Вересень відзначається як Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера — це час, коли кожен може дізнатися більше це про захворювання, підтримати членів його родини і поширити інформацію про дане нейродегенеративне захворювання. Важливість даної проблеми на сьогодні важко переоцінити, адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у світі на хворобу Альцгеймера страждають понад 55 мільйонів людей. Україна не є виключенням та разом із тим, в Україні за офіційними даними, станом на 2024 рік, під наглядом лікарів перебувають лише 13 680 пацієнтів із даною патологією, що свідчить про значну гіподіагностику та необхідність обізнаності до однієї з найбільш важливих як медичних, так і соціально-економічних проблем, отримавши назву «епідемії XXI століття». Щоб дізнатися більше про хворобу Альцгеймера та її вплив на суспільство ми звернулися до лікаря-психіатра, доктора медичних наук, професора кафедри психіатрії, наркології та медичної психології Полтавського державного медичного університету Лариси Олександрівни Герасименко.
Ларисо Олександрівно, що ж таке хвороба Альцгеймера, і чому важливо привертати до неї увагу кожного року у вересні?
Хвороба Альцгеймера — це прогресуюче нейродегенеративне захворювання, яке призводить до втрати пам’яті, когнітивних функцій і здатності виконувати щоденні завдання. Це найпоширеніша форма деменції, що вражає переважно людей похилого віку, хоча ранні форми можуть початися й раніше. Місяць обізнаності у вересні важливий, адже він допомагає інформувати суспільство про симптоми, ранню діагностику та підтримку, а також залучати кошти на дослідження. Багато людей досі не розуміють, що хвороба Альцгеймера — це не просто «вікова забудькуватість», а серйозне захворювання, це виклик для суспільства, але завдяки обізнаності, дослідженням і підтримці ми можемо покращити життя хворих і наблизитись до ефективного лікування.
Які основні ранні симптоми хвороби Альцгеймера, на які варто звернути увагу?
Ранні симптоми включають труднощі із запам’ятовуванням нової інформації, проблеми з концентрацією, дезорієнтацію в часі чи просторі, а також зміни в поведінці та настрої. Наприклад, людина може забувати недавні розмови, плутати імена чи губитися в знайомих місцях. На пізніх стадіях з’являються труднощі з мовленням, виконанням простих завдань і навіть розпізнаванням близьких. Важливо звертатися до лікаря, якщо помічаєте хоча би якісь із цих ознак, адже рання діагностика і профілактика може значно покращити якість і тривалість життя.
Хто перебуває в групі ризику, і чи можна запобігти хворобі?
Основний фактор ризику — вік, особливо після 65 років, хоча генетичні фактори можуть спричинити ранню форму хвороби. Інші фактори включають сімейний анамнез, серцево-судинні захворювання, діабет і низький рівень освіти. Запобігти хворобі повністю неможливо, але здоровий спосіб життя — фізична активність, збалансоване харчування, контроль тиску та цукру, а також інтелектуальна активність (читання, головоломки) — знижують ризик.
Які сучасні методи діагностики та лікування доступні?
Діагностика включає нейропсихологічні тести, МРТ або КТ мозку, а також аналізи на біомаркери, як-от рівень бета-амілоїду в спинномозковій рідині. Фармакологічне лікування є поки що симптоматичним та допомагає лише уповільнити втрату пам’яті. Нові методи, зокрема моноклональні антитіла, спрямовані на видалення амілоїдних бляшок, показують обнадійливі результати, але вони дорогі й доступні не всюди. Психосоціальна підтримка також відіграє велику роль.
Як хвороба Альцгеймера впливає на членів родини та їх доглядачів?
Хвороба Альцгеймера впливає не лише на пацієнта, але і на всю його родину. В Україні значна кількість таких пацієнтів отримують терапію у домашніх умовах, а догляд за ними здійснюють родичі (так звані доглядачі). Тягар опіки за хворим пацієнтом в повному обсязі лягає на сім’ю, через недостатню розвиненість в Україні профільних служб, покликаних забезпечувати амбулаторний догляд. Догляд за власними важкохворими родичами – це не лише тяжка виснажлива життєва ситуація, а й постійне нагадування про можливість власної смерті чи хвороби. Доглядачі часто стикаються з емоційним вигоранням, фінансовими труднощами та надмірним фізичним навантаженням. Наприклад, догляд за людиною на пізніх стадіях може вимагати цілодобової уваги. Важливо, щоб сім’ї отримували підтримку — психологічну, інформаційну та, за можливості, професійну допомогу від медичних чи соціальних служб.
Яку роль відіграють громадські організації і суспільні рухи у боротьбі з хворобою?
Такі організації, як Alzheimer’s Association, фінансують дослідження, надають освітні ресурси та підтримують хворих і їхні сім’ї. Вони також проводять кампанії, зокрема Місяць обізнаності, щоб зменшити стигму та залучити суспільство до боротьби з хворобою. Наприклад, вони організовують «Прогулянки за Альцгеймер», які допомагають зібрати кошти на нові ліки та програми підтримки.
Які виклики стоять перед дослідженнями хвороби Альцгеймера?
Основний виклик — складність хвороби. Ми досі не до кінця розуміємо, чому накопичуються бета-амілоїд і тау-білки, які руйнують нейрони. Розробка ефективних ліків ускладнена, адже багато препаратів провалилися на клінічних випробуваннях. Крім того, потрібні більші інвестиції в дослідження та краща діагностика на ранніх стадіях, коли хвороба ще безсимптомна. Суспільна обізнаність також важлива, щоб залучати волонтерів до випробувань.
Що кожен із нас може зробити, щоб підтримати Місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера?
По-перше, дізнайтесь більше про хворобу — прочитайте матеріали на сайтах Alzheimer’s Association чи місцевих організацій. По-друге, підтримуйте ініціативи — беріть участь у благодійних заходах чи робіть пожертви. По-третє, поговоріть із друзями та родиною про важливість ранньої діагностики. І нарешті, ведіть здоровий спосіб життя, адже це не лише знижує ваш ризик, а й популяризує ідею профілактики. Кожен маленький крок має значення!
Прес-служба Полтавського державного медичного університету
September 21 – World Alzheimer’s Awareness Day
September is recognized as World Alzheimer’s Awareness Month — a time when everyone can learn more about the disease, support family members affected by it, and spread information about this neurodegenerative condition. The importance of this issue today is hard to overestimate: according to the World Health Organization (WHO), more than 55 million people worldwide live with Alzheimer’s disease. Ukraine is no exception; however, according to official data, as of 2024, only 13,680 patients are under medical supervision in Ukraine. This points to significant underdiagnosis and highlights the need for greater awareness of one of the most pressing medical and socio-economic challenges, often referred to as the “epidemic of the 21st century.”
To learn more about Alzheimer’s disease and its impact on society, we spoke with psychiatrist Larysa Oleksandrivna Herasymenko, Doctor of Medical Sciences, Professor of the Department of Psychiatry, Narcology and Medical Psychology at Poltava State Medical University.
— Dr. Herasymenko, what is Alzheimer’s disease, and why is it important to draw attention to it every September?
Alzheimer’s disease is a progressive neurodegenerative condition that leads to memory loss, cognitive decline, and the inability to perform daily activities. It is the most common form of dementia, mainly affecting older adults, though early-onset cases may appear earlier in life. Awareness Month in September is crucial as it helps inform the public about symptoms, early diagnosis, and support, while also raising funds for research. Many people still do not realize that Alzheimer’s is not just “age-related forgetfulness,” but a serious illness and a challenge for society. Thanks to awareness, research, and support, we can improve the lives of patients and move closer to effective treatment.
— What are the main early symptoms of Alzheimer’s disease to look out for?
Early symptoms include difficulties remembering new information, problems with concentration, disorientation in time or place, as well as behavioral and mood changes. For example, a person may forget recent conversations, mix up names, or get lost in familiar places. In later stages, patients may struggle with speech, simple tasks, and even recognizing loved ones. It is important to consult a doctor if you notice any of these signs, as early diagnosis and prevention can greatly improve quality and length of life.
— Who is at risk, and can the disease be prevented?
The main risk factor is age, especially after 65, though genetic factors may cause early-onset forms. Other risks include family history, cardiovascular disease, diabetes, and lower education levels. While Alzheimer’s cannot be completely prevented, a healthy lifestyle — regular physical activity, balanced nutrition, controlling blood pressure and blood sugar, and intellectual activity (reading, puzzles) — can reduce the risk.
— What modern diagnostic and treatment methods are available?
Diagnosis includes neuropsychological tests, brain MRI or CT scans, and biomarker analysis, such as beta-amyloid levels in cerebrospinal fluid. Current pharmacological treatments are symptomatic, helping only to slow memory decline. New methods, such as monoclonal antibodies targeting amyloid plaques, show promising results, though they are costly and not widely accessible. Psychosocial support also plays an essential role.
— How does Alzheimer’s affect family members and caregivers?
Alzheimer’s affects not only the patient but also their entire family. In Ukraine, many patients are treated at home, with care provided by relatives (the so-called caregivers). The burden of care often falls entirely on the family due to underdeveloped specialized outpatient services. Caring for severely ill relatives is not only exhausting but also a constant reminder of mortality and illness. Caregivers often face emotional burnout, financial strain, and overwhelming physical demands. For example, caring for a person in the late stages may require round-the-clock attention. It is crucial for families to receive support — psychological, informational, and, where possible, professional help from medical and social services.
— What role do public organizations and social movements play in combating the disease?
Organizations such as the Alzheimer’s Association fund research, provide educational resources, and support patients and families. They also run campaigns, including Awareness Month, to reduce stigma and engage society in the fight against the disease. For instance, they organize “Walks for Alzheimer’s,” which raise funds for new treatments and support programs.
— What challenges does Alzheimer’s research face?
The main challenge is the complexity of the disease. We still do not fully understand why beta-amyloid and tau proteins accumulate and damage neurons. Developing effective drugs is difficult, as many have failed in clinical trials. Moreover, greater investment in research and better early-stage diagnostics are needed, when the disease is still asymptomatic. Public awareness is also vital to encourage volunteer participation in clinical trials.
— What can each of us do to support Alzheimer’s Awareness Month?
First, learn more about the disease — read materials on the Alzheimer’s Association or local organization websites. Second, support initiatives — join charity events or make donations. Third, talk with friends and family about the importance of early diagnosis. Finally, live a healthy lifestyle, as this not only lowers your risk but also promotes the idea of prevention. Every small step matters!