Прожити життя тривалістю більше ста років - не поле перейти, а от стати прикладом для наслідування - буває, що й цього часу замало. Тільки обраним відкриваються можливості, а на долю випадають випробування, що в той чи інший історичний проміжок часу розвитку чи занепаду країни, так чи інакше, виліплюють з людини особистість. Зі звичайного хлопчика з Дніпропетровської області з багатодітної сім’ї до героїчного борця за людське життя – полковника медичної служби, лікаря, вчителя, наставника, науковця.
Вимогливість, дисципліна, вишкіл, порядність, чіткий розпорядок дня, культура й висока мораль.
Він ішов по життю сміливо, не оглядаючись, бо мав улюблену справу всього життя - лікувати людей і навчати цьому молодих. У свій 100-річний ювілей професор жартував, що до невтомної праці його спонукає щоденне спілкування зі студентами.
Максим Дудченко – людина-епоха, доктор медичних наук, професор, фундатор полтавської терапевтичної школи, почесний академік УМСА у Полтаві, полковник медичної служби у відставці, учасник та інвалід Другої світової війни, нагороджений орденами Бойового Червоного Прапора («За своєчасне надання медичної допомоги пораненим та евакуацію з поля бою»), Вітчизняної війни І і ІІ ступеня, Червоної зірки та 14-ма бойовими медалями (СРСР).
Він народився 26. 08. 1919 року у с. Чернявщина (нині Юр’ївського р-ну) Дніпропетровської області, у 1943 році закінчив Військово-медичну академію в Ленінграді (нині С.-Петербург). Після Другої світової війни працював начальником лікувального відділення і завідувачем науково-експериментальної лабораторії Трускавецького військово-клінічного санаторію Міністерства Оборони (1950–60-ті роки), далі в Актюбинському медичному інституті - завідувачем кафедри факультетської терапії (Казахстан, 1960-1974).
З 1974 року - жив і працював у Полтаві. Зважаючи на досвід Дудченка як організатора, клініциста, педагога і науковця, за конкурсом його було обрано завідувачем новоствореної кафедри факультетської терапії ПМСІ (у подальшому внутрішньої медицини № 1), і поставлено завдання створити працездатний ефективний творчий колектив, з чим професор впорався на відмінно. Учні його поважали, розуміли, цінували й наслідували. У народному музеї ПДМУ збереглася унікальна записна книжка професора, де він детально занотував стан терапевтичного відділення обласної лікарні на 1.09.1974, окремі лекції та прізвища відомих нині полтавських лікарів, а тоді ще перспективних студентів, з якими з особливим захопленням проводив практичні заняття. Щодня він здійснював клінічний обхід хворих, навчав студентів, і сам все життя постійно навчався, брав участь у клінічних та патологоанатомічних конференціях, займався науковими дослідженнями.
Пріоритетом у роботі Дудченка були лікувальна і консультативна робота кафедри, яка здійснювалася не лише в клініці, але й в лікувальних установах міста та області. Завдяки ініціативі Максима Дудченка та під його керівництвом проводилася загальна диспансеризація населення Полтавщини. А ще на основі наукових досліджень професора на Полтавському заводі «Хіммаш» було задіяне в практику раннє діагностування та комплексне лікування хронічної фтористої інтоксикації.
Сам професор Максим Дудченко називав Полтаву своєю другою батьківщиною, тут прожив і пропрацював майже половину свого життя - 46 років, а приїхав він у місто за станом здоров’я, у пошуках сприятливого клімату для себе та коханої дружини.
Тож, чи пощастило полтавцям мати такого талановитого лікаря і наставника? Відповідь логічна, адже сьогодні, як і 50 років тому, його послідовники сумлінно продовжують організовану професором Максимом Дудченком справу. В одному тільки університеті варто назвати імена його відомих учнів - ректора ПДМУ Вячеслава Ждана, професорів Максима Потяженка, Юрія Козакова, Юрія Гольденберга, Віталія Ляховського, й багато інших.
Максим Дудченко – автор понад 300 наукових та навчально-методичних робіт, серед яких 6 монографій і 5 навчальних посібників, 5 патентів, 2 інформаційних Листи керівництва для лікарів. Під його керівництвом захищено понад 40 докторських та кандидатських дисертацій. Виховав більш як 15 тис. лікарів як з України, так і з інших країн світу.
Основними напрямками наукових досліджень Дудченка Максима Андрійовича були хронічні хвороби нирок (сечокам'яна хвороба, гломерулонефрити), захворювання серцево-судинної системи (ішемічна хвороба серця, атеросклероз, гіпертонічна хвороба, серцева недостатність), гастроентерологічна патологія (виразкова хвороба, гепатити, цирози печінки).
За сумлінну працю з розвитку охорони здоров’я та підготовку майбутніх лікарів Максим Дудченко був нагороджений Грамотою Президії ВР УРСР (1981 р.), орденом Богдана Хмельницького (1999 р.), Почесною грамотою та пам’ятною медаллю С. П. Боткіна, Орденом «За заслуги ІІІ ступеня» (2008 р.), 26 медалями, неодноразово був нагороджений грамотами Міністра охорони здоров’я України, обласної і районних рад народних депутатів, грамотами Полтавського обласного відділу охорони здоров’я.
У серпні 2020 року Поважна рада Відзнаки за професіоналізм ти милосердя «Орден святого Пантелеймона» удостоїла професора УМСА відзнакою на Всеукраїнському рівні у номінації «Взірець служіння суспільству» - «Орденом Святого Пантелеймона».
У 2023 році у Полтавській обласній клінічній лікарні ім. М. В. Скліфосовського, аудиторію № 3, де працював професор Максим Дудченко, назвали його іменем і урочисто відкрили меморіальну дошку.
Варто тільки уявити скільки життів врятував за 46 плідних років лікарської практики у Полтаві професор Максим Дудченко!
І тому вулиця його імені у Полтаві має з’явитися будь-що, він заслужив цього увіковічення своєю сумлінною щирою працею на теренах Полтави та країни, а ще як нагадування про засновану ним унікальну терапевтичну школу в стінах ПДМУ, як взірця великого вчителя та Лікаря, довгожителя, що своїм прикладом та способом життя надихнув мільйони.
Завершилось голосування щодо перейменування вулиці 9 травня у Полтаві. За вулицю Лікаря Максима Дудченка - 67,8 % голосів(303), що складає більшість зі списку запропонованих. Незабаром результати голосування мають затвердити на виконкомі та сесії Полтавської міської ради.
Believe in the best, love people, follow the call of your heart!
Maksym Dudchenko.
Living a life of more than a hundred years is not a field to cross, but becoming a role model can be a short time. Only a select few are given opportunities, and the rest of us face trials that, in a given historical period of development or decline, somehow mold a person into a personality. From an ordinary boy from the Dnipro region from a large family to a heroic fighter for human life – a Colonel Army Medical Service, a doctor, a teacher, a mentor, a scholar.
He was demanding, disciplined, educated, decent, had a clear daily routine, culture and high morals.
He walked through life boldly, without looking back, because he had a lifelong favorite occupation: treating people and teaching young people how to do it. On his 100th birthday, the professor joked that he was motivated to work tirelessly by his daily communication with students.
Maksym Dudchenko is a man of the era, Doctor of Medical Sciences, Professor, founder of the Poltava Therapeutic School, Honorary Academician of the UMSA in Poltava, retired Colonel of the Army Medical Service, World War II participant and disabled veteran, awarded the Order of the Red Banner of Battle (for timely medical care to the wounded and evacuation from the battlefield), the Order of the Patriotic War of the First and Second Class, the Red Star and 14 combat medals (USSR).
He was born on 26 August 1919 in the village of Cherniavshchyna (now Yurii district), Dnipro region, and graduated from the Military Medical Academy in Leningrad (now St. Petersburg) in 1943. After the Second World War, he worked as the head of the medical department and the head of the scientific and experimental laboratory of the Truskavets Military Clinical Sanatorium of the Ministry of Defense (1950s-60s), and then at the Aktobe Medical Institute as the head of the Department of Faculty Therapy (Kazakhstan, 1960-1974).
Since 1974, he has lived and worked in Poltava. Taking into account Dudchenko's experience as an organizer, clinician, teacher and scientist, he was elected head of the newly created Department of Faculty Therapy of the Primary Health Care Institute (later Internal Medicine No. 1), and was tasked with creating a workable, effective creative team, which he did perfectly. His students respected, understood, appreciated and imitated him. The People's Museum of PSMU has a unique notebook of the professor, where he recorded in detail the state of the therapeutic department of the regional hospital as of September 1, 1974, some lectures and names of the now well-known Poltava doctors and then promising students, with whom he conducted practical classes with special enthusiasm. Every day, he made clinical rounds, taught students, and he himself was constantly learning, participating in clinical and pathological conferences, and conducting research.
The priority in Dudchenko's work was the medical and consulting work of the department, which was carried out not only in the clinic but also in medical institutions of the city and region. Thanks to the initiative of Maksym Dudchenko and under his leadership, general medical examination of the population of Poltava region was carried out. Based on the professor's scientific research, the Poltava-based Khimmash plant put into practice early diagnosis and comprehensive treatment of chronic fluoride intoxication.
Professor Maksym Dudchenko himself called Poltava his second homeland, where he lived and worked for almost half of his life - 46 years - and came to the city for health reasons, in search of a favorable climate for himself and his beloved wife.
So, were Poltava residents lucky to have such a talented doctor and mentor? The answer is logical, because today, just like 50 years ago, his followers are faithfully continuing the work organized by Professor Maksym Dudchenko. The university alone is worth mentioning the names of his famous students - PSMU Rector Viacheslav Zhdan, Professors Maksym Potiazhenko, Yurii Kozakov, Yurii Goldenberg, Vitalii Liakhovsky, and many others.
Maksym Dudchenko is the author of more than 300 scientific and educational works, including 6 monographs and 5 textbooks, 5 patents, 2 information letters for doctors. Under his supervision, more than 40 doctoral and PhD theses were defended. He has trained more than 15 thousand doctors from Ukraine and other countries.
The main areas of scientific research of Maksym Dudchenko were chronic kidney disease (urolithiasis, glomerulonephritis), cardiovascular disease (coronary heart disease, atherosclerosis, hypertension, heart failure), gastroenterological pathology (peptic ulcer, hepatitis, liver cirrhosis).
For his diligent work in the development of health care and training of future doctors, Maksym Dudchenko was awarded the Diploma of the Presidium of the Supreme Council of the Ukrainian SSR (1981), the Order of Bohdan Khmelnytsky (1999), the Certificate of Honor and the commemorative medal of S.P. Botkin. Botkin, the Order of Merit of the III Degree (2008), 26 medals, and has been repeatedly awarded diplomas from the Minister of Health of Ukraine, regional and district councils of people's deputies, and diplomas from the Poltava Regional Health Department.
In August 2020, the Honorable Council of the Order of St. Panteleimon, an award for professionalism and mercy, awarded Professor Dudchenko with the Order of St. Panteleimon, a national award in the category "Exemplar of Service to Society".
In 2023, at the Poltava Regional Clinical Hospital named after M.V. Sklifosovsky, classroom No. 3, where Professor Maksym Dudchenko worked, was named after him and a memorial plaque was unveiled.
One can only imagine how many lives Professor Maksym Dudchenko saved during his 46 fruitful years of medical practice in Poltava!
That is why a street named after him should appear in Poltava anyway, he deserves this immortalization for his conscientious and sincere work in Poltava and the country, and as a reminder of the unique therapeutic school he founded within the walls of PSMU, as an example of a great teacher and doctor, a long-lived man who inspired millions with his example and lifestyle.
The voting on renaming May 9 Street in Poltava has ended. Dr. Maksym Dudchenko Street received 67.8% of the votes (303), which is the majority of the proposed names. The results of the voting are to be approved by the executive committee and the session of the Poltava City Council.