Новорічно-різдвяні свята в Україні – це особливе феєрично-містичне дійство, укорінене історією в глибочінь століть. Чи не найулюбленіша традиція українців і донині – співати колядки та щедрівки, славлячи народження Сина Божого.

14 січня святкують Святого Василя: молоді хлопці-посівальники ходять від хати до хати, у кожному будинку засівають пшеницею, щиро зичать багатства й благополуччя родині. Українці здавна вірять, що першим гостем у цей день має бути юнак, бо тоді, за народним повір’ям, у домі протягом року пануватимуть щастя, мир і достаток.

Попри те, що традиції, культурні стереотипи народів суттєво різняться, для кожного з нас, українця, марокканця, єгиптянина чи жителя таємничої Індії, відродження, збереження і примноження припорошених пилом часу традицій та сімейних цінностей, які ще не втрачені, були, є і будуть справою честі, проявом нетлінної любові й найглибшої пошани до Вітчизни.

Свою неприховану цікавість до історії та української народної творчості продемонстрували студенти І курсів медичного й стоматологічного факультетів УМСА, гуртом заспівавши щедрівку. «Щедрий вечір, добрий вечір…» учора дзвінкоголосо звучало в стінах нашої академії. Були серед щедрівників і посівальники! З їхніх вуст злітали щирі вітання зі святами, а також побажання всіляких гараздів.

Додали народного колориту і незабутнього відчуття свята традиційні вбрання. Іноземні студенти в образах українських дівчат та юнаків із неабиякою цікавістю долучилися до колоритних полтавських щедрувань і пригощань.

Кафедра українознавства та гуманітарної підготовки разом зі своїми вихованцями щиро вітає всіх із різдвяними святами! Зичимо міцного здоров’я, добра, достатку й родинного затишку! Нехай атмосфера Щедрого вечора ще довго панує в академії, а з вуст іноземних студентів злітають любі нашим серцям рядки «Ой сивая та й зозуленька»…