Під час збройної агресії, забезпечення ефективної діагностики та лікування інфекційних захворювань стає вкрай актуальним завданням для всієї системи охорони здоров’я. Зокрема, це стосується і Полтавського регіону, який відчуває загальний вплив військових дій. Ускладнена логістика, зростання кількості внутрішньо переміщених осіб, обмежений доступ до сучасного обладнання чи реагентів – усе це створює додаткові виклики для медичних фахівців. Саме в цих умовах міжнародна співпраця, зокрема партнерство з європейськими клініками та науково-дослідними центрами, виходить на передній план. Програми, започатковані за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), надають унікальну можливість отримати доступ до сучасних технологій та методик діагностики, обміну досвідом, а також формують підґрунтя для стійкого розвитку української медичної галузі навіть у кризових обставинах. Досвід німецьких фахівців, передові методики лабораторних досліджень та наукові інновації дозволяють швидше і точніше визначати збудників інфекційних хвороб, оптимізувати підходи до лікування та профілактики. Міжнародні проєкти співпраці стають тим «містком», що допомагає трансформувати виклики воєнного часу на імпульс для реформ та вдосконалення вітчизняної системи охорони здоров’я.

У рамках міжнародної Програми партнерства для лікарень «Надзвичайні заходи в галузі діагностики інфекційних захворювань», запропонованої Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ), отримано грант щодо забезпечення діагностичним обладнанням для діагностики інфекційних захворювань у Полтавському регіоні. З німецької сторони найактивнішу участь в розробці проекту взяли директор інституту вірусології професор Ульф Діттмер, Геннадій Зелінський та координатор проекту Урсула Шраммель. Організацією з української сторони займалися професори Ігор Кайдашев та Тетяна Коваль, Ірина Шкурупій. Підсумком стало підписання угоди про співпрацю щодо реалізації проєкту  між ректорами Університету Дуйсбург-Ессен, Німеччина, професором Барбарою Альберт, Полтавського державного медичного університету, професором В’ячеславом Жданом та керівництвом Університетської клініки Ессена, Торстеном Каатце. (Фото 1 – початок співробітництва між Університетами Дуйсбург-Ессена).

Особлива увага в рамках міжнародних програм приділяється практичному навчанню лікарів-інфекціоністів, мікробіологів та інших фахівців, які безпосередньо залучені до діагностики інфекційних хвороб. Доступ до сучасних лабораторних технологій, можливість оволодіти новими методами досліджень, ознайомлення з міжнародними протоколами діагностики і лікування інфекцій – усе це відкриває перспективи швидкого професійного зростання. Стажування у європейських університетських клініках, таких як Інститут вірусології медичного університету Ессена, дозволяє працювати з новітнім обладнанням, що забезпечує автоматичну ідентифікацію збудників, визначення їх чутливості до антимікробних препаратів, швидку та точну ПЛР-діагностику. Мова йде не лише про технічні аспекти – інтернаціональний досвід вчить системності, точності, командній роботі, а також умінню швидко адаптуватися до нових умов та впроваджувати отримані знання у щоденну практику. Таким чином, лікарі та вчені після навчання за кордоном повертаються до України з неоціненним багажем навичок, що підвищують якість медичних послуг, доступних населенню, та сприяють більш ефективному реагуванню на виклики, пов’язані з поширенням інфекційних захворювань у складні періоди. (Фото 2 – Група полтавських науковців та лікарів на навчанні в Німеччині).

У квітні 2023 року відбувся перший візит співробітників ПДМУ – завідувачки кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Тетяни Коваль, молодшого наукового співробітника НДІ ГІОРПФ Аліни Кабалєй та співробітників  Комунального підприємства «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня Полтавської обласної ради» в Медичний університет Ессена, Німеччина. Під час візиту лікарі ознайомились із роботою та пройшли навчання в лабораторії Інституту вірусології, а також взяли участь у «Симпозіумі з імунології ВІЛ, дослідження вакцини та лікування». (Фото 3 – відзиви в німецькій пресі про візит науковців і лікарів з Полтави).

У травні 2023 року у рамках Програми відбувся  другий цикл стажування за напрямком «Мікробіологічна діагностика». Навчання в Медичному університеті Ессена проходили асистент  кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Олена Марченко  та співробітники  КП «ПОКІЛ ПОР». Під час стажування учасники ознайомились із методами діагностики та протоколами у мікробіології, пройшли практичне навчання на обладнанні для автоматичної ідентифікації збудників, визначення їх чутливості до антимікробних препаратів та ПЛР-діагностики. У серпні-вересні 2023 р. перше обладнання для імунофлюорисцентних досліджень MiniVidas та мікробіологічний аналізатор VITEK 2.надійшло до ПДМУ та КП «ПОКІЛ ПОР». Протягом наступного часу були отримані ПЦП-лабораторії і інше високотехнологічне обладнання (Фото 4 – отримання обладнання для серологічних досліджень).

Отримання грантів від авторитетних міжнародних організацій та установ дозволяє українським медичним закладам, університетам та дослідницьким інститутам долати фінансові бар’єри, впроваджувати високотехнологічні рішення та посилювати власну науково-технічну базу. Ініціатива GIZ та підтримка з боку німецьких партнерів, зокрема у проєкті з Університетською клінікою Ессена, стали яскравим прикладом успішного партнерства. Завдяки цьому співробітництву вдалося забезпечити лабораторії Полтавського державного медичного університету та КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня ПОР» необхідним обладнанням для глибокої та точної діагностики інфекційних захворювань. Це включає не лише сучасні ПЛР-системи, аналізатори для серологічної діагностики, автоматизовані платформи для визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотиків, а й проведення детальних навчальних сесій із застосування таких технологій.

26-27 лютого 2024 року в Берліні відбулася конференція Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), яке підтримує Україну за дорученням Федерального уряду Німеччини. У конференції, присвяченій партнерству між лікарнями «Партнерства у сфері охорони здоров’я між Україною та Німеччиною: стійкість, відновлення, вступ до ЄС», взяли участь представники МОЗ України, науковці Полтавського державного медичного університету професори Ігор Кайдашев, Тетяна Коваль та партнери з Полтавської обласної інфекційної клінічної лікарні – Людмила Волошина (Фото 5 – виступ професорів Ульфа Дітмера та Ігоря Кайдашева про позитивні результати партнерства в Берліні, 2024).

Разом із німецькими колегами з Університетської клініки Ессена професорами Ульфом Діттмером, Евелін Хайнтшель фон Хайнегг, Мірко Тріллінгом, Геннадієм Зелінським та Урсулою Шраммель були представлені попередні результати виконання проєкту «Вдосконалення діагностики інфекційних хвороб» в Полтавській області. Проєкт включав навчання персоналу на базі Університетської клініки Ессена, підбір і закупівлю обладнання та реагентів, їх транспортування в Україну та організацію технічного сервісу. Упродовж обговорення проаналізовані здобутки співпраці між лікарнями та університетом, намічене подальше співробітництво та його розширення. У своїй промові Ігор Кайдашев підкреслив, що надзвичайно ефективне виконання проєкту завдячує багатому досвіду колег з Університетської клініки Ессену, активній та неформальній допомозі GIZ та унікальному синергічному простору, побудованому Полтавським державним медичним університетом та закладами охорони здоров’я Полтавської області. 

Окремо варто наголосити на важливості партнерства у галузі охорони здоров’я між Україною та Німеччиною, яке має стратегічне значення не лише для подолання поточних медичних проблем, але й для майбутнього відновлення та інтеграції України до європейського простору. Конференція Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), що відбулася у лютому 2024 року в Берліні, стала яскравим прикладом того, як багатосторонній діалог, презентація досягнутих результатів, обговорення перспектив і викликів утворюють спільний простір для розбудови стійкості системи охорони здоров’я. Ця стійкість виявляється не лише у здатності медичних закладів та університетів упоратися з надзвичайними ситуаціями (наприклад, військовими діями чи пандеміями), але й у вмінні відновлюватися, оновлювати свою матеріально-технічну базу, підвищувати кваліфікацію персоналу, запроваджувати нові стандарти та керувати ресурсами з максимальною ефективністю.

Участь представників Міністерства охорони здоров’я України, Полтавського державного медичного університету, фахівців з Полтавської обласної інфекційної клінічної лікарні та їхніх німецьких колег з Університетської клініки Ессена, а також інших партнерів, продемонструвала, що міжнародний діалог не є формальністю. Навпаки, це – платформа для розвитку конкретних проєктів, які вже зараз покращують якість діагностики, дозволяють оптимізувати лікувальні протоколи та роблять медицину більш відкритою для інновацій.

23 липня 2024 року до Полтавського державного медичного університету завітав Програмний директор Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) GmbH, доктор Ансельм Шнайдер. На зустрічі з делегацією ректор ПДМУ, професор Вячеслав Ждан  обговорив важливі аспекти наукової співпраці у рамках Програми Hospital Partnerships «Партнерство лікарень - партнери зміцнюють здоров`я». Ансельм Шнайдер на основі роботи німецьких університетських клінік поділився своїм баченням створення університетської клініки в Україні, зокрема, у Полтаві. Оскільки КП ПОКЛ ім. М. Скліфосовського і Полтавський державний медичний університет активно співпрацюють у цьому напрямі, то зазначений досвід німецьких колег може стати тут в добрій нагоді. «З 53 кафедр університету – 48 клінічних! І вони всі базуються в клініках, все це – один потужний колектив і науковців, і практиків», - розповів німецьким колегам ректор ПДМУ Вячеслав Ждан про передумови, які вже сьогодні всіляко сприяють втіленню прогресивної ідеї про університетську клініку в життя. «Наша медична система завжди тяжіла до німецької, і ми – одні з небагатьох, де збереглась 2-х ступенева німецька система підготовки наукових кадрів, а саме, захист та здобуття наукових ступенів доктора філософії та доктора наук, – зазначив проректор з наукової роботи Ігор Кайдашев. – Тому це буде дуже природньо сьогодні повертатися до моделей німецької наукової і практичної освіти!» (Фото 6, 7 – зустріч доктора Ансельма Шнайдера та ректора Полтавського державного медичного університету професора Вячеслава Ждана).  

Програмний директор д-р Програми Hospital Partnerships «Партнерство лікарень-партнери зміцнюють здоров`я» Німецького товариства міжнародної співпраці (GIZ) GmbH Ансельм Шнайдер підкреслив важливість колективної і командної роботи. «Вже сьогодні ми можемо спостерігати як формується мультишарове партнерство між нами, сказав він. – Ми всі дуже різні, але ж ми колеги і успішно співпрацюємо! Ми радіємо тому, що німецька система може надихати вас на наслідування того кращого, що у ній вже напрацьовано. Якщо й ви прийшли до такого рішення, то ми готові активно вам допомагати у вирішенні важливих питань!» (Фото 8, 9 – відвідування доктором Шнайдером лабораторій з новопридбаним обладнанням).

25 серпня 2024 року відбувся візит в ПДМУ доктора Геннадія Зелінського, який особисто супроводжував поставку тест-систем для діагностичного обладнання. Геннадій Зелінський відвідав Науково-дослідний інститут генетичних та імунологічних основ розвитку патології та фармакогенетики ПДМУ та  КП «Полтавська клінічна інфекційна лікарня ПОР». Під час зустрічі з проректором з наукової роботи, професором Ігорем Кайдашевим, професоркою Тетяною Коваль, директором НДІ ГІОРПФ Оксаною Шликовою, молодшим науковим співробітником НДІ ГІОРПФ Аліною Кабалєй та завідувачем лабораторії КП «ПОКІЛ ПОР» Михайлом Сидоренком обговорювали напрямки подальшої наукової співпраці, наступні поставки лабораторного обладнання для діагностики інфекційних захворювань в регіоні (Фото 10, 11, 12 –  візит Геннадія Зелінського з поставкою обладнання та реагентів). 

Починаючи з березня 2024 р розпочалось впровадження в роботу нового обладнання для серологічної, мікробіологічнї та ПЛР-діагностики на базі КП «Полтавська обласна клінічна інфекційна лікарня ПОР». За цей час виконано величезну кількість тестувань пацієнтів, які перебувають на стаціонарному лікуванні з інфекційними захворюваннями. Так, виконано більше ніж по 600 тестів на ВІЛ-інфекцію, вірусні гепатити А, В і С, впроваджено серологічне тестування на токсоплазмоз і хворобу Лайма. Розпочалось мікробіологічне дослідження з використанням нового апарату із напівавтоматоматичною системою, який дозволяє покращити якість досліджень, з більшою ефективністю оцінити чутливість збудників до антибіотиків. Із жовтня 2024 р виконуються дослідження методом ПЛР, в тому числі на вірусні гепатити В і С, герпетичні інфекції, адено- і норовіруси тощо.

Гранти та партнерські проєкти сприяють і розбудові довгострокових зв’язків між українськими та закордонними лікарнями, закладами вищої медичної освіти, науковими інститутами. Це означає, що українські медики мають можливість не лише підвищувати свій фаховий рівень, але й брати участь у міжнародних науково-дослідних ініціативах, обмінюватися досвідом, долучатися до багатосторонніх конференцій та симпозіумів. Такий «ланцюг» взаємодії, посилений грантовою підтримкою, є міцною основою для формування потужної медичної спільноти, яка здатна оперативно реагувати на поточні виклики та залучати нові можливості для розвитку медицини в Україні. Успішне співробітництво продовжується наступними кроками – плануванням сумісних наукових проектів, зокрема впливу стресу на військових та мирне населення внаслідок війни в Україні на зміни в імунній системі та реактивацію герпесвірусних інфекцій.

Сталий розвиток медичної галузі в Україні, її поступова гармонізація з європейськими стандартами та включення до спільного науково-медичного простору ЄС також наближують країну до майбутнього членства в Євросоюзі. Успіхи співпраці у діагностиці та лікуванні інфекційних хвороб служать ще одним доказом того, що інтеграція у європейську спільноту – це не просто політична чи економічна мета. Це також можливість забезпечити громадянам кращу медичну допомогу, інноваційні рішення, професійний розвиток та більш високий рівень безпеки у сфері охорони здоров’я. Співробітництво з Німеччиною та іншими європейськими партнерами доводить, що медична сфера може стати містком до глибшої інтеграції, миру та процвітання, навіть за умов складних історичних викликів. Таким чином, міжнародні ініціативи GIZ та взаємодія між клініками, університетами, інститутами і фахівцями з обох країн є не просто епізодом співпраці, а елементом стратегії тривкого розвитку та наближення до сім’ї європейських народів. Вже в грудні 2024 року стартував новий науково-практичний проект інтернаціональної команди науковців університетів-партнерів.

International Cooperation between Poltava State Medical University and the University of Duisburg-Essen (Germany) to Improve the Diagnosis of Infectious Diseases in the Poltava Region

Amid armed aggression, ensuring effective diagnosis and treatment of infectious diseases has become an extremely pressing task for the entire healthcare system. This is particularly relevant for the Poltava region, which experiences the broader impact of military actions. Complicated logistics, a growing number of internally displaced persons, and limited access to modern equipment and reagents create additional challenges for medical professionals. Under such conditions, international cooperation, particularly partnerships with European clinics and research centers, comes to the forefront. Programs initiated with the support of the German Society for International Cooperation (GIZ) provide a unique opportunity to access modern diagnostic technologies and methodologies, exchange experiences, and lay the groundwork for the sustainable development of Ukraine’s medical sector, even during crises. The expertise of German specialists, advanced laboratory research techniques, and scientific innovations enable faster and more accurate identification of infectious agents, optimizing approaches to treatment and prevention. International collaboration projects serve as a "bridge" that helps transform wartime challenges into an impetus for reforms and improvements in the national healthcare system.

Within the framework of the international Hospital Partnership Program, "Emergency Measures in Infectious Disease Diagnostics," proposed by GIZ, a grant was obtained to supply diagnostic equipment for infectious disease detection in the Poltava region. On the German side, the project was actively developed by Professor Ulf Dittmer, Director of the Institute of Virology, Gennadiy Zelinsky, and project coordinator Ursula Schrammel. On the Ukrainian side, Professors Ihor Kaidashev, Tetiana Koval, and Iryna Shkurupii coordinated the project. The result was a cooperation agreement signed by the Rectors of the University of Duisburg-Essen, Professor Barbara Albert, and Poltava State Medical University, Professor Viacheslav Zhdan, as well as Essen University Hospital leadership, represented by Thorsten Kaatze. (Photo 1 – Initiation of cooperation between the universities).

Particular attention within international programs is paid to the practical training of infectious disease physicians, microbiologists, and other specialists directly involved in diagnosing infectious diseases. Access to the cutting-edge laboratory technologies, learning new research methods, and becoming familiar with international diagnostic and treatment protocols provide opportunities for rapid professional growth. Traineeships at European university hospitals, such as the Institute of Virology at Essen Medical University, allow Ukrainian specialists to work with state-of-the-art equipment, ensuring automatic identification of pathogens, determining their antimicrobial sensitivity, and conducting precise PCR diagnostics. This involves not only technical aspects—international experience teaches systemic approaches, precision, teamwork, and the ability to adapt quickly to new conditions and implement gained knowledge into daily practice. Thus, after training abroad, physicians and scientists return to Ukraine with invaluable skills that improve the quality of medical services for the population and facilitate effective responses to infectious disease challenges during difficult times. (Photo 2 – Group of Poltava scientists and physicians undergoing training in Germany).

In April 2023, the first visit of PSMU staff, including Tetiana Koval, Head of the Department of Infectious Diseases and Epidemiology, Alina Kabalei, Junior Researcher of the Research Institute, and employees of the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC”, took place at Essen Medical University. During the visit, the physicians familiarized themselves with the work of the Institute of Virology laboratories and participated in the "HIV Immunology, Vaccine Research and Treatment Symposium." (Photo 3 – Reports in the German press on the visit of scientists and physicians from Poltava).

In May 2023, as part of the Program, a second training cycle on "Microbiological Diagnostics" took place. Assistant Olena Marchenko and colleagues from the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC”studied microbiological diagnostic methods, protocols, and automated equipment for identifying pathogens and PCR diagnostics. In August-September 2023, the first immunofluorescent research equipment, MiniVidas, and the microbiological analyzer VITEK 2 were delivered to PSMU and the hospital. Further high-tech PCR labs and additional equipment were later acquired. (Photo 4 – Delivery of equipment for serological diagnostics).

Grants from respected international organizations allow Ukrainian medical institutions, universities, and research centers to overcome financial barriers, implement high-tech solutions, and strengthen their scientific and technical foundations. The GIZ initiative and support from German partners, particularly Essen University Hospital, exemplify successful partnerships. This collaboration has equipped laboratories at Poltava State Medical University and the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC” with essential tools for precise infectious disease diagnostics, including PCR systems, serological analyzers, automated platforms, and training sessions on their use. 

On February 26-27, 2024, a conference of the German Society for International Cooperation (GIZ) took place in Berlin, supporting Ukraine on behalf of the German Federal Government. The conference, "Ukrainian Hospital Partnerships Conference - Resilience, Recovery EU Health Integration" was attended by representatives of Ukraine's Ministry of Health, scientists from Poltava State Medical University — Professors Ihor Kaidashev, Tetiana Koval — and partners from the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC”, including Liudmyla Voloshyna. (Photo 5 – Presentation by Professors Ulf Dittmer and Ihor Kaidashev on the positive outcomes of the partnership in Berlin, 2024). 

Together with German colleagues from the University Hospital Essen — Professors Ulf Dittmer, Evelyn Heintschel von Heinegg, Mirko Trilling, Hennadii Zelinskyi, and Ursula Schrammel — preliminary results of the project “Improving the Diagnosis of Infectious Diseases” in the Poltava region were presented.

The project included staff training at the University Hospital Essen, the selection and procurement of equipment and reagents, their transportation to Ukraine, and the organization of technical servicing. During the discussion, the achievements of cooperation between the hospitals and the university were analyzed, and further collaboration and its expansion were outlined. In his speech, Ihor Kaidashev emphasized that the exceptionally effective implementation of the project was due to the extensive experience of colleagues from the University Hospital Essen, the active and informal assistance of GIZ, and the unique synergistic environment built by Poltava State Medical University and the healthcare institutions of the Poltava region.

It is particularly important to emphasize the significance of the healthcare partnership between Ukraine and Germany, which holds strategic value not only for addressing current medical challenges but also for the future recovery and integration of Ukraine into the European space. The conference of the German Society for International Cooperation (GIZ), held in February 2024 in Berlin, served as a vivid example of how multilateral dialogue, the presentation of achieved results, and discussions of prospects and challenges create a shared space for building the resilience of the healthcare system. This resilience is manifested not only in the ability of medical institutions and universities to cope with emergencies (such as military actions or pandemics) but also in their capacity to recover, update their material and technical base, enhance staff qualifications, implement new standards, and manage resources with maximum efficiency.

The participation of representatives from the Ministry of Health of Ukraine, Poltava State Medical University, specialists from the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC”, and their German colleagues from the University Hospital Essen, as well as other partners, demonstrated that international dialogue is not merely a formality. On the contrary, it serves as a platform for the development of concrete projects that are already improving the quality of diagnostics, optimizing treatment protocols, and making healthcare more open to innovation.

On July 23, 2024, the Program Director of the German Society for International Cooperation (GIZ) GmbH, Dr. Anselm Schneider, visited Poltava State Medical University. During a meeting with the delegation, PSMU Rector, Professor Viacheslav Zhdan, discussed key aspects of scientific collaboration within the framework of the Hospital Partnerships Program. Dr. Schneider shared his vision for establishing a university clinic in Ukraine, particularly in Poltava, based on the experience of German university hospitals. Given that M. Sklifosovskyi Poltava Regional Clinical Hospital and Poltava State Medical University are actively collaborating in this area, the expertise of German colleagues could prove highly beneficial. "Out of 53 university departments, 48 are clinical! And they are all based in clinics—this is a unified and powerful team of scientists and practitioners," noted Rector Viacheslav Zhdan to the German colleagues, highlighting the existing groundwork that strongly supports implementing the progressive concept of a university clinic. "Our medical system has always gravitated toward the German model, and we are among the few countries that have retained the two-tier German system of academic training, namely, the defense and attainment of the Doctor of Philosophy and Doctor of Science degrees," emphasized Vice-Rector for Research, Ihor Kaidashev. "Thus, returning to the German models of scientific and practical education today would be very natural!" (Photos 6, 7: Meeting between Dr. Anselm Schneider and PSMU Rector Professor Viacheslav Zhdan.)

On August 25, 2024, Dr. Hennadii Zelinskyi visited Poltava State Medical University to personally oversee the delivery of test systems for diagnostic equipment. During his visit, Dr. Zelinskyi toured the Research Institute of Genetic and Immunological Foundations of Pathology Development and Pharmacogenetics at PSMU and the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC”. During a meeting with Professor Ihor Kaidashev Vice-Rector for Research; Professor Tetiana Koval; Oksana Shlykova, Director of the Research Institute, Alina Kabalei, Junior Researcher, and Mykhailo Sydorenko, Head of the Laboratory at the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC”, the participants discussed directions for future scientific collaboration and the next deliveries of laboratory equipment for diagnosing infectious diseases in the region. (Photos 10, 11, 12: Visit of Hennadii Zelinskyi for the delivery of equipment and reagents.)

Since March 2024, the implementation of new equipment for serological, microbiological, and PCR diagnostics has begun at the CE “Poltava Regional Clinical Infectious Disease Hospital of PCC”. Over this period, a large number of tests have been conducted for patients undergoing inpatient treatment for infectious diseases. Specifically, more than 600 tests have been performed for HIV infection, viral hepatitis A, B, and C, with the introduction of serological testing for toxoplasmosis and Lyme disease. Microbiological testing has also commenced with the use of a new device equipped with a semi-automated system, allowing for improved research quality and more efficient evaluation of pathogen sensitivity to antibiotics. Starting in October 2024, PCR testing has been conducted, including for viral hepatitis B and C, herpes infections, adeno- and noroviruses, and others. 

Grants and partnership projects facilitate the development of long-term relationships between Ukrainian and foreign hospitals, higher medical education institutions, and research institutes. This means Ukrainian physicians have the opportunity not only to enhance their professional skills but also to participate in international research initiatives, exchange experiences, and engage in multilateral conferences and symposia. This “chain” of collaboration, strengthened by grant support, forms a solid foundation for building a strong medical community capable of promptly responding to current challenges and accessing new opportunities for advancing medicine in Ukraine. Successful cooperation continues with the next steps, including joint scientific projects on issues such as the impact of stress on military personnel and civilians due to the war in Ukraine, focusing on changes in the immune system and the reactivation of herpesvirus infections.

The sustainable development of the medical sector in Ukraine, its gradual harmonization with European standards, and inclusion in the EU's common scientific and medical space also bring the country closer to future EU membership. The successes in diagnosing and treating infectious diseases further prove that integration into the European community is not merely a political or economic goal. It is also an opportunity to provide citizens with better healthcare, innovative solutions, professional development, and a higher level of health security. Collaboration with Germany and other European partners demonstrates that the medical field can serve as a bridge toward deeper integration, peace, and prosperity, even amid significant historical challenges. Thus, GIZ's international initiatives and cooperation between clinics, universities, institutes, and specialists from both countries are not merely isolated episodes of collaboration but part of a strategy for sustainable development and alignment with the European community. And in December 2024, a new scientific-practical project was launched by an international team of scientists from partner universities.