«Коли відходить одна людина – з нею вмирає світ…»
Борис Олійник.
25 грудня 2019 року на 79-му році життя пішов у Вічність один із перших професорів Української медичної стоматологічної академії, основоположник Полтавської морфологічної школи, доктор медичних наук, професор кафедри патологічної анатомії з секційним курсом , почесний академік Міжнародної академії інтегративної антропології, член Міжнародної академії антропології Анатолій Петрович Гасюк.
Він народився 15 травня 1941 року. Медичну освіту здобув у Тернопільському медичному інституті (1964), працював на посаді патологоанатома Бережанської ЦРЛ (1964-1965), у 1965-1968 рр. – аспірант кафедри патологічної анатомії Тернопільського медичного інституту, з 1968 року працює в Полтавському медичному стоматологічному інституті послідовно на посадах асистента, доцента та завідувача кафедри патологічної анатомії.
Основними напрямками його наукових досліджень були морфологія твердих тканин зуба, проблеми онкоморфології.
Анатолій Петрович Гасюк – автор понад 100 наукових публікацій, із них 5 монографій та 7 навчальних посібників. Він був науковим консультантом та керівником 2 докторських і 12 кандидатських дисертацій.
За скупими біографічними даними важко відтворити справжній образ Людини, яка щойно відійшла в Лету…Ніби наживо почути її голос, відчути тепло її рук, побачити блиск допитливих очей. Між тим, це конче треба у дні прощання з Вчителем, Науковцем, Колегою.
Анатолій Петрович любив і надто цінував життя, аби готуватися до раптової смерті. Адже він багато разів своїми науковими роботами зазирав у потойбіччя для того, щоб у боротьбі з нею здобувати жадану перемогу живим. Можливо, тому у його кабінеті не покидає і досі відчуття незримої присутності господаря…ніби вийшов на мить, щоб потім знову повернутися до свого письмового столу, зазирнути в окуляр незмінного супутника-мікроскопа…
Цілеспрямованим і наполегливим видався його життєвий шлях. Адже біографія майбутнього основоположника Полтавської морфологічної школи, професора Анатолія Гасюка схожа на біографію всіх його ровесників радянських часів – дітей війни. Можливо, ще тоді у роки воєнного і післявоєнного дитинства гартувалася по-справжньому його душа доброчесної, порядної, працьовитої і допитливої Людини. Про людське горе він також знав не з книжок, а з дитинства бачив на власні очі тяжкі випробування, що випали на долю всіх, хто пережив війну і вмів долати труднощі.
Тернопільський медичний інститут, який Анатолій Петрович закінчив вже у мирний час, дав йому не тільки фундаментальні знання, а й планетарно розширив його уявлення про світ, про своє місце в ньому. Він умів радіти життю, вболівати за своїх студентів і всіляко підтримувати їх, повсякчасно прагнув осягати невичерпні глибини своєї професії, з цією метою . разом з колегами вклав свої знання і досвід у створення у 1967 році унікального музею мікропрепаратів. Колекція його в даний час має особливу цінність, оскільки виготовлення нових натуральних об`єктів стає досить складним завданням. Нині ж музей містить близько 600 макропрепаратів більшості захворювань людини на різних стадіях їх розвитку, починаючи від ранніх безсимптомних проявів до важких, несумісних з життям.
Гістологічні дослідження, які здійснював професор Анатолій Гасюк, добре відомі всім, хто з цим зустрічався. Чудовий діагност, вдумливий дослідник, щедрий на душевне тепло і готовий завжди прийти на допомогу, люблячий батько і дідусь, що виховав двох синів, які також присвятили життя медицині, – таким він назавжди залишиться в пам`яті колег і студентів академії.
Ім`я професора Анатолія Петровича Гасюка нерозривно пов`язане з історією Української медичної стоматологічної академії.
Вічна пам`ять неодинарній світлій Людині!