Результати надзвичайно цікавих досліджень науковців ПДМУ висвітлені на сторінках таких відомих часописів як Neuroscience Letter (10.1016/j.neulet.2022.136675), Ageing Research Review (10.1016/j.arr.2021.101554), Neurochemical Research (10.1007/s11064-022-03646-5) тощо

Сучасний стиль життя зі штучним продовженням світлового періоду (особливо із застосуванням синьої частини спектру), зміщенням часу прийому їжі на темний період доби, прийомом висококалорійної легкозасвоюваної їжі, роботою в нічні зміни призводить до порушень як центрального, так і периферичного годинників, розвитку хронопатології. Саме вивченню цих процесів присвячені дослідження групи науковців Полтавського державного медичного університету (ЗВО ПДМУ) (https://www.pdmu.edu.ua/) під керівництвом професора Ігоря Кайдашева. Ще у 2012 році була сформульована концепція ролі транскрипційних факторів у патогенезі захворювань з порушенням метаболізму та системним запаленням; проведені дослідження, що довели можливість впливу на активність ядерного транскрипційного фактору Nf-kB, ядерного фактору PPAR-гамма в лікуванні ішемічної хвороби серця, хронічного обструктивного захворювання легень, бронхіальної астми та псоріазу.

Теоретично обґрунтована можливість зв’язку експресії транскрипційних факторів зі станом периферичного молекулярного годинника лягла в основу науково-дослідної роботи «Вивчення патогенетичної ролі циркадіанного молекулярного годинника в розвитку метаболічних захворювань і системного запалення та розробка методики лікування, що скерована на ці процеси» (номер ДР – 0120U101166), яка отримала фінансову підтримку МОЗ України. Одразу виконання роботи стартувало за кількома напрямками.

З’ясувалося, що порушення циркадіанної регуляції спостерігається за такого важкого та соціально значущого захворювання як хвороба Паркінсона. У таких хворих спостерігається низка порушень добових коливань концентрації важливих нейромедіаторів, греліну, синуклеїну, змінюється харчова поведінка, порушується сон, змінюється хронотип. Характерною особливістю дослідницької команди за цим напрямком є залучення кількох генерацій науковців кафедри нервових хвороб з нейрохірургією та медичною генетикою: професора Литвиненко Н.В., доцента Таряник К.О. та колишньої студентки, а зараз – інтерна кафедри Шкодіної А. Д., кафедри психіатрії, наркології та медичної психології: її завідувача, професора Скрипнікова А.М., доцента Бойка Д. І. Результати їхніх досліджень висвітлені на сторінках таких відомих часописів як Neuroscience Letter (10.1016/j.neulet.2022.136675), Ageing Research Review (10.1016/j.arr.2021.101554), Neurochemical Research (10.1007/s11064-022-03646-5) тощо.