Фахівці кафедри внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією ПДМУ долучилися до Всесвітніх освітніх заходів для пацієнтів із бронхіальною астмою,які проводяться в Полтавському регіоні, та підготували інформаційний матеріал для пацієнтів і медичної спільноти.
Кожного року в перший вівторок травня під егідою Глобальної ініціативи з боротьби з астмою (Global Initiative for Asthma, GINA) за підтримки Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) проводиться захід – Всесвітній день боротьби з астмою (World Asthma Day), який цього року припадає на 5 травня. Такі заходи проводяться в багатьох країнах світу та спрямовані на підвищення обізнаності, насамперед пацієнтів, їхніх опікунів і лікарів.
GINA наголошує на необхідності надання людям з астмою відповідних знань, щоб вони могли контролювати своє захворювання та розпізнавати, коли потрібно звернутися за медичною допомогою. Водночас медичні працівники також мають підвищувати свою обізнаність щодо нових даних ефективного лікування астми, щоб надавати пацієнтам актуальну інформацію та оптимальне лікування.
Незважаючи на географічні та соціально-економічні відмінності, усі люди, які живуть з астмою, потребують своєчасного, персоналізованого та оптимального догляду.
Оскільки астма не існує ізольовано, ефективне лікування полягає не лише в контролі симптомів, а й у забезпеченні якості життя. Воно впливає на здатність працювати, піклуватися про інших, займатися улюбленими справами та жити відповідно до власних цінностей.
Отже, що ж таке бронхіальна астма? Бронхіальна астма – це захворювання, що характеризується хронічним запаленням дихальних шляхів і проявляється рецидивуючими (повторюваними) симптомами свистячого дихання, задишки, скутості грудної клітки, кашлю, особливо вночі та рано вранці. Вони виникають у відповідь на фізичні навантаження, вплив алергенів, холодного повітря, різких запахів і диму.
Ці епізоди зазвичай пов’язані з розповсюдженою, але варіабельною (мінливою) бронхообструкцією, яка може зникати спонтанно або під впливом терапії. Іншими словами, ці симптоми спричинені періодичним звуженням бронхів.
Напад бронхіальної астми можуть провокувати різні фактори, які називають тригерними: домашній пил, контакт із шерстю тварин (собак, котів, кролів, морських свинок, овець, кіз та інших), контакт із тарганами, клопами та іншими комахами, дим, різкі запахи, засоби для прибирання, професійні шкідливості, а також деякі лікарські засоби (β-блокатори, нестероїдні протизапальні препарати) та фізичне навантаження. Різні люди реагують на різні тригери.
На сьогодні бронхіальна астма є хронічним захворюванням, яке повністю вилікувати неможливо через генетичну схильність та структурні зміни в бронхах. Однак це не означає, що з нею не можна жити повноцінним життям. За умови контролю захворювання пацієнти можуть працювати, навчатися, спати без нічних нападів і уникати загострень.
Головною метою лікування астми є досягнення контролю симптомів і підтримання нормального рівня активності, а також мінімізація ризику загострень. Сучасна медицина дозволяє ефективно контролювати астму. Що ж таке контроль симптомів? Якщо у пацієнта з бронхіальною астмою немає симптомів захворювання, це означає, що захворювання перебігає під контролем. Отже, головною метою сучасного лікування бронхіальної астми є досягнення відсутності респіраторних симптомів або їх мінімальної виразності.
Лікування бронхіальної астми є тривалим процесом. Лікарі зазвичай призначають довгострокову, а часто й пожиттєву терапію. Водночас пацієнти нерідко сприймають його як тимчасовий «курс». Але важливо розуміти: бронхіальна астма – це не вирок.
Більшість пацієнтів потребують двох основних груп препаратів.
Контролюючі (профілактичні) засоби.
Вони захищають дихальні шляхи, зменшують запалення, набряк і утворення слизу, а також запобігають нападам. Зазвичай такі препарати містять інгаляційні кортикостероїди, які вважаються безпечними, оскільки у кров потрапляє лише незначна їх кількість. Часто їх комбінують в одному інгаляторі з препаратами тривалої дії для полегшення симптомів. У разі загострення лікар може тимчасово збільшити дозування та пояснить, як правильно скоригувати лікування.
Препарати швидкої дії (полегшувальні).
Їх застосовують для швидкого зняття симптомів під час нападу. Раніше більшість таких засобів містили лише бронхолітики: вони розширювали дихальні шляхи й полегшували дихання, але не впливали на запалення. Це можна порівняти зі знеболювальними при зубному болю: біль минає, але причина залишається. Тому, якщо використовується лише бронхолітик, необхідно додатково щодня приймати контролюючі препарати для профілактики.
Комбіновані інгалятори.
Деякі сучасні засоби поєднують у низькій дозі протизапальний компонент і швидкодіючий бронхолітик тривалої дії (наприклад, формотерол). Їх можна використовувати як для швидкого полегшення симптомів, так і регулярно – для контролю захворювання та запобігання нападам астми.
Лікар складає план дій при астмі, який допомагає пацієнту розуміти, які препарати і коли застосовувати.
При правильному лікуванні симптоми (напади задухи, кашель, свисти) можуть зникати або турбувати рідко.
Важливою є правильна техніка використання інгаляторів, яку контролює лікар.
Визначити рівень контролю бронхіальної астми можна за допомогою оцінки симптомів (наявність денних симптомів бронхіальної астми частіше ніж 2 рази на тиждень, наявність нічних симптомів бронхіальної астми), потреби в препаратах швидкої допомоги більше 2 разів на тиждень, наявності обмеження фізичної активності та результатів функціональних тестів (спірометрії).
Повний контроль за бронхіальною астмою тобто повний контроль за захворюванням – це коли: у вас денні симптоми виникають не частіше 1-2 разів на тиждень і не потребують додаткового застосування препарату для їх лікування, відсутні нічні пробудження через респіраторні симптоми, ви не маєте обмежень у активності через симптоми бронхіальної астми.
Водночас пацієнти не завжди об’єктивно оцінюють свій стан лише за відчуттями. Тому в амбулаторній практиці корисним є застосування простого приладу – пікфлоуметра, який допомагає краще контролювати перебіг хвороби.
Пікфлоуметр вимірює максимальну швидкість видиху та її коливання протягом доби. Це компактний пристрій у вигляді трубки зі шкалою, яким можна користуватися самостійно вдома: вранці (до прийому ліків) і ввечері перед сном. Для вимірювання потрібно зробити глибокий вдих, щільно обхопити мундштук губами та різко й максимально швидко видихнути, не перекриваючи отвір язиком. Процедуру виконують тричі й фіксують найкращий результат у щоденнику.
Такі вимірювання проводять двічі на день протягом двох тижнів. Аналізуючи записи, лікар звертає увагу на добові коливання показників. Якщо вони перевищують 20%, це свідчить про недостатній контроль астми та необхідність корекції лікування. Якщо ви самостійно помітили такі зміни, варто звернутися до лікаря для консультації.
Чому контроль за бронхіальною астмою так важливий? Тому що загострення знижують функцію легень. У пульмонологів є такий вислів: «Пацієнти згорають в полум’ї загострень». Якщо порівняти функцію легень із свічкою, то кожне загострення, запалюючи полум’я, зменшує розмір цієї свічки, поки не залишиться лише гарячий залишок.
Про загострення бронхіальної астми йдеться, коли симптоми захворювання турбують більше 3 днів, незважаючи на збільшення обсягу прийому лікарських засобів.
Для досягнення контролю за захворюванням у силах пацієнта намагатися мінімізувати контакт з факторами, які можуть провокувати загострення захворювання. Найчастіше цими факторами виступають інфекції (частіше вірусні), алергени, холодне повітря, дим, прийом деяких лікарських речовин (β-блокатори, нестероїдні протизапальні засоби). У силах пацієнта врегулювати харчування, виключивши харчові алергени, створити умови вдома, які зменшують контакт з пилом, обговорити з лікарем можливість проведення АСІТ, проводити профілактику ГРВІ, включаючи вакцинації. І, звичайно, пацієнт з бронхіальною астмою і куріння – речі несумісні.
Запорукою успішного лікування бронхіальної астми є дисципліноване дотримання всіх рекомендацій, призначень лікаря і самоконтроль.
Отже, астма – хронічна хвороба, але з правильним доглядом та лікуванням люди з цим захворюванням можуть жити повноцінним життям, дихаючи вільно та без перешкод.
Публікацію підготували Оксана Бєлан, Яніна Авраменко, Наталія Дігтяр, Анна Лавренко, Наталія Герасименко (кафедра внутрішньої медицини №3 з фтизіатрією ПДМУ).
Пресслужба Полтавського державного медичного університету
Breathing Freely Is Everyone’s Right: PSMU Highlights the Importance of Combating Asthma
Specialists from the Department of Internal Medicine No. 3 with Phthisiology at Poltava State Medical University (PSMU) joined global educational initiatives for patients with bronchial asthma taking place in the Poltava region and prepared informational materials for patients and the medical community.
Every year, on the first Tuesday of May, under the auspices of the Global Initiative for Asthma (GINA) and with the support of the World Health Organization (WHO), World Asthma Day is observed. This year it falls on May 5. Such events are held in many countries and aim to raise awareness, primarily among patients, their caregivers, and healthcare professionals.
GINA emphasizes the importance of providing people with asthma the knowledge they need to manage their condition and recognize when to seek medical care. At the same time, healthcare professionals should stay informed about the latest advances in asthma treatment to provide up-to-date information and optimal care.
Despite geographic and socioeconomic differences, all people living with asthma require timely, personalized, and optimal care. Since asthma does not exist in isolation, effective management involves not only symptom control but also ensuring quality of life. It affects a person’s ability to work, care for others, pursue hobbies, and live according to their values.
So, what is bronchial asthma? It is a disease characterized by chronic inflammation of the airways and manifested by recurrent symptoms such as wheezing, shortness of breath, chest tightness, and coughing, especially at night and early in the morning. These symptoms may be triggered by physical exertion, allergens, cold air, strong odors, and smoke.
These episodes are usually associated with widespread but variable bronchial obstruction, which may resolve spontaneously or under treatment. In other words, the symptoms are caused by periodic narrowing of the bronchi.
Asthma attacks can be triggered by various factors, including household dust, contact with animal dander (dogs, cats, rabbits, guinea pigs, sheep, goats, and others), exposure to cockroaches and other insects, smoke, strong odors, cleaning agents, occupational hazards, certain medications (β-blockers, nonsteroidal anti-inflammatory drugs), and physical exertion. Different individuals react to different triggers.
Today, bronchial asthma is a chronic disease that cannot be completely cured due to genetic predisposition and structural changes in the bronchi. However, this does not mean that a full life is not possible. With proper disease control, patients can work, study, sleep without nighttime attacks, and avoid exacerbations.
The main goal of asthma treatment is to achieve symptom control, maintain normal activity levels, and minimize the risk of exacerbations. Modern medicine allows asthma to be effectively controlled. Symptom control means the absence or minimal presence of respiratory symptoms.
Asthma treatment is a long-term process. Doctors usually prescribe prolonged, often lifelong therapy. However, patients sometimes perceive it as a temporary “course.” It is important to understand that asthma is not a sentence.
Most patients require two main groups of medications:
Controller (preventive) medications.
These protect the airways, reduce inflammation, swelling, and mucus production, and prevent attacks. They typically include inhaled corticosteroids, which are considered safe because only a small amount enters the bloodstream. They are often combined in a single inhaler with long-acting bronchodilators. In case of exacerbation, a doctor may temporarily increase the dose and explain how to adjust treatment.
Reliever (quick-acting) medications.
These are used to quickly relieve symptoms during an attack. Previously, most contained only bronchodilators, which widen the airways and ease breathing but do not affect inflammation. This is similar to taking painkillers for a toothache: the pain subsides, but the cause remains. Therefore, if only a bronchodilator is used, controller medications must also be taken daily.
Combination inhalers.
Some modern medications combine a low dose of an anti-inflammatory component with a fast-acting long-acting bronchodilator (e.g., formoterol). They can be used both for rapid symptom relief and regularly for disease control and prevention of asthma attacks.
Doctors develop an asthma action plan to help patients understand which medications to use and when. With proper treatment, symptoms such as shortness of breath, coughing, and wheezing may disappear or occur rarely.
Correct inhaler technique is essential and should be monitored by a doctor.
The level of asthma control can be assessed based on symptoms (daytime symptoms more than twice a week, nighttime symptoms), the need for reliever medication more than twice a week, limitations in physical activity, and results of functional tests (spirometry).
Full asthma control means that daytime symptoms occur no more than 1–2 times per week without requiring additional medication, there are no nighttime awakenings due to respiratory symptoms, and there are no activity limitations.
At the same time, patients do not always objectively assess their condition based on sensations alone. Therefore, in outpatient practice, a simple device—a peak flow meter—is useful for monitoring the disease.
A peak flow meter measures peak expiratory flow and its daily variability. It is a compact tube-like device with a scale that can be used independently at home: in the morning (before taking medication) and in the evening before sleep. To measure, one should take a deep breath, tightly seal the mouthpiece with the lips, and exhale sharply and as forcefully as possible without blocking the opening with the tongue. The procedure is performed three times, and the best result is recorded in a diary.
Such measurements are taken twice daily for two weeks. When analyzing the data, doctors assess daily variability. If it exceeds 20%, it indicates poor asthma control and the need to adjust treatment. If such changes are noticed independently, medical consultation is recommended.
Why is asthma control so important? Because exacerbations reduce lung function. Pulmonologists sometimes say, “Patients burn in the flame of exacerbations.” If we compare lung function to a candle, each exacerbation reduces its size until only a small remnant remains.
An asthma exacerbation is considered when symptoms persist for more than three days despite increased medication use.
To achieve disease control, patients should try to minimize contact with triggers. Most commonly, these include infections (especially viral), allergens, cold air, smoke, and certain medications (β-blockers, NSAIDs). Patients can also regulate their diet by excluding food allergens, create home conditions that reduce dust exposure, discuss allergen-specific immunotherapy (ASIT) with their doctor, prevent respiratory infections (including vaccination), and avoid smoking—since smoking and asthma are incompatible.
The key to successful asthma treatment is strict adherence to medical recommendations, prescribed therapy, and self-monitoring.
Thus, asthma is a chronic disease, but with proper care and treatment, people with asthma can live full, active lives—breathing freely and without limitations.
Prepared by Oksana Bielan, Yanina Avramenko, Nataliia Dihtiar, Anna Lavrenko, and Nataliia Herasymenko (Department of Internal Medicine No. 3 with Phthisiology, PSMU).