Полтавська область у 2025 році посіла перше місце в Україні за рівнем захворюваності на хронічний гепатит В і ввійшла до трійки регіонів за показником хронічного гепатиту С. Про поширення цих інфекцій, ризики для здоров’я та можливості їх раннього виявлення розповідає кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією Полтавського державного медичного університету Наталія Прийменко.
Вірусні гепатити В (ГВ) і С (ГС) залишаються однією з найсерйозніших проблем світової охорони здоров’я. Хронічні форми захворювання можуть тривалий час перебігати безсимптомно, спричиняти фіброз – поступове заміщення здорової тканини печінки сполучною тканиною – і зрештою призводити до цирозу або раку печінки. Симптоми, які можуть свідчити про захворювання печінки, – постійна слабкість, зниження апетиту, жовтяниця, потемніння сечі, біль або відчуття важкості у правому підребер’ї, набряки – нерідко з’являються вже на пізніх стадіях хвороби.
Проте сьогодні гепатити В і С – це не вирок. Сучасна медицина має потужний арсенал для боротьби з цими інфекціями. Виявити їх можна за допомогою лабораторних тестів, які безкоштовно проводяться за призначенням сімейного лікаря. Вакцинація допомагає запобігти гепатиту В. Якщо ж інфекція набула хронічної форми, противірусне лікування та регулярні огляди у лікаря допомагають контролювати захворювання, уповільнити його розвиток і зменшити ризик серйозних ускладнень. Гепатит С у більшості випадків можна повністю вилікувати противірусними препаратами. Та попри можливості сучасної медицини, гепатити В і С залишаються глобальною проблемою, оскільки значна частина випадків інфекції залишається недіагностованою та нелікованою.
За оцінками Всесвітньої організації охорони здоров’я, у 2024 році у світі близько 240 млн осіб жили з хронічною інфекцією гепатиту В та близько 47 млн – із гепатитом С. Кількість смертей, пов’язаних із цими інфекціями, становила близько 1,3 млн на рік.
Україна належить до країн із високим тягарем вірусних гепатитів. За даними Центру громадського здоров’я МОЗ України, поширеність гепатиту С серед населення становить 3–5%, а гепатиту В – близько 1,5% і залежить від статі, віку та регіону проживання. Водночас під медичним наглядом перебувають лише 3,7% осіб, інфікованих вірусом гепатиту В, та 5,4% осіб, інфікованих вірусом гепатиту С. Це свідчить про те, що офіційна статистика охоплює лише частину фактично інфікованих людей.
Особливе занепокоєння викликає ситуація, що склалася у Полтавській області. За даними дослідження проєкту «Розробка прогностичних моделей перебігу вірусних гепатитів В і С під час воєнного та післявоєнного періодів в Україні на ґрунті клініко-імунологічних та біоінформаційних досліджень» (фінансується Національним фондом досліджень України в межах конкурсу «Передова наука в Україні 2026–2028», реєстраційний номер 2025.07/0353), протягом останніх років показники захворюваності на хронічні гепатити В і С в області були у 2–2,5 раза вищими за середні показники по Україні. Статистика за 2025 рік є тривожною: область посіла перше місце в Україні за рівнем захворюваності на хронічний гепатит В – 8,78 випадку на 100 тис. населення – та увійшла до трійки регіонів за рівнем захворюваності на хронічний гепатит С – 47,53 випадку на 100 тис. населення.
На ситуацію з вірусними гепатитами в Україні вплинули обставини, пов’язані з повномасштабною війною, яка розпочалася у 2022 році. Військові дії створили нові обставини, що прямо або опосередковано підвищують ризик інфікування вірусними гепатитами. Серед них – бойові травми, збільшення кількості невідкладних хірургічних втручань і переливань крові, масштабне переміщення населення, пошкодження медичної інфраструктури, а також обмеження доступу до профілактичних, діагностичних і лікувальних послуг. Водночас розширення в Україні можливостей раннього виявлення вірусних гепатитів у межах Програми медичних гарантій, а також активніше обстеження внутрішньо переміщених осіб і військовослужбовців під час мобілізаційних заходів сприяли покращенню виявлення випадків гепатитів В і С.
Отже, сучасна медицина має всі підстави розглядати гепатити В і С не як неминучу загрозу, а як захворювання, поширення та наслідки яких можна суттєво контролювати. Своєчасна вакцинація проти гепатиту В, безпечні медичні процедури, тестування та доступ до лікування є важливими інструментами профілактики й раннього виявлення захворювань.
Чим раніше виявлено гепатити В і С, тим більше шансів запобігти цирозу, раку печінки та передчасній смерті, і тим ближчою стає мета світу, у якому вірусні гепатити перестануть бути глобальною загрозою.
Пресслужба Полтавского державного медицинского университета
Hepatitis B and C in Poltava Region: PSMU Associate Professor Nataliia Pryimenko on the Scale of the Problem and Ways to Address It
In 2025, Poltava Region ranked first in Ukraine in the incidence of chronic hepatitis B and was among the top three regions for chronic hepatitis C. Nataliia Pryimenko, Candidate of Medical Sciences and Associate Professor at the Department of Infectious Diseases with Epidemiology of Poltava State Medical University (PSMU), discusses the spread of these infections, the health risks they pose, and the opportunities for early detection.
Viral hepatitis B (HBV) and hepatitis C (HCV) remain among the most serious challenges facing global public health. Chronic forms of these diseases can remain asymptomatic for a long time, cause fibrosis — the gradual replacement of healthy liver tissue with connective tissue — and eventually lead to cirrhosis or liver cancer. Symptoms that may indicate liver disease include persistent weakness, loss of appetite, jaundice, dark urine, pain or a feeling of heaviness in the right upper abdomen, and swelling. These symptoms often appear only in the later stages of the disease.
However, hepatitis B and C are no longer a life sentence. Modern medicine offers a powerful range of tools to combat these infections. They can be detected through laboratory tests provided free of charge when prescribed by a family doctor. Vaccination helps prevent hepatitis B. If the infection becomes chronic, antiviral treatment and regular medical check-ups can help control the disease, slow its progression, and reduce the risk of serious complications. In most cases, hepatitis C can be completely cured with antiviral medication. Despite these advances in modern medicine, hepatitis B and C remain global public health challenges because a significant proportion of infections remain undiagnosed and untreated.
According to estimates by the World Health Organization (WHO), in 2024, approximately 240 million people worldwide were living with chronic hepatitis B infection and around 47 million with hepatitis C. These infections were associated with approximately 1.3 million deaths annually.
Ukraine is among the countries facing a high burden of viral hepatitis. According to the Public Health Center of the Ministry of Health of Ukraine, the prevalence of hepatitis C in the population is 3–5%, while that of hepatitis B is approximately 1.5%, varying by sex, age, and region of residence. At the same time, only 3.7% of people infected with hepatitis B and 5.4% of those infected with hepatitis C are under medical supervision. This indicates that official statistics capture only a fraction of the actual number of infected people.
The situation in Poltava Region is of particular concern. According to research conducted under the project “Development of Predictive Models of the Course of Viral Hepatitis B and C During the Wartime and Post-War Periods in Ukraine Based on Clinical, Immunological, and Bioinformatic Studies”, funded by the National Research Foundation of Ukraine under the “Advanced Science in Ukraine 2026–2028” call (registration number 2025.07/0353), the incidence rates of chronic hepatitis B and C in the region have been two to two and a half times higher than the national averages in recent years.
The 2025 statistics are alarming: Poltava Region ranked first in Ukraine for the incidence of chronic hepatitis B, with 8.78 cases per 100,000 population, and was among the top three regions for chronic hepatitis C, with 47.53 cases per 100,000 population.
The situation regarding viral hepatitis in Ukraine has been affected by circumstances associated with the full-scale war that began in 2022. Hostilities have created new conditions that directly or indirectly increase the risk of viral hepatitis transmission. These include combat-related injuries, an increase in emergency surgical procedures and blood transfusions, large-scale population displacement, damage to healthcare infrastructure, and restricted access to preventive, diagnostic, and treatment services.
At the same time, expanded opportunities for the early detection of viral hepatitis in Ukraine under the Medical Guarantees Programme, together with more active screening of internally displaced persons and military personnel during mobilisation procedures, have contributed to improved detection of hepatitis B and C cases.
Thus, modern medicine provides every reason to view hepatitis B and C not as inevitable threats, but as diseases whose spread and consequences can be substantially controlled. Timely vaccination against hepatitis B, safe medical procedures, testing, and access to treatment are essential tools for prevention and early detection.
The earlier hepatitis B and C are detected, the greater the chances of preventing cirrhosis, liver cancer, and premature death — bringing the world closer to a future in which viral hepatitis is no longer a global public health threat.