У вересні світ відзначає Всесвітній місяць обізнаності про хворобу Альцгеймера, а 21 числа – Міжнародний день боротьби з цим захворюванням. Цей місяць присвячений підвищенню обізнаності про захворювання, його симптоми, фактори ризику та сучасні підходи до догляду за пацієнтами.
Про хворобу Альцгеймера та методи допомоги пацієнтам розповідають завідувач кафедри нервових хвороб ПДМУ, професор Михайло Дельва та доцент кафедри Катерина Гринь.
Що таке хвороба Альцгеймера
Професор Михайло Дельва пояснює, що хвороба Альцгеймера – це нейродегенеративне захворювання, найпоширеніший тип деменції, що характеризується прогресуючим зниженням інтелекту, втратою пам’яті та порушенням когнітивних функцій.
Назва захворювання походить від німецького лікаря Алоїса Альцгеймера, який у 1906 році вперше описав 51-річну пацієнтку, яка страждала на поступову втрату пам’яті, порушення мови та рухів, розлади впізнавання і поведінки, а також галюцинації. Лікар спостерігав її протягом 4,5 років і дійшов висновку, що це захворювання відрізняється від усіх відомих психічних хвороб того часу.
3 листопада 1906 року на з’їзді психіатрів в Тюбінгені Альцгеймер повідомив про нове захворювання – особливий вид старечого недоумства, яке починається раніше, ніж звичайно, і характеризується глибоким ураженням пам’яті, ослабленням інтелекту та ранніми симптомами порушення мови, порушенням різних видів сприйняття і рухів.
Поширеність хвороби
За словами професора Дельви, деменція найчастіше трапляється у літніх людей, але не є нормальним проявом старіння. У світі налічується близько 50 мільйонів людей з деменцією, щороку з’являється майже 10 мільйонів нових випадків, і хвороба Альцгеймера складає 60–70% випадків деменції.
Хвороба характеризується загибеллю нейронів і синаптичних зв’язків у корі головного мозку, що призводить до атрофії уражених ділянок.
Розробка клінічних настанов
На сьогодні активно впроваджуються як медикаментозні, так і немедикаментозні методи корекції: когнітивні тренування, когнітивна стимуляція, лікувальна фізична культура та фізичні вправи.
Професор ПДМУ Михайло Дельва є членом мультидисциплінарної групи з розробки клінічних настанов та стандартів медичної допомоги пацієнтам з хворобою Альцгеймера, які наразі проходять громадське обговорення. Згідно з наказом МОЗ України, такі настанови застосовуються у всіх сферах медичної допомоги, що покращує якість лікування, зменшує втрату працездатності та підвищує якість життя пацієнтів.
Патогенез (грец. pathos – страждання, genesis – походження) хвороби Альцгеймера.
Більшість типів деменції, включно з хворобою Альцгеймера, супроводжуються появою в мозку патологічних білкових бляшок, що впливають на розвиток симптомів.
Дослідження показали, що мутації в генах, що відповідають за виробництво амілоїдного прекурсорного протеїну та презенілінів, спричиняють ранні форми хвороби. Інші зміни, наприклад в гені аполіпопротеїну (ε4-алель), підвищують ризик пізньої форми, збільшуючи амілоїдні відкладення і зменшуючи тривалість життя.
Накопичення бета-амілоїду запускає ланцюг реакцій, що призводить до активації мікроглій, які знищують потенційно шкідливі агенти, але одночасно виділяють нейротоксини (пероксинітрит), що руйнують нервові клітини.
Клінічні ознаки та перші симптоми
Доцент кафедри нервових хвороб ПДМУ Катерина Гринь звертає увагу пацієнтів на ранні симптоми хвороби Альцгеймера:
- поступову втрату пам’яті;
- порушення мови та когнітивних функцій;
- дезорієнтацію у часі та на знайомій місцевості;
- труднощі з самообслуговуванням.
Клінічна картина
Порушення пам’яті починаються з недавніх подій (закон Рібо), старі спогади зберігаються довше.
Конфабуляції – вигадані спогади, що заповнюють прогалини пам’яті.
Мовні порушення – аномія, амнестична, сенсорна та семантична афазія, парафазії, ехолалії, палілалії
На пізніх стадіях розвивається тотальна афазія та мутизм (повна відсутність мовлення).
Зорово-просторові порушення та апраксія – труднощі орієнтуватися в незнайомих і знайомих місцях, проблеми з побудовою схем та виконанням завдань (наприклад, малювання годинника).
Особистісні зміни – егоцентризм, дратівливість, тривога, депресія, маячні ідеї (підозра до родичів, страх шкоди).
Поведінкові зміни – безцільне ходіння, перекладання речей, булімія (надмірний голод та об’їдання, а потім блювання) сексуальна нестриманість, симптом дзеркала (часте тривале розглядання свого відображення у дзеркалах з метою знайти ракурс , що приховує «дефект»).
На ранніх стадіях пацієнт зберігає часткову критичність до свого стану. На пізніх – повна залежність від сторонньої допомоги.
Догляд за пацієнтом
Катерина Гринь радить:
- Встановити режим дня – створює впевненість та безпеку.
- Підтримувати незалежність – зберігає гідність та самооцінку.
- Поважати особистість хворого – не обговорювати стан і не критикувати в його присутності.
- Уникати конфліктів – перенаправляти увагу на доступні активності.
- Забезпечити безпеку – обмежити використання газу, електроприладів, зменшити ризик травм.
- Заохочувати фізичну активність – підтримує розумові та фізичні здібності.
- Створити умови для збереження здібностей – дати можливість проявлятися навичкам, що залишилися.
- Використовувати наочні посібники – допомагають пам’ятати та орієнтуватися.
- Допомога з особистою гігієною – без примусу, зберігаючи гідність хворого.
Навчання й профілактика
У ПДМУ під час вивчення навчальної дисципліни «Медична генетика», знання з якої здобувачі освіти отримують в рамках як ОПП 222 «Медицина», так і ОПП 228 «Педіатрія» на кафедрі нервових хвороб, здобувачі освіти - майбутні лікарі, вивчають хворобу Альцгеймера як мультифакторіальне захворювання.
На фото – студенти 2-Н групи 4 курсу медичного факультету № 2 ПДМУ, які під час навчання отримують знання про сучасні підходи до діагностики, лікування й профілактики когнітивних розладів.
Профілактика полягає у здоровому способі життя, раціональному харчуванні та ранньому виявленні когнітивних порушень. В умовах війни стрес і травми можуть прискорювати розвиток деменції, особливо за наявності спадкової схильності та несприятливих факторів довкілля (харчування з надлишком ліпідів, хронічний стрес тощо).
Підсумовуючи, хвороба Альцгеймера – складне та прогресуюче захворювання. Проте завдяки сучасним методам лікування та правильному догляду, пацієнти можуть зберігати певну самостійність, а члени родини отримати практичні поради для полегшення щоденного життя.
Прес-служба Полтавського державного медичного університету
World Alzheimer's Awareness Month: advice from PSMU experts
In September, the world celebrates World Alzheimer's Awareness Month, and on the 21st, International Alzheimer's Day. This month is dedicated to raising awareness about the disease, its symptoms, risk factors, and modern approaches to patient care.
Professor Mykhailo Delva, head of the Department of Nervous Diseases at PSMU, and Associate Professor Kateryna Hryn talk about Alzheimer's disease and methods of helping patients.
What is Alzheimer's disease
Professor Mykhailo Delva explains that Alzheimer's disease is a neurodegenerative disease, the most common type of dementia, characterized by progressive intellectual decline, memory loss, and cognitive impairment.
The name of the disease comes from the German doctor Alois Alzheimer, who in 1906 first described a 51-year-old female patient suffering from gradual memory loss, speech and movement disorders, recognition and behavioral disorders, and hallucinations. The doctor observed her for 4.5 years and concluded that this disease was different from all known mental illnesses of the time.
On November 3, 1906, at a congress of psychiatrists in Tübingen, Alzheimer reported on a new disease—a special type of senile dementia that begins earlier than usual and is characterized by profound memory impairment, intellectual decline, and early symptoms of speech impairment, various types of perception and movement disorders.
Prevalence of the disease
According to Professor Delva, dementia most often occurs in older people, but it is not a normal part of aging. There are about 50 million people with dementia worldwide, with nearly 10 million new cases each year, and Alzheimer's disease accounts for 60-70% of dementia cases.
The disease is characterized by the death of neurons and synaptic connections in the cerebral cortex, leading to atrophy of the affected areas.
Development of clinical guidelines
Currently, both drug and non-drug methods of correction are being actively implemented: cognitive training, cognitive stimulation, therapeutic physical culture, and physical exercises.
PSMU Professor Mykhailo Delva is a member of a multidisciplinary group developing clinical guidelines and standards of medical care for patients with Alzheimer's disease, which are currently undergoing public discussion. According to the order of the Ministry of Health of Ukraine, these guidelines are applied in all areas of medical care, which improves the quality of treatment, reduces disability, and improves the quality of life of patients.
Pathogenesis (Greek pathos – suffering, genesis – origin) of Alzheimer's disease.
Most types of dementia, including Alzheimer's disease, are accompanied by the appearance of pathological protein plaques in the brain, which affect the development of symptoms.
Studies have shown that mutations in the genes responsible for the production of amyloid precursor protein.
Clinical signs and early symptoms
Kateryna Hryn, Associate Professor of the Department of Nervous Diseases at PSMU, draws patients' attention to the early symptoms of Alzheimer's disease:
- gradual memory loss;
- impaired speech and cognitive functions;
- disorientation in time and familiar surroundings;
- difficulties with self-care.
Clinical picture
Memory impairment begins with recent events (Ribot's law), while older memories are retained longer.
Confabulations are fabricated memories that fill in memory gaps.
Language disorders include anomia, amnestic, sensory, and semantic aphasia, paraphasia, echolalia, and palilalia.
In the later stages, total aphasia and mutism (complete absence of speech) develop.
Visual-spatial disorders and apraxia – difficulty orienting oneself in unfamiliar and familiar places, problems with constructing diagrams and performing tasks (e.g., drawing a clock).
Personality changes – egocentrism, irritability, anxiety, depression, delusions (suspicion of relatives, fear of harm).
Behavioral changes – aimless walking, rearranging things, bulimia (excessive hunger and overeating, followed by vomiting), sexual indiscretion, mirror symptom (frequent prolonged examination of one's reflection in mirrors in order to find an angle that hides the “defect”).
In the early stages, the patient retains partial awareness of their condition. In the later stages, they become completely dependent on outside help.
Caring for the patient
Kateryna Hryn advises:
- Establish a daily routine – this creates confidence and security.
- Maintain independence – this preserves dignity and self-esteem.
- Respect the patient's personality – do not discuss their condition or criticize them in their presence.
- Avoid conflicts – redirect attention to accessible activities.
- Ensure safety – limit the use of gas and electrical appliances, reduce the risk of injury.
- Encourage physical activity – maintains mental and physical abilities.
- Create conditions for preserving abilities – give the patient the opportunity to use their remaining skills.
- Use visual aids – they help the patient remember and orient themselves.
- Help with personal hygiene – without coercion, preserving the patient's dignity.
Education and prevention
At PSMU, while studying the academic discipline “Medical Genetics,” which students learn as part of both EPP 222 ‘Medicine’ and EPP 228 “Pediatrics” at the Department of Nervous Diseases, students - future doctors, study Alzheimer's disease as a multifactorial disease.
The photo shows students of the 2-N group of the 4th year of the Medical Faculty No. 2 of the PSMU, who during their studies acquire knowledge about modern approaches to the diagnosis, treatment, and prevention of cognitive disorders.
Prevention consists of a healthy lifestyle, a balanced diet, and early detection of cognitive impairment. In wartime, stress and trauma can accelerate the development of dementia, especially in the presence of a genetic predisposition and adverse environmental factors (a diet high in fat, chronic stress, etc.).
In summary, Alzheimer's disease is a complex and progressive disease. However, thanks to modern treatment methods and proper care, patients can maintain a certain degree of independence, and family members can receive practical advice to make everyday life easier.