У 2021 році в нашому університеті оголосили про можливість проходження академічної мобільності за програмою Erasmus+ для аспірантів ПДМУ у ЗВО-партнері – в Університеті Сантьяго-де-Компостели (Іспанія). Оголошення було важко не помітити, адже його можна було знайти на офіційному сайті ПДМУ, фейсбук-сторінках університету та наукового відділу, розсилці по телеграм-групах аспірантів та шляхом особистого інформування кожного аспіранта представниками наукового відділу.

Вимогами для участі у програмі академічної мобільності були мотиваційний лист та сертифікат про володіння англійською мовою на рівні мінімум В2.

Тож, восени 2021 року почалась активна фаза безпосередньої роботи із представниками офісу Еразмус+ Університету Сантьяго-де-Компостели: створення особистого кабінету на сайті ЗВО, що приймає, підбір наукового керівника та знайомство з ним, отримання офіційного запрошення та допомога у пошуку житла. Представники офісу Еразмус+ Університету Сантьяго-де-Компостели люб’язно надали всі контакти та допомогли з комунікацією щодо оренди квартири. Зібравши всі необхідні документи, я подав їх на отримання візи.

30 січня 2022 року я вже був у місті Сантьяго-де-Компостела, 1 лютого познайомився з представниками офісу та моїм науковим керівником, 2 лютого, після підписання усіх необхідних документів, відбулося перше знайомство з медичним факультетом та клінікою Університету Сантьяго-де-Компостели. Протягом першого тижня я оформив банківський рахунок та отримав першу стипендію та покриття транспортних витрат (стипендія 850 євро на місяць та компенсація за переліт в обидва боки – 530 євро, залежить від відстані).

Сантьяго-де-Компостела – старовинне історичне місто і точка перетину найважливіших паломницьких шляхів у світі. Це одне з найпопулярніших студентських міст у Іспанії – кількість студентів університету нараховує більше 25 тис. Через це у столиці Галісії гармонічно поєднуються споруди, побудовані декілька століть тому та приклади сучасного архітектурного мистецтва.

У ході академічної мобільності я відвідував кардіохірургічні, ургентні, абдомінальні, онкологічні операції, у т.ч. трансплантації; мене додали у групу моніторингу кандидатів на трансплантацію печінки та нирок; дозволили чергувати разом із місцевими ургентними хірургами; дали повний доступ до симуляційного класу, де я пройшов курс лапароскопічної та роботизованої хірургії; та найважливіше, мене познайомили із місцевою командою гастроентерологів, що зацікавились нашим дослідженням у ПДМУ. Хірурги без вагань відповідали на будь-які мої професійні запитання та допомагали зрозуміти все, що відбувається в операційній. Гастроентерологи запросили мене до команди, де ми знайшли спільні точки у наших дослідженнях та навіть змогли провести спільне, за яким ми досі комунікуємо, вже після мого повернення.

Іспанці – неймовірно доброзичливі та щирі люди. Бонусом, лише за 50 Євро (знижка для учасників програми Еразмус+), я пройшов інтенсивний курс іспанської мови, що допомогло у комунікації з місцевими мешканцями.

24 лютого мої враження про щирість іспанців підтвердились. У цей день мій іспанський номер розривався від дзвінків та повідомлень від людей, з якими я встиг познайомитись за цей короткий час. На наступний день спільнота Еразмус у Сантьяго вже була скоординована на донати фонду «Повернись живим», а 26 лютого провели перші мітинги у підтримку України на головній площі міста. За тиждень ректор університету провів із нами (українськими аспірантами) очну зустріч, на якій висловив підтримку Україні та запропонував план дій у допомозі вимушено переміщеним особам із зон бойових дій. Вже у середині березня до нас приїхала перша група людей, що були вимушені покинути свої домівки. Ми, разом з іншими аспірантами ПДМУ, вже мали змогу допомогти нашим співвітчизникам адаптуватись у місті та брали участь у всіх активностях, передбачених університетом для забезпечення комфортного перебування постраждалим від війни.

Щодо студентського життя у Сантьяго-де-Компостела, воно більш ніж насичене. Щомісяця студентське товариство проводить спільні вечірки, виїзди у цікаві локації та за кордон для підтримки цілісності спільноти. А сам університет пропонує своїм студентам та учасникам академічної мобільності різноманітні платні та безкоштовні курси/семінари/заняття у будь-якій сфері від мистецтва до спорту, до яких Ви з легкістю можете долучитись.

Підсумовуючи вищесказане, хочу порекомендувати усім студентам, аспірантам та викладачам пройти будь-який вид стажування за кордоном. Це неоціненний досвід. Дякую за цю можливість ректору ПДМУ проф. Вячеславу Ждану, проректору з наукової роботи проф. Ігорю Кайдашеву, колективу наукового відділу нашого університету, а також моєму вчителю та науковому керівнику проф. Сергію Панасенку за довіру та підтримку.