Здобувачі освіти І курсу ОПП «Фармація», які опановують на кафедрі українознавства та гуманітарної підготовки ВК «УКРАЇНОЗНАВСТВО» (ст. викл. Вікторія Юфименко), із болісним сумом ушанували пам’ять жертв Голодомору 1932/1933 років і масових штучних голодів 1921/1923 і 1946/1947 років. У межах навчальної програми з дисципліни згадали про мільйони людських життів, які Україна втратила внаслідок Голодомору і масових штучних голодів.
Студенти відвідали на перехресті вулиць Кагамлика, Європейської та Панаса Мирного пам’ятний меморіальний комплекс жертвам голодомору-геноциду українського народу в Україні, що сталися у ХХ столітті. Ці три масові штучні голодомори мали катастрофічні наслідки для демографічного розвитку й ментального здоров’я українців. У сквері Панаса Мирного установлено камінь із пшеничними колосками з табличкою, на якій напис: «Вічна пам'ять жертвам голодомору – геноциду українського народу». Цієї осені там, поряд із меморіальним комплексом, висадили рослини й установили нову інформаційну табличку про рослини, які допомагали вижити українцям у 1932/1933 роках. На табличці зазначено, що під час голоду люди вживали лободу, щавель, кропиву, насіння льону, молочай (після вимочування), паслін, а також кору дерев, жолуді, липове листя та інші дикорослі рослини. Якщо перейти за QR-кодом, що вказаний на табличці, то про це свідчать численні спогади очевидців, зокрема з Полтавської області, зафіксовані в проєктах Українського інституту національної пам’яті, Музею Голодомору та Інституту історії України НАНУ. Із цих рослин українці готували сурогати їжі — так звані «маторженики», «лип’яники», «баланду». Новий інформаційний стенд містить короткий історичний опис про те, як саме ці рослини рятували людей під час геноциду українського народу. У такий спосіб ушановують пам’ять мільйонів загиблих і нагадують, що навіть найпростіші рослини можуть стати символом незламності й боротьби за життя.
Цього року ми вчетверте вшановуємо жертв комуністичного геноциду в умовах повномасштабної геноцидної війни Росії проти України. Трагічні події, які переживає народ України, засвідчують: жива пам’ять надзвичайно важлива: ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – гідно вшановані. Сьогодні росіяни знову застосовують проти українців методи геноциду, щоб знищити нашу ідентичність, культуру, мову. Тож сучасна російсько-українська війна спрямована не тільки на те, щоб знищити незалежність Української держави, а й щоб винищити українців як самобутній народ, як націю. В умовах нинішньої російської агресії наша пам’ять про Голодомор 1932/1933 років є чинником суспільної мобілізації українців і світової спільноти для протидії жорстокому агресору. Сьогодні демократичний світ висловлює підтримку Україні. Сили безпеки й оборони України героїчно протистоять ворогові. І кожен із нас, пам’ятаючи про злочини тоталітарного режиму, усі сили має спрямувати на підтримку наших захисників.
Тож закликаємо університетську спільноту долучитися до акції “Запали свічку пам’яті” 22 листопада, після 16:00, засвітити свічку й залишити її на підвіконні в пам’ять про мільйони замордованих голодом українців.
Прес-служба Полтавського державного медичного університету
EC “Ukrainian Studies”: On the Day of Remembrance for the Victims of the Holodomor
First-year students of the Pharmacy program, studying in the Department of Ukrainian Studies and Humanities (senior lecturer Viktoriia Yufymenko) within the Elective Component “Ukrainian Studies” curriculum, solemnly honored the memory of the victims of the Holodomor of 1932–1933 and the mass artificial famines of 1921–1923 and 1946–1947. As part of their course program, they recalled the millions of lives lost in Ukraine due to the Holodomor and other man-made famines.
The students visited the memorial complex dedicated to the victims of the Holodomor-genocide of the Ukrainian people of the 20th century, located at the intersection of Kahamlyka, Yevropeiska, and Panasa Myrnoho streets. These three mass artificial famines had catastrophic consequences for the demographic development and mental health of Ukrainians. In Panas Myrny Square, a stone with wheat ears and a plaque has been installed, bearing the inscription: “Eternal memory to the victims of the Holodomor – the genocide of the Ukrainian people.” This autumn, near the memorial complex, new plants were planted and an information plaque was installed about the plants that helped Ukrainians survive in 1932–1933. The plaque notes that during the famine, people consumed lamb’s quarters, sorrel, nettle, flax seeds, spurge (after soaking), nightshade, as well as tree bark, acorns, linden leaves, and other wild plants. By scanning the QR code on the plaque, one can access numerous eyewitness accounts, including testimonies from Poltava region, recorded in projects by the Ukrainian Institute of National Memory, the Holodomor Museum, and the Institute of History of Ukraine of the NASU. From these plants, Ukrainians prepared food substitutes — so-called “matorzhenyky,” “lypianyky,” and “balanda.” The new informational stand provides a brief historical overview of how these plants saved people during the genocide of the Ukrainian nation. This initiative honors the memory of millions of victims and reminds us that even the simplest plants can symbolize resilience and the struggle for life.
This year marks the fourth time we honor the victims of the communist genocide amid russia’s full-scale genocidal war against Ukraine. The tragic events experienced by the Ukrainian people today underscore the importance of living memory: those who commit crimes against humanity must be condemned by the international community, and the victims must be duly honored. Today, russians again employ genocidal methods against Ukrainians to destroy our identity, culture, and language. Therefore, the contemporary russian-Ukrainian war aims not only to destroy the independence of the Ukrainian state but also to exterminate Ukrainians as a distinct people and nation. In the context of ongoing russian aggression, our remembrance of the 1932–1933 Holodomor serves as a factor for societal mobilization in Ukraine and the global community against the cruel aggressor. Today, the democratic world expresses support for Ukraine. Ukraine’s security and defense forces heroically resist the enemy. Each of us, remembering the crimes of the totalitarian regime, must direct all our efforts toward supporting our defenders.
We therefore call on the university community to join the “Light a Candle of Memory” campaign on November 22, after 4:00 PM, to light a candle and place it on your windowsill in memory of the millions of Ukrainians who perished from famine.