Викладачі кафедри українознавства та гуманітарної підготовки організували зі студентами І курсу стоматологічного факультету онлайн зустріч, присвячену Михайлу Старицькому, якому 14 грудня виповнюється 180 років від дня народження.

«Ніч яка місячна, зоряна, ясная, видно, хоч голки збирай…» - хто з нас не чув цієї романтичної пісні? Мабуть, не знайдеться жодного такого українця. Те ж саме стосується й п’єси «За двома зайцями», яку ставили незліченну кількість разів на театральній сцені та екранізували в різні роки, а в Києві навіть поставили пам’ятники головним героям – Проні Прокопівні та Свириду Петровичу. І далеко не всі знають, що автор обох цих творів – Михайло Петрович Старицький…

Студенти з цікавістю переглянули презентацію про творчість українського генія. Особливо закарбувалися в їхній пам’яті, як настанова, пророчі слова Миколи Лисенка, який  під час похорону Михайла Старицького на Байковому кладовищі в Києві, прощаючись зі своїм товаришем, мовив: «Хоч ти тілом мертвий, так заслуги твої невмирущі. Те діло, якому ти чесно служив, росте, і ти немало втішився б, коли б побачив, як несла тебе на своїх раменах оця молодь, що віддала шану твоїм думкам і твоїй праці й що понесе і в життя віру в те діло, якому служив і віддав сили й ти, брате Михайле».