НАУКОВІ НАПРЯМКИ
Розробка стратегії використання епігенетичних механізмів для профілактики та лікування хвороб, пов’язаних із системним запаленням
№ ДР 0114U000784, фундаментальна, 2014-2016 рр.
Мета проекту – визначення та обґрунтування ролі епігенетичних факторів в патогенезі хронічного системного запалення, що є основою розвитку метаболічного синдрому, цукрового діабету 2 типу, серцево-судинної патології для розробки цільової стратегії використання новітніх ефективних методів профілактики та медикаментозної терапії.
Методи дослідження: молекулярно-генетичні, імуноферментні, біохімічні, імуногістохімічні, проточна цитофлюориметрія, методи опитування, інструментальні, статистичні.
В результаті виконання проекту створено новітню концепцію епігенетичного контролю розвитку хронічного системного запалення, який реалізується комплексною взаємодією генетичних факторів та провідних епігенетичних чинників, опосередковано наявністю поліморфних варіантів генів та змін рівня експресії структурних та сигнальних білків, компонентів ферментних систем, ефекторних молекул та рецепторів сигнальних каскадів ядерного фактору транскрипції κB та основних сигнальних систем.
Визначений зв’язок носійства алелі 12Ala поліморфізму Pro12Ala гена PPAR-γ2 з більш тяжким перебігом бронхіальної астми на фоні ішемічної хвороби серця. У молодих осіб з підвищеною масою тіла за умов позитивного енергетичного балансу визначено формування інсулінорезистентності, появу ознак хронічного системного запалення, зміни на рівні центральних механізмів регуляції енергетичного обміну та доведено ефективність фізіологічної корекції поєднанням обмеження калорійності харчового раціону та збільшення обсягу фізичної активності. Визначено провідну роль лептину в розвитку інсулінорезистентності та запальних проявів у вагітних жінок з ожирінням І та ІІ ступеня та встановлено взаємозв’язок між частотою ускладнень гестозами, дисфункцією плаценти та ступенем підвищення рівня лептину. У хворих на псоріаз встановлений взаємозв’язок між тяжкістю перебігу псоріазу та вираженістю метаболічних порушень і системного запалення. Визначений позитивний вплив фітоалексину ресвератролу на рівень системного запалення, покращення клінічного перебігу при стабільній ішемічній хворобі серця та доведений вплив на етіопатогенетичні механізми захворювання. Доведено клінічну ефективність включення піоглітазону в комплексну терапію пацієнтів з ішемічною хворобою серця на фоні хронічного системного запалення та пацієнтів з бронхіальною астмою на фоні ішемічної хвороби серця. Доведений інгібіторний ефект етилового ефіру 4-[2-гідрокси-2-(2-oксо-1,2-дигідро-індол-3-іліден)-ацетаміно]-масляної кислоти та похідного 2-оксоіндолін-3-гліоксилової кислоти стосовно нейромедіаторного дисбалансу при експериментальному хронічному помірному стресі та експериментальному неврозі.
Розробка методики підбору контингенту для роботи, пов’язаної з біологічною безпекою на підґрунті виявлення індивідуальних особливостей генотипу
№ ДР 0114U000785, прикладна, 2014-2016 рр.
Мета проекту – визначення та обґрунтування провідної ролі генетичних чинників, що зумовлюють сприйнятливість до інфекційних агентів та здатність до імунної відповіді, визначення на їх основі генетичних маркерів схильності індивіда до розвитку імуноопосередкованого патологічного процесу для формування цільової стратегії підбору контингенту для робіт, пов’язаних із біологічною безпекою.
Методи дослідження: молекулярно-біологічні, імуноферментний аналіз, статистичні.
В результаті виконання проекту створено новітню концепцію провідної ролі генетичних чинників, що зумовлюють підвищену схильність індивіда до розвитку імуноопосередкованого патологічного процесу.
Доведена молекулярна природа схильності індивіда до розвитку імуноопосередкованого патологічного процесу, діагностична та прогностична роль поліморфних варіантів генів Toll-подібних рецепторів, регуляторних білків ядерних рецепторів, що активують проліферацію пероксисом γ2, ядерного фактору транскрипції κB1, ендотеліальної NO-синтази, рецептору до ангіотензину II 1-го типу, ангіотензин-перетворюючого гену у сприйнятливості до інфекційних агентів і здатності до імунної відповіді. Отримані дані дозволили розробити та обґрунтувати цільову стратегію індивідуального генетичного прогнозування розвитку інфекційних захворювань на основі ідентифікації імуногенетичних маркерів та формування груп ризику схильності до імуноопосередкованих захворювань, принципи раннього використання профілактичних засобів.
Комплексне дослідження патогенетичної ролі субпопуляцій M1 та M2 макрофагів в розвитку хронічного обструктивного захворювання легень для розробки та обґрунтування персоналізованої терапії з врахуванням маси тіла
Фундаментальна, 2017-2019 рр.
№ ДР 0117U005252
Керівник:
проф. Кайдашев І. П.
Мета проекту: комплексне дослідження патогенетичної ролі субпопуляцій M1 та M2 макрофагів в розвитку хронічного обструктивного захворювання легень для розробки та обґрунтування персоналізованої терапії з врахуванням маси тіла.
Актуальність роботи зумовлена не до кінця визначеними питаннями патогенезу та терапії хронічного обструктивного захворювання легень, поширеністю бронхо-легеневої патології у світі, зростаючим рівнем летальності від хронічного обструктивного захворювання легень та високим ступенем асоціації легеневої патології з надлишковою масою тіла та ожирінням, які обтяжують основне захворювання.
Дослідження основних сигнальних шляхів, які опосередковують процес поляризації макрофагів та залежність їх активації від чинників мікрооточення, рівня та антигенного профілю експресії поверхневих маркерів дозволить отримати принципово новітні дані стосовно функціональної активації вродженого та набутого імунітету.
Визначення тригерної ролі фенотипічного профілю макрофагів у патогенезі хронічного обструктивного захворювання легень дозволить створити концепцію провідної ролі фенотипічної пластичності макрофагів в реалізації реакцій вродженого та набутого імунітету при запаленнях різної етіології бронхо-легеневої локалізації.
Буде створена генетична база даних, база зразків сироватки хворих на хронічне обструктивне захворювання легень, асоційованого із ожирінням для подальших перспективних досліджень.
За результатами проекту будуть розроблені патенти, нововведення в галузі охорони здоров’я, інформаційні листи, методичні рекомендації.
Розробка методів терапії запальної патології щелепно-лицьової ділянки, спрямованої на поляризацію субпопуляцій макрофагів
Прикладна, 2017-2019 рр.
Керівники:
проф. Кайдашев І. П.
проф. Весніна Л.Е.
Мета проекту: розробка та обґрунтування методів терапії запальної патології щелепно-лицьової ділянки, спрямованої на поляризацію субпопуляцій макрофагів на основі визначення загальних ланок сигнальних шляхів, що опосередковують поляризацію макрофагів та ядерного фактору транскрипції κВ.
На сучасному етапі розвитку медицини збереження стоматологічного здоров’я визначає нормальне функціонування не тільки зубо-щелепної системи, а й усього організму в цілому, безпосередньо впливаючи на якість життя людини. У зв’язку з цим запальні захворювання є однією з актуальних проблем стоматології, значимість якої визначається не тільки поширеністю і тяжкістю запалень щелепно-лицьової ділянки, негативним впливом на організм в цілому, але й низькою ефективністю лікування.
Дослідження компонентів основних сигнальних шляхів, які опосередковують процес поляризації макрофагів та прозапального шляху ядерного фактору транскрипції κB субпопуляцій М1/М2 макрофагів, визначення впливу стану мікробіоценозу порожнини рота, факторів оточення, структурних та сигнальних білків, що опосередковують запалення органів порожнини рота та системне запалення, їх асоціації із ступенем тяжкості запальних процесів надасть можливість отримати новітні дані, які стосуються функціональної активації систем вродженого та набутого імунітету.
Вперше в результаті виконання проекту буде створена концепція провідної патогенетичної ролі загальних ланок сигнальних шляхів, що опосередковують поляризацію макрофагів та ядерного фактору транскрипції κВ в реалізації реакцій вродженого та набутого імунітету при розвитку запальних захворювань щелепно-лицьової ділянки та хронічного системного запалення, що стане теоретичним підґрунтям для розробки та використання новітніх схем профілактики та фармакогенетичної терапії.
Буде сформована генетична база даних та база зразків сироватки хворих із запальними захворюваннями щелепно-лицьової ділянки та хронічним системним запаленням для подальших перспективних досліджень.
За результатами проекту будуть розроблені патенти, нововведення в галузі охорони здоров’я, інформаційні листи, методичні рекомендації.
Внесок компонентів молекулярного годинника в ураження тканин пародонту при його запальних захворюваннях для розробки методів профілактики та лікування
прикладна, 2020-2022 рр.
Керівник:
проф. Ткаченко І. М.
Мета проекту. Розробка та обґрунтування методів профілактики й терапії запальних захворювань тканин пародонту, спрямованих на корекцію порушення компонентів периферичної молекулярної годинникової системи.
Даний проект спрямований на розробку концепції про зв’язок функціонування компонентів молекулярного периферичного годинника у тканинах пародонту з рівнями руйнування/регенерації періодонтальної зв’язки та розробку й обґрунтування новітніх ефективних схем профілактичних заходів, формування цільової стратегії фармакогенетичної терапії, спрямованої на модуляцію компонентів молекулярних годинників із урахуванням індивідуального хронотипу. Стратегія терапії пацієнтів із запальними захворюваннями тканин пародонту на основі використання медикаментозних речовин, здатних впливати на активність компонентів периферичних молекулярних годинників, дозволить створити ефективні методи профілактики та цільової фармакогенетичної терапії, надасть можливість формування системного підходу до пошуку нових мішеней ефективної фармакогенетичної корекції.
Дизайн дослідження включає проведення визначення рівня біомаркерів запалення, рівня експресії й встановлення поліморфних варіантів генів, аналіз та визначення фармакогенетичної ефективності лікування, розробку схем із доповненням препаратами з урахуванням змін експресії компонентів молекулярного годинника.
Отримані новітні результати дозволять своєчасно формувати групи ризику розвитку запальних захворювань тканин пародонту, впроваджувати основи здорового способу життя та використовувати необхідні профілактичні заходи.
Вивчення патогенетичної ролі циркадіанного молекулярного годинника в розвитку метаболічних захворювань і системного запалення та розробка методики лікування, що скерована на ці процеси
фундаментальна, 2020-2022рр.
Мета проекту. Комплексне дослідження патогенетичної ролі десинхронізації ритмів центральних та периферійних ланок циркадіанного молекулярного годинника в розвитку метаболічних захворювань та системного запалення для розробки індивідуальної стратегії профілактичних заходів і обґрунтування персоналізованої терапії.
Одним із напрямів пошуку нових єдиних патогенетичних механізмів розвитку метаболічних захворювань і проявів системного запалення є детальне дослідження компонентів внутрішніх механізмів молекулярних циркадіанних ритмів, які опосередковують процес десинхронізації метаболічних процесів, основних прозапальних сигнальних шляхів, що визначають фенотипову пластичність макрофагів, функціональної активності імунокомпетентних клітин та змін мікрооточення.
Вперше буде проведене комплексне дослідження залежності активації внутрішньоклітинних сигнальних систем, які опосередковують процеси десинхронізації ритмів центральних та периферичних ланок циркадіанного молекулярного годинника, від функціональної активності імунокомпетентних клітин, змін чинників мікрооточення, визначення тригерної ролі генетичних чинників як факторів зміни експресії поверхневих мембранних маркерів, ефекторних молекул і структурних компонентів основних сигнальних каскадів у реалізації метаболічних й імунобіологічних реакцій при розвитку патологічних станів та зв’язку із ступенем їх тяжкості.
Результати проекту сформують теоретичне підґрунтя для подальших прикладних досліджень, дозволять забезпечити формування індивідуальних превентивних стратегій, розробити фармакогенетичний підхід до використання медикаментозних засобів, який забезпечить підвищення ефективності лікарської речовини без збільшення її дози за рахунок призначення з урахуванням часу доби.
Генетичні варіанти та їх потенційний зв'язок з COVID-19 серед населення України
прикладна, 2021-2023 рр.
Керівник:
д.мед.н.,доц Коваль Т.І.
Мета проекту. Визначення розповсюдженості в українській популяції та обґрунтування провідної ролі генетичних маркерів схильності індивіда до розвитку патологічних процесів, викликаних вірусом SARS-CoV-2, аналіз особливостей формування імунної відповіді при розвитку COVID-19.
Даний проект спрямовано на пошук нових загальних патогенетичних механізмів порушень активації сигнальних шляхів усередині клітини, які опосередковують високий рівень розповсюдженості COVID-19 та формування імунної відповіді.
Вперше застосовано комплексний підхід у досліджені генетичної детермінованості формування індивідуальної схильності до інфекційного агенту та імунної відповіді на РНК-вмісний вірус SARS-CoV-2 при розвитку COVID-19. Будуть проведені сучасні багатопланові дослідження з вивчення генетичних особливостей генів-мішеней для РНК-вмісних вірусних інфекцій, визначено та проаналізовано гени-кандидати, що беруть участь в формуванні загальної імунної відповіді організму на вірусний агент, за наявністю дефектів структурних та сигнальних білків, які обумовлюють проникнення вірусу в середину клітини та його реплікацію, внаслідок порушення експресії та поліморфізму генів, що їх кодують.
Вперше буде вивчено поширеність в українській популяції однонуклеотидних замін у генах системи комплементу С4, С5, Toll-подібних рецепторів (TLR3, TLR7, TLR8), серинової трансмембранної протеази 2 (TMPRSS2), генах, що кодують білок CD147, генах рецептору ангіотензину ІІ першого типу (AT1R). Отримані в ході виконання проєкту дані дозволять формувати групи ризику серед населення України, розробляти схеми лікування, ранньої діагностики, прогнозувати характер плину і швидкість прогресування інфекційного процесу, протидіяти поширеності захворюваності, сформувати заходи зі збереження санітарно-епідеміологічного благополуччя населення та підтримки стабільності біологічної безпеки України.
На базі НДІ ГІОРПФ з 1997 року видається журнал «Проблеми екології та медицини», який включений до міжнародної індексації ISSN за номером 2073-4662.
Наразі журнал внесений до електронних баз даних наукової періодики: «Index Copernicus International», «Ulrich’s Periodicals Directory», «Google Cholar».
Повнотекстова електронна версія статей надана на веб-сторінці www.umsa.edu.ua.
Адреса редакції:
36024, м. Полтава, вул. Шевченка 23,
тел. +38(05322)27637