Стрімко збігають останні дні воєнного 2022 року. За гіркою іронією долі, український народ вмістив у своїй свідомості ніби аж два роки в цьому, одному, що минає: перший, короткий, усього 2 місяці, але мирний ДО 24 лютого, і другий, довгий, вже аж 10 – рік війни, тяжких випробувань і нескінченної тривоги нашої. Розкололось навпіл життя, розкололась свідомість надвоє. Але прямісінько на очах Країна гуртується в єдине монолітне ціле: все задля Перемоги, все задля того, щоб вистояти на усіх фронтах! Тому її, одної якоїсь лінії фронту немає: і передова, і тил разом!

Університетська спільнота з перших днів приголомшливої звістки про початок війни активно включилась у загальну боротьбу. Жодного дня не пройшло без напруженої праці, без хоча б одного доброго діла! Під керівництвом свого очільника, ректора ПДМУ, професора Вячеслава Ждана, не полишаючи ні на мить свого головного завдання, – навчання – і викладачі, і студенти вчили і вчились, лікували, організовували благодійну допомогу, допомагали вимушеним переселенцям, поповнювали лави ТО і ЗСУ,  Все, як і має бути у  великій Народній Родині, у якої єдина безцінна рідна Земля і палка любов до неї та відчайдушна готовність її захистити від ворожої навали.

Традиційний наприкінці кожного року  фотолітопис  університетського життя  вмістив знакові події цих незабутніх днів 2022-ого.  Ви разом з нами перегорнете його сторінки, затримаєтесь поглядом на тих світлинах, що чимось вразять вашу уяву, а, можливо, і нагадають про власну участь у тих чи інших подіях.  І наберетесь нових сил і енергії, щоб далі жити та перемагати. Щодня, щохвилини. Кожен на своєму місці робити все від нього належне, аби український народ відстояв свою свободу і незалежність! Все буде Україна!

Ми на порозі прийдешнього нового року з надією вдивляємося у Майбутнє…