Час, який проживають люди, можна зобразити на життєвому папері двома способами: білою та чорною смугою. Безтурботне дитинство, щаслива юність, досвідчена старість – все це білі сторони, ідеал життя кожної людини, іі мрії і сподівання. Але, на превеликий жаль, трапляються ситуації, які докорінно змінюють подальше життя переходячи з білого на чорне. Як не дивно, але таким і було моє дитинство. Мрії про щастя в одну весняну ніч перетворилися на спроби вижити і нічого більше. Секунда, дві – із чотирьох душ моєї щасливої родини на цьому світі залишилася одна моя.

Скорбота бабусь і дідуся за моїми батьками і сестрою була дуже довгою, і , бачачи це, я зрозумів: за моїми плечима відтепер їхні посмішки і щастя, радість і надія. Я маю стати успішною людиною, гідною своїх батьків. Після тієї ночі, після побаченого і відчутого я із впевненістю можу сказати про благородність лікарської справи. Вкотре переконався, що лікар – це престижність, знання, успіх, милосердя, впевненість, сміливість і непорушність. Минали роки. Настав вирішальний етап – визначення предметів до складання ЗНО, а отже, і вибір професії. Спочатку було дуже складно збагнути напрямок. Після довгих роздумів він знайшовся – медицина.

Наполегливо вивчаючи біологію, хімію, українську мову та математику і склавши ЗНО на 190+ балів, я вперше переступив поріг адміністративного корпусу Української медичної стоматологічної академії . Коли виникли деякі питання щодо вступу, то я звернувся до приймальної комісії за консультацією. Був при цьому вражений тактовністю, доброзичливістю, повагою і лаконічністю. Мені було дуже приємно спілкуватися з такими людьми. Великий уклін керівництву приймальної комісії і, особливо відповідальному секретарю Г.М. Балю за те, що вони змогли виховати у своїх працівників уміння вислухати і підтримати. До мене ставилися як до уже сформованої особистості, і це ще більше додало мені моральної підтримки та впевненості у своїх силах на вступній кампанії, що розпочалася незабаром 10 липня.

В самій академії дуже чисто. Мене вразив охайний стан кожного куточка. Це просто чудово!

Я зрозумів, що не помилився з вибором.Тому і не подав заяви до вступу в інші медичні виші нашої країни. Я був впевнений в собі і зміг досягти мети. Тепер я студент і радію цьому! Спасибі адміністрації всієї академії за те неймовірне враження, яке склала УМСА! Особлива вдячність ректору Вячеславу Миколайовичу Ждану за його тактовність і чуйність! Нарешті моя мрія навчатися у цьому виші здійснилася!

Я студент медичного факультету УМСА!

Студент 1 курсу УМСА
Ткаченко Олексій