До Дня української писемності та мови на кафедрі українознавства та гуманітарної підготовки ПДМУ для здобувачів освіти різних освітніх рівнів, які опановують у поточному семестрі предмет «Українська мова (за професійним спрямуванням)», було проведено лекцію-брифінг «МОВА – ІДЕНТИФІКАТОР НАЦІЇ. Українська мова – зброя народу».
Мовне питання нині – важливий аргумент політичної ваги. Найпотужнішим засобом руйнування духовного стрижня й окремої особистості, і всього народу стало просування в його свідомість чужої мови. Логіка проста: головним чинником способу мислення (отже, способу життя) є база знань — мова, яка визначає життєві поняття і взаємозв’язки між ними, уявлення народу про красиве й потворне, добро і зло. Просування агресором власної мови руйнує систему цінностей об’єкта агресії, насаджує йому ворожу систему, знищує зв’язок поколінь і перспективи самостійного розвитку. Унаслідок цього об’єкт агресії втрачає свою, але не здобуває повноцінної чужої системи цінностей (повному “перевихованню” протидіє генетична пам’ять), тож перетворюється на духовно ослаблену істоту, потенційного раба.
Мовна агресія як ефективна зброя має універсальний характер, оскільки вона посилює супротивника при веденні ним війни всіма іншими засобами, у тому числі силовими й економічними. Відповідно, протидія просуванню чужої мови й утвердження рідної сприяють оздоровленню всіх сфер національного буття.
Кожен край, країна, в якій живе певний народ, має свою енергетику. Енергетики мови і землі перебувають у стані взаємної підтримки й гармонії. Чужинська мова в невидимому світі перебуває із землею українською в протиборстві. Мова колонізаторів, окупантів мусить звужувати свій ареал застосування в Україні. Адже роль мови настільки значима, що після її втрати народ позбавляється енергетичної підтримки землі. На таких територіях відбуваються процеси руйнації під впливом чужинської мови (одна з головних причин), але аж надто повільно, тому своєчасно не викликають тривоги й підозри.
Відновлення й утвердження панівного становища української мови на всіх наших теренах – це не забавка, ЦЕ ПИТАННЯ ВИЖИВАННЯ УКРАЇНЦІВ ЯК НАРОДУ. Немає мови, нема й народу…
Тож мова зараз – це зброя в боротьбі з ворогом!
Day of Ukrainian Writing and Language.
LANGUAGE – THE IDENTIFIER OF A NATION
To mark the Day of Ukrainian Writing and Language, the Department of Ukrainian Studies and Humanities at PSMU held a lecture-briefing titled "LANGUAGE – THE IDENTIFIER OF A NATION. Ukrainian Language – The People’s Weapon" for students across various educational levels studying "Ukrainian Language (for professional use)" this semester.
Currently, the language issue carries crucial political significance. One of the most effective ways to dismantle the spiritual foundation of both individuals and entire nations is to embed a foreign language in their consciousness. The logic is simple: the key factor shaping thought (and therefore lifestyle) is the knowledge base—language, which defines concepts of life, relationships, and a people’s views on beauty and ugliness, good and evil. When an aggressor imposes their language, it breaks the value system of the target, forces upon it a hostile framework, severs generational connections, and stifles prospects for independent development. Consequently, the target loses its own system of values but cannot fully acquire the foreign one due to genetic memory, leaving it spiritually weakened and vulnerable to subjugation.
Linguistic aggression is a powerful weapon with universal applicability, as it amplifies the enemy’s strength in warfare through all other means, including military and economic forces. Therefore, resisting the imposition of a foreign language and reinforcing the native language is crucial for the health of all aspects of national life.
Each region, each land inhabited by a distinct people, possesses its own unique energy. The energy of a language harmonizes with the land that nourishes it. In Ukraine, a foreign language exists in opposition to this land on a subtle, invisible level. The language of colonizers and occupiers must be limited in its presence within Ukraine. The role of language is so profound that when a people lose it, they lose their land’s supportive energy. This erosion, driven in large part by the influence of a foreign language, occurs too gradually to raise immediate alarm or suspicion.
Restoring and affirming the dominant status of the Ukrainian language throughout our territory is not a mere diversion; THIS IS A MATTER OF SURVIVAL FOR UKRAINIANS AS A NATION. Without the language, there is no people…
Thus, language now stands as a weapon in our fight against the enemy!