ВІДЛУННЯ ВІЙНИ

---

На кафедрі анатомії людини вшанували пам’ять загиблих під час бойових дій в Афганістані медичних працівників та провели бесіду зі студентами про обов`язок лікаря, громадянина, патріота.

Студенти 2 курсу стоматологічного факультету, гр. 6 та 1 курсу лікувального факультету № 1 разом з викладачем кафедри Н.О. Корчан на виховній годині обговорили тему вірності військовому і громадянському обов`язку та вшанували загиблих медиків всіх воєн. Адже тільки за час війни в Афганістані, виконуючи свій професійний обов`язок, загинуло 332 медичних працівника. Серед них:

- офіцерів – 46

- прапорщиків – 29

- медичних сестер – 18

- фахівців – 3

- фельдшерів – 13

- санітарних інструкторів – 223

Студенти підготували інформаційний лист, в якому були висвітлені події тих часів.

Під час виховної години студенти і викладачі читали вірші та переглянули документальні відеофільми.

Окремо згадали нашого земляка, молодшого сержанта, фельдшера польового шпиталю Срібного Олега Григоровича. Він народився у місті Полтава. Навчався у Полтавському базовому медичному училищі. Воював у Афганістані з вересня 1981 року. Загинув 2 листопада 1982 року. Нагороджений орденом «Червоної зірки» – посмертно. Похований на батьківщині. На стінах теперішнього Полтавського базового медичного коледжу, де навчався Олег, встановлена меморіальна дошка.

Після заходу студенти поклали квіти до пам’ятної дошки на честь і в пам’ять усім загиблим…

«Поставим памятник врачам,

Как ставим памятник солдатам.

Мы доверяли их рукам,

Вверяли жизни в медсанбатах.

Поставим памятник врачам

За то, что в битвах погибали

И истекали кровью там,

Где кровь солдатам отдавали.

Поставим памятник врачам

За верность совести и долгу,

Что шли навстречу всем смертям

Дорогой огненной и долгой.

Поставим памятник врачам

Среди священных обелисков.

Пусть память сохранит векам

Далекое, что было близким.

Поставим памятник врачам!»

 

Это стихотворение, врач Е. Аристов, посвятил всем павшим на той далекой войне.