Таку назву має лекція, яку пропонує у психологічному циклі «Зусилля також потрібні!» практичний психолог відділу управління освітньо-виховною та гуманітарною роботою УМСА Оксана Білаш.
«Зневірений гине раніше строку»( Омар Хайям)
Наскільки часто Вам здавалося у разі нападу паніки, що з вами відбувається щось дійсно жахливе?...
Страхів так само багато, як і людей, що панікують. За статистикою, в середньому, один з десятьох людей у своєму житті пережив одну панічну атаку.
Напад паніки можна розпізнати за такими головними ознаками:
- стається раптово;
- супроводжується сильним почуттям страху та неспокою;
- пік інтенсивних переживань триває відносно коротко. Під час атаки Вам може здаватися, що вона триває необмежену кількість часу, а після неї лишається неприємне відчуття ще на деякий період.
Що ж робити, щоб допомогти собі пережити паніку, а також надати інформаційну підтримку для своїх рідних та близьких людей під час короновірусної інфекції (COVID-19)?
1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.
Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.
2. Намагайтеся не блокувати свої почуття.
Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж. «Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною. Легалізація негативних емоцій знижує напругу, психіка перестає «викручуватися» від необхідності постійно тримати почуття під замком.
3. Що робити, якщо тривога зашкалює?
Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі. Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Все це посилює занепокоєння і почуття незахищеності. Справитися з ними допоможе елементарна «інформаційна гігієна». Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу проведеного за читанням новин і в соцмережах. Оберіть ті джерела інформації, яким Ви особисто довіряєте.
4. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.
Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми. Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати виникне відчуття емоційного вигорання. Створіть свій власний щоденний план дій – займіться тим, що приносить вам задоволення. Спорт, будь-які види творчості, просто відпочинок, прибирання всих тих «куточків» у домівці, які на Вас давно чекали.
5. Сон та фізичні навантаження. Регулярна здорова їжа. Задоволення.
Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами. Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам'ять і знижує больові відчуття. Зменшити ефект стрес-факторів можна по-різному: фізичною активністю, прийняттям рішень, поліпшенням гігієни сну, споживанням екологічно чистих продуктів, проявом почуття подяки по відношенню до оточуючих і розвитком соціальних зв'язків.
6. Вірус починається з нас!!!
Щоб уникнути тієї самої паніки у майбутньому, ми повинні вже сьогодні бути відповідальними громадянами, та не порушувати правила карантину, адже зустрічаючись «гучними компаніями» на природі, вдома, дачах ми власноруч вносимо загрозу у суспільство. Не забувайте, що у нинішньому темному мороці страху, невизначеності та розгубленості є час подумати і збагнути, що у кожному з нас є маленький вогник світла. Осягнути, як багато навколо світлих людей. Усвідомити, що кожен з нас має потенціал, спрямований на добро.