30 листопада (13 грудня), хірургічне товариство вшановує День пам’яті Миколи Васильовича Скліфосовського. Члени Асоціації хірургів Полтавщини відвідали могилу великого хірурга та поклали квіти в знак пошани до видатного вченого.
Довідково:
Все життя Микола Васильович був на піку хірургічної науки.
На початку своєї кар’єри він багато працював за кордоном, переймаючи передовий досвід іноземних колег.
Микола Васильович Скліфосовський був учнем і послідовником М.І. Пирогова. Саме йому належить заслуга в поширенні всією Російською імперією асептики та антисептики незважаючи на чиновницький бюрократизм, який гальмував впровадження нових методів.
Микола Васильович розробив багато різних методів хірургічного лікування хвороб шлунку, печінки, жовчного міхура, щитоподібної залози, сечового міхура та інших органів.
Скліфосовський був віртуозним майстром у будь-якій галузі хірургії. Він брав участь у чотирьох війнах і показав себе професіоналом високого рівня, як у військово-польовій так і в цивільній хірургії.
Микола Васильович Скліфосовський є автором понад 110 наукових робіт. Видавав наукові журнали з хірургії для лікарів.
Микола Васильович Скліфосовський як організатор і керівник системи надання медичної допомоги
Довгі роки Микола Васильович був директором Імператорського клінічного інституту великої княгині Олени Павлівни в Санкт-Петербурзі. На війні – головним хірургом армії тодішньої Російської імперії. Займався викладацькою діяльністю. Організовував з’їзди лікарів.
У 1884 році Миколу Васильовича обрали почесним членом Полтавського товариства лікарів
Микола Васильович брав активну участь у лікарській діяльності на теренах Полтавщини, де у 1885 році в стінах Полтавського богоугодного закладу виконав першу операцію. Сьогодні це Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В.Скліфосовського – багатопрофільна лікарня на 779 ліжок.
Останні роки життя вченого були затьмарені важкою хворобою – мозковим інсультом. Він покинув Петербург і оселився у своїй садибі неподалік від Полтави. Трохи оговтавшись від хвороби, Микола Васильович активно займався громадською діяльністю. Обирався губернським гласним, почесним мировим суддею полтавського повіту, членом Полтавського сільськогосподарського товариства. Займався благодійницькою діяльністю: побудував за власні кошти школу для сільських дітей, розраховану на навчання 40-45 учнів. Споруджене шкільне приміщення було на вигоні, спільному для селян і садиби Скліфосовських. На території закладу розкинувся садок, де учні могли проходити практику з садівництва та городництва. Микола Васильович сам вчив дітей догляду за рослинами, дерева для посадки безкоштовно давав зі свого саду.
Але здоров’я все погіршувалося. 30 листопада (13 грудня) 1904 року М.В. Скліфосовський раптово помер. Був похований поруч із могилою сина, неподалік від місця сумнозвісної Полтавської битви 1709 року, в с. Яківці Полтавського повіту.