Полтавський державний медичний університет – один із найстаріших провідних закладів вищої освіти України, історія якого починається з одонтологічного факультету, створеного при Харківській медичній академії в 1921 р. Факультет став першим академічним спеціалізованим навчальним закладом для підготовки лікарів-стоматологів. У 1931 р. факультет було реорганізовано в Харківський стоматологічний інститут, який у 1967 р. переведено до м. Полтави.

Історія університету

Проблема підготовки зубних лікарів у Росії особливо загострилася в XIX столітті. Зуболікарська допомога хворим не надавалася через відсутність кадрів, підготовка яких не проводилася ані в Росії (до 1881 р.), ані в Україні (до 1900 р.). У зв'язку з цим видатний хірург Микола Васильович Скліфосовський на VI з'їзді природознавців і лікарів проголосив ідею щодо необхідності підготовки зубних лікарів із вищою медичною освітою на медичних факультетах університетів. Однак лише після Першої світової війни питання підготовки лікарів-стоматологів, які б надавали кваліфіковану спеціалізовану допомогу, почали активно обговорювати.

У харківських і київських медичних і зуболікарських колах проголошувалася думка про те, що кваліфіковану і спеціалізовану стоматологічну допомогу населенню України зможуть надавати тільки лікарі, які обрали професію стоматолога з самого початку, з перших кроків навчання на стоматологічних факультетах медичних інститутів або в медичних стоматологічних інститутах, де термін навчання може обмежуватися чотирма роками.

30 вересня 1921 р. колегія Укрголовпрофосу прийняла рішення про створення одонтологічного факультету в складі Харківської медичної академії й проведення відповідних організаційних заходів, а також про набір слухачів і науково-педагогічних кадрів. 8 листопада 1921 р. на засіданні малої колегії Укрголовпрофосу було прийняте рішення про перетворення Харківської медичної академії в медичний інститут із двома факультетами – медичним і одонтологічним. Цим історичним рішенням було закладено фундамент вищої стоматологічної освіти в Україні, а стоматологію визнано невід'ємною галуззю клінічної медицини.

Права одонтологічного факультету успадкував із 1931 р. Харківський стоматологічний інститут, із 1967 р. – Полтавський медичний стоматологічний інститут,  з 1994 р. – Українська медична стоматологічна академія, а з 2021 р. – Полтавський державний медичний університет.

У своєму становленні й розвитку Полтавський державний медичний університет пройшов тернистий шлях, який умовно можна поділити на сім періодів: перший – із часу організації одонтологічного факультету при Харківській медичній академії (1921-1931); другий – із моменту перетворення факультету в самостійний Харківський стоматологічний інститут (1931-1941); третій – період евакуації до м. Фрунзе (Киргизька РСР) і його функціонування як факультету Киргизького медінституту (1941-1944); четвертий – реевакуація до м. Харкова після його звільнення від фашистських загарбників, відновлення баз підготовки кадрів і подальший розвиток наукових досліджень (1944-1967); п'ятий – переведення до Полтави й перетворення в Полтавський медичний стоматологічний інститут (1968-1993); шостий – від перетворення інституту в Українську медичну стоматологічну академію (1994-2020), сьомий – із 2021 р., від реорганізації УМСА в Полтавський державний медичний університет. 

Перший період (1921 - 1931)

У вересні 1921 р. на першому курсі одонтологічного факультету Харківської медичної академії розпочали навчання 250 осіб із середньою освітою. На другий курс було зараховано 169 слухачів, які перейшли на 2 курс зуболікарської школи в період літніх канікул, простудіювавши скорочений цикл медико-біологічних дисциплін. При факультеті були створені 4 спеціальні кафедри консервативного зуболікування з пропедевтичною одонтологією (завідувач – професор Ю. М. Гофунг), протезного зуболікування з ортодонтією (завідувач – І. А. Баранов), оперативного зуболікування     із щелепною ортопедією й окремої хірургії порожнини рота й суміжних ділянок (завідувач – професор М. Б. Фабрикант). Теоретичні й загальноклінічні дисципліни вивчалися на відповідних кафедрах інституту. Профільною базою факультету стала Харківська державна зуболікарська школа.

На факультеті склався висококваліфікований, дружний колектив, який поряд із вирішенням навчальних завдань створив вагомий внесок у розвиток медичної науки. Співробітниками факультету були укладені навчальні посібники зі стоматології, методичні посібники для студентів. З-поміж викладачів факультету був відомий анатом, академік В. П. Воробйов, автор ґрунтовних праць із новітніх методів бальзамування. Саме йому було доручено в 1924 р. забальзамувати тіло В. І. Леніна.

У перше десятиліття існування факультету він разом із факультетом одонтології КМІ стали першими спеціалізованими закладами вищої освіти для підготовки стоматологів, методичними центрами стоматологічної освіти в Україні.

Другий період (1931 - 1941)

Процес становлення й подальшого розвитку факультету, а потім інституту відбувався в дуже складних умовах початку 30-х років. Економічні труднощі, яких зазнала країна, пошуки шляхів виходу з них вимагали посилених заходів щодо охорони здоров'я людей, розширення мережі лікарень, санаторіїв, будинків відпочинку, диспансерів, стоматологічних поліклінік тощо. Вирішити ці й інші завдання можна було тільки за умови якіснішої підготовки стоматологічних кадрів.

Саме в цей період, у серпні 1931 р., стоматологічний факультет Харківського медичного інституту був реорганізований у самостійний Харківський стоматологічний інститут із 4-річним терміном навчання. Було створено три спеціальні кафедри: хірургічної стоматології, терапевтичної стоматології, ортопедичної стоматології. Кожна кафедра мала свою навчальну базу. Інститут був укомплектований висококваліфікованим професорсько-викладацьким складом. Директором інституту став Нежданов Михайло Володимирович, заступником із науково-навчальної роботи – професор Гофунг Юхим Михайлович. Майже всі викладачі на спеціальних кафедрах мали вищу медичну освіту.

З вересня 1931 р. по вересень 1941 р. інститут підготував 650 лікарів, а всього з 1921 р. – 913 лікарів-стоматологів. Крім того, заочне відділення, екстернат і курси перекваліфікації закінчили понад 2500 зубних лікарів, які отримали кваліфікацію лікарів-стоматологів.

Третій період (1941 - 1944)

22 червня 1941 р. у корпусі по вул. Пушкінській, 7 відбувалася наукова конференція. Об 11 годині 45 хвилин було оголошено перерву, під час якої стало відомо про напад фашистської Німеччини на Радянський Союз. Гнів і обурення викликало у викладачів і студентів це повідомлення. Вони усвідомлювали, яка біда спіткала народ і Батьківщину. 23 червня в інституті відбувся випуск спеціалістів-стоматологів. Дипломи лікаря-стоматолога було вручено 180 особам. Цього ж дня директор інституту Лічман Григорій Андрійович видав наказ, що вимагав звільнити від навчання чи роботи всіх, хто підлягав призову до Червоної Армії, знайти їм заміну, повністю виплатити заробітну платню, прийняти від них усі справи й майно. Далі в наказі йшлося про реорганізацію груп по всіх курсах, складання розкладу, організацію навчання за скороченим планом Наркомату охорони здоров'я СРСР відповідно до спеціальної інструкції. Харківський стоматологічний інститут у перший період направив до армії 45 осіб: 27 викладачів, 16 співробітників і 2 студентів.

Четвертий період (1944-1967)

Цей час в історії вишу характеризується реевакуацією інституту до Харкова, його становленням і розвитком у післявоєнні роки. Директором інституту в липні 1944 р. був призначений професор Власенко Павло Веніамінович – досвідчений організатор, видатний учений, біолог за освітою. Адміністрація інституту й деякі медико-біологічні кафедри були розміщені в чотириповерховому корпусі по вул. Пушкінській, 53. Анатомічні кафедри були спільними для здобувачів освіти медичного й стоматологічного інститутів на базі ХМІ. Загальноклінічні кафедри були розташовані на базах міських лікарень (дитячої, 2-ї радянської). Кафедри ЛОР-хвороб і хвороб очей – на базах відповідних НДІ, а шкірно-венеричних хвороб – на базі 4-го шкірно-венеричного диспансеру.

У 1954 р. постановою уряду стоматологічні інститути було реорганізовано в стоматологічні факультети медичних вишів, але два з них  (Московський і Харківський) залишилися самостійними медичними стоматологічними інститутами. Провідними напрямами наукових пошуків співробітників інституту в стоматології стало продовження клініко-морфологічних і клініко-мікробіологічних досліджень хвороб зубів і розробка методів їх лікування. У ці ж роки разом із терапевтами й хірургами-стоматологами в розробку й удосконалення методів комплексного лікування хвороб пародонта, травм щелепно-лицевої ділянки й відновлення дефектів зубних рядів зробили вагомий внесок ортопеди-стоматологи.
Матеріали досліджень післявоєнного періоду узагальнені в докторських і кандидатських дисертаціях; закладені основи виконання низки докторських і кількох десятків кандидатських дисертацій.

П’ятий період (1968-1993)

12 травня 1967 р. Рада Міністрів прийняла постанову про переведення Харківського медичного стоматологічного інституту до м. Полтави. Переведення відбувалося двома етапами. На першому (липень – серпень 1967 р.) були переведені кафедри медико-біологічного профілю й облаштовані в чотириповерховому приміщенні по вул. Шевченка, 23 до початку навчального року, тобто до 1 вересня 1967 р. На другому етапі (липень – серпень 1968 р.) були переведені кафедри клінічного профілю, зокрема і стоматологічного, до початку занять підготовлені бази для їхньої діяльності.

Усі труднощі щодо організації навчально-наукового процесу в перші роки існування Полтавського медичного стоматологічного інституту випали на долю професора Лісової Ніни Денисівни. До 1973 р. під її керівництвом були облаштовані кафедри, переобладнані нечисленні клінічні бази і збудовані нові, сучасніші. У 1971 р. відкрився лікувальний факультет.

У 80-90 рр. під керівництвом ректора Дельви Віктора Олександровича тривав активний реконструкційно-будівельний період у діяльності вишу. Особливу увагу було сконцентровано на зміцненні матеріально-технічної бази, на поліпшенні науково-дослідної, видавничої й виховної роботи.

Шостий період (1994 – 2020)

У 1994 р. за ініціативи ректора Скрипнікова Миколи Сергійовича  інститут отримав IV рівень акредитації й статус Української медичної стоматологічної академії. Під його керівництвом були зведені нові корпуси, комплекси сімейних і студентських гуртожитків; засновані нові кафедри; організовано  факультет післядипломної освіти (нині – Навчально-науковий інститут післядипломної освіти). Відкрилися медсестринський факультет, зуботехнічне відділення (нині – фаховий медико-фармацевтичний коледж).

Було завершено будівництво четвертого гуртожитку, фізіологічного корпусу з центральною науково-дослідною лабораторією. Організовано підготовче відділення для іноземних громадян (нині – Навчально-науковий центр із підготовки іноземних громадян). У 2000 р. заклад освіти вперше отримав ліцензію на право підготовки спеціалістів за фахом "Педіатрія".

У 2003 р. ректором вишу став професор Ждан Вячеслав Миколайович.

У 2005 р. змінена назва на "Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія".

У 2018 р. виш перейменовано в Українську медичну стоматологічну академію. Цього ж року відбулася історична подія в житті закладу освіти. Виш приєднався до числа підписантів Великої Хартії Університетів (Magna Charta Universitatum), засвідчуючи вірність основним принципам, які декларує цей документ.

У 2020 р. задля забезпечення якісної підготовки фахівців створено Навчально-науковий медичний інститут , у складі якого функціонує фаховий медико-фармацевтичний коледж.

Сьомий період (із 2021 р.)

Наказом МОЗ України №335 від 24 лютого 2021 р. реорганізовано Українську медичну стоматологічну академію шляхом її приєднання до новоутвореного Полтавського державного медичного університету (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1537-р "Про утворення Полтавського державного медичного університету"). 

Цей період позначений глибокими позитивними змінами в усіх сферах діяльності ПДМУ: оновленням і зміцненням матеріально-технічної бази, відкриттям нових напрямів підготовки, розширенням міжнародного співробітництва, реалізацією важливих проєктів і програм. Укладаються угоди з іноземними медичними університетами задля обміну здобувачами освіти й науково-педагогічними працівниками. Наповнюється новим змістом робота органів студентського самоврядування.

Під керівництвом ректора Ждана В. М. колектив Університету повсякчас втілює в життя грандіозні задуми, плани щодо утвердження лідерства вишу в наданні освітніх послуг. 

Нині ПДМУ проводить додипломну підготовку спеціалістів на 4 факультетах: стоматологічному, медичному №1, медичному №2, міжнародному;  післядипломну – на базі Навчально-наукового інституту післядипломної освіти; до вступу в ЗВО – у відділенні для підготовки громадян України, на базі Навчально-наукового центру з підготовки іноземних громадян.

В Університеті організовано Навчально-науково-лікувальний "Стоматологічний центр", де провідні фахівці вишу надають багатопрофільну консультативну й лікувальну стоматологічну допомогу населенню міста й області.

 У ПДМУ функціонують 57 кафедр; 11 кафедрам Університету надано статус опорних. Клінічна підготовка здобувачів вищої освіти, інтернів і слухачів Навчально-наукового інституту післядипломної освіти ведеться на 42 клінічних кафедрах, розміщених на лікувальних базах (58) Полтавської області, між якими укладено угоди про спільну діяльність.

Науковий потенціал вишу – 632 науково-педагогічні працівники: докторів наук – 86, кандидатів наук – 426; осіб, які мають учене звання професора, – 83, учене звання доцента – 270. З-поміж науково-педагогічних працівників – 8 лавреатів Державної премії України, 12 заслужених лікарів України,  заслужених діячів науки і техніки України, 1 заслужений працівник охорони здоров'я України, 1 заслужений раціоналізатор України, 2 заслужені працівники освіти України.

Натепер у ПДМУ навчаються 4948 здобувачів освіти, у тому числі 1352 – іноземних громадян із багатьох країн світу. Для англомовних здобувачів освіти навчальний процес проводиться англійською мовою.

Іноземні громадяни навчаються згідно з навчальними планами й програмами МОН і МОЗ України, на рівних правах із вітчизняними здобувачами освіти користуються навчальними аудиторіями, читальними залами й бібліотекою; їм виділені приміщення для проведення культурних, релігійних заходів і зборів земляцтв. Навчальний процес забезпечують викладачі, які мають спеціальну підготовку й багатий досвід роботи з іноземними громадянами на початкових етапах їх навчання. Після закінчення Університету іноземні громадяни отримують дипломи міжнародного зразка.

Задля реалізації державної політики в галузі вищої освіти в ПДМУ функціонує Науково-методична лабораторія МОЗ України з питань підготовки стоматологів. Створений Центр практичної підготовки, до складу якого входять навчально-практичні тренінгові центри, де здобувачі вищої освіти всіх факультетів та інтерни мають можливість підготуватися до державної атестації.

Із метою виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень за актуальними науковими напрямами в структурі Університету функціонує Науково-дослідний інститут генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики.

Полтавський державний медичний університет проводить підготовку фахівців відповідно до Відомостей щодо здійснення освітньої діяльності у сфері вищої освіти за спеціальностями на рівні:

магістрів:

• Стоматологія (221);
• Медицина (222);
• Педіатрія (228);
• Громадське здоров'я  (229);

бакалаврів (на основі диплома молодшого спеціаліста):

• Медсестринство (223, освітня програма "Сестринська справа") (на основі диплома молодшого спеціаліста, молодшого бакалавра);

бакалаврів (на базі 11 класів):

• Медсестринство (223, освітні програми "Парамедик", "Сестринська справа") (на базі повної загальної середньої освіти);

фахових молодших бакалаврів (на базі загальної середньої освіти (9 класів):

• Медсестринство (223, освітня програма "Сестринська справа");
• Стоматологія (221, освітня програма  "Стоматологія ортопедична");
• Фармація, промислова фармація (226, освітня програма "Фармація");

фахових молодших бакалаврів (на базі повної загальної середньої освіти (11 класів):

• Медсестринство (223, освітня програма "Сестринська справа");
• Стоматологія (221, освітня програма "Стоматологія ортопедична");
• Фармація, промислова фармація, денна форма навчання (226, освітня програма "Фармація");
• Фармація, промислова фармація, заочна форма навчання (226, освітня програма  "Фармація").

Університет  проводить:

• підготовку громадян України для вступу до закладів вищої освіти;
• підготовку іноземних громадян для вступу до закладів вищої освіти;
• підвищення кваліфікації (спеціалізація) за базовими напрямами (спеціальностями);
• підготовку іноземців і осіб без громадянства за акредитованими напрямами (спеціальностями);
• підготовку фахівців у інтернатурі (первинна післядипломна спеціалізація);
• підготовку іноземних громадян у клінічній ординатурі.

У ПДМУ впроваджена інформаційна система обліку й моніторингу відвідування занять і успішності здобувачів освіти – "Електронний журнал успішності", через який забезпечується відкритий доступ до поточних і підсумкових навчальних результатів, відбувається відпрацювання пропущених занять і незадовільних оцінок. Для ліквідації академічної заборгованості в Університеті функціонують три електронні центри і створено потужну тестову базу.

Полтавський державний медичний університет – постійний учасник престижних  міжнародних і національних виставок ("Сучасні заклади освіти", "Освіта та кар'єра", "Інноватика в сучасній освіті"), на яких неодноразово нагороджувався Гран-прі, золотими медалями, дипломами; удостоєний почесних звань "Лідер вищої освіти України", "Лідер науково-технічної діяльності", "Лідер міжнародної діяльності".

Науково-дослідна робота в Університеті відповідає потребам сьогодення. Виконуються понад 100 науково-дослідних робіт, із них дві фінансуються МОЗ України. Полтавський державний медичний університет внесений до Державного реєстру наукових установ, яким надається підтримка держави.

 Результати наукових досліджень співробітників ПДМУ публікуються в міжнародних періодичних наукових виданнях. Невпинно зростають рейтингові показники в базах Scopus і Web of Science.

Міжнародне співробітництво – один із провідних напрямів діяльності Університету задля створення умов співпраці із закордонними закладами вищої освіти. Підписано угоди про співробітництво з освітніми установами Австрії, Білорусії, Вірменії, Великої Британії, Греції, Грузії, Ізраїлю, Казахстану, Молдови, Польщі, Таджикистану. ПДМУ – учасник Консорціуму вищих медичних навчальних закладів у межах програми «Erasmus+», французько-української програми "ASFUDS" для фахівців у сфері охорони здоров’я й фармації (Франція), Міжнародної програми стажування й розвитку медичних працівників України "Польський Еразмус+".

Під пильною увагою адміністрації вишу – матеріально-технічне забезпечення навчального процесу. Полтавський державний медичний університет має на балансі 5 навчальних корпусів, де розміщені кафедри, лекційні й лабораторні авдиторії, комп’ютерні класи, адміністративні приміщення; спортивно-оздоровчий комплекс, їдальню, господарчий корпус, віварій, ангари. Організовано роботу медичного пункту, працівники якого надають невідкладну медичну допомогу, проводять профілактичні огляди тощо. Здобувачі освіти Університету проживають у 4-х гуртожитках, які утворюють житлово-побутовий комплекс. Забезпеченість житлом складає 100% кількості нетутешніх здобувачів освіти. У літній період у ПДМУ працює спортивно-оздоровчий табір для здобувачів вищої освіти, співробітників і викладачів.

Із 1987 р. функціонує народний музей історії Університету. 

Розкрити творчий потенціал здобувачів вищої освіти допомагає відділ управління освітньо-виховною й гуманітарною роботою з молоддю, який сприяє реалізації державної політики в галузі освіти й культури, дотримуючись принципів гуманізму й демократизму.

 Відрадно, що свій славний столітній ювілей у 2021 р. виш зустрічатиме в новому високому статусі Університету, що засвідчило визнання державою вагомих досягнень вишу як авторитетного наукового центру вищої медичної освіти в Україні. 

Полтавський держаний медичний університет – інтернаціональний заклад освіти, до якого за фаховими знаннями вступає молодь з усіх куточків світу. Стрімкий розвиток ПДМУ, відкриття нових факультетів і спеціальностей, підготовка висококваліфікованих науково-педагогічних кадрів, упровадження прогресивних форм і методів роботи, помітні досягнення в навчальній, науково-дослідній і лікувально-профілактичній діяльності, усвідомлення високої місії вищої медичної школи – міцна запорука невпинного розвитку Університету.