Ім`я легендарного професора ПДМУ Максима Андрійовича Дудченка відоме далеко за межами України. Засновник полтавської терапевтичної школи, Вчитель та Наставник багатьох поколінь лікарів, видатний клініцист, учений – він відійшов у Вічність на 102-му році життя. Але видатна його Постать залишається незримо присутньою в Університеті, якому він присвятив багато років своєї професійної діяльності, на кафедрі внутрішньої медицини №1 (у минулому факультетської терапії), засновником і організатором якої був особисто, і де працював до останніх днів…

15 липня 2021 року університетська спільнота знову поринула у славні сторінки фронтової біографії свого видатного Колеги і Лікаря.

До народного музею ПДМУ завітала цього дня делегація ветеранів, керівників управлінь Полтавської міської ради, Музею авіації і космонавтики. Серед них була правнука Максима Андрійовича, нещодавня випускниця університету Варвара Зезекало зі своїм чоловіком, лікарем Єфімом Зезекалом.

Саме вони, нащадки легендарного професора і продовжувачі лікарської династії з ініціативи внука, доктора медичних наук, професора Максима Олександровича Дудченка, передали в дарунок музею військовий мундир з бойовими орденами свого прадіда, а також останню в його житті високу Відзнаку – Орден Святого Пантелеймона. При цьому зазначили, що вважають головним те, щоб принципи і лікарські та життєві заповіді Максима Андрійовича Дудченка стали у нагоді не тільки студентам, а й практичним лікарям.

«Початок окремої розширеної експозиції, присвяченої Історії формування і професійному становленню Особистості, яка стане добрим прикладом для наслідування, - покладено», - сказала, приймаючи безцінні експонати, директор музею Таміла Дашевська.

А перед очима учасників зустрічі, вражених почутими новими подробицями фронтових подій із життя майора медичної служби, дивізійного лікаря 273-ої стрілкової Вежицької Ордена Богдана Хмельницького дивізії Максима Дудченка, вже сьогодні відкрились нові сторінки…

Ось на лацкані мундиру Орден Красного Знамени. Читаємо у Нагороджувальному листі: «Дата подвигу 11 вересня 1944 - 15 вересня 1944»…

А далі за текстом: «У боях на Дорайкінському плацдармі виявив виняткову хоробрість і організаторські здібності. Забезпечив у надзвичайно тяжкій бойовій ситуації евакуацію більш ніж 900 поранених. Особисто керував їхньою переправою і погрузкою та розгрузкою медичних бригад. Залишив плацдарм у числі останніх офіцерів.

Заслуговує на урядову нагороду «Орден Красного Знамени»…

Максим Андрійович Дудченко. Взірець служіння суспільству. Взірець Лікаря, Вчителя і Наставника. Людина надзвичайної працездатності і сумління. Він заслуговує на  почесне право залишатися в строю, як Взірець для наслідування…