«Народ, який уміє шанувати пам`ять своїх великих предків, має право спокійно дивитися у майбутнє» М. В. Скліфосовський.

Видатний хірург і науковець, віддаючи цими словами шану своєму великому Вчителю – М. І. Пирогову, тоді і гадки не мав, що доля приготувала йому також своє почесне місце на Олімпі вітчизняної хірургії. Талановитий учень гідний свого великого Навчителя, якого у наукових колах називають найвидатнішим хірургом після М. І. Пирогова і найбільш популярним після Сергія Боткіна. 

9 січня 2024 року у Полтавському державному медичному університеті відбувся Круглий стіл за участю географа і краєзнавця Леоніда Булави. Директорка народного музею історії університету Таміла Дашевська продемонструвала креативні експозиції, які пов’язані зі славетним хірургом, а студенти почули цікаві факти від краєзнавця. 

М. В. Скліфосовський народився 6 квітня (25 березня) 1836 року у м. Дубоссари Херсонської губернії. Після закінчення Одеської гімназії у 1859 році він закінчив медичний факультет Московського університету і почав працювати ординатором у Одеській міській лікарні. Через 4 роки захистив дисертацію у Харківському університеті і працював за кордоном. Повернувшись в Україну, став завідувачем кафедри хірургії у Київському університеті. Учасник 4-х воєн, М. В. Скліфосовський одержав високу бойову нагороду – орден Св. Володимира 3 ст. з трьома мечами.

Студенти на зустрічі з краєзнавцем активно долучилися до обговорення і з кожною відповіддю пана Леоніда Булави відкривали для себе яскраві, а часом, і драматичні сторінки долі великого Трудівника і лікаря.

З 1871 року М. В. Скліфосовський щоліта жив під Полтавою у своєму маєтку Відрадне на території Яківців. Помер у 1904 році у Полтаві і похований там. Навіть за цими короткими біографічними даними студенти на зустрічі у музеї могли уявити непересічну талановиту Особистість з неабиякою силою духу. Вони були вражені епізодами, в яких розповідалось про те, що маючи досить скромні статки, Микола Скліфосовський блискуче навчався, а його перші операції привернули увагу всієї медичної спільноти. 3-х років йому вистачило, щоб стати знаменитим хірургом. Далі Австро-Пруська війна. Він працює полковим лікарем. Провів безліч операцій у польових лазаретах, і це була не остання його війна! За цей час М. В. Скліфосовський став найвидатнішим учнем генія воєнно-польової хірургії – М. І. Пирогова. А ще був й гінекологом, і щелепно-лицьовим хірургом. Він перший поставив діагноз М. І. Пирогову, коли той захворів і запропонував зробити операцію, та Микола Пирогов вирішив звернутися у Вені до іншого знаменитого світила в хірургії, який не погодився з діагнозом Миколи Скліфосовського. Це стало фатальною помилкою. М. І. Пирогов помер, а на розтині підтвердився саме діагноз його учня…

Розповідь поступово брала у полон захоплених студентів-медиків, ніхто не залишався байдужим, і зустріч набувала відповідного емоційного забарвлення. Факти із життя великого хірурга викликали неабиякий подив у них.

Самовіддано працюючи за операційним столом і навчаючи учнів, Микола Васильович ніколи не мав перепочинку! Він був піонером порожнинної хірургії, першим застосував лікування мозкових гриж, а світову популярність здобув завдяки провадженню в хірургію асептики та антисептики. Вперше у світі саме він застосував розчин кокаїну для місцевого знеболювання. Багато операцій взагалі носять його ім`я…Перебуваючи у Полтаві, він розпочинає земську роботу, йде до людей, їде у найвіддаленіші села і везе пацієнтам ліки. При цьому, як згадують сучасники, М. В. Скліфосовський був надзвичайно  лагідною людиною, дещо навіть сентиментальною, за висловом його близьких друзів, – справжньою «хохляцькою Душею»!

Звісно, студенти не вперше почули про великого хірурга, але стільки емоційно забарвлених нових фактів, ілюстрацій і цікавих епізодів, мабуть, що вперше. І це точно назавжди ввійде відтепер і у їхнє життя. Адже організатори заходу – відділ управління освітньо-виховною та гуманітарною роботою з молоддю під керівництвом проректора з науково-педагогічної та виховної роботи Валерія Похилька, він сам та директорка народного музею історії ПДМУ Таміла Дашевська почули про це у відгуках учасників зустрічі.

Коли розповідь наблизилась до драматичних сторінок життя великого лікаря-хірурга, на очах багатьох забриніли сльози. Адже Микола Скліфосовський був глибоко нещасним батьком. Із усіх його 8-ми дітей багатьом не судилося вижити. А дехто із них взагалі трагічно загинув наглою смертю. Миколу вбили під час Японської війни, Костя пішов із життя студентом, Володя помер від туберкульозу у 14 років, а за ним і Боря. Олександр закінчив самогубством. Це стало Голгофою для невтішного батька, і він надовго впав у депресію…

Якби ж то заговорили у колишньому маєтку у Яківцях багаторічні дерева, німі свідки останніх років життя не тільки самого великого хірурга, а й потім після його смерті, трагічної загибелі від банди Бібіка у 1918 році його дружини Софії та доньки Тамари! Мовчать…

Тож краще просто час від часу приходити туди, постояти мовчки біля могили і відчути себе часткою великого нескореного народу і його безцінної духовної спадщини, надбаної великими Предками. Студенти ПДМУ завжди нестимуть квіти на скромну могилу на околиці Полтави і звірятимуть своє майбутнє з високими моральними критеріями, які сьогодні набувають особливого значення для кожного із нас.

Olympus and Golgotha of Mykola Sklifosovsky: PSMU students introduced with the life path of the outstanding surgeon-compatriot

"A nation that knows how to honor the memory of its great ancestors has the right to calmly look to the future" M. V. Sklifosovsky.

The outstanding surgeon and scientist, paying his respects to his great Teacher - M.I. Pirogov with these words, had no idea then that fate had also prepared for him his place of honor on the Olympus of domestic surgery. A talented student is worthy of his great Teacher, who in scientific circles is called the most outstanding surgeon after M. I. Pirogov and the most popular after Serhii Botkin.

On January 9, 2023, Poltava State Medical University hosted a Round Table with the participation of geographer and the local historian Leonid Bulava. Tamila Dashevska, the Director of the University History National Museum demonstrated creative expositions related to the famous surgeon, and students heard interesting facts from a local historian.

M. V. Sklifosovskyi was born on April 6 (March 25), 1836 in Duboksary, Kherson province. After graduating from the Odesa Gymnasium in 1859, he graduated from the medical faculty of Moscow University and began working as a resident at the Odesa City Hospital. After 4 years, he defended his thesis at Kharkiv University and worked abroad. After returning to Ukraine, he held the position the Head of the Department of Surgery at Kyiv University. A participant in 4 wars, M.V. Sklifosovskyi received a high military award - the Order of St. Volodymyr, 3rd class with three swords.

  At the meeting with the local historian, the students actively participated in the discussion and with each answer of Mr. Leonid Bulava, they discovered bright and sometimes dramatic pages of the fate of the great Laborer and doctor.

Since 1871, M.V. Sklifosovskyi lived every summer near Poltava in his Vidradne estate on the territory of Yakivtsi. He died in 1904 in Poltava and was buried there. Even with these brief biographical data, the students at the meeting in the museum could imagine an exceptionally talented Personality with remarkable strength of spirit. They were amazed by the episodes in which it was told that despite a rather modest fortune, Mykola Sklifosovsky studied brilliantly, and his first surgeries attracted the attention of the entire medical community. 3 years were enough for him to become a famous surgeon. Then the Austro-Prussian war began. He works as a regimental doctor. He conducted numerous surgeries in field the hospitals, and this was not his last war! During that time, M. V. Sklifosovskyi became the most outstanding student of M. I. Pirogov, the genius of military field surgery. He was also a gynecologist and a maxillofacial surgeon. He was the first to diagnose M. I. Pirogov when he fell ill and advocated the surgical intervention, though Mykola Pirogov decided to turn to another famous luminary in surgery in Vienna, who did not agree with Mykola Sklifosovsky's diagnosis. This was a fatal mistake. M. I. Pirogov died, and the autopsy confirmed the diagnosis of his student...

​ The story gradually captivated the enthusiastic medical students, no one remained indifferent, and the meeting took on an appropriate emotional color. Facts from the life of the great surgeon caused quite a surprise among them.

Selflessly working at the operating table and teaching students, Mykola Vasyliovych never had a break! He was a pioneer of cavity surgery, he was the first to apply the treatment of brain hernias, and he gained world fame thanks to the implementation of aseptics and antiseptics in surgery. He was the first in the world to use a cocaine solution for local anesthesia. Many operations in general bear his name...While in Poltava, he started local work, visited people, went to the most remote villages and prescribed medicines to patients. At the same time, as contemporaries recall, M. V. Sklifosovsky was an extremely gentle person, somewhat even sentimental, according to the words of his close friends, a real "Ukrainian Soul"!

Of course, it was not the first-time students heard about the great surgeon, but there were so many emotionally colored new facts, illustrations and interesting episodes, probably for the first time. And it will definitely forever enter their lives from now on. After all, the organizers of the event - the Department for Youth Humanitarian and Educational Activities under the leadership of Professor Valerii Pokhylko, the Vice-Rector for Academic Affairs and Extracurricular Activities, he and Tamila Dashevska the Director of the PSMU History National Museum heard about it in the feedback of the participants of the meeting.

When the story approached the dramatic pages of the life of the great surgeon, tears welled up in the eyes of many. After all, Mykola Sklifosovsky was a deeply unhappy father. Of all his 8 children, many were not destined to survive. And some of them tragically died suddenly. Mykola was killed during the Japanese war, Kostia died during his student years, Volodia died of tuberculosis at the age of 14, followed by Boria. Oleksandr committed suicide. It became Golgotha for the disconsolate father, and he fell into depression for a long time...

If only the perennial trees in the former estate in Yakivtsi would speak, mute witnesses of the last years of the life of not only the great surgeon himself, but also after his death, the tragic death of his wife Sofia and daughter Tamara by the Bibik gang in 1918! They are silent...

So it is better to just come to that place from time to time, stand silently by the grave and feel like a part of a great unconquered people and its priceless spiritual heritage acquired by the great Ancestors. Students of PSMU will always carry flowers to a modest grave on the outskirts of Poltava and compare their future with high moral criteria, which are of special importance to each of us today.