У Чистий Четвер (Великий четвер, Страсний четвер), напередодні Великодня, Воскресіння Христового, Світлого Христового Воскресіння – найдавнішого і найважливішого християнського свята – науково-педагогічні працівниці кафедри українознавства та гуманітарної підготовки Валентина Владимирова й Олена Шевченко разом із курованими групами 1, 4 першого курсу стоматологічного факультету приєдналися до інформаційної краєзнавчої години, онлайн-зустрічі із завідувачкою відділу краєзнавства Полтавської ОУНБ ім. І. П. Котляревського Мариною Федоровою, яка підготувала цікавий віртуальний перегляд «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», присвячений Великодню, який у християнській традиції посідає особливе місце – місце Свята свят…
Щовесни, коли пригріває сонечко і пробуджується природа, до людей приходить величне і світле свято – Великдень. Це день пам’яті про страждання Сина Божого Ісуса Христа за наші гріхи, його смерті та Воскресіння з мертвих для життя нашого вічного.
Пам`ятаймо
В Україні Великодні свята пов’язані з цілою низкою релігійних обрядів, що тісно переплелися зі споконвічними народними звичаями. Господарі наводять лад у оселі та в господарстві, тримають піст, чекають світлих свят.
Великдень – то Паска. Господині готуються до створення найсмачнішого хліба – Великодньої паски. Традиції виготовлення пасок на Полтавщині сягають глибокої давнини. Жителька селища Диканька Надія Губа береже і передає у спадок своїй сім’ї рецепт паски, що її випікала бабуся для родини князів Кочубеїв. Відома етнологиня Олена Щербань популяризує рецепт паски, яку здавна випікають у її родині в Опішні Зіньківського району. В українських родинах творення Великодньої паски - це не просто випічка хліба, із цим процесом пов’язаний цілий ряд звичаїв і вірувань. Господиня зранку мала помитися і в чистому одязі, із чистими думками і молитвою розпочати приготування Великодньої паски. Тільки тоді паска вдасться, а значить, увесь рік родина буде щасливою, заможною і здоровою.
Ще однією важливою складовою українських Великодніх свят є великоднє яйце – крашанка чи писанка.
Етнограф С. Руданський записав на Полтавщині стародавню притчу. Бідний чоловік ішов на базар продавати яйця. Назустріч йому трапилася процесія, на чолі якої Ісус Христос ніс хрест для розп’яття. Чоловік пожалів Ісуса і допоміг йому нести хрест, а коли повернувся до свого кошика, то побачив, що всі яйця перетворилися на писанки.
Тарас Шевченко писав: «Село на нашій Україні, неначе писанка…». Кожна територія України має свої особливості розпису писанок. В оздобленні писанок Полтавщини використовуються майже всі види орнаментів: рослинний, зооморфний, геометричний, побутовий.
Книга «Полтавська писанка», видана 2008 р., розповідає про традиції й технологію створення писанок у нашому краї. У давнину фарби для фарбування і розпису яєць мали природне походження. Для крашанок і писанок на Полтавщині використовуються в основному насичені весняні кольори: зелений, жовтий, червний. Серед орнаментів для писанок дослідники виділяють полтавський безкінечник – біла діагональ, що пишеться навколо сферичної поверхні яйця. Одним із перших дослідників різних способів розфарбовування великодніх яєць був М. Василенко. Багато його спостережень зафіксовано на Полтавщині, зокрема у Кременчуцькому районі. Він зазначає: «Чимало розписних яєць із Кременчуччини у ХІХ ст. потрапляли на міжнародні промислові виставки і отримували срібні та золоті медалі». Першу на Полтавщині колекцію писанок зібрала К. Скаржинська для приватного музею на Лубенщині 1888 р. Кожна писанка – унікальне явище, що поєднує в собі орнаментальний генетичний код етносу й індивідуальність митця. Великодніми крашанками і писанками прикрашали житло, обмінювалися, дарували.
Пізнаючи й оберігаючи ці давні традиції, сучасне покоління майбутніх українських лікарів поринає в глибини народної культури, ступає на територію української ідентичності.