больных диагностировали острый холецистит и острый панкреатит. Основным методом диагностики ОНБК в условиях клиники является лапароскопия, в случае крайне тяжелого состояния больного допустимо выполнение лапароцентеза. При сомнении в диагнозе необходимо широко использовать диагностическую лапаротомию. В качестве хирургических пособий применяется резекция тонкой кишки, эмболэктомия из верхней брыжеечной артерии.Летальность составила 80,0% случаев.

Гринцов А.Г., Буценко В.Н., Куницкий Ю.Л., Шаповалова Ю.А.
ПРИЧИНЫ ОШИБОК ПРИ ТРОМБОЗЕ МЕЗЕНТЕРИАЛЬНЫХ СОСУДОВ. Кафедра хирургических болезней стомат. факультета ДонНМУ. Проанализированы результаты хирургического лечения 72 больных с тромбозом мезентериальных сосудов. Основной причиной диагностических ошибок при ТМС являются особенности его течения, отсутствие патогномоничных симптомов. При сомнении в диагнозе необходимо широко использовать диагностическую лапаротомию.

Гюльмамедов Ф.И., Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П., Енгенов Н.М., Базиян Н.К.
УЛУЧШЕНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ ПАЦИЕНТОВ С БОЛЕЗНЬЮ КРОНА ПУТЕМ ОПТИМИЗАЦИИ ХИРУРГИЧЕСКОЙ ТАКТИКИ. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького. На основании опыта комплексного лечения больных с БК с 1987 по 2007 год авторы рекомендуют тактику оперативного лечения этих пациентов согласно которой показанием к радикальному хирургическому лечению БК, кроме ургентных ситуаций, вызванных осложнениями основного заболевания, следует считать нарастание явлений эндогенной интоксикации, СПОН на фоне проводимой в полном объеме консервативной терапии. Разработана компьютерная программа прогнозирования тяжести течения и вероятности обострений БК. При хирургическом лечении росвет наложенного анастомоза должен быть достаточно "широким" чтобы избежать его сужения при возможном рубцевании. Целесообразно сохранить илеостому, как неотерминальный отдел тонкой кишки, и для отключения пассажа по прямой кишке до нормализации функции сфинктера.

Гюльмамедов Ф.И., Бондаренко А.В., Гюльмамедов П.Ф., Кухто А.П., Енгенов Н.М.
ОЖИРЕНИЕ КАК ФАКТОР РАЗВИТИЯ РЕЦИДИВОВ ПОСЛЕ ГЕРНИОАЛЛОПЛАСТИКИ БОЛЬШИХ ВЕНТРАЛЬНЫХ ГРЫЖ. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького. В клинике выполнена герниоаллопластика 106 больным с ожирением и с большими и гигантскими вентральными грыжами, 58 (1 группа) больным по «on lay» методике; 49 (2 группа) больным – «in lay». из них у 3 больных из 1-й группы и у 9 больных из 2-й группы с выраженной «фартукоподобной» деформацией живота произведено иссечение кожно-жирового лоскута. Среди больных 1-й группы выявлено 3 рецидива. В 1 случае причиной рецидива стал недостаточной площади аллопротез. 2 других рецидива возникли вследствие смешения протеза книзу жировым «фартуком». Среди больных обеих групп, которым выполнено иссечение кожно-жирового лоскута, рецидивов в сроки наблюдения до 5 лет не выявлено.

Гюльмамедов Ф.И., Полунин Г.Е., Плахотников И.А., Шаламов В.И.
ПРИМЕНЕНИЕ МЕДИЦИНСКОГО ОЗОНА В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ДИСТАЛЬНЫХ ФОРМ НЕСПЕЦИФИЧЕСКИХ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ ТОЛСТОЙ КИШКИ. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького. У 45 больных с дистальными формами болезни Крона и неспецифического язвенного колита наряду с принимаемой базисной системной и местной противовоспалительной терапией установлено и оценено влияние медицинского озона. На основании полученных результатов можно судить о том, что применение местной озонотерапии оказывает положительное влияние при лечении данной категории больных. Эффективность применяемой методики доказана клинически, эндоскопически, гистологически.

Демидов В.М., Торбинський А.М., Демидов С.М.
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-КЛІНІЧНЕ ВИВЧЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ. м. Одеса. Автори наводять результати власних клінічних спостережень та експериментальних досліджень, які присвячені розробці нових лікарських сполук, залучених у ліпосомальні оболонки, та їх експериментальному тестуванню, а також клінічному випробуванню нових засобів вживання нейропептидів даларгіну та сандостатину у хворих на гострий панкреатит. Показаний напрямок проведення експериментальних досліджень – через експериментально-клінічне вживання вільних форм аналогів нейропептидів до створення їхніх ліпосомальних форм. Клінічні спостереження торкалися намагань підвищення ефективності лікування хворих на гострий панкреатит через внутрішньовенне, внутрішньобурсальне та, наприкінці, внутрішньоартеріальне введення даларгіну та сандостатину. Отримані результати обговорюються з урахуванням сучасних фактів та тенденцій стосовно застосуванню мініінвазивних технологій у хворих на гострий панкреатит. Автори висловлюють думку стосовно значної ефективності безпосереднього внутрішньоартериального введення ліків до ділянки ураження підшлункової залози.

Єпіфанцев В.О.
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ, ЛІКУВАННЯ І ПРОГНОЗУВАННЯ ГОСТРОГО КАЛЬКУЛЬОЗНОГО ХОЛАНГІТУ. Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання. Метою дослідження стало покращання результатів лікування ГКХ за допомогою удосконалення його діагностики, терапії і прогнозування. Проаналізовано результати діагностики і хірургічного лікування у 152 хворих з ГКХ. Жінок було 90, чоловіків – 62 у віці 32 – 80 років. Діагноз встановлювали на підставі клінічних, інструментальних (УЗД, ФГДС, ЕРХПГ, черезшкірна черезпечінкова холангіографія, інтраопераційна холангіографія, фіброхолангіоскопія), біохімічних досліджень крові, бактеріологічних аналізів жовчі. Запропоновані оптимальні принципи перед – і післяопераційного лікування - нові розроблені способи лікування (6 патентів України). При радикальному оперативному лікуванні застосовували три способи: ендоскопічний, хірургічний і комбінований. В результаті удосконаленого лікування післяопераційна летальність знизилася з 27,3% до 4,3%.

Єхалов В.В., Гапонов А.В.
ВИКОРИСТАННЯ СТАНДАРТІВ НАДАННЯ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ У ХВОРИХ З ОБСТРУКТИВНОЮ НЕПРОХІДНІСТЮ ТОВСТОЇ КИШКИ. Дніпропетровська державна медична академія. На підставі розроблених стандартів лікування хворих з обструктивною непрохідністю товстої кишки проведена оцінка результатів лікування хворих до та після їх впровадження. Доведено позитивний вплив розроблених підходів на можливість виконання первинно-відновних оперативних втручань на товстій кишці при субкомпенсованій формі кишкової непрохідності.

Іскра Н.І., Дейнека С.В., Шатрова К.М., Рощін Г.Г., Крилюк В.О.
КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ГЕЛІКОБАКТЕРНОГО ГАСТРОДУОДЕНІТУ ПРИ ПЕРФОРАТИВНІЙ ВИРАЗЦІ ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика. В робот відображені результати морфологічних досліджень операційного та біопсійного матеріалу хворих з перфоративною виразкою ДПК при гелікобактерному гастродуоденіті, а також результати проведених клінічних досліджень. Запропоновано лікувально-діагностичний алгоритм, який дозволив покращити якість лікування даної групи пацієнтів.

Косяков Б.А., Шальков Ю.Л
ФИКСИРОВАННАЯ ГАСТРОСТОМА: ПРЕДВАРИТЕЛЬНАЯ ОЦЕНКА. Харківська медична академія післядипломної освіти. Разработан и внедрен новый способ гастростомы у больных неоперабельным раком кардии и пищевода с целью энтерального питания. Способ характеризуется абсолютной фиксацией гастростомической трубки к желудочной стенке и рассчитан для питания больных вплоть до летального исхода основного заболевания.

Кузнєцов А. Я., Капустянський Д. В.
РЕАКЦІЯ-ВІДПОВІДЬ НА ЗАПАЛЕННЯ У ХВОРИХ НА ГОСТРИЙ АППЕНДИЦИТ. Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава. Дослідження реакції-відповіді на запалення у 270 хворих на гострий апендицит та їх співставлення з патогістологічними дослідженнями видалених червоподібних відростків свідчать про її системний характер у 93,8% хворих з деструктивними формами захворювання та регресування до рівня нормальної фізіологічної відповіді у післяопераційному періоді за умови відсутності ускладнень. Звертається увага на можливість використання синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), як критерія прогнозування деструктивного апендициту, його ускладнень та перебігу післяопераційного періоду.

Кондратенко П.Г , Конькова М.В., Юдин А.А.
РОЛЬ СОНОГРАФИИ В ДИАГНОСТИКЕ НЕОТЛОЖНОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИИ. Донецкий национальный медицинский институт им. М. Горького. Проанализированы результаты ультразвукового исследования 4500 больных с острыми хирургическими заболеваниями органов брюшной полости, находившихся в клинике госпитальной хирургии и эндоскопии Донецкого национального медицинского университета с 1997 по 2005 гг.: с острым холециститом было 1236 (27,46 %), с острым панкреатитом было 1174 (25,73%), с обтурационной желтухой - 801 (17,80%), с острым аппендицитом – 640 (14,22%), с острой кишечной непроходимостью - 524 (11,64%), с послеоперационными абсцессами брюшной полости - 125 (2,77%). Чувствительность, специфичность, точность ультразвукового исследования составила соответственно: при остром холецистите - 99,51%, 90,12% и 98,45%, при остром панкреатите - 96,47%, 74,42% и 92,02%; острой кишечной непроходимости - 91,67%, 62,96% и 85,37%; остром аппендиците - 90,86%, 79,17% и 89,45%. Чувствительность, специфичность и диагностическая точность УЗИ при обтурационной желтухе доброкачественного генеза составила 95,39%, 88,46% и 94,38%, при обтурационной желтухе злокачественного генеза - 94,59%, 72,73% и 89,58% соответственно. Повышение точности диагностики острых хирургических заболеваний органов брюшной полости путем разработки их ультразвуковой семиотики и принципов миниинвазийных вмешательств под контролем ультразвука позволили обосновать показания к хирургическому лечению, выбору способа и объема оперативного вмешательства. Разработанные ультразвуковые критерии острой хирургической патологии органов брюшной полости и принципы миниинвазивных вмешательств под УЗ- контролем позволили улучшить результаты лечения и снизить послеоперационную летальность: при остром холецистите – с 6,1% до 0,9%,, при остром панкреатите с 16,9% до 2,4%, при обтурационной желтухе с 12,1% до 5%, при острой кишечной непроходимости с 4,8% до 2,7%, при остром аппендиците с 0,35% до 0,09%.

Кондратенко П.Г., Конькова М.В., Смирнов Н.Л., Юдин А.А.
ДИАПЕВТИЧЕСКИЕ ВМЕШАТЕЛЬСТВА В НЕОТЛОЖНОЙ АБДОМИНАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького. Проанализированы результаты лечения 664 больных с различной острой хирургической абдоминальной патологией, в лечении которых использовались диапевтические вмешательства. Среди них: осложненный острый панкреатит – 284, обтурационная желтуха – 92, острый деструктивный холецистит – 186, абсцессы брюшной полости – 102 (74,2%) пациента Во всех случаях применяли методику одномоментного пунктирования с использованием стилет-катетера. Осложнений после миниинвазивных вмешательств были у 4 (0,6%) больных. Летальных исходов не было. Применение пункционных миниинвазивных вмешательств под УЗ-контролем позволили избежать полостных вмешательств и тем самым улучшить результаты лечения больных данной категории.

Кондратенко П.Г., Раденко Е.Е
РОЛЬ АНТИСЕКРЕТОРНОЙ ТЕРАПИИ В ПРЕДУПРЕЖДЕНИИ РЕЦИДИВОВ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНЫХ КРОВОТЕЧЕНИЙ. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького. На основе ретроспективного анализа медицинской документации 2323 пациентов с кровотечением язвенной этиологии, поступивших в клинику госпитальной хирургии и эндоскопии ДонНМУ за период с 1995 по 1999 годы изучена эффективность антисекреторной терапии и ее влияние на развитие рецидивов кровотечения с целью улучшения качества оказания помощи больным с кровотечением язвенной этиологии. Подтверждены данные о том, что падение значений рН до кислых значений даже на короткий промежуток времени, создает условия для активизации пептического воздействия на тромб. Длительная и постоянная инфузия антисекреторных препаратов до исчезновения признаков ненадежного гемостаза, способствует устойчивому поддержанию щелочных значений рН. Подтверждена клиническая эффективность блокаторов протонной помпы. Качественный и количественный состав АМТ может служить дополнительным критерием в прогнозировании ранних рецидивов кровотечения и исхода заболевания.

Костенко В.А., Лигоненко А.В., Гвоздяк Н.Н., Дмитрук А.М., Левков А.А.
НОВЫЕ ПОДХОДЫ К РАЗРАБОТКЕ И ПРИМЕНЕНИЮ ШОВНЫХ МАТЕРИАЛОВ В АБДОМИНАЛЬНОЙ ХИРУРГИИ. ВДНЗУ «Украинская медицинская стоматологическая академия» (г. Полтава). В статье проанализированы данные литературы и результаты собственных исследований, обосновывающие разработку новых хирургических нитей путем придания им определенной фармакологической активности. Одним из перспективных направлений представляется создание и применение (в частности, в абдоминальной хирургии) шовных материалов с антигипоксическими и репарантными свойствами.

Лігоненко О.В., Войтенко Л.Л., Свириденко Н.П., Волошина Л.Г., Чорна І.О., Дмитрук О.М., Жданов С.М.
ПРОБІОТИКИ, ЯК ЗАСІБ КОРЕКЦІЇ ДИСБІОЗУ В ТЕРАПІЇ ГОСТРОЇ ТОНКОКИШКОВОЇ НЕПРОХІДНОСТІ. Вищий державний навчальний медичний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія». Запропонований метод передопераційної підготовки при гострій тонкокишковій непрохідності з використанням води з рН-5,5 і пробіотика лінекса забезпечив швидке очищення і знищення патогенної і умовно-патогенної мікрофлори кишки. Очищення товстої кишки запропонованим способом дозволяє знизити бактеріальну забрудненість Streptococcus lactis з 108 до 103-4, Clostridsum spp. з 105 до 103, Escherichia з 108 до 103, Proteus spp. з 104 до 102, Klebsiella spp. з 105 до 102, Staphylococcus aureus з 104 до 102, Enterococcus spp. з 106 до 103, і підвищити кількість біфідо- і лактобактерій Bifidobacterium spp. з 103 до 109, Bacteroides spp. до 109, Lactobacillium spp. з 103 до 107 . Це суттєво зменшило ризик інфікування черевної порожнини шляхом транслокації мікроорганізмів з товстої кишки.

Мартиненко О.П., Акперов І.А., Костирний О.В., Торба О.В.
ПРОФІЛАКТИКА УСКЛАДНЕНЬ ЛАПАРОТОМНОЇ РАНИ ЗА «ВІДКРИТОГО» ЛІКУВАННЯ РОЗПОВСЮДЖЕНОГО ГНІЙНОГО ПЕРИТОНІТУ. Луганський державний медичний університет,
Кримський державний медичний університет. Наведено дані про мікробіологічні, цитологічні та морфологічні аспекти санації черевної порожнини та лапаротомної рани за відкритого, та закритого лікування розповсюдженого гнійного перитоніту. Летальність за відкритого лікування достовірно вдвічі менша аніж за закритого (24% та 51% відповідно). Кількість ускладнень лапаротомної рани за цих видів лікування однакова, основне місто в структурі ускладнень займає нагноєння. Методично правильне ведення лапаротомної рани за відкритого лікування перитоніту дозволяє досягти формування щільного лінійного рубця. Перебіг ранового процесу має відносну автономність від стану черевної порожнини.

Милиця М.М., Торопов Ю.Д., Давидов В.І., Козлов В.Б., Товбін Ю.В.
ТАКТИКА ЛІКУВАННЯ ПРИ ГОСТРИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ КРОВОТЕЧАХ ВИРАЗКОВОГО ГЕНЕЗУ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЕНДОСКОПІЧНОГО ТА ЛАПАРОСКОПІЧНОГО ГЕМОСТАЗУ. Кафедра хірургії і проктології Запорізької медичної академії післядипломної освіти. Наведені результати обстеження і лікування 297 пацієнтів з гастродуоденальними кровотечами виразкового генезу. Застосування ендоскопічної діатермокоагуляції і лапароскопічного способу гемостазу у 254 хворих з наявністю виразкових гастродуоденальних кровотеч дозволило домогтися тимчасової чи тривалої зупинки кровотечі у 78,1% пацієнтів. Це дало можливість проведення консервативного лікування, а також виконання відстрочених і планових операцій після компенсації порушень функції гемостазу.

Міщенко В.В., Давидов Д.М., Строганов П.В., Бхалла Сангит
РОЛЬ ТОКСИЧНОГО МІКРОЕЛЕМЕНТУ СВИНЦЯ В ПАТОГЕНЕЗІ ГОСТРОГО ПАНКРЕАТИТУ. Одеський державний медичний університет. Ріст частоти гострого панкреатита,особливо його важких, деструктивних форм, потребує вивчення патогенетичних механізмів розвитку хвороби у взаємозв'язку з умовами проживання пацієнтів у районах з підвищеним вмістом токсичних металів у воді, повітрі,грунті. Проведено дослідження повітря, води і грунту по районах міста.Проведено ретроспективний аналіз 235 історій хвороб пацієнтів з гострим панкреатитом.Визначено вміст свинця у практично здорових людей та пацієнтів з гострим панкреатитом:набряковою та деструктивною формами.Рівні свинця у грунті,воді і повітрі перевищують максимально допустимі концентрації.Встановлено прямий кореляційний зв'язок (r=0.8) між частотою преморбідного стану, гострим панкреатитом і місцем проживання хворих. Вміст свинця в 1-й групі склав 0.98 ±± 0,003 мкмоль/л, 2-й - 1,09±0,004 мкмоль/л , 3-й - 1,19±0,005 мкмоль/л .Висказана гіпотеза про роль свинця в патогенетичних механізмах гострого панкреатита.

Петренко Г.Д., Сипливый В.А., Петренко Д.Г., Гузь А.Г., Петюнин А.Г., Менкус Б.В.
АБДОМИНАЛЬНЫЙ ЛИФТИНГ ПРИ ОПЕРАТИВНОМ ЛЕЧЕНИИ ПАЦИЕНТОВ С БОЛЬШИМИ И ГИГАНТСКИМИ ВЕНТРАЛЬНЫМИ ГРЫЖАМИ. Харьковский национальный медицинский университет, г.Харьков. Представлен клинический опыт оперативного лечения 45 пациентов с большими и гигантскими вентральными грыжами, которым выполнено иссечение кожно-жирового «фартука» с абдоминальным лифтингом (АЛ). Клинико-анатомически обосновано предлагаемый авторами разрез и выбор способа герниопластики у этой категории пациентов. Показаны преимущества применения АЛ по сравнению с традиционными оперативными вмешательствами.

Саволюк С.І.
КОМПЛЕКСНЕ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ДОБРОЯКІСНОЮ ОБТУРАЦІЙНОЮ ЖОВТЯНИЦЕЮ НА ЕТАПАХ ПЕРІОПЕРАЦІЙНОЇ КУРАЦІЇ. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова. Робота висвітлює питання динаміки змін маркерів ендогенної токсемії, системної запальної відповіді та оксидативно-нітрозативного статусу в 272 хворих з доброякісною обтураційною жовтяницею в післяопераційному періоді в залежності від застосування традиційної та оптимізованої програми періопераційного лікування. В ході проведеного спостереження доведена висока ефективність запропонованої періопераційної лікувальної програми у хворих з доброякісною обтураційною жовтяницею.

Семенюк Ю.С., Федорук В.А.
НОВИЙ СПОСІБ ЛАПАРОСКОПІЧНОЇ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЇ ПРИ ГОСТРОМУ ХОЛЕЦИСТИТІ. Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського, Рівненська обласна клінічна лікарня. Описано новий спосіб лапароскопічної холецистектомії при гострому холециститі. Шляхом вивчення доступності до об'єкта операції, можливостей візуалізації зони операції та ергономічних умов, визначені переваги власного способу у порівнянні з класичним французьким та американським способами лапароскопічної холецистектомії.

Сипливый В.А., Петюнин А.Г., Петренко Г.Д., Менкус Б.В., Гузь А.Г., Евтушенко Д.В., Доценко В.В.
ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ОСЛОЖНЕНИЙ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ У БОЛЬНЫХ ЦИРРОЗОМ ПЕЧЕНИ. Кафедра общей хирургии Харьковского национального медицинского университета, Центр хирургии печени, внепеченочных желчных протоков, портальной гипертензии, г.Харьков. В статье представлены результаты хирургического лечения 121 больного циррозом печени с осложнениями портальной гипертензии. Показана эффективность и клинические эффекты операций дистального спленоренального анастомоза по Warren, экстраперитонизации правой доли печени с интраоперационным лазерным облучением, перевязки левой желудочной артерии и вены, селезеночной артерии.

Скиба В.В., Козлов В.В., Амбру О.О
ГОСТРА ЗАТРИМКА СЕЧІ У ХВОРИХ НА ДОБРОЯКІСНУ ГІПЕРПЛАЗІЮ ПЕРЕДМІХУРОЇ ЗАЛОЗИ В ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОМУ ПЕРІОДІ КИЛОСТИНУ ПАХОВИХ КИЛ. Медичний інститут Української асоціації народної медицини. Розроблена методика лікування гострої затримки сечі у хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, яка виникла в ранньому післяопераційному періоді після оперативного лікування пахових кил. Доведена висока ефективність препаратів Омнік та Вітапрост в комплексі консервативного лікування гострої затримки сечі у даної категорії хворих. Запропоновано призначати за три доби перед оперативним лікуванням пахових кил препарати Омнік та Вітапрост хворим на доброякісну гіперплазію передміхурової залози з метою профілактики гострої затримки сечі.

Скиба В.В., Иванько А.В., Корчак В.П.
ПРИМЕНЕНИЕ ПРЕПАРАТА СОМАТУЛИН В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ ПАНКРЕОНЕКРОЗА. Медицинский институт Украинской ассоциации народной медицины, Киев. Цель исследования – оценить эффективность использования соматулина у больных панкреонекрозом. Материал и методы. За период с 1997 по 2007 г. проанализированы результаты лечения 92 больных деструктивными формами острого панкреатита. Эффективность препарата определяли с помощью следующих показателей: время устранения болевого синдрома, частоты гнойных осложнений, оперативных вмешательств, летальности, среднего койко-дня. Результаты. Применение соматулина достоверно (р<0,05) способствовало более быстрой ликвидации болевого синдрома до 2,9 сут по сравнению с 7,3 сут у больных не получавших аналогов соматостатина и 5,1 сут у больных получавших соматостатин короткого действия. Количество гнойных осложнений уменьшилось с 51,9% (1-группа) и 34,6% (2-группа) до 25,0% (3-группа). Использование соматулина позволило также уменьшить количество оперативных вмешательств у больных панкреонекрозом с 33,3% (1-я группа) и 23,1% (2-я группа) до 16,7% (3-я группа). При этом средний койко-день достоверно (р<0,05) уменьшился с 36,1 сут (1-я группа) и 29,4 сут (2-я группа) до 21,7 сут (3-я группа). Летальных случаев при применении соматулина не отмечено.

Скиба В.В., Хмельницкий С.И., Сухин И.А.
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЖИДКОСТНОЙ СТРУИ ВЫСОКОГО ДАВЛЕНИЯ ПРИ ДИССЕКЦИИ ТКАНЕЙ В ХИРУРГИЧЕСКОЙ ПРАКТИКЕ. Киевский мединститут УАНМ, кафедра хирургических болезней.
Статья посвящена экспериментальному исследованию и клиническому применению аппарата для гидроструйной диссекции тканей. Показана целесообразность применения потока жидкости при высоком давлении в абдоминальной хирургии. Метод позволяет технически облегчить выполнение оперативных вмешательств в условиях патологической трансформации органов и тканей, уменьшить объем интраоперационной кровопотери и избежать осложнений, связанных с повреждением сосудов и полых органов.

Скиба В.В., Чорномыз В.Д., Иванько А.В.
ПРИМЕНЕНИЕ ПЛАЗМАФЕРЕЗА У ПАЦИЕНТОВ С МЕХАНИЧЕСКОЙ ЖЕЛТУХОЙ В ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОМ ПЕРИОДЕ. Медицинский институт Украинской ассоциации народной медицины, Киев. Целью исследования явилось улучшение качества лечения больных механической желтухой в послеоперационном периоде. Материал и методы исследования: изучены результаты лечения 73 больных механической желтухой в послеоперационном периоде. Результаты исследования. Все 73 больных механической желтухой разделены на две группы: I группа - 39 пациентов, которые получали стандартное лечение; II группа - 34 пациента, которым в послеоперационном периоде проводили плазмаферез. Использование плазмафереза в послеоперационном периоде у больных механической желтухой позволяет в 4 раза уменьшить вероятность острой печёночной недостаточности, уменьшает в 2,3 раза вероятность послеоперационных осложнений и на 8,2 дня уменьшает время пребывания больного в стационаре.

Тамм Т.И., Гвоздик Ю.А., Захарчук А.П., Бардюк А.Я.
РЕЗУЛЬТАТЫ ЛЕЧЕНИЯ БОЛЬНЫХ С ВЕНТРАЛЬНЫМИ ГРЫЖАМИ ОСЛОЖНЕННЫМИ КИШЕЧНОЙ НЕПРОХОДИМОСТЬЮ. Харьковская медицинская академия последипломного образования. Приведены результаты лечения 119 больных с ущемленными вентральными грыжами осложненными острой кишечной непроходимостью. Наиболее информативным в диагностике сочетанной патологии является УЗИ. Выполнение аллопластики при ущемленных грыжах в сочетании с кишечной непрнепроходимостьюходимостью улучшило результаты лечения этих больных. Послеоперационная летальность 0,8%.

Трач В.М., Сироїд О.М., Трач С.В.
ПЕРЕХІД ДО ВІДКРИТОЇ ОПЕРАЦІЇ У ПАЦІЄНТІВ, ЯКИМ ВИКОНУВАЛИ ЛАПАРОСКОПІЧНУ ХОЛЕЦИСТЕКТОМІЮ З ПРИВОДУ СИМПТОМНОГО ХОЛЕЛІТІАЗУ. Військово-медичний клінічний центр Західного регіону, м. Львів. Проведено ретроспективний аналіз перебігу периопераційного періоду у 265 пацієнтів, яким протягом останніх п'яти (2003-2007 рр.) років здійснено лапароскопічну холецистектомію з приводу симптомного холелітіазу. Вік хворих становив 25-85 (54,0±12,6) років. Хронічний калькульозний холецистит діагностовано у 213 (80,4%) пацієнтів, гострий калькульозний холецистит - у 41 (15,5%), водянку жовчного міхура - в 11 (4,2%) осіб. Конверсію здійснено у 22 (8,3%) хворих. Незалежними чинниками ризику переходу до відкритої операції були ургентна госпіталізація пацієнта (р=0,001), анемія (р=0,001), наявність клінічних (р=0,001) і ультрасонографічних (р=0,021) ознак гострого холециститу та водянки жовчного міхура. Конверсія, не впливаючи на летальність, призвела до збільшення кількості післяопераційних ускладнень (від 4,9% до 36,4%) і термінів стаціонарного лікування (від Ме=5,2 діб до Ме=10,0 діб).

Фелештинський Я.П., Мамчич В.І., Кузнецов О.О., Чиньба О.В.
ОСОБЛИВОСТІ АЛОПЛАСТИКИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ПОПЕРЕКОВО-БОКОВИХ ГРИЖ ЖИВОТА ТА ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИХ ГРИЖ ПІСЛЯ АПЕНДЕКТОМІЇ. Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика МОЗ України, Кафедра хірургії та проктології. В роботі проаналізовані результати хірургічного лікування післяопераційних попереково-бокових гриж живота у 112 пацієнтів, та післяопераційних гриж після апендектомії у 121 пацієнтів віком від 35 до 78 років. Оперативні втручання виконувалися за традиційним способом з преперитонеальним розміщенням проленової сітки та за оригінальними способами, які передбачають додаткову фіксацію допоміжного пластичного матеріалу до опорних структур передньої черевної стінки. В строки від 1 до 5 років в групі пацієнтів з післяопераційними попереково-боковими грижами живота після традиційної алопластики рецидив виявлено у 8,9 % пацієнтів, а після оригінального способу рецидиву не виявлено. У пацієнтів з післяопераційними грижами після апендектомії після традиційної алопластики рецидив спостерігався у 8,5 % пацієнтів, а при використанні оригінального способу рецидиву не виявлено.

Хаджиев О.Ч, Безруков В.О., Безруков О.Ф., Шестопалов Д.В., Трофимов П.С., Древетняк А.А., Татарчук П.А., Резниченко А.М.
АНТИРЕФЛЮКСНАЯ ЗАГЛУШКА КАК СПОСОБ ПРЕДУПРЕЖДЕНИЯ РАЗВИТИЯ РЕФЛЮКСНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ. Крымский государственный медицинский университет им. С.И Георгиевского, г. Симферополь. Работа посвящена проблеме рефлюксных заболеваний желудка и пищевода. Экспериментальное исследование показало, что при наложении гастроеюноанастамозов происходит постоянный заброс щелочного содержимого в желудок и пищевод, который является причиной развития рефлюксных заболеваний – гастритов, язвы оперированного желудка, эрозивных эзофагитов. Наложение в такой ситуации антирефлюксной заглушки по предложенной методике является мерой профилактики указанных осложнений. Авторы по данной методике оперировали 116 человек при опкрациях на желудке и билиарном тракте с хорошими ближайщими и отдаленными результатами.

Хмельницкий С.И.
АРГУМЕНТЫ К ПЕРСПЕКТИВАМ РАЗРАБОТКИ И ИСПОЛЬЗОВАНИЯ БИОКУЛЬТУРАЛЬНЫХ ТРАНСПЛАНТАТОВ – ГЕРМЕТИКОВ НА ОСНОВЕ 3D МАТЕРИАЛОВ – МАТРИКСОВ В БИЛИАРНОЙ ХИРУРГИИ. Киевский медицинский институт УАНМ. В работе приведены результаты испытания в экспериментах in vitro полимера поливинилового спирта в качестве 3D матрикса для клеточной культуры эмбриональной печени человека. Аргументированы перспективы применения биокультуральных трансплантатов – герметиков на основе биосовместимых каркасных 3D материалов – матриксов в билиарной хирургии.

Хмельницький С.Й.
ОСОБЛИВОСТІ РЕПАРАТИВНИХ ПРОЦЕСІВ В СТІНКАХ ЖОВЧНОГО МІХУРА В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ МОДЕЛІ СТВОРЕННЯ І ЗАКРИТТЯ ЇЇ ДЕФЕКТІВ МЕТОДОМИ УШИВАННЯ І ПОШАРОВОЇ АДГЕЗІЇ. Київський медичний інститут УАНМ. В роботі наведені результати морфологічного дослідження стінок жовчного міхура з оцінкою особливостей регенераторної реакції при створенні експериментальної моделі операційної ситуації у тварин – 8 безпорідних свиней різної статі та віку. Порівнювались результати традиційної технології ушивання змодельованого дефекту та технології пошарової адгезії з перитонізацією вільним аутотрансплантатом. Показано, що для шовного з'єднання була властива неповна репаративна регенерація (substitutio ad integrum), а в випадках використання технології пошарової адгезії з перитонізацією вільним аутотрансплантатом морфологія в препаратах і макроскопічно відповідала критеріям повної репаративної регенерації (restitutio ad integrum).

Цивенко А.И.
ИММУНОГИСТОХИМИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ РЕПАРАТИВНЫХ ПРОЦЕССОВ В ЗОНЕ ГАСТРО-, ЭНТЕРО- И КОЛОТОМИИ ПРИ ИСПОЛЬЗОВАНИИ УЛЬТРАЗВУКОВОЙ ДИССЕКЦИИ. Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина. Представлены результаты изучения иммуногистохимических особенностей репаративных процессов в зоне гастро-, энтеро- и колотомии при использовании ультразвукового скальпеля (УЗС) и монополярного электроскальпеля (МЭС). Проанализированы особенности течения репаративного процесса в послеоперационном периоде в эксперименте. Проведенное исследование показало, что использование УЗС сопровождается менее выраженными иммунными нарушениями, смена стадий воспаления происходила в краткие сроки на фоне нарастания активности противоспалительной цитокиновой системы.

Шаталов А.Д., Момот Н.В., Хацко В.В., Кузьменко А.Е., Песчанский Р.Е.
ЛУЧЕВЫЕ МЕТОДЫ ВИЗУАЛИЗАЦИИ В ДИАГНОСТИКЕ ДОБРОКАЧЕСТВЕННЫХ ОЧАГОВЫХ ОБРАЗОВАНИЙ ПЕЧЕНИ. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького,
Донецкий диагностический центр. Проведен анализ лучевых методов диагностики (УЗИ, КТ, МРТ) у 241 больного с ДООП. Среди них было 164 (68%) женщин и 77 (32%) мужчин в возрасте 16 – 78 лет. В результате комплексного обследования выявлены следующие виды ДООП: киста непаразитарная - 115 (47,7%), киста паразитарная - 32 (13,3%), абсцесс – 87 (30, 1%), гемангиома - 5 (2,1%), аденома - 2 (0,8%). По нашим данным, наиболее информативными в диагностике явились УЗИ в сочетании с МРТ.

Шейко В.Д., Малик С.В., Челішвілі А.Л., Осіпов О.С., Кучеренко Д.О.
ВІДЕОЛАПАРОСКОПІЧНА ДІАГНОСТИКА ЯК ЕТАП ХІРУРГІЧНОГО АЛГОРИТМУ ПРИ ДЕСТРУКТИВНИХ ФОРМАХ ГОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТУ. Українська медична стоматологічна академія, м.Полтава Проведено аналіз процесу лікування 145 хворих з гострим холециститом, при цьому особливу увагу звернуто на важливість застосування малоінвазивних ендоскопічних методик, і зокрема, відеолапароскопічної діагностики як одного з етапів алгоритму лікування. Встановлено, що застосування відеолапароскопічної діагностики при гострому холециститі доцільно та дозволяє обрати тактично вірний напрямок у кожному окремо взятому випадку, що підтверджується клінічними та лабораторними даними. Це сприяє підвищенню рівня діагностики та лікування, і може бути використано у якості одного із етапів діагностично-лікувального алгоритму.

Акперов И.А., Шалъков Ю.Л., Ставинский Р.А.
РАНГОВАЯ ОЦЕНКА ФАКТОРОВ ЛЕТАЛЬНЫХ ИСХОДОВ ПРИ ТРАВМЕ БРЮШНОЙ ПОЛОСТИ. Приднестровский государственный университет имени Т.Г. Шевченко, кафедра хирургии, г. Тирасполь, Молдова. По данным клинического обследования изучены факторы риска летальных исходов у 253 больных с изолированными и сочетанными травмами брюшной полости. При этом применен оригинальный метод ранговой оценки факторов летальных исходов. Установлено, что ранговое построение факторов риска у пациентов с травой органов брюшной полости может служить основой для прогноза исходов лечения.

Бойко В.В., Замятин П.Н., Криворучко И.А., Тесленко С.Н., Джаббаров Р.С.
СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ КЛИНИКО-МАТЕМАТИЧЕСКОГО МОДЕЛИРОВАНИЯ ПОСЛЕДСТВИЙ ТРАВМЫ ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ. ГУ «Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины». В работе представлен анализ формализованных систем оценки тяжести состояния для прогноза исходов при остром посттравматическом панкреатите, определена информационная значимость клинико-математического моделирования для построения лечебно-диагностического алгоритма у пострадавших с травмой поджелудочной железы.

Воробей О.В. Новіков Ф.М., Мазуренко О.В., Допіряк О.В., Воробей І.О
УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОСВІДУ ЛІКУВАННЯ ПОШКОДЖЕНЬ СЕРЦЯ ПРИ ВІДКРИТІЙ ТОРАКАЛЬНІЙ ТРАВМІ. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф МОЗ України Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги. В роботі узагальнено досвід хірургічного лікування постраждалих з пошкодженням серця при відкритій торакальній травмі в відділені політравми КМКЛШМД за 11 років. Дослідження ґрунтуються на досвіді надання стаціонарної медичної допомоги 173 постраждалим. Схема надання хірургічної допомоги, яка розроблена та впроваджена, дозволила оптимізувати процес обстеження та лікування такої категорії постраждалих на ранньому госпітальному етапі.

Герасименко О.С.
ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ПОЄДНАНИХ ПОШКОДЖЕНЬ ТАЗУ ПРИ ПОЛІТРАВМІ. Кафедра військової хірургії Військово-медичного інституту Української військово-медичної академії, м.Київ. Клінічні прояви пошкоджень тазових органів при політравмі залежать від локалізації і тяжкості травми, характеру поєднаного пошкодження. Недостатній обсяг і неправильна послідовність діагностичних досліджень зумовлюють значні витрати часу та помилки у лікуванні, що є причиною смерті постраждалих у шоковому періоді, виникнення ускладнень в другому та третьому періодах травматичної хвороби. Авторами виділений необхідний і достатній перелік діагностичних досліджень в залежності від тяжкості травми, який поділили на мінімальний, скорочений та повний. Застосування запропонованої діагностичної програми дозволило встановити правильний діагноз в перші хвилини після надходження та скоротити терміни обстеження пацієнта.

Денисенко В.М., Барамія Н.М., Король С.О., Бурлука В.В., Петкау В.В.
ОЦІНКА ТЯЖКОСТІ ТРАВМАТИЧНОГО ШОКУ ТА ВИБІР ХІРУРГІЧНОЇ ТАКТИКИ ПРИ ПОЄДНАНІЙ АБДОМІНАЛЬНІЙ ТРАВМІ. Українська військово-медична академія, Україна, м. Київ. У104 - вкрай тяжка поєднана абдомінальна травма, у 27 – тяжка ізольована абдомінальна травма. На підставі проведеного статистичного аналізу розроблений анатомо-функціональний показник тяжкості і прогнозу травматичного шоку в пунктах. Автори вважають, що шоковий індекс Алговера може бути використаний тільки для попередньої оцінки тяжкості травматичного шоку, а для визначення прогнозу травматичного шоку і вибору оптимальної тактики інтенсивної терапії і хірургічних втручань необхідний індивідуальний підхід з урахуванням тяжкості і періодів компенсованого, декомпенсованого зворотнього і декомпенсованного незворотнього перебігу торпідної фази шоку.

Колкин Я.Г., Хацко В.В., Ступаченко Д.О., Атаманова Л.В., Гоц Е.И.
НАШ ОПЫТ ЛЕЧЕНИЯ РАНЕНИЙ СЕРДЦА. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького, Донецкое областное клиническое территориальное медицинское объединение. Проанализированы результаты 178 клинических наблюдений за пострадавшими с колото-резаными и огнестрельными ранениями сердца. Мужчин было 155, женщин - 23 в возрасте от 16 до 62 лет. Методами исследования явились: клинико-лабораторные, рентгенография грудной клетки, ЭКГ, эхокардиография, торакоскопия. В ургентной ситуации больного оперировали без инструментальных исследований. У 64 чел. ранения были сочетанными. Результаты лечения зависели от механизма травмы, характера и локализации раны сердца, интенсивности кровотечения и времени оказания неотложной хирургической помощи. Общая летальность у раненых составила 16,3%. За последние 10 лет отмечено снижение летальности до 9,1 %.

Король С.О. , Анкін Л.М. , Пастушков О.В , Бурлука В.В.
ДОСВІД ВИКОРИСТАННЯ СУЧАСНОГО МАЛОІНВАЗИВНОГО ОСТЕОСИНТЕЗУ ДОВГИХ КІСТОК. Українська військово-медична академія, Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги, Україна, м. Київ. Досвід використання учасного малоінвазивного остеосинтезу довгих кіток Король С.О. , Анкін Л.М. , Пастушков О.В , Бурлука В.В.Поданий досвід малоінвазивного операційного лікування переломів довгих кісток у 436 пацієнтів (2003-2007 рр). Більшість операцій виконано протягом 6-24 годин після травми. Результати впровадження вивчені у 321 постраждалого через 1-3 роки після остеосинтезу. Добрі функціональні результати відмічені у 80,7%, задовільні – у 15,6%, незадовільні - у 3,7%. Автори є прибічниками виконання операційних втручань при сегментарних та багато уламкових переломах довгих кісток як можна раніше з використанням сучасних методів малоінвазивного остеосинтезу.

Криворучко И.А., Березка Н.И., Тесленко С.Н., Лодяная И.Н., Панов В.П.
РЕИНФУЗИЯ КРОВИ КАК ФАКТОР ПРОФИЛАКТИКИ ИНФУЗИОННО-ТРАНФУЗИОННЫХ ОСЛОЖНЕНИЙ В ХИРУРГИИ И ТРАВМАТОЛОГИИ. Харьковский национальный медицинский университет МЗ Украины, Харьковская областная клиническая больница. Проведен анализ 45 операций у пострадавших с колото-резаными ранениями в области живота 8 (17,8%) и с закрытыми травмами ? 5 (11,1%), с заболеваниями органов брюшной полости ? 12 (26,7%) с кровотечением в брюшную полость, с синдромом Лериша ? 5 (11,1%), разрывом аневризмы брюшной аорты ? 3 (6,7%), с заболеваниями тазобедренного сустава, требующего его протезирования ? 12 (26,7%)%), у которых была использована во время операции реинфузии крови с помощью аппарата «Cell Saver 5?». Для профилактики системных осложнений у 12 больных для реинфузии обработанной эритроцитарной массы дополнительно использовали лейкоцитарные фильтры фирмы «PALL – RC 1 VAE», позволяющие свести до минимума поступление в системный кровоток активированных лейкоцитов. Из 45 анализируемых пациентов умерли 4 (8,9%) в связи с развитием рефрактерного вазодилататорного шока и синдрома MODS. Осложнения после операций возникли у 11 (24,4%) больных, которые были ликвидированы путем проведения соответствующей комплексной консервативной терапии.

Крутько Е.Н., Замятин П.Н., Куринной В.В.,
ЭНТЕРАЛЬНЫЙ ОЗОНОВЫЙ ЛАВАЖ В КОМПЛЕКСНОЙ ТЕРАПИИ ПОСТРАДАВШИХ С ТРАВМАТИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ ОСЛОЖНЕННОЙ СИНДРОМОМ ЭНТЕРАЛЬНОЙ НЕДОСТАТОЧНОСТИ. ГУ «Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины». В работе доказано, что ранняя превентивная комплексная терапия синдрома энтеральной недостаточности с включением антиоксидантов приостанавливает процессы ПОЛ, нормализует регуляцию антиоксидантной системы, способствует эффективности и сокращению сроков лечения.

Лисайчук Ю.С., Павліченко Л.М.,Гончарук О.О., Бовкун В.М
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ТА КЛІНІЧНА АПРОБАЦІЯ ПРЯМОЇ НЕВРОТИЗАЦІЇ М'ЯЗІВ ПРИ ПОШКОДЖЕННЯХ НЕРВОВО-М'ЯЗОВОГО АПАРАТУ. Кафедра хірургічних хвороб МІ УАНМ. На базі експериментальних досліджень порівняна ефективність мікрохірургічного периневрального шва, прямої невротизації по Брулеллі та прямої невротизації за оригінальною методикою. Підтверджена можливість прямої невротизації як морфологічного явища в порівнянні з периневральним швом та показана суттєва більша ефективність оригінальної методики прямої невротизації. В клініці апробовано пряма невротизація за обома методиками і отримані результати, які достовірно підтверджують дані експериментальних досліджень.

Похмурський В.В., Ретвінський І.А., Чучвара Р.В.
ОБ'ЄКТИВІЗАЦІЯ ОЦІНКИ АБДОМІНАЛЬНОЇ ТРАВМИ. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького. Прооперовано 38 пацієнтів із проникаючими пораненнями живота і 84 – із тупою травмою. Для проникаючих поранень живота обраховували індекс абдомінальної травми (АТІ). Важкість пошкоджень при тупій травми живота оцінювали за специфічною шкалою пошкоджень органів AIS та обрахунком індекса сумарних пошкоджень ISS для поєднаної травми тіла. Загальний рівень післяопераційних ускладнень склав 3% для ізольованої проникаючої травми живота і 19,4% - для тупої. Летальність (за виключенням перших 48 годин) становила 2,7% для проникаючих поранень і 9,5% - для тупої травми. У пацієнтів із множинної травмою тіла рівень післяопераційних ускладень і летальності корелюється з показником ISS.

Рощін Г.Г., Кукуруз Я.С., Крилюк В.О., Сличко І.Й.
РОЛЬ ТА МІСЦЕ "СКОРОЧЕНИХ ОПЕРАЦІЙ" В ХІРУРГІЇ ТЯЖКОЇ ПОЄДНАНОЇ ТРАВМИ. Український науково-практичний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. В роботі розглянуті результати застосування тактики "скорочених" оперативних втручань у постраждалих з тяжкою поєднаною травмою. Використання вищевказаної методики хірургічного лікування постраждалих дає змогу зменшити рівень летальності та розвиток ускладнень в порівнянні з загальноприйнятими методиками, що вказує на необхідність подальшого детального вивчення даної питання.

Шейко В.Д., Кравченко С.П., Лаврінко Д.О.
ПРОГНОЗУВАННЯ ГНІЙНО-СЕПТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ В ДИНАМІЦІ ТРАВМАТИЧНОЇ ХВОРОБИ ПРИ ПОЛІТРАВМІ. ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія, м. Полтава». На основі вивчення перебігу травматичної хвороби 279 постраждалих з політравмою розроблено спосіб, що значно підвищує точність прогнозування гнійно-септичних ускладнень у постраждалих з політравмою, забезпечує можливість визначення адекватного комплексу лікувальних заходів і сприяє поліпшенню результатів лікування.

Багрій А.В.
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ПЕРЕБІГУ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УРАЖЕНЬ СТОПИ У ПАЦІЄНТІВ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МАСИ ТІЛА. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Вінницький обласний ендокринологічний диспансер. В дослідженні було проаналізовано результати обстеження і лікування 142 пацієнтів з гнійно-некротичними ураженнями стоп на фоні цукрового діабету в залежності від маси тіла. Оцінювали стан кровопостачання нижніх кінцівок за допомогою доплерографії судин, вираженість діабетичної периферичної нейропатії ніг шляхом використання неврологічних тестів, основні клінічні показники перебування пацієнтів в хірургічному стаціонарі. Встановлено залежність важкості перебігу СДС від маси тіла хворих. При збільшені маси тіла спостерігалося подовження тривалості перебування хворих в стаціонарі в 1,6 раза, збільшення періоду передопераційної підготовки та кількості оперативних втручань на нижніх кінцівках. Ожиріння у хворих з СДС збільшувало ризик виконання високих ампутацій нижніх кінцівок з 6,1% до 11,9%, в основному за рахунок трансфеморальних ампутацій. Дані клінічні особливості пов'язані з більш вираженими ураженнями магістральних артерій та периферичної нервової системи нижніх кінцівок.

Білоненко Г.А., Аксьонов О.А., Аксьонова О.Г.
МАЛОІНВАЗИВНІ ВТРУЧАННЯ ПІД ЕХОГРАФІЧНИМ КОНТРОЛЕМ ПРИ ГНІЙНИХ НЕЛАКТАЦІЙНИХ МАСТИТАХ. Донецьке обласне клінічне територіальне медичне об'єднання. Спостерігали 286 хворих на нелактаційний мастит. Встановлено, що структуру «нелактаційних маститів» переважно складають кісти (40,6%), перидуктальні мастити (23,8%), гнійні галактофорити (12,6%) та абсцеси (12,6%). В 2,8% жінок виявлені псевдозапальні форми раку. Малоінвазивні пункційно-дренажні втручання під ехографічним контролем проведено в 152 пацієнток. Середні терміни лікування після аспірацій абсцесів - 7,8±0,6 доби, після дренування – 12,3±1,3. Автори вважають, що лікувальну програму та хірургічну тактику при гнійних процесах грудних залоз необхідно опрацьовувати індивідуально з урахуванням результатів ультраехографії.

Бобров О.Є., Динник О.Б., Зінченко В.Г., Бабенко І.Б.
МОНІТОРИНГ ПЕРЕБІГУ РАНЬОВОГО ПРОЦЕСУ ПІСЛЯ АЛОГЕРНІОПЛАСТИКИ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ЛАЗЕРНОЇ ДОППЛЕРІВСЬКОЇ ФЛОУМЕТРІЇ. НМАПО ім. П.Л. Шупика, НМПО "Медбуд". Для покрашення результатів оперативного втручання у хворих на грижу слід диференційно підходити до вибору методу герніопластики і матеріалу для її проведення із врахуванням гемодинамічного типу мікроциркуляції, так як особливості судинно-тканинної системи зони майбутньої операції безпосередньо опреділяє перебіг раньового процесу в післяопераційному періоді. Моніторинг перебігу раньового процесу після аллогерніопластики із використанням лазерної допплерівської флоуметрії дозволяє прогнозувати перебіг раннього післяопераційного періоду та завчасно діагностувати ускладнення.

Василюк С.М., Василюк М.Д., Шевчук А.Г., Чурпій К.Л., Галюк В.М.
ДОСВІД ЕТАПНОГО ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ІНФІКОВАНИХ ВИРАЗОК ПРИ СИНДРОМІ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ. Івано-Франківський державний медичний університет. Наведено досвід етапного хірургічного лікування 183 хворих на синдром діабетичної стопи. Викладено передопераційну підготовку, тактику і методи операційного лікування. Вказано, що оптимальним шляхом введення ліків у уражену кінцівку є внутрішньоартеріальна тривала інфузія впродовж 5-10 діб. Частота високих ампутацій склала 6,6%.

Галібей І.Б., Жуковський В.С.
ФОТОТЕРАПІЯ В ЛІКУВАННІ ОПІКОВИХ ТА ОБШИРНИХ ПІСЛЯТРАВМАТИЧНИХ РАН
Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівська міська клінічна лікарня №8. Статтю присвячено застосуванню фототерапії в комплексі лікування хворих з поширеними опіковими (306) та післятравматичними ранами (52). Розпрацьовано метод лазеропунктури біологічно активних точок, поєднаної з лазеротерапією. На підставі вивчення низки параметрів виявлено при опіках генералізоване порушення всієї системи біологічних мембран, яке можна кваліфікувати як "йонні мембранопатії".

Гюльмамедов Ф.И., Жадинский А.Н., Жадинский Н.В., Белозерцев А.М., Заблоцкий В.В., Полунин Г.Е.
РАЗРАБОТКА СПОСОБА ИЗМЕРЕНИЯ ПЛОЩАДИ РАНЫ ЗАЖИВАЮЩЕЙ ВТОРИЧНЫМ НАТЯЖЕНИЕМ. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького. Разработана компьютерная программа для способа измерения площади ран путем анализа фотографии исследуемой раневой поверхности, сделанной под прямым углом. Площадь раны вычисляется изначально в относительных единицах измерения, которые затем переводятся в абсолютные благодаря анализу пропорций метки, находящейся на снимке рядом с раной. Размеры метки заранее известны.

Десятерик В.И., Котов А.В., Савченко Т.И.
АНТИБАКТЕРИАЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ ХИРУРГИЧЕСКИХ ИНФЕКЦИЙ МЯГКИХ ТКАНЕЙ. Днепропетровская государственная медицинская академия, кафедра хирургии,
травматологии и ортопедии ФПО, 2-я городская клиническая больница,г.Кривой Рог. Проанализировав данные литературы, авторы показали современные особенности этиологии гнойной хирургической инфекции мягких тканей, направления антибактериальной терапии. Приведены результаты ретроспективного исследования 223 историй болезни. Изучен микробный пейзаж у больных с инфекцией мягких тканей, представлена чувствительность выделенных микроорганизмов к основным противомикробным препаратам, приведены принципы рациональной антибиотикотерапии.

Десятерик В.І., Яременко І.О., Міхно С.П., Котов О.В.
АНАЛІЗ І РЕЗУЛЬТАТИ ЛІКУВАННЯ СИНДРОМУ СТОПИ ДІАБЕТИКА В УМОВАХ СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ЦЕНТРУ. Дніпропетровська державна медична академія.Міська клінічна лікарня №2, м. Кривий Ріг. Проведено аналіз лікування 696 пацієнтів із синдромом стопи діабетика в умовах спеціалізованого центру. Вказано переваги розробленого і впровадженого діагностично-лікувального алгоритму, що дозволило знизити частку високих ампутацій нижніх кінцівок і післяопераційну летальність майже в два рази.

Жуковський В.С., Трутяк І.Р., Галібей І.Б., Савчин В.С., Осим Ф.М.
АКТУАЛЬНІ АСПЕКТИ ЛІКУВАННЯ КУСАНИХ РАН. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Львівський медичний інститут, Львівська міська клінічна лікарня №8
Міська дитяча клінічна лікарня м.Львова. В статті проведено аналіз результатів лікування 398 пацієнтів (237 дітей та 161 дорослого населення) з кусаними ранами, які знаходились на лікуванні в клініках м.Львова протягом 2005-2007 років. Звернено увагу на особливості надання допомоги пацієнтам з кусаними ранами, проведено аналіз ускладнень. Зроблено висновок, що кращі косметичні результати можуть бути досягнуті тільки при адекватній санації рани та закритті її при первинній обробці. Прийняття рішення про закриття рани базується на оцінці ступеня ризику її інфікування, який залежить від локалізації, тяжкості травматизації тканин, фактору часу, віку та супутніх захворювань пацієнта.

Кондратенко П.Г., Соболев В.В., Ракша-Слюсарева Е.А., Слюсарев А.А., Соболев Д.В.
ВЛИЯНИЕ ПЕРЕМЕННОГО ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ПОЛЯ С ФЕРРОПЛАСТАМИ НА РЕПАРАТИВНЫЕ ПРОЦЕССЫ В ГНОЙНЫХ РАНАХ И ИММУНОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС ОРГАНИЗМА. Кафедра госпитальной хирургии и эндоскопии. Донецкий национальный медицинский университет им. М.Горького, Украина. С целью изучения возможности улучшения репаративных процессов в гнойных ранах и улучшения иммунологического статуса организма, разработан способ, заключающийся в том, что в рану вводят намагниченные частицы, которые под воздействием переменного электромагнитного поля интенсивно воздействуют на дно и стенки раны, очищая ее от гноя и нежизнеспособных тканей. Выявлено, что данный метод позволяет существенно увеличить скорость репаративных процессов в гнойной ране за счет улучшения тканевого обмена, способствует восстановлению бактерицидной активности нейтрофилоцитов, улучшает взаимодействие в системе иммунитета на уровне организма, по сравнению с группой сравнения, в которой больные лечились традиционными методами.

Кондратенко П.Г., Соболев В.В., Мамисашвили З.С.
СОЗРЕВАНИЕ ГРАНУЛЯЦИОННОЙ ТКАНИ И НОВООБРАЗОВАНИЕ СОСУДОВ В ГНОЙНОЙ РАНЕ ПОД ВОЗДЕЙСТВИЕМ ПЕРЕМЕННОГО ЭЛЕКТРОМАГНИТНОГО ПОЛЯ. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Кафедра госпитальной хирургии и эндоскопии. Изучены результаты лечения 132 больных с наличием гнойных ран находившихся на лечении в клинике. Из них у 76 больных местное лечение ран осуществлялась традиционными способами – введение в рану лечебных повязок с гипертоническим раствором и лечебными мазями. У 56 больных применялся способ лечения гнойных ран путем воздействия на нее переменного электромагнитного поля. Установлено, что под влиянием переменного электромагнитного поля процесс новообразования сосудов в тканях гнойной раны протекает быстрее, переменное электромагнитное поле способствует более быстрому очищению раны и увеличивает скорость созревания грануляционной ткани. Воздействие на гнойную рану переменного электромагнитного поля способствует более быстрому ее заживлению.

Кузнєцов А.Я,. Краснов О.Г, Стовба В.Г..
РЕНТГЕНОЛОГІЧНІ КРИТЕРІЇ ПРОГНОЗУВАННЯ ТЯЖКОСТІ ПЕРЕБІГУ ГНІЙНО-НЕКРОТИЧНИХ УСКЛАДНЕНЬ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ. Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія», 2 міська клінічна лікарня, м. Полтава. Обгрунтовані рентгенологічні критерії прогнозування тяжкості перебігу гнійно-некротичних уражень діабетичної стопи дослідженням кісткової деструкції та медіакальцинозу.

Кузнєцов А.Я., Соловйов І.Е, Ковальов О.П., Рудий М.О., Немченко І.І., Іванов В.А., Люлька О.М.,. Краснов О.Г., Дмитренко В.П.
"СУЧАСНИЙ" ГОСТРИЙ ДЕСТРУКТИВНИЙ ЛАКТАЦІЙНИЙ МАСТИТ: ЕПІДЕМІОЛОГІЯ, ОСОБЛИВОСТІ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ. Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", 2-а міська клінічна лікарні м. Полтава. На підставі спостережень при лікуванні 278 хворих на гострий деструктивний лактаційний мастит наведені дані, щодо епідеміології, особливостей клінічного перебігу захворювання та лікування.

Лисенко І.В.
СЛІДИ ТА УШКОДЖЕННЯ НА ТІЛІ ЛЮДИНИ, ЩО УТВОРЮЮТЬСЯ ВІД ДІЇ КУЛІ ВІТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА "ДИАБОЛО". Полтавське обласне бюро судово-медичної експертизи. У роботі оціненно ушкодження та їх сліди, що утворюються при пострілах з гладкоствольної зброї кулями з полімерними компонентами вітчизняного виробництва на тілі людини. Досліджено коструктивні особливості кулі з полімерними компонентами та слідоутворення на перешкодах.

Мунтян С.О., Нор Н.М., Шостак Л.В.
ЗАСТОСУВАННЯ КОЛІРНОЇ ДУПЛЕКСНОЇ СОНОГРАФІЇ У ХВОРИХ З ГЛИБОКИМИ ОПІКАМИ КИСТІ. Дніпропетровська державна медична академія. В клініці за період з 2006 – 2007 рік обстежені 34 хворих з глибокими опіками кистей, яким виконані різноманітні операції. Для оцінки стану періферійного кровообігу в артеріях верхніх кінцівок використаний метод колірного дуплексного сканування. Встановлено, що глибина опіку значно впливає на показники швидкості кровотоку, величину періферійного опору, міняє форму доплерівської кривої. Виконання операції ранньої некректомії покращує показники гемодинаміки і результати лікування.

Подпрятов С.Є., Дігтяр І.І., Дудкіна І.В.,Кириченко Б.П., Кравців М.І.
ДИНАМІКА МІКРОБНОЇ ЗАБРУДНЕНОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ГНІЙНИХ РАН ПРИ ЗАСТОСУВАННІ ЗАМІСНОЇ ЕСТРОГЕНОЛІПОСОМАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ. Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія" м. Полтава. Наведена динаміка мікробної забрудненості експериментальних гнійних ран при використанні в їх комплексному лікувнні замісної естрогеноліпосомальної терапії.

Рылов А.И., Кравец Н.С.
ОСОБЕННОСТИ ДИСБАЛАНСА ИММУННОГО СТАТУСА У БОЛЬНЫХ С ГНОЙНО-СЕПТИЧЕСКИМИ АБДОМИНАЛЬНЫМИ ОСЛОЖНЕНИЯМИ. Кафедра общей хирургии Запорожского государственного медицинского университета. Запорожская больница скорой и экстренной медицинской помощи. Авторами проведен анализ иммунного статуса у больных с гнойно-септическими абдоминальными осложнениями у 187 больных. Дана краткая характеристика иммунной системы в зависимости от стадии течения гнойно-деструктивного процесса, выделен маркеровый показатель с учётом коэффициента диагностической ценности. Применяемые методики позволяют определить популяцию лимфоцитов, концентрацию иммуноглобулинов и функциональную активность фагоцитов, что дает возможность выработать оптимальную тактику лечения.

Салманов А.Г,
ФАКТОРИ РИЗИКУ ІНФЕКЦІЇ В ОБЛАСТІ ХІРУРГІЧНОГО ВТРУЧАННЯ. Департамент державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України, м. Київ. Мета роботи – визначити основні фактори ризику інфекцій в області хірургічних втручань (ІОХВ) у пацієнтів з гострим хірургічним захворюванням. Проведено аналіз 2356 історій хвороби пацієнтів, які були прооперовані з приводу гострого хірургічного захворювання. Встановлено, що основними факторами ризику розвитку інфекції в області хірургічного втручання у пацієнтів з гострими хірургічними захворюваннями є: передопераційний фізичний статус хворого (наявність супутніх захворювань), ступінь мікробної контамінації (клас рани) в конці операції та тривалість операції. Встановлено, що провідними факторами ризику ІОХВ є передопераційний стан пацієнта, клас рани та тривалість операції, які мають бути враховані для стратифікації показників частоти ІОХВ.

Хворостов Е.Д., Морозов С.А., Захарченко Ю.Б.
МНОГОКОМПОНЕНТНОЕ ЛЕЧЕНИЕ ГНОЙНЫХ РАН. Кафедра хирургических болезней факультета фундаментальной медицины Харьковского национального университета им. В.Н.Каразина. Рассмотрены результаты в терапии гнойных заболеваний мягких тканей с использованием современных методов лечения. Приведена сравнительная оценка результатов лечения 920 больных с использованием традиционного метода, активной хирургической обработки гнойной раны, обработки раны струей жидкости в сочетании с ультразвуком, ультразвуковая кавитация раны в растворе антисептика. Результаты проведенного исследования подтверждают необходимость комплексного индивидуального подхода в лечении больных с гнойной патологией, включающего активную хирургическую обработку раны, современные медикаментозные и технические средства.

Хіміч С.Д., Багрій А.В.
ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНОЇ ТОМОГРАФІЇ В ДІАГНОСТИЦІ ДІАБЕТИЧНОЇ СТОПИ У ПАЦІЄНТІВ З ОЖИРІННЯМ. Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова,
Вінницький обласний клінічний ендокринологічний диспансер. У роботі наведені результати дослідження ефективності методу рентгенівської комп'ютерної томографії в діагностиці деструктивних процесів на стопі й вивченні топографо-анатомічних змін тканин стопи у хворих цукровим діабетом з ожирінням. Встановлено, що даний метод є високоінформативним у пацієнтів із діабетичною стопою, незалежно від маси тіла, на ранніх етапах розвитку деструктивних процесів у тканинах стопи. У хворих з ожирінням спостерігається надлишковий розвиток жирової тканини на стопі, прямо пропорційне ступеню ожиріння.

Шумейко І.А, Лігоненко О.В., Чорна І.О., Зубаха А.Б., Стороженко О.В.
ВИКОРИСТАННЯ ПОЛІВІНІЛФОРМАЛЮ В РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИМИ ЛІКУВАЛЬНИМИ КИШКОВИМИ СТОМАМИ. Вищий державний навчальний заклад України
"Українська медична стоматологічна академія"( м.Полтава). В період 1999- 2007рр. у відділенні абдомінальної хірургії центральної районної лікарні виконані реконструктивно-відновні операції 38 хворим з різними видами лікувальних кишкових нориць(колостома - 27, ілеостома - 11). Ми вважаємо за можливе сформулювати основні принципи реабілітації хворих з лікувальними кишковими стомами, накладеними в процесі лікування гнійно-септичних захворювань органів черевної порожнини.Накопичений клінічний досвід свідчить про те, що реконструктивно-відновні операції з приводу кишкових нориць, сформованих на фоні гнійних процесів черевної порожнини, вірогодніше всього виконувати в терміни не менше ніж через 10 -12 місяців після формування стоми.Покращення результатів відновного лікування можливе при проведенні комплексної передопераційної підготовки, і профілактики інфекційних ускладнень.

Домбровський Д.Б.
АУТОЛІПОТРАНСПЛАНТАЦІЯ, ЯК МЕТОД СТИМУЛЯЦІЇ НЕОАНГІОГЕНЕЗУ ПРИ ІШЕМІЇ КІНЦІВОК В ЕКСПЕРИМЕНТІ. Національний інститут хірургії та трансплантології ім. О.О.Шалімова АМН України (Київ). Розроблено й запропоновано новий спосіб моделювання ішемії кінцівок в експерименті зі сполученням екстра- і інтраартериальної оклюзії судинного русла, що дозволяє зменшити вплив операційної травми й досягти достатнього рівня ішемизації тканин кінцівки. На основі розробленої експериментальної моделі проведене дослідження впливу аутоліпотрансплантації на процеси ангиогенеза de novo на тлі критичної ішемії кінцівок в експерименті й доведена істотна активація ангиогенеза після використання даного методу непрямої реваскуляризації.

Каніковський О.Є., Сандер С.В., Андросов С.І., Луговий А.А., Чеботарьов В.Е.
ЗАСТОСУВАННЯ ОЗОНОТЕРАПІЇ І ДЕСИМПАТИЗАЦІЇ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ ОБЛІТЕРУЮЧІ ЗАХВОРЮВАННЯ АРТЕРІЙ НИЖНІХ КІНЦІВОК. Вінницький національний медичний університет ім.. М.І.Пирогова. У 69 хворих на хронічні облітеруючими захворювання артерій нижніх кінцівок оцінювали ефективність непрямої реваскуляризації шляхом застосування у комплексному лікуванні озонотерапії і десимпатизації. У хворих із ІІ ступенем хронічної ішемії за 7-10 днів відмічали виражене суб'єктивне і об'єктивне покращення. Кісточково-плечовий індекс збільшувався з 0,82±0,03 до 0,92±0,05, реографічний індекс – з 0,26±0,04 до 0,45±0,06, дистанція проходження – з 200 м до 450 м. При хронічній ішемії ІІІ ступеня у хворих відмічали незначне покращення. У хворих з ІV ступенем хронічної ішемії на фоні покращення гемодинаміки гомілки відмічали прогресування деструктивно-некротичних змін стопи.

Каніковський О.Є., Сандер С.В., Андросов С.І., Луговий А.А., Павлик І.В.
ЛІКУВАННЯ ТРОФІЧНИХ ВИРАЗОК НИЖНІХ КІНЦІВОК ПРИ ХРОНІЧНІЇ ВЕНОЗНІЇ НЕДОСТАТНОСТІ. Кафедра хірургії медичного факультету №2 Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова. Лікування трофічних виразок - є важливою медико-соціальною проблемою сучасного суспільства. Застосування озонотерапії в комплексному лікуванні трофічних виразок гомілки венозної етіології забезпечує широкий спектр місцевих і системних лікувальних ефектів, що покращує результати аутодермопластики і дозволяє в більш ранні терміни провести хірургічне лікування. Застосування етапного хірургічного лікування дозволяє скоротити час лікування і підвищити якість життя хворих.

Киримов В.И.
НЕПРЯМЫЕ МЕТОДЫ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ БОЛЬНЫХ ТРОМБОБЛИТЕРИРУЮЩИМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ СОСУДОВ НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ С ХРОНИЧЕСКОЙ КРИТИЧЕСКОЙ ИШЕМИЕЙ. Национальный институт хирургии и трансплантологии им. А.А. Шалимова АМН Украины. Проанализированы результаты лечения 36 больных с критической ишемией нижних конечностей (III-А--IV ст. по Фонтену), находившихся 2003 г. по 2008 г. в ИХТ АМН Украины. Целью исследвания явилось – усовершенствование методов непрямой реваскуляризации в комплексном лечении больных тромбоблитерирующими заболеваниями сосудов нижних конечностей с хронической критической ишемией. В зависимости от сочетания методов оперативного лечения больные были распределены на три группы. Установленно что использование аутотрансплантации аспирата костного мозга по разработанной нами методике обеспечивает достаточную степень коррекции нарушений микрогемодинамики, стимуляцию ангиогенеза и развитие коллатерального кровотока у больных с критической ишемией конечности. Данная технология лечения может быть использована при дистальных формах облитерирующих поражений с целью непрямой реваскуляризации как самостоятельная операция или в сочетании с другими хирургическими вмешательствами, являясь в ряде случаев единственным «шансом» для спасения конечности или снижения частоты и уровня ампутации.

Кутовой А.Б., Сергеев О.А., Амро А., Побочая О.И., Кисилевский Д.А.
СОЧЕТАНИЕ БЕДРЕННО-ПОДКОЛЕННОГО ШУНТИРОВАНИЯ С НЕПРЯМЫМИ МЕТОДАМИ РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИИ ПРИ ЛЕЧЕНИИ ОБЛИТЕРИРУЮЩЕГО АТЕРОСКЛЕРОЗА НИЖНИХ КОНЕЧНОСТЕЙ. Кафедра госпитальной хирургии Днепропетровской государственной медицинской академии, Областная больница им.И.И.Мечникова, г. Днепропетровск. Проведен анализ хирургического лечения 87 пациентов облитерирующим атеросклерозом артерий нижних конечностей. В первую группу вошло 23 (26,43%) пациентов, которым выполняли бедренно-подколенное шунтирование (БПШ) в сочетании с непрямыми методами реваскуляризации (НМР). Вторую группу составили 64 (73,56%) человека, которым восстановление магистрального кровотока проводилось путем БПШ. Использование БПШ в сочетании с непрямыми методами реваскуляризации в лечении больных атеросклеротическими поражениями артерий нижних конечностей позволило сохранить проходимость шунтов и увеличить частоту положительных результатов лечения на 3,34% в раннем послеоперационном периоде и на 26,6% в сроки наблюдения больных до 1 года по сравнению с результатами при изолированном использовании БПШ.

Пиптюк О.В., Пиптюк В.О.
ІНДЕКС ЯКОСТІ ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ КРИТИЧНУ ІШЕМІЮ НИЖНІХ КІНЦІВОК. Івано-Франківський державний медичний університет. Хронічна критична ішемія нижніх кінцівок, захворювання, яке різко обмежує функціональну здатність хворих. Вони знаходяться в постійномку стресовому стані із-за больового синдрому і практично відсутності сну в ІІІБ ст. ішемії. Всі хворі звертаються за медичною допомогою, але рівень її надання залишає бути кращим. Лікування такої категорії хворих необхідно проводити в спеціалізованих відділеннях судинної хірургії. Ступінь порушення якості життя для хворих із ІІІА ст. ішемії становить від 60,2 до 64,5% (Р?0,001), із ІІІБ ст. ішемії від 65,4 до 85,3% (Р?0,001).

Русин В.І., Левчак Ю.А., Болдіжар П.О.
СУЧАСНА ДІАГНОСТИКА ГОСТРИХ ВЕНОЗНИХ ТРОМБОЗІВ. Ужгородський національний університет, медичний факультет, кафедра госпітальної хірургії. В представленій роботі охарактеризовані сучасні методи діагностики глибоких венозних тромбозів, вказані їхні переваги та недоліки. Представлено впроваджений у клінічну практику метод радіонуклідної флебосцинтіграфії для діагностики гострих венозних тромбозів, який виконали у 17 пацієнтів з гострими тромбозами підколінної /4/ стегнової /6/ та клубової /7/ вен. Проаналізізовані проведені дослідження, опрацьовані флебосцинтіграфічні критерії гострих венозних тромбозів магістральних вен. Запропонований діагностичний алгоритм дає змогу суттєво покращити діагностику гострих венозних тромбозів та вибрати оптимальний метод хірургічного втручання.

Салютин Р.В., Дрюк Н.Ф., Киримов В.И., Шеламова Р.А.
РЕНТГЕНОГРАФИЯ ВЕРХНЕЕ-ГРУДНОЙ АПЕРТУРЫ В ДИАГНОСТИКЕ СИНДРОМА ГРУДНОГО ВЫХОДА. Национальный институт хирургии и трансплантологии им. А.А. Шалимова АМН Украины. Заболевания, проявляющиеся клиникой нейро-сосудистых нарушений в области верхней конечности часто встречаются в практике врачей различного профиля. У части пациентов патология обусловлена сдавлением сосудисто-нервного пучка элементами верхнее-грудной апертуры. Научная работа посвящена роли рентгнодиагностики в дооперационном обследовании больных с нейрокомпрессионным синдромом грудного выхода. Установлено что данный метод позволяет определить морфологическую причину компрессии сосудисто-нервного пучка, а в сочетании с клиническим обследованием и результатами дополнительной инструментальной диагностики оптимизировать тактику хирургического лечения больных с синдромом грудного выхода.

Скиба В.В., Діденко С.М., Лисайчук Ю.С., Гупало Ю.М., Швед О.О.
ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ ОКЛЮЗІЙНИХ УРАЖЕНЬ СТЕГНОВО-ПІДКОЛІННО-ГОМІЛКОВОГО СЕГМЕНТУ ПРИ НЕЗАДОВІЛЬНИХ ШЛЯХАХ ДИСТАЛЬНОГО КРОВОТОКУ. Кафедра хірургічних хвороб МІ УАНМ, Київська міська клінічна лікарня №1. Шляхом аналізу артеріограм виділена група хворих з оклюзіями артерій на рівні гомілки і стопи, а також за даними функціональних методів дослідження виділені дві групи хворих з задовільними та незадовільними шляхами артеріального відтоку дистальніше місця оклюзії. Рекомендовані та апробовані методи покращення шляхів відтоку за рахунок дистального артеріовенного шунтування.

Ганжий В.В., Ковтун А.С., Ковальский П.С.
ПУТИ УЛУЧШЕНИЯ ПОДГОТОВКИ ВРАЧЕЙ-ИНТЕРНОВ ПО СПЕЦИАЛЬНОСТИ «ХИРУРГИЯ». Запорожский государственный медицинский университет, ЦРБ г. Стрый Львовской области. Обобщен опыт применения программ по подготовке врачей интернов по специальности «хирургия», методов контроля знаний и диагностики хирургической патологии. Определены пути улучшения профессиональной подготовки специалиста-хирурга.

Гринцов А.Г., Василенко Л.И., Буценко В.Н., Куницкий Ю.Л., Совпель О.В.
ПУТИ СОВЕРШЕНСТВОВАНИЯ ПРЕПОДАВАНИЯ ХИРУРГИИ СТУДЕНТАМ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА МЕДИЦИНСКОГО УНИВЕРСИТЕТА. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Украина. Обобщен многолетний опыт преподавания хирургии у отечественных и зарубежных студентов на стоматологическом факультете Донецкого государственного медицинского университета. Освещены актуальные вопросы оптимизации учебного процесса, деонтологии и наглядности преподавания. Рассмотрены вопросы объективного контроля знаний студентов и уровня освоения практических навыков.

Гринцов А.Г., Христуленко А.А., Совпель О.В., Куницкий Ю.Л., Василенко Л.И., Христуленко А.Л.
НАПРАВЛЕНИЕ РАЗВИТИЯ ИНФОРМАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ОБРАЗОВАНИИ В КОНЦЕПЦИИ ИНТЕГРАЦИИ В БОЛОНСКИЙ ПРОЦЕСС. Кафедра хирургических болезней стоматологического факультета, анестезиологии и реаниматологии ДонНМУ. В концепции интеграции в Болонскую систему образования, эффективное использование современных информационных технологий в обучении медицине позволит повысить мотивацию к обучению и улучшить качество знаний. Одним из вариантов осуществления такого подхода является создание компьютерного класса и использование мультимедийных обучающих программ. В процессе разработки программного обеспечения стоит учитывать психологические особенности преподавателей и обучающихся.

Грубник Ю.В., Крыжановский В.В., Мищенко Н.В., Каштальян М. А., Кравченко А.И.
ОСОБЕННОСТИ ПРЕПОДАВАНИЯ КУРСА ХИРУРГИЧЕСКИХ БОЛЕЗНЕЙ СТУДЕНТАМ СТОМАТОЛОГИЧЕСКОГО ФАКУЛЬТЕТА С УЧЕТОМ ТРЕБОВАНИЙ БОЛОНСКОЙ ДЕКЛАРАЦИИ. На кафедре хирургии №3 ОГМУ разработан Проект рабочей программы по курсу хирургические болезни для студентов высших медицинских учебных заведений III-IV уровня аккредитации Украины и Проект учебного плана дисциплины " Хирургические болезни" для студентов стоматологического факультета. Предлагается ориентировочная структура зачетного кредита Модуля. Отмечается, что преподавание хирургических болезней студентам стоматологического факультета по кредитной системе предполагает более эффективную организацию учебного процесса.

Дронов О.І, Ковальська І.О., Скомаровський О.А., Крючина Є.А.
ВПРОВАДЖЕННЯ ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ ДОКАЗОВОЇ МЕДИЦИНИ В НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС НА КАФЕДРІ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ. Національний медичний університет імені О.О.Богомольця, кафедра загальної хірургії № 1, Київський Центр хірургії захворювань печінки, жовчних шляхів та підшлункової залози. Хірургія, заснована на доказах (ДХ), є базисом для подальшого розвитку високоякісних хірургічних стандартів, що забезпечують адекватну хірургічну допомогу. Хоча на сьогодні існує значна кількість обмежень щодо впровадження технологій ДХ в клінічну та педагогічну практику, в тому числі відсутність відповідних навчальних програм та підготовленого викладацького складу, застосовується багато дидактичних методик – журнальні клуби, професорські обходи тощо, які дають задовільні результати. Ряд засобів використовується при викладанні ДХ - Web-ресурси, керівництва, підручники, навчальні інструкції, «доповді, що пройшли критичну оцінку»-САТs. Особливості викладання теорії та практики доказової медицини на хірургічній кафедрі обговорюються в представленій роботі.

Зубаха А.Б, Лігоненко О.В., Чорна І.О., Стороженко О.В., Шумейко І.А., Горб Л.І.
ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ТА ПРОВЕДЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ У СТУДЕНТІВ ІІ-ІІІ КУРСІВ МЕДИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ В УМОВАХ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ. Вищий навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", м.Полтава. Стаття присвячена вивченню загальної хірургії та проведенню виробничої практики на ІІ-ІІІ курсах медичного факультету.

Иващенко В.В., Николаев А.И.
НЕКОТОРЫЕ ВОПРОСЫ ОПТИМИЗАЦИИ ВНУТРИАУДИТОРНОЙ САМОСТОЯТЕЛЬНОЙ РАБОТЫ СТУДЕНТОВ НА КУРСЕ ОБЩЕЙ ХИРУРГИИ, ПОСТРОЕННОЙ НА ОСНОВЕ ПРИНЦИПОВ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЙ СИСТЕМЫ. Кафедра общей хирургии №1 Донецкого национального медицинского университета им. М. Горького. В работе осуществлена попытка создания рациональной схемы технологической карты занятия на цикле общей хирургии, построенного на требованиях кредитно-модульной системы на основе оптимизации внутриаудиторной самостоятельной работы студентов. Обсуждаются возникающие при этом проблемы.

Козинець Г.П., Васильчик Ю.М.,. Циганков В.П
ПІСЛЯДИПЛОМНА ПІДГОТОВКА ЛІКАРІВ-КОМБУСТІОЛОГІВ ТА ЛІКАРІВ СУМІЖНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика, м.Київ. Висвітлена необхідність для надання висококваліфікованої допомоги хворим з опіковою травмою за допомогою проведення підготовки лікарів-курсантів за спеціальністю «Комбустіологія», проведення передатестаційних циклів, а також для підвищення теоретичних знань та практичних навичок у лікарів суміжних спеціальностей на виїзних циклах та циклах тематичного удосконалення по опіковій травмі, що проводяться в НМАПО ім. П.Л.Шупика. Показана висока ефективність навчання, яка проводиться за учбовими програмами з охопленням всього об'єму теоретичних знань та практичних навичок необхідних лікарю-комбустіологу, та лікарям суміжних спеціальностей, а також перевірки засвоєних знань внаслідок проведення практичних і семінарських занять та використання методики підготовки та захисту рефератів. Висвітлена участь лікарів курсантів у лікувальному процесі. На основі вищевикладеного, проведення циклів спеціалізації, передатестаційної підготовки для лікарів-комбустіологів, а також циклів тематичного удосконалення для лікарів суміжних спеціальностей, значно покращило якість надання медичної допомоги у постраждалих з опіковою травмою.

Колкин Я.Г., Хацко В.В., Дудин А.М., Межаков С.В., Шаталов А.Д.
НОВЫЕ ИНФОРМАЦИОННЕ ТЕХНОЛОГИИ НА ХИРУРГИЧЕСКОЙ КАФЕДРЕ В ПЕРИОД РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ПОДГОТОВКИ СПЕЦИАЛИСТОВ. Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького. Использование компьютерных технологий расширяет возможности познания нового материала и его понимания. Компьютерные пособия позволяют использовать графическую, звуковую и видеоинформацию в обучении нового поколения врачей. Преимуществом компьютерных технологий является возможность группового или индивидуального подключения к сети Internet для получения или передачи видеоматериалов. качества подготовки студентов и молодых врачей.Внедрение современных методов обучения будет способствовать улучшению

Лупальцов В.І., Лях О.В., Ворощук Р.С.
РОЛЬ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ-СТОМАТОЛОГІВ ПРИ ВИВЧЕННІ ХІРУРГІЇ
Харківський національний медичний університет Кафедра хірургічних хвороб (зав.кафедри - член-кореспондент АМНУ, професор В.І.Лупальцов). У даній роботі проаналізовано досвід підготовки студентів стоматологічного факультету університету з хірургії. При цьому висвітлено значення в освоєнні дисципліни таких важливих елементів, як самостійної роботи студента та постійного рішення тестових завдань, які в подальші роки . будуть вирішальними при вивченні дисципліни. Автори вказують на об'єктивні труднощі при освоєнні предмету, як в аудиторні так і в поза аудиторні години роботи студента в клініці.

Міщенко В.В., Давидов Д.М., Строганов П.В., Бхалла Сангит
ФОРМИ КОНТРОЛЮ І СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ЗНАНЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІНИ ЗАГАЛЬНА ХІРУРГІЯ. Одеський державний медичний університет,м.Одеса. Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті шляхом тест-контролю теоретичної підготовки (10 тестових питань), розв'язування ситуаційних задач (одна ситуаційна задача),контроль виконання практичних навичок (одна практична навичка).Вага кожної теми в межах модуля визначається кількістю тем в модулі і для модуля 1 складає 6,4,2,0 балів,а для модуля 2 відповіднощо 7,5,3,0 балів,що за 4-ри бальною традиційною шкалою відповідає оцінці «5», «4», «3», «2» .Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля і полягає в демонстрації методики і техніки виконання однієї з запропонованих практичних навичок,вирішенні 2 типових ситуаційних задач, вирішенні 30 тестових завдань у форматі «Крок -2».Оцінка з дисципліни виставляється лише студентам, яким зараховані два модулі з дисципліни «Загальна хірургія»,як середня з оцінок за модулі.

Могильник А.І., Шкурупій Д.А.
КОМП'ЮТЕРНИЙ КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ В ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ТА АТЕСТАЦІЇ ЛІКАРІВ-ІНТЕРНІВ ЗА ФАХОМ «АНЕСТЕЗІОЛОГІЯ». ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія". В роботі на основі аналізу результатів державної атестації лікарів-інтернів з фаху «Анестезіологія» доводиться ефективність використання тестового комп'ютерного контролю знань з використанням системи «Elex».

Мунтян С.О., Кришень В.П., Баранник С.І.,Задорожний В.В., Трофімов М.В.
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ВИКЛАДАННЯ ЗАГАЛЬНОЇ ХІРУРГІЇ ЗА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЮ СИСТЕМОЮ. Дніпропетровська державна медична академія, кафедра хірургічних хвороб, оперативної хірургії та топографічної анатомії. Попередній аналіз результатів викладання загальної хіругії в умовах кредитно-модульної системи довів, що виникли питання, які потребують розв'язання на різних рівнях. Вини торкаються учбово-методичного та матеріально-технічного забезпечення навчального процесу, методології викладання практичних навичок, розподілу модульного контролю рівня засвоєння практичних і теоретичних знань, збільшення загального часу навчальних годин з дисципліни, реструктуризації учбово-виробничої практики.

Панов Ф.И., Бондаревский А.А.
ОРИЕНТИРЫ СОВРЕМЕННОЙ ПОДГОТОВКИ ХИРУРГА. Військово-медичний інститут Української військово-медичної академії, кафедра військової хірургії. В поисках утрачиваемых ориентиров в подготовке хирургов в высших военных учебных заведениях, авторы в статье обращают внимание на важнейшие моменты в подготовке хирургов, а именно, обучению искусства беседы с больными, живому эмоциональному общению преподавателя с учеником, обучению основам медико-правовых знаний, хирургической этике, деонтологии, широкому историко-культурному сопровождению в обучении.

Чорна І.О., Лігоненко О.В., Зубаха А.Б., Стороженко О.В., Шумейко І.А.
ДО ПИТАННЯ АДЕКВАТНОСТІ ОЦІНОК ЗГІДНО БОЛОНСЬКОЇ СИСТЕМИ. ВДНЗУ "Українська медична стоматологічна академія", м.Полтава. Рівень знань і професійної майстерності майбутніх фахівців – основне завдання, основна мета викладачів будь яких вузів. В статті розглянуто питання стосовно оцінки знань згідно Болонської системи. Запропоновано змінити систему оцінювання учбової історії хвороби, як трудоємної навчальної одиниці.

Білов О.В
СУЧАСНІ МЕТОДИ КОРЕКЦІЇ ГЕМІТОРАКСУ ПІСЛЯ РЕЗЕКЦІЇ ЛЕГЕНІ У ХВОРИХ НА ТУБЕРКУЛЬОЗ. Кафедра факультетської хірургії та хірургії інтернів ДДМА. Резектувальна хірургія в лікуванні туберкульозу є найбільш привабливим методом для хворих, причому найбільш ефективною є анатомічна радикальна резекція. Чим більший об'єм резектованої легені, тим частіше зустрічаються плевролегеневі ускладнення таки як: ателектаз резектованої легені, ємфізема легені, залишкова порожнина, емпієма плеври без нориці та з норицію, реактивація туберкульозу. Розвиток ускладнень чітко корелює з рівнем перерозтягнення резектовної легені. Проанализовани методи, які дозволяють зменшити об?єм гемітораксу відповідно об?єму резектованої частині легені. Уявляється доцільним розробка універсального способу корекції об'єму гемітораксу після резекції легені будь-якого виду та об'єму. Корекція гемітораксу в результаті біологічного пломбування є найбільш привабливим засобом, при цьому матеріал пломби повинен зберігати форму за рахунок заміщення власною фіброзною тканиною і не піддаватися біодеградації. Найбільш виправданим, з погляду профілактики ускладнень і технічної здій

Васильченко В.В., Савенков Ю.Ф.
СУЧАСНІ ПРОБЛЕМИ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ПЕРФОРАТИВНИМИ ФОРМАМИ ТУБЕРКУЛЬОЗУ ЛЕГЕНЬ. Дніпропетровська державна медична академія, кафедра госпітальної хірургії; ДОККЛПО «ФТИЗІАТРІЯ», м.Дніпропетровськ. Проведений аналіз спеціальної літератури показав, що традиційна хірургічна тактика лікування хворих з перфоративними формами туберкульозу легень базується на неефективності консервативних засобів. Клінічна ефективність такого лікування не перевищує 30 – 40 % і часто призводить до розвитку тяжких ускладнень. Залишаються не вивченими терміни виконання торакотомії, характер та об'єм оперативного втручання, результати різних методів ліквідування перфорації легені в залежності від її джерела та клінічної форми туберкульозу легень. Різноманітність клінічних форм перфоративного туберкульозу легень робить нагальним створення їх класифікації, видокремлення цих клінічних форм в особливу категорію патології, потребуючої спеціальної лікувальної тактики.

Герич І.Д.,Ващук В.В., Бутирський О.Г., Кордоба Б.М., Кирик Т.П.
КАВЕРНОЗНА ГЕМАНГІОМА ШИЇ, ТРАКТОВАНА ЯК БОКОВА КІСТА ШИЇ. Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського. В роботі наведено випадок успішного лікування кавернозної гемангіоми шиї, яку до операції розцінили як бокову кісту шиї. Це ще раз підтверджує думку, що вади розвитку судин становлять не просту проблему в плані діагностики і лікування. З огляду на зазначене, ретельно зібраний анамнез, по можливості всебічне фізікальне обстеження, сплановане оперативне втручання із залученням кваліфікованих спеціалістів, дозволяє уникнути необачних дій як за ходом операції, так і в післяопераційному періоді.

Гринцов А.Г., Совпель О.В., Зияд Алтарава.
ЛЕЧЕНИЕ ОСЛОЖНЕННОГО РАКА ПРЯМОЙ КИШКИ В УСЛОВИЯХ УРГЕНТНОГО ХИРУРГИЧЕСКОГО СТАЦИОНАРА. Кафедра хирургических болезней стоматологического факультета ДонГМУ, Донецк, Украина. Целью работы являлось изучение возможности выполнения первично-восстановительных радикальных резекций по поводу рака прямой кишки, осложненного кишечной непроходимостью. В исследование включены 9 больных, которым в ургентном порядке на высоте кишечной непроходимости произведена брюшноанальная резекция прямой кишки с низведением на промежность ободочной по Петрову-Холдину-Нисневичу в модификации академика АМН Украины, проф. Г.В. Бондаря. В 7 случаях выполнена радикальная операция, в 1 случае на фоне имеющегося у пациента неудалимого парааортального опухолевого инфильтрата выполнена паллиативная операция в объеме радикальной, у 1 больного выполнена паллиативная операция ввиду имевшихся метастазов в печень. В результате анализа интра- и послеоперационных осложнений установлено, что выполнение радикальной одномоментной первично восстановительной операции по поводу осложненного рака прямой кишки позволяет достичь удовлетворительного ближайшего и отдаленного результата, что подтверждает целесообразность ее выполнения.

Гринь В.К., Михайличенко В.Ю.
ЭФФЕКТЫ ТРАНСПЛАНТАЦИИ МЕЗЕНХИМАЛЬНЫХ СТВОЛОВЫХ КЛЕТОК ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМ ИНФАРКТЕ МИОКАРДА. Институт неотложной и восстановительной хирургии им. В.К. Гусака АМН Украины, Донецк (директор – чл.-кор. АМНУ, профессор Гринь В.К.). Трансплантация культуры мезенхимальных стволовых клеток животным с моделью инфаркта миокарда качественно и количественно улучшает функцию сердца за счет активации и усиление процессов репарации. Показано положительное влияние клеточной терапии на регенераторную способность миокарда при моделировании инфаркта миокарда. При экспериментальном инфаркте миокарда наблюдается уменьшение площади миокарда в 4 раза. После введения мезенхимальных стволовых клеток, темпы уменьшения площади инфаркта миокарда снижаются ( ~ в 2 раза). Трансплантация мезенхимальных стволовых клеток приводит к значительному улучшению васкуляризации в зоне инфаркта миокарда (~ в 6 раз), что приводит к уменьшению ишемии в пограничные с инфарктом зонах и к уменьшению площади инфаркта.

Дыбкалюк С.В., Герцен Г.И., Тураев П.И., Зоргач В.Ю., Пилецкий А.М.
ДИАГНОСТИКА И ХИРУРГИЧЕСКОЕ ЛЕЧЕНИЕ ГИПОТАЛАМИЧЕСКОГО СИНДРОМА ПРИ НАЛИЧИИ ВЕРТЕБРОГЕННОЙ КОМПРЕССИИ ПОЗВОНОЧНОЙ АРТЕРИИ. Национальная академия последипломного образования им. П.Л. Шупика, Городская клиническая больница № 8. г. Киев, Украина. Изучая диагностику и результаты лечения 148 больных в возрасте от 29 до 48 лет с клиническими проявлениями гипоталамического синдрома, в сравнении с контрольной группой, состоящей из 40 практически здоровых людей в возрасте от 32 до 54 лет мы пришли к следующему заключению. Нарушение микроциркуляции в диэнцефальной области головного мозга может стать результатом значительных и частых изменений объёмного кровотока в экстракраниальных сегментах позвоночных артерий. Причиной, которая может вызывать такие изменения, является экстравазальная компрессия позвоночных артерий унковертебральными остеофитами, миотеногенными факторами, которые вызывают сдавление сосуда в поперечном канале шейного отдела позвоночника при движениях головы (сгибание, разгибание, повороты). Ультразвуковая допплерография экстракраниальных сегментов позвоночных артерий в триплексном режиме с позиционными динамическими пробами позволяет определить локализацию и выраженность изменений объёмного кровотока в цифровом эквиваленте. Хирургические операции, направленные на устранение причин экстравазальной компрессии позвоночных артерий, приводят к постепенному регрессу клинических проявлений гипоталамического синдрома.

Ковальов О.П., Кузнєцов А.Я., Рудий М.О., Соловйов І.Є., Дубинський М.В., Люлька О.М., Нємченко І.І.
ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ТИРЕОТОКСИЧНОГО ТА ВУЗЛОВОГО ЗОБУ. Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія". Описані хірургічні аспекти лікування тиреотоксичного і вузлового зобу. Поряд із загально клінічними методами обстеження для діагностики патології щитоподібної залози використовували гормональну активність щитовидної залози за кількістю вільного тироксину, трийодтироніну і тиреотропного гормону, визначали антитиреоїдні антитіла до тиреотропного гормону. Виконували аспіраційну пункційну біопсію тонкою голкою з наступним цитологічним дослідженням. Застосовували новий операційний доступ у хворих на зоб.

Конопліцький В.С.,Погорілий В.В.,Якименко О.Г.,Гончарук В.Г., Гончарук В.Б.
ЕЛЕКТРОФІЗІОЛОГІЧНА КОРЕКЦІЯ ХРОНІЧНОГО КОЛОСТАЗУ У ДІТЕЙ. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Представлено спосіб електрофізіологічної корекції хронічного колостазу у дітей з вадами розвитку дистальних відділів товстої кишки. Показана ефективність застосування ампліпульстерапії та електрофорезу лікарських речовин для стимуляції перистальтичної активності кишечника. Проведено морфо – анатомічне обґрунтування місця локального застосування електрофізіологічних корегуючих процедур. Доведена ефективність комплексної стимуляції перистальтики дистальних відділів кишечнику у дітей з хронічними закрепами.

Луценко Н.С., Евтерева И.А.
ОБ ОПЫТЕ ЛЕЧЕНИЯ РАЗЛИЧНЫХ ПРОЯВЛЕНИЙ ВПЧ-ИНФЕКЦИИ АНОГЕНИТАЛЬНОЙ ОБЛАСТИ РАДИОХИРУРГИЧЕСКИМ МЕТОДОМ. Запорожская медицинская академия последипломного образования. Изучены возможности радиоволновой хирургии с использованием портативного полифункционального радиохирургического прибора «Сургитрон™» фирмы «Ellman International, inc.» (США), работающего на частоте 3,8 МГц, при лечении различных проявлений ВПЧ – инфекций у 37 пациенток. Все пациентки находились под наблюдением в течение 6 месяцев. Побочных эффектов во время проведения терапии и впоследствии, а также рецидивов ни в одном случае не отмечено. У 10 пациенток зафиксированы остаточные явления в виде временной гиперпигментации на месте удаленных кондилом, которая разрешилась в течение 1,5—2 мес. Повторный курс не потребовался ни одному из пациентов. Частота излечения составила 100%. Лечение различных проявлений ВПЧ- инфекций с использованием радиохирургического метода можно считать высокоэффективным и безопасным, его следует рекомендовать для более широкого применения в хирургической практике.

Паламарчук Ю.П., Погорілий В.В., Паламарчук І.П., Конопліцький В.С., Якименко О.Г.
МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ХІРУРГІЧНОЇ КОРЕКЦІЇ ВІСЦЕРО – АБДОМІНАЛЬНОЇ ДИСПРОПОРЦІЇ У НЕМОВЛЯТ. Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, Вінницький державний аграрний університет. Базовим завданням при хірургічній корекції ісцеро-абдомінальної диспропорції у немовлят лишається відновлення співвідношення об'єму черевної порожнини та нутрощів. В роботі запропонована математична модель розрахунку визначення необхідного мінімального об'єму черевної порожнини при погашенні відслоєння та розрахована траекторія сил витяжіння відносно передньої черевної стінки. Визначені за допомогою математичного аналізу параметри моделі установки дозволили отримати діаграми силового навантаження на передню черевну стінку для хірургічної корекції ісцеро-абдомінальної диспропорції у немовлят.

Радіонов Б.В., Волошин Я.М., Калабуха І.А., Хмель О.В.
АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ХІРУРГІЧНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ВПЕРШЕ ВИЯВЛЕНИМ ДЕСТРУКТИВНИМ ТУБЕРКУЛЬОЗОМ ЛЕГЕНЬ. Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського. В роботі висвітлено багатолітній досвід хірургічного лікування хворих з вперше виявленим деструктивним туберкульозом легень. У зв'язку з неефективною хіміотерапією 280 хворим з деструктивним туберкульозом були виконані різні за обсягом резекції легень, переважали економні. Питання про оперативне лікування потрібно вирішувати в індивідуальному порядку через 1-5 місяців хіміотерапії. В клінічну практику впровадили органозберігаючу операцію –екстракапсулярне видалення туберкульоми, нові технології кріохірургічного лікування, профілактику неспроможності кукси бронху. Все це дало змогу значно підвищити клінічну ефективність операцій до 99,65 % при летальності – 0,35 %. У віддалені строки (від одного до 15 років) повний клінічний ефект залишався у всіх обстежених пацієнтів, що сприяло відновленню працездатності, в основному по попередній спеціальності.

Савенков Ю.Ф.
ИНТРАОПЕРАЦИОННАЯ ПРОФИЛАКТИКА ПОСТРЕЗЕКЦИОННЫХ БРОНХИАЛЬНЫХ СВИЩЕЙ У БОЛЬНЫХ ТУБЕРКУЛЕЗОМ ЛЕГКИХ. ДОКК ЛПО «Фтизиатрия», г. Днепропетровск. Снижение частоты пострезекционных бронхиальных свищей в легочной хирургии остается актуальной проблемой. При хирургическом лечении 52 больных туберкулезом легких для укрепления скрепочного шва культи бронха применялось абсорбирующее раневое покрытие тахокомб («Никомед», Австрия). Были выполнены 16 пневмонэктомий, 24 лобэктомий, 5 сегментарных резекций, 2 трансстернальных реампутаций культи главного бронха, 3 торакопластики и 2 прецезионных резекций легкого. Несостоятельность швов культи бронха отмечена в 2 случаях. Клиническая эффективность составила 96,2 %.

Самарін Д.В.
ОСОБЛИВОСТІ БАЛАНСУ Т-ХЕЛПЕРІВ 1 ТА 2 ТИПУ У ДІТЕЙ НАРОДЖЕНИХ ВІД ВІЛ-ПОЗИТИВНИХ МАТЕРІВ. Національна медична академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика. Проведено дослідження балансу Т-хелперів 1 та 2 типу у дітей народжених від ВІЛ-позитивних матерів та здорових дітей за продукцією інтерферону гамма та інтерлейкіну 10. Встановлено, що у дітей народжених від ВІЛ-позитивних матерів які інфікувалися вертикальним шляхом незважаючи на відсутність клінічних проявів ВІЛ-інфекції та зсувів в традиційних імунологічних показниках спостерігається більш висока активність продукції інтерферону гамма Т-хелперами, що вказує на більшу активність Т-хелперів 1 типу. Визначення активності Т-хелперів 1 типу може бути використане для прогнозування перебігу ВІЛ-інфекції у дітей.

Саричев Л.П., Курячий Ю.В.
КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ, ДІАГНОСТИКА ТА ЛІКУВАННЯ АУТОСОМНО-ДОМІНАНТНОГО ПОЛІКІСТОЗУ НИРОК. Вищий державний навчальний заклад України "Українська медична стоматологічна академія", м. Полтава. У статті наведені результати лікування 110 хворих на аутосомно-домінантний полікістоз нирок (середній вік 38,6±2,9 років): у латентній стадії - 46,3%, компенсованій стадії - 31,8%, субкомпенсованій стадії 11,8% та декомпенсованіой стадії - 12,8%. Чоловіків було 44 (40,0%), жінок – 66 (60,0%). При цьому, 54,5% пацієнтів були виявлені в результаті активного обстеження членів сімей та найближчих родичів хворих на полікістоз нирок. Усі "пасивно" виявлені хворі потребували лікування, тоді як 75,0% "активно" виявлених пацієнтів підлягали динамічному спостереженню. Встановлена висока діагностична інформативність ультразвукової допплерографії в роздільній оцінці структурно-функціонального стану нирок, яка дозволяла кількісно оцінити порушення ниркової гемодинаміки, обгрунтувати необхідність, характер та першочерговість оперативного втручання. Доведена висока ефективність мінімально інвазивних методів лікування аутосомно-домінантного полікістозу нирок.

Саричев Я.В, Сухомлин С.А, Супруненко С.М
ДОППЛЕРОГРАФІЧНА ДІАГНОСТИКА РАКУ НИРКИ. Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава. Проведене вивчення діагностичних можливостей ультразвукової допплерографії при новоутвореннях нирок. Обстежено 48 хворих, що знаходились на лікуванні в урологічній клініці Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» та урологічному відділенні Полтавського обласного клінічного онкологічного диспансеру впродовж 2004 – 2007 рр. Визначені допплерографічні маркери неопластичного судиноутворення: дефект судинного малюнку паренхіми нирки у вигляді «озер» та «калюжок», обривання та розсування судин інтактної ниркової паренхіми, наявність множинних дезорганізованих сигналів кровотоку всередині об'ємного утворення, низький індекс резистентності пухлинних судин. Встановлено, що онкогенез нирки супроводжується збільшенням хвилинного об'єму ниркового кровотоку та зниженням індексу резистентності ниркової артерії.

Ступаченко Д.О.
МИНИИНВАЗИВНЫЕ МЕТОДЫ ДИАГНОСТИКИ НОВООБРАЗОВАНИЙ ВИЛОЧКОВОЙ ЖЕЛЕЗЫ. Донецкое областное клиническое территориальное медицинское объединение, г.Донецк, Украина,
Донецкий национальный медицинский университет, кафедра факультетской хирургии им.К.Т.Овнатаняна, г.Донецк, Украина. В статье обобщенно наш опыт использования миниинвазивних технологий диагностики и морфологической верификации новообразований вилочковой железы. С этой целью использовались торакоскопия, видеоторакоскопия, видеомедиастиноскопия. Определенные показания к их использованию, осуществленная оценка их эффективности. Усовершенствование методики выполнения торакоскопии разрешило повысить ее эффективность на 20,5%, или в 1,3 раза. Использование видеоторакоскопии и видеомедиастиноскопии разрешило получить точный морфологический диагноз в 100% наблюдений.

Чурилов А.В., Кушнир С.В., Попандопуло А.Д.
УЛУЧШЕНИЕ РЕЗУЛЬТАТОВ ЛЕЧЕНИЯ РУБЦОВОЙ ДЕФОРМАЦИИ ШЕЙКИ МАТКИ. Отдел восстановления репродуктивной функции Института неотложной и восстановительной хирургии им. В.К.Гусака АМН Украины, Донецк, кафедра акушерства и гинекологии Донецкого Национального медицинского университета им.М.Горького, Донецк, кафедра семейной медицины-общей практики Донецкого Национального медицинского университета им.М.Горького, Донецк. В работе проведен сравнительный анализ сроков эпителизации раневой поверхности после диатермоконизации в исследуемой группе - при использовании культуры фибробластов и контрольной - где применялись традиционные методы ведения послеоперационного периода. Выявлено ускорение сроков эпителизации раневой поверхности в 2 раза по сравнению с контролем и полное отсутствие осложнений.

Шкурупій Д.А.
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ СИНДРОМУ ПОЛІОРГАННОЇ НЕДОСТАТНОСТІ У НОВОНАРОДЖЕНИХ ІЗ АСФІКСІЄЮ ПРИ НАРОДЖЕННІ. Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, м. Полтава. В роботі співставлений перебіг синдрому поліорганної недостатності у новонароджених із асфіксією із клінічними ознаками синдрому системної запальної відповіді, сепсису та шоку. Доведено що частота реєстрації синдрому поліорганної недостатності значно нижча його реального виникнення. Припущено, що в основі даного синдрому у новонароджених з асфіксією лежить розвиток порушень гемодинаміки і активація прозапальних цитоківнів внаслідок перенесеної асфіксії без участі бактеріального агенту.

Ярешко В.Г., Живица С.Г.
ДООПЕРАЦИОННАЯ ВЕРИФИКАЦИЯ РАКА ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ИНТЕРВЕНЦИОННОЙ СОНОГРАФИИ. Запорожская медицинская академия последипломного обучения. Проанализированы результаты 124 трепан биопсии объемных образований поджелудочной железы под контролем сонографа. У 4,8% больных выявлено метастатическое поражение поджелудочной железы, у 2,4% - доброкачественные изменения. В 7,2% случаев полученный материал был непригоден для получения морфологического заключения. Чувствительность метода составила 93,2%. Осложнений и летальных случаев при проведении трепан-биопсии поджелудочной железы под сонографическим контролем не зарегистрировано.