Олександр Свирида студент 1-го курсу стоматологічного факультету

З самого дитинства я знав, що буду лише стоматологом. Можливо, тому, що мама частенько брала мене з собою на роботу, де я старанно грався гумовими рукавичками,ще тоді уявляючи себе лікарем. А, можливо, і тому, що просто люблю людей і хочу зробити їх щасливішими.

Адже красива і здорова посмішка - справжнє щастя!

Навчання в УМСА - ще одне везіння в житті.А з курсом мені пощастило, бо нас зовсім мало, всього 101.

Всі багато у свій час попрацювали для того, щоб отримати можливість подати документи саме в академію, а це не менше ніж 150 балів по ЗНО з кожного предмету! Повірте, нелегка задача. Вирішити її можна було тільки при величезному бажанні стати стоматологом!Воно нас, це палке бажання, і зараз дуже об'єднує. А перші кроки в академії були як у маленької дитини- повільні, але ж настирні!. Цікавим було все: нові предмети, живі препарати, безмежна кількість інформації. Безумовно, навчання в стінах нашої академії - велика праця. Скільки проведено ночей за книжками, відпрацьовано навичок, але ж і скільки ще попереду!

Дуже приємно, коли викладачі позитивно відгукуються про наш курс. А мені тим паче, так як я староста курсу. Позаду перший рік навчання. Це час,коли безмежно цікаво поринати у новий абсолютно новий для тебе світ науки! Дух інколи захоплює від усвідомлення цього! Все цікаво, все хочеться спробувати, скрізь взяти участь. А можливостей в академії не перелічити!:Серйозні наукові гуртки, СНТ, неймовірні танцювальні колективи, спортивні секції, робота в СП, Школа лідерства, різні наукові і культурні заходи. заходи. Цей список можна продовжувати безкінечно довго... Шкода тільки, що часу катастрофічно не вистачає. Думаю, не варто говорити про те, як важко доводиться іноземним студентам. Але вони з усім також справляються!

Хочетьсяподякувати ще і нашим викладачам! Вони можуть бути вимогливими і в той же час по-батьківськи добрими, особливо, коли бачать втому, а інколи і справжній відчай в очах своїх студентів.

У такі важкі моменти по-особливому починаєш цінувати друзів. Друг - це той , хто може поділитися пиріжком, без запитань «скинути» гроші на карту і вчасно підсунути свій конспект.

Мені дуже хочеться, щоб наш курс у такому ж складі "дійшов" до фінальної частини - 5 курсу. Я впевнений що попереду нас чекає багато ще випробувань і серйозної роботи над собою, хороших і часом сумних миттєвостей, незабутніх емоцій. Але саме таким і повинне бути студентське життя!