Сьогодні на кафедрі анатомії з клінічною анатомією та оперативною хірургією відбулася виховна година, присвячена Дню захисників і захисниць України. Викладач кафедри Владислав Олексієнко нагадав про походження цього свята, а саме про Покрову Пресвятої Богородиці, яка здавна була оберегом нашого народу, адже козаки вважали Богородицю своєю заступницею і покровителькою. Саме цього дня вони зверталися до неї з молитвами про силу, мужність і перемогу. Згадали козацькі традиції, які стали символом свободи, і з особливою вдячністю говорили про наших сучасних героїв та героїнь – тих, хто сьогодні оберігає наше мирне небо, хто щодня ризикує своїм життям.
Ми живемо у страшні часи війни. Кожного дня через воєнні дії помирають люди, кількість яких важко уявити. Ми втрачаємо території і втрачаємо життя. Проте військові і звичайні цивільні, яким довелося примусово чи ні стати військовими, захищають те, що залишилося від нормального життя. А звичайні цивільні, які кожного дня п’ють каву та їдуть на роботу, мають пам’ятати, завдяки кому можуть це зробити.
Низький уклін вам, наші захисники і захисниці! Завдяки вам, нам в тилу не так важко, як могло б бути! Хочемо, щоб всі це розуміли і дякували не лише порожніми словами!
Прес-служба Полтавського державного медичного університету
A deep bow to you, our Defenders!
Today, at the Department of Human Anatomy with Clinical Anatomy and Operative Surgery, an educational session was held dedicated to the Day of Defenders of Ukraine. Lecturer of the department, Vladyslav Oleksiienko, reminded participants about the origins of this holiday, namely the Feast of the Intercession of the Holy Virgin, which has long been a spiritual safeguard for our people. The Cossacks regarded the Virgin Mary as their protector and patroness, and on this day they prayed to her for strength, courage, and victory. Cossack traditions, which became a symbol of freedom, were recalled, and with special gratitude, today’s heroes—those who guard our peaceful sky and risk their lives every day—were honored.
We live in terrible times of war. Every day, people die as a result of military actions—numbers that are hard to imagine. We lose territories and we lose lives. Yet the military, and ordinary civilians who were forced—or chose—to become soldiers, are defending what remains of normal life. And ordinary civilians, who every day drink coffee and go to work, must remember whom they have to thank for being able to do so.
A deep bow of gratitude to you, our defenders! Thanks to you, life in the rear is not as hard as it could be! We want everyone to understand this and to express gratitude not only with empty words.