Попри війну неможливе стає можливим: засвідчує студентка 15-ої групи 1-ого курсу стоматологічного факультету ЗВО ПДМУ Софія Давидова в інтерв`ю, надане нашим колегам

02 грудня 2022
451

Коротка передісторія того, як запустити свій науковий проєкт у космос на ракеті SpaceX Dragon

26 листопада дві команди українських учнів відправили мінілабораторії для дослідження мікрогравітації на міжнародну космічну станцію (МКС) на борту ракети SpaceX Dragon. Подія відбулася в рамках міжнародної програми SSEP (Student Spaceflight Experiments Program — програми космічних учнівських експериментів), що дає можливість юним науковцям презентувати власні дослідження й випробувати їх у реальних умовах мікрогравітації, у космосі. 

Однією із учасниць проєкту стала Софія Давидова, на той час учениця Харківської гімназії №47. Нині  - студентка 15-ої групи 1-ого курсу стоматологічного факультету ЗВО ПДМУ.

- Розкажи, з чого почався твій шлях у SSEP? Як дізналася про можливість і чому вирішила взяти участь?

«Наша гімназія щороку бере участь в олімпіадах, турнірах і різних конкурсах. У 7 та 8 класі мені дуже подобалася хімія, тоді ж я вперше взяла участь в олімпіаді. У 9 класі моя любов до хімії змінилася на любов до біології. Саме тоді в нас почало формуватися наукове ком'юніті серед учнів. Восени наша гімназія оголосила про можливість взяти участь у SSEP. На початку я думала, що цей проєкт нічого мені не дасть, я просто витрачу час, якого було дуже мало через підготовку до ЗНО. Але незабаром усе змінилося.

Одного дня я сиділа в лаборантській біля кабінету біології (ми всі майже щодня проводили час там), аж ось заходить наш вчитель, Андрій Михайлович, зі словами: “Агов, ви не хочете взяти участь у SSEP? Це така гарна можливість! Чекаю завтра на ваші ідеї та людей у команду!”

Саме після цих слів і почався наш шлях у цьому проєкті».

-В основі проєкту твоєї команди — дослідження затвердіння пломб в умовах мікрогравітації. Чому тема стоматології в космосі для тебе важлива? 

«Ще змалечку я захоплювалася стоматологією та часто бачила роботу стоматологів, тому що моя сім'я пов'язана з цією галуззю. Тож коли настав час вибирати виш і майбутню професію, я вирішила податися в медичний на стоматологічний факультет. А наш експеримент став гарною можливістю для першої прикладної роботи в моїй сфері. 

Стоматологія астронавтам дуже потрібна: через те, що вони можуть їсти лише м’яку та рідку їжу, їхні зуби не виконують функцію жування і стають крихкими. Виникає потреба їх лікувати. Вже відомі ситуації, коли астронавтам доводилося самостійно встановлювати пломби на МКС. 

У сучасній стоматології використовують здебільшого фотополімерні матеріали, а на космічній станції з цим можуть виникнути проблеми. Справа в тому, що ультрафіолетові лампи, які потрібні стоматологам, не можна використовувати на станції через ризик пожежі. Тому для нас стало важливим дослідити цю тему, щоб у майбутньому здійснювали пломбування в космосі». 

-Розкажи, яким був ваш досвід роботи над проєктом? З якими викликами довелося стикнутися?

«Цей процес був дуже тяжким і довгим. За цей час ми намагалися підібрати матеріали, їх концентрації та маси, методи нашого експерименту. Найскладнішим на початку було придумати, якими саме методами ми будемо перевіряти якість пломби. 

У вересні 2021 року ми почали працювати над ідеями, у жовтні мали представити написаний проєкт і чекати на рішення комісії щодо того, які роботи відправлять до НАСА. У грудні ми отримали повідомлення про те, що наш експеримент відібрали, і почали працювати з мінілабораторією та правками. 

На жаль, після 24 лютого 2022 року всі з нашої команди роз’їхалися по різних куточках світу, і ми не мали доступу до мінілабораторії, яка залишилася у школі. Проєкт призупинили. Влітку школу зруйнували російські ракети. Шансів, що наша розробка вціліла, майже не лишалося. Але Андрій Михайлович дістався школи, врятував проєкт з-під завалів і надіслав до Польщі. Завдяки цьому ми продовжили експеримент, хоч і довелося чимало починати заново. Загалом можна сказати, що ми працювали над проєктом з осені 2021-го до літа 2022-го поетапно, як справжні науковці».

-Чи корисним особисто для тебе був досвід участі у SSEP? Які відкриття встигла зробити для себе завдяки програмі? 

«Участь у SSEP дала можливість побути в ролі справжньої дослідниці, отримати досвід з американськими науковцями та зробити дуже багато висновків. Я побачила, наскільки цікавий і ще не вивчений наш світ, тому найімовірніше в майбутньому задумаюсь над новими науковими дослідами та проєктами.

Також під час поїздки до США мій погляд на світ дуже змінився. Я зрозуміла, що можливо досягнути всього, що забажаєш, а мрії здійснюються, якщо до них докладати максимум зусиль. Навіть якщо трапляється багато труднощів, не варто здаватися, адже кожна проблема — це корисний урок.

Зараз я повертаюся додому з новими думками та мотивацією працювати далі. Раджу кожному й кожній, хто хоче і в кого є мотивація багато працювати, взяти участь у цьому проєкті, адже SSEP — це можливість роботи на міжнародному рівні, знайомства з цікавими людьми, здобуття нових знань і головне — особистісний ріст».

А це зі сторінки в Телеграм Олени Зеленської

Космічний корабель SpaceX Dragon полетів у космос із двома шкільними експерементами українських учнів. Так, уявіть собі! Це вперше в історії Мала академія наук України здійснила подібне! Дві команди переможців всеукраїнського конкурсу — учні Харківської гімназії 47 та Рішельєвського ліцею з Одеси — відправили на МКС свої міні-лабораторії. За відльотом ракети наші діти спостерігали наживо — на мисі Канаверал космічного центру НАСА. Можу лишень уявити, які відчуття переповнювали їх у цей історичний момент: коли ракета несе в космос результат твоєї праці. Мене ж переповнює гордість за наших учнів. За їхніх викладачів. За всіх, хто попри війну зробив це можливим. І надзвичайно показова деталь: гімназію в Харкові знищила російська ракета. Але вчитель забрав експеримент зі зруйнованого класу, і учні все одно завершили проєкт, аби він відповідав вимогам НАСА! Росія запускає ракети по нашим школах. Ми запускаємо у космос знання. Ми дійсно різні. І це, на щастя, бачить увесь світ.