На кафедрі українознавства та гуманітарної підготовки ПДМУ традиційно відзначають Всесвітній день вишиванки. Цього року свято об’єднало любов’ю до України викладачок кафедри і майбутніх українських лікарів у масовому багатоденному фотомарафоні.
Вишиванка підкреслює самобутність, багату культуру і стійкість перед будь-якими викликами, особливо нині, коли Україна продовжує боротися за свою ідентичність і незалежність у жорстокій війні, яку розв'язала росія. Будь-який прояв українськости нашими недругами хибно й безпідставно сприймається як загроза. На чуже ми не зазіхаємо. А своє любимо, цінуємо й оберігаємо. Свято вишиванки поєднує українців, возвеличує нашу культуру, виховує любов до національних символів і руйнує багато міфів російської пропаганди. Саме тому, одягаючи вишиванку, ми не лише шануємо наші традиції, а й демонструємо єднання, незалежність і незламність на шляху до Перемоги.
ДО СЛОВА
Згідно з науковими дослідженнями українська вишиванка з'явилася багато століть тому, а кількість різних візерунків і технік шиття порахувати неможливо. Точний період появи українських вишиванок теж установити не можна, але відомо, що зачатки цього ремесла побутували за кілька тисячоліть до нашої ери. Археологи знаходили залишки стародавнього посуду з візерунками, схожими на вишиванку. Мистецтво вишиванки стрімко розвивалося в Київській Русі. У ті часи вишиті сорочки були дуже дорогими і доступними лише для багатіїв. Працювали спеціальні школи вишивальниць при школах і монастирях, здебільшого на замовлення знатних осіб. Із 17 століття мистецтво вишиванки почало поширюватися в народі. Дівчата вишивали рушники на своє майбутнє весілля і демонстрували родичам нареченого. Якщо наречена погано володіла голкою, то її могли вважати невмілою господинею. Поступово вишиванки стали доступнішими і все частіше використовувалися в побуті. Появилися не тільки жіночі, а й чоловічі вишиті сорочки. З українських класиків вишиванки полюбляв Іван Франко, із бездоганним смаком поєднуючи їх із піджаками й жупанами. Саме в такому одязі він зображений на купюрі 20 гривень.
День вишиванки започатковано у 2006 році з ініціативи студентки Чернівецького університету ім. Федьковича Лесі Воронюк. Дата свята спеціально призначена на будній день, аби наголосити, що вишиванка може бути звичайним повсякденним, а не лише святковим одягом.
Українська вишиванка має свої традиційні особливості на різних територіях. Приміром, широко відома полтавська техніка вишивки білою ниткою по білій тканині. У кримських вишиванках часто використовуються рослинні та квіткові візерунки, у чернігівських – тонкі й мініатюрні стібки, а в закарпатських – яскраві та строкаті різнокольорові малюнки.
Найкращий спосіб відзначити День вишиванки – одягнути національний костюм на роботу чи навчання. Мета цього свята – популяризувати носіння вишиванки як повсякденного вбрання.
Unite in love for Ukraine
The Department of Ukrainian Studies and Humanities of PSMU traditionally celebrates World Vyshyvanka Day. This year, the holiday united the faculty staff of the Department and prospective Ukrainian doctors in a massive multi-day photo marathon.
The embroidered shirt emphasizes identity, rich culture and resilience in the face of any challenges, especially now that Ukraine continues to fight for its identity and independence in the brutal war unleashed by russia. Any manifestation of Ukrainianness is wrongly and unreasonably perceived by our enemies as a threat. We do not encroach on what is not ours. We love, appreciate and protect what is ours. The Vyshyvanka holiday unites Ukrainians, glorifies our culture, fosters love for national symbols and destroys many myths of russian propaganda. That is why, by wearing vyshyvanka, we not only honor our traditions, but also demonstrate unity, independence and steadfastness on the path to victory.
Ad notam.
According to scientific research, Ukrainian vyshyvanka appeared many centuries ago, and the number of different patterns and sewing techniques is impossible to count. It is also impossible to establish the exact period of appearance of Ukrainian embroidery, but it is known that the beginnings of this craft existed several millennia before Christ. Archaeologists have found the remains of ancient dishes with patterns similar to embroidery. The art of embroidery developed rapidly in Kyivan Rus. In those days, embroidered shirts were very expensive and affordable only for the rich. There were special schools of embroiderers at schools and monasteries, mostly commissioned by noblemen. In the 17th century, the art of embroidery began to spread among the people. Girls embroidered towels for their upcoming wedding and showed them to the groom's relatives. If the bride was not good with a needle, she could be considered an inept hostess. Gradually, embroidered shirts became more accessible and were increasingly used in everyday life. Not only women's but also men's embroidered shirts appeared. Among the Ukrainian classics, Ivan Franko was a fan of embroidered shirts, combining them with jackets and cassocks with impeccable taste. He is depicted on the 20 hryvnia banknote wearing this garment.
Vyshyvanka Day was established in 2006 on the initiative of Lesia Voroniuk, a student at Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University. The date of the holiday is specially set for a weekday to emphasize that vyshyvanka can be a regular everyday garment, not just a festive one.
Ukrainian vyshyvanka has its own traditional features in different territories. For example, the Poltava technique of embroidery with white thread on white fabric is widely known. Crimean embroideries often use floral and floral patterns, Chernihiv embroideries use thin and miniature stitches, and Zakarpattia embroideries use bright and colorful patterns.
The best way to celebrate Vyshyvanka Day is to wear a national costume to work or school. The purpose of this holiday is to popularize wearing embroidery as an everyday outfit.